Постанова

від 21.03.2019 по справі 760/10691/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 760/10691/18 Головуючий в суді І інстанції Шереметьєва Л.А.

Провадження № 22ц-824/4614/19 Доповідач в суді ІІ інстанції Мельник Я.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2019 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого Мельника Я.С.,

суддів: Іванової І.В., Сержанюка А.С.,

за участі секретаря Лисиці Ю.С.,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 22 грудня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, ОСОБА_5, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю Текстон , ОСОБА_6, про визнання недійсним договору купівлі-продажу та витребування майна,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2018 року позивачка звернулася до суду із вказаним позовом, обґрунтовуючи його тим, що 24 квітня 2009 року вона придбала транспортний засіб марки Skoda oktavia tour , чорного кольору, 2004 року випуску, на підставі Біржового договору № 43840. У подальшому, вона передала зазначений автомобіль у користування відповідачу ОСОБА_6, а коли влітку 2015 року вона дізналася, що цей транспортний засіб без її згоди було знято з обліку та перереєстровано на іншу особу то відразу звернулася до Святошинського РУ ГУ МВС України з заявою про вчинення злочину, а саме: підробки документів про відчуження її автомобіля з подальшою перереєстрацією цього транспортного засобу на іншу особу.

В процесі розслідування їй стало відомо, що 06 вересня 2014 року у ВРЕВ-9 УДАІ в м. Києві від її імені, шляхом підробки її підписів було здійснено перереєстрацію спірного автомобіля на ім'я ОСОБА_5

19 листопада 2016 року в рамках кримінального провадження №12015100080007425 було призначено почеркознавчу експертизу, згідно з висновком якої підпис від її імені у записі від 06 вересня 2014 року у журналі обліку надходження та реалізації або передачі для реалізації транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, виданих довідок - рахунків, актів прийняття - передачі, біржових угод і номерних знаків для разових поїздок виконаний, ймовірно, не нею, а іншою особою.

20 травня 2017 року в сервісному центрі 8041 МВС України було здійснено перереєстрацію автомобіля з ОСОБА_5 на ОСОБА_3, а також здійснено зміну номерного знаку з НОМЕР_4 на НОМЕР_5 та видано Свідоцтво про реєстрацію серії НОМЕР_6

Вказує, що вона ніколи не складала будь-яких довіреності на розпорядження її транспортним засобом, довідок-рахунків для продажу автомобіля не отримувала, договорів купівлі-продажу не укладала і грошові кошти за транспортний засіб не отримувала.

За таких обставин вважає, що спірний автомобіль вибув з її власності поза її волею, всупереч встановленій законодавством процедурі, оскільки вона не вