Постанова

від 25.03.2019 по справі 825/3735/15-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 березня 2019 року

Київ

справа №825/3735/15-а

адміністративне провадження №К/9901/4115/19, К/9901/5107/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,

суддів - Бевзенка В.М.,

Шарапи В.М.,

розглянувши в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін

касаційні скарги Головного Управління Національної поліції в Чернігівській області та Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2018 року (суддя - Заяць О.В.) і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2019 року (головуючий суддя - Федотов І.В., судді - Ганечко О.М., Сорочко Є.О.) у справі

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області, Варвинського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області, Варвинського відділення поліції Прилуцького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області

про визнання неправомірним і скасування наказу, поновлення на посаді, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, -

в с т а н о в и в :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У грудні 2015 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1) звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області (далі - ГУНП в Чернігівській області), а у наступному також до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області (далі - УМВС в Чернігівській області), Варвинського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області (далі - Варвинський РВ УМВС), Варвинського відділення поліції Прилуцького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області (далі - Варвинський ВП Прилуцького ВП ГУНП), в якому просив: визнати протиправним і скасувати наказ УМВС в Чернігівській області від 06 листопада 2015 року № 416 о/с По особовому складу в частині звільнення із займаної посади; поновити позивача з 07 листопада 2015 року на посаді інспектора поліції Варвинського ВП Прилуцького відділу поліції ГУ НП в Чернігівській області майора поліції; стягнути грошове забезпечення за час вимушеного прогулу.

2. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що з вересня 1996 року він проходив службу в органах внутрішніх справ та займав посаду дільничного інспектора міліції Варвинського РВ УМВС, маючи спеціальне звання майор міліції. Однак, 06 листопада 2015 року УМВС в Чернігівській області видано наказ №416 о/с, яким ОСОБА_1 з 06 листопада 2015 року звільнено з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил за пунктом 64 г Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114 (через скорочення штатів). Позивач зазначив, що УМВС в Чернігівській області, звільняючи за скороченням штатів, не вчинено заходів для забезпечення працевлаштування на службі в органах внутрішніх справ України при скороченні штатів, яке відбулось внаслідок ліквідації одного органу внутрішніх справ та створення іншого органу, не з'ясовано намір позивача подальшого проходження служби в органах внутрішніх справ та не було запропоновано, а ні аналогічну посаду, а ні нижчу, ніж ту, на якій він проходив службу. Також зазначав, що при його звільненні відповідачем порушені пункти 9-10 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 02 липня 2015 року № 580-VIII Про Національну поліцію , оскільки він виявив бажання проходити службу в Національній поліції, подавши 06 листопада 2015 року відповідну заяву до УМВС в Чернігівській області. Звільнити його могли лише за результатами конкурсу або в разі невідповідності вимогам до поліцейських, однак такий конкурс він не проходив, а оскаржуваний наказ не містить обґрунтування його невідповідності вимогам до поліцейських.

3. Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 травня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2016 року, у задоволенні позову відмовлено.

4. Постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 30 травня 2018 року скасовано постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 травня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2016 року, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

5. Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 липня 2018 року залишено без руху адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області, Варвинського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області, Варвинського відділення поліції Прилуцького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області.

6. На виконання вказаної ухвали позивачем подано уточнену позовну заяву, в якій він просив:

6.1. - визнати неправомірним і скасувати наказ начальника УМВС в Чернігівській області полковника міліції Альохіна Е.В. від 06.11.2015р. за № 416 о/с, в частині звільнення з посади;

6.2. - зобов'язати Ліквідаційну комісію УМВС в Чернігівській області поновити на посаді дільничного інспектора Варвинського РВ УМВС в Чернігівській області з 07.11.2015р.;

6.3. - вирішити питання щодо стягнення з ГУНП в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу;

6.4. - зобов'язати ГУНП в Чернігівській області вирішити питання щодо призначення в порядку переведення на рівнозначну, вищу або нижчу посаду в Варвинське відділення поліції Прилуцького відділу поліції ГУНП в Чернігівській області у відповідності до п.9 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про Національну поліцію та видати наказ.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

7. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано неправомірним і скасовано наказ начальника УМВС в Чернігівській області полковника міліції Альохіна Е.В. від 06.11.2015р. за № 416 о/с в частині звільнення з посади майора міліції ОСОБА_1, дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Варвинського РВ УМВС у запас Збройних Сил України за пунктом 64 підпунктом г (через скорочення штатів). Зобов'язано Ліквідаційну комісію УМВС в Чернігівській області поновити ОСОБА_1 на посаді дільничного інспектора Варвинського відділення міліції Прилуцького відділу поліції ГУНП в Чернігівській області майора міліції ОСОБА_1 з 07.11.2015р. Стягнуто з ГУНП в Чернігівській області середній заробіток за час вимушеного прогулу з 07.11.2015р. по 12.09.2018р. в сумі 108960,80 грн. Постанову суду в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць допущено до негайного виконання. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

8. Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції зазначив, що питання стосовно подальшого проходження служби діючими співробітниками міліції мало бути вирішено до 06 листопада 2015 року включно (впродовж трьох місяців з моменту попередження про наступне вивільнення). Вказані норми є імперативними, як наслідок, неприйняття працівника міліції на службу до поліції до вказаного терміну є безальтернативною підставою для звільнення зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів. Суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження служби в органах поліції та подав рапорт у строк, шляхом поштового відправлення, оскільки не мав об'єктивної можливості подати його особисто, перебуваючи в службовому чергуванні з 08:15 год. 06.11.2015р. до 08:00 год. 07.11.2015р., а тому позовні вимоги щодо визнання неправомірним і скасування наказу від 06.11.2015р. за № 416 о/с в частині звільнення з посади майора міліції ОСОБА_1, дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Варвинського РВ УМВС у запас Збройних Сил України за пунктом 64 підпунктом г (через скорочення штатів) та зобов'язання Ліквідаційну комісію УМВС в Чернігівській області поновити ОСОБА_1 на посаді дільничного інспектора Варвинського відділення міліції Прилуцького відділу поліції ГУНП в Чернігівській області майора міліції ОСОБА_1 з 07.11.2015р. підлягають задоволенню. Щодо вимог позивача про зобов'язання ГУНП в Чернігівській області вирішити питання про призначення в порядку переведення на рівнозначну, вищу або нижчу посаду у Варвинське відділення поліції Прилуцького відділу поліції ГУНП в Чернігівській області у відповідності до п.9 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про Національну поліцію та видати наказ, то вони задоволенню не підлягають, оскільки позивач, відповідно до вимог Закону України Про Національну поліцію , конкурсу (атестацію) не проходив, а тому є передчасними. Враховуючи, що 06.11.2015р. був останнім робочим днем позивача, за який йому було нараховано і виплачено грошове забезпечення, тому стягненню підлягає середній заробіток за час вимушеного прогулу з 07.11.2015р. по 12.09.2018р. в розмірі 108960,80 грн.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

9. Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ГУНП в Чернігівській області та УМВС в Чернігівській області подали апеляційні скарги, в яких просили скасувати рішення суду першої інстанції і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені адміністративного позову повністю.

10. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2019 року апеляційні скарги залишені без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2018 року - без змін.

11. Апеляційний суд, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, погодився з висновками суду першої інстанції та зазначив, що з огляду на протиправність звільнення позивача, є вірним висновок суду першої інстанції про необхідність задоволення вимог позивача в частині поновлення його на посаді в тому органі, з якого він був протиправно звільнений з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Водночас, твердження скаржників про те, що позивачу було виплачено державну допомогу та надано одноразову грошову допомогу для зайняття підприємницькою діяльністю, що не було враховано судом першої інстанції, суд відхилив, оскільки ст.235 КЗпП України не передбачено будь-яких підстав для зменшення розміру виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу за певних обставин. Також суд не знайшов підстав для залишення позовних вимог без розгляду.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)

12. ГУНП в Чернігівській області та УМВС в Чернігівській області в лютому 2019 року звернулися до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційними скаргами на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2018 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2019 року.

13. В касаційній скарзі скаржники, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просять скасувати рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2019 року і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог у повному обсязі.

14. В обґрунтування поданих касаційних скарг скаржники зазначили, що працівники міліції могли бути прийняті на службу до поліції за власним бажанням у спосіб та строки, визначені п.9 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про Національну поліцію . ОСОБА_1 06.11.2015р. або до 06.11.2015р. не звертався з рапортом про звільнення з ОВС України у зв'язку з переходом до інших підрозділів. Також 07.11.2015р. позивач не звертався до начальника ГУНП в Чернігівській області із заявою про прийняття на службу на відповідну посаду до органів та підрозділів ГУНП в Чернігівській області, а тому не виявив бажання проходити службу в поліції. Рапорт позивача від 06.11.2015р. з проханням перевести з міліції до поліції не є бажанням ОСОБА_1 проходити службу в поліції, оскільки утворено новий орган, який не є правонаступником міліції. Також посилаються на те, що позивач 06.11.2015р. ніс службу до 23 год. 00 хв.

15. Крім того, зазначають, що ОСОБА_1 було поновлено на неіснуючий посаді, з якої він не був звільнений. Посилаючись на Постанову Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992р. №9 Про практику розгляду судами трудових спорів зазначають, що судом при стягненні середнього заробітку не було враховано те, що ОСОБА_1 отримував допомогу по безробіттю, вихідну допомогу при звільненні та інші види заробітку. Також середній заробіток безпідставно стягнуто з ГУНП в Чернігівській області на підставі довідки з УМВС в Чернігівській області.

16. ОСОБА_1 надав заперечення на касаційну скаргу, яким просить залишити касаційну скаргу без розгляду. Посилається на те, що відповідач не надає жодних доказів правомірності своїх дій, тобто правомірності прийняття наказу про звільнення позивача, та приховує обставини, які підтверджують його аргументи.

17. Ухвалою Верховного Суду від 22 березня 2019 року зазначену адміністративну справу призначено до розгляду.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

18. ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ в Чернігівській області на посаді дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Варвинського РВ УМВС в Чернігівській області та мав спеціальне звання майор міліції.

19. Позивач з 08:15 год. 06.11.2015р. до 08:00 год. 07.11.2015р. перебував у службовому чергуванні, що підтверджується журналом розстановки нарядів на 06.11.2015р., а тому не мав можливості подати рапорт про бажання проходити службу в поліції особисто.

20. При цьому, 06.11.2015р. ОСОБА_1 направив рекомендованим листом рапорт на ім'я начальника Національної поліції та начальнику УМВС в Чернігівській області, в якому висловив бажання продовжити тимчасово службу в поліції на посаді дільничного інспектора поліції Варвинського відділення поліції в Чернігівській області, але відповідь надана не була.

21. 06 листопада 2015 року наказом начальника УМВС в Чернігівській області від 06.11.2015р. №416-о/с ОСОБА_1 звільнено з посади дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Варвинського РВ УМВС через скорочення штатів на підставі пп. г п.64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

22. Частина 1 статті 19 Конституції України: правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

23. Частина 6 статті 43 Конституції України: громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

24. Пункт 8 розділу XI Закону України від 02 липня 2015 року № 580-VIII Про Національну поліцію : з дня опублікування цього Закону всі працівники міліції (особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), а також інші працівники Міністерства внутрішніх справ України, його територіальних органів, закладів та установ вважаються такими, що попереджені у визначеному порядку про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів.

25. Пункт 9 розділу XI Закону України Про Національну поліцію : працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.

Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.

26. Пункт 10 розділу XI Закону України Про Національну поліцію : працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів.

Указані в цьому пункті особи можуть бути звільнені зі служби в органах внутрішніх справ до настання зазначеного в цьому пункті терміну на підставах, визначених Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ.

27. Пункт 11 розділу XI Закону України Про Національну поліцію : перебування працівників міліції на лікарняному чи у відпустці не є перешкодою для їх звільнення зі служби в органах внутрішніх справ відповідно до Прикінцевих та перехідних положень цього Закону.

28. Пункт 24 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 р. № 114 (далі - Положення №114): у разі незаконного звільнення або переведення на іншу посаду особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній посаді з виплатою грошового забезпечення за час вимушеного прогулу або різниці в грошовому забезпеченні за час виконання службових обов'язків, але не більш як за один рік.

Якщо заява про поновлення на службі розглядається більше одного року не з вини особи рядового, начальницького складу, така особа має право на отримання грошового забезпечення за весь час вимушеного прогулу.

29. Підпункт г пункту 64 Положення №114: особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік): через скорочення штатів - при відсутності можливості подальшого використання на службі.

30. Абзац перший пункту 1.6 розділу І Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затвердженої Наказом МВС від 31.12.2007р. №499, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 березня 2008 року за №205/14896 (далі - Інструкція №499): грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ виплачується за місцем служби і виключно в межах асигнувань, затверджених кошторисом доходів і видатків органу, підрозділу, закладу чи установи МВС на грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ.

31. Пункт 1.18 розділу І Інструкції №499: при прийнятті на службу до органів внутрішніх справ грошове забезпечення особам рядового і начальницького складу нараховується з дня призначення на посаду. У разі звільнення зі служби грошове забезпечення особі рядового чи начальницького складу виплачується до дня виключення зі списків особового складу включно.

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

32. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

33. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина 1 статті 341 КАС України).

34. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч.2 ст.341 КАС України).

35. До отримання Чернігівським окружним адміністративним судом справи на новий розгляд, у справі були наступні відповідачі - ГУНП в Чернігівській області, УМВС в Чернігівській області, Варвинський РВ УМВС, Варвинський ВП Прилуцького ВП ГУНП. Проте у наступному, не вирішуючи в порядку ст.ст.48, 49, 52 КАС України питання про заміну відповідача або залучення третьої особи до участі у справі, суд першої інстанції визначив відповідачами ГУНП в Чернігівській області і Ліквідаційну комісію УМВС в Чернігівській області, а Варвинський РВ УМВС, Варвинський ВП Прилуцького ВП ГУНП у якості третіх осіб на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог.

36. Отже, судом першої інстанції порушено норми процесуального права, оскільки процедурні питання заміни відповідачів та залучення до участі у справі третіх осіб не вирішено шляхом постановлення відповідних ухвал. Тому відповідачами у справі є ГУНП в Чернігівській області, УМВС в Чернігівській області, Варвинський РВ УМВС, Варвинський ВП Прилуцького ВП ГУНП.

37. Відповідно до наведених приписів законодавства, працівник міліції, посада якого скорочена, може бути прийнятий на службу до поліції, за умови його відповідності вимогам до поліцейських, одним із двох способів: шляхом видання наказу про призначення за його згодою або шляхом проходження конкурсу.

38. У першому випадку формою волевиявлення особи є надання згоди на призначення на посаду. При цьому, наданню згоди повинна передувати пропозиція щодо призначення на відповідну посаду, тобто ініціатива керівництва. Згода особи є відповіддю на цю ініціативу, а наслідком згоди є призначення особи на посаду відповідно до узгодженої пропозиції. Отже, особа, попереджена про звільнення за скороченням штатів, у цьому випадку не має можливості виявити ініціативу і своє волевиявлення здійснює шляхом згоди на ініціативу керівництва.

39. Така ініціатива є обов'язковою, оскільки без неї не може бути виявлено наявність чи відсутність можливості подальшого використання особи на службі відповідно до пп. г п.64 Положення №114.

40. У другому випадку необхідна ініціатива особи щодо участі в конкурсі. Спосіб виявлення такої ініціативи визначається порядком проведення конкурсу та може мати форму письмової заяви (рапорту).

41. З наведеного випливає, що лише якщо особа відмовилася від усіх пропозицій щодо зайняття певних посад і не подала заяви (рапорту) про участь в конкурсі на зайняття певної посади, виникають підстави для застосування п.10 розділу XI Закону України Про Національну поліцію щодо звільнення особи за скороченням штатів.

42. Слід зауважити, що Верховний Суд України в постанові від 28 жовтня 2014 року у справі №21-484а14 сформулював правову позицію, за якою встановлена законодавством можливість ліквідації державної установи (організації) з одночасним створенням іншої, яка буде виконувати повноваження (завдання) особи, що ліквідується, не виключає, а включає зобов'язання роботодавця (держави) по працевлаштуванню працівників ліквідованої установи. При цьому, у випадку незаконного звільнення працівника з роботи, його порушене право повинно бути відновлене шляхом поновлення його на посаді, з якої його було незаконно звільнено.

43. З огляду на приписи ч.2 ст.77 КАС України, Суд вважає, що під час розгляду цієї справи відповідачами не надано жодних належних доказів, які б підтверджували пропонування позивачу посади в органах Національної поліції і його відмови від цих посад. До того ж судами встановлено, що сам ОСОБА_1 звертався з приводу продовження служби в поліції.

44. З огляду на викладене, Суд вважає неправомірним звільнення ОСОБА_1 з посади дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Варвинського РВ УМВС.

45. Особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, які були незаконно звільнені поновлюються на попередній посаді. Такі особи не вправі вимагати поновлення їх на посаді на заново утвореній установі, якщо вони не були переведені туди в установленому порядку.

46. Зі змісту встановлених судами попередніх інстанцій обставин випливає, що ОСОБА_1 не перебував у трудових відносинах з органами Національної поліції, його звільнено з посади дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Варвинського РВ УМВС, а тому поновлення скаржника на новій посаді в органі поліції, в якому він ніколи не працював, - є помилковим.

47. Так само, оскільки грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ виплачується за місцем служби, а ОСОБА_1 проходив службу безпосередньо у Варвинському РВ УМВС, висновок судів попередніх інстанцій про стягнення відповідних виплат з ГУНП в Чернігівській області є помилковими, оскільки такі виплати підлягають стягненню саме з Варвинського РВ УМВС.

48. За змістом наведених приписів пункту 24 Положення №114, виплата грошового забезпечення проводиться за весь час вимушеного прогулу. Законодавством не передбачено будь-яких підстав для зменшення його розміру за певних обставин.

49. Крім того, посилання скаржників на необхідність зменшення розміру компенсації за час вимушеного прогулу з огляду на пункт 32 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 Про практику розгляду судами трудових спорів є помилковим, оскільки викладені в ньому роз'яснення були зроблені з урахуванням вимог закону, зокрема частини третьої статті 117 КЗпП України, яку виключено на підставі Закону України від 20 грудня 2005 року № 3248-15 Про внесення змін до Кодексу законів про працю України .

50. Указана правова позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 21 вересня 2017 року (№ 6-2597цс16).

51. Як було встановлено під час розгляду цієї справи, упродовж трьох місяців з дня опублікування Закону України Про Національну поліцію , всупереч наведених законодавчих приписів, скаржнику не було запропоновано посади в органах поліції.

52. У спірних правовідносинах невиконання органом державної влади свого обов'язку у встановлений законом строк не може позбавляти особу права на прийняття на службу до поліції відповідно до п.9 розділу XI Закону України Про Національну поліцію .

53. Враховуючи те, що при розгляді питання про здійснення скаржнику пропозиції щодо призначення на посаду в органах Національної поліції має бути перевірено його відповідність вимогам до поліцейських, Суд вважає, що для повного захисту прав позивача наявні підстави для зобов'язання ГУНП в Чернігівській області розглянути питання щодо прийняття ОСОБА_1 на службу до поліції відповідно до п.9 розділу XI Закону України Про Національну поліцію .

54. Слід також зазначити, що посада, яка може бути запропонована скаржнику, за умови його відповідності вимогам до поліцейських, може бути рівнозначною, вищою або нижчою щодо посади, яку він обіймав під час проходження служби в міліції.

55. Статтею 351 КАС України встановлено, що підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

56. Враховуючи вищенаведене, Суд касаційної інстанції вважає за необхідне скасувати судові рішення в частині позовних вимог про поновлення на посаді і зобов'язання вирішити питання про призначення на посаду в поліції та ухвалити нове рішення в цій частині, змінити судові рішення в частині стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, а в іншій частині оскаржувані рішення залишити без змін.

57. Також Суд вважає за необхідне скасувати заходи, застосовані ухвалою Суду від 28 лютого 2019 року щодо зупинення виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2018 року.

58. Керуючись статтями 340, 341, 349, 351, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

п о с т а н о в и в :

59. Касаційні скарги Головного Управління Національної поліції в Чернігівській області та Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області - задовольнити частково.

60. Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2018 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2019 року в частині зобов'язання Ліквідаційної комісії УМВС в Чернігівській області поновити ОСОБА_1 на посаді дільничного інспектора Варвинського відділення міліції Прилуцького відділу поліції ГУ Національної поліції в Чернігівській області і в частині відмови в задоволені позовних вимог про зобов'язання ГУНП в Чернігівській області вирішити питання щодо призначення в порядку переведення на рівнозначну, вищу або нижчу посаду в Варвинське відділення поліції Прилуцького відділу поліції ГУНП в Чернігівській області - скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення, яким:

60.1. Поновити ОСОБА_1 на посаді дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Варвинського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області з 07 листопада 2015 року.

60.2. Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Чернігівській області розглянути питання щодо прийняття ОСОБА_1 на службу до поліції відповідно до пункту 9 розділу XI Закону України Про Національну поліцію .

61. Змінити рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2018 року, виклавши четвертий абзац її резолютивної частини в наступній редакції: Стягнути з Варвинського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області (17600, Чернігівська область, Варвинський район, селище міського типу Варва, вул. Пилипенка, будинок 1; ідентифікаційний код: 08676760) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; РНОКПП НОМЕР_1) грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 07 листопада 2015 року по 12 вересня 2018 року в сумі 108960 (сто вісім тисяч дев'ятсот шістдесят) гривень 80 (вісімдесят) копійок, без урахування податку на доходи фізичних осіб та інших обов'язкових платежів. . В цій частині також змінити постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2019 року про залишення без змін рішення суду першої інстанції.

62. В іншій частині рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2018 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2019 року - залишити без змін.

63. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.

Суддя-доповідач Н.А. Данилевич

Судді В.М. Бевзенко

В.М. Шарапа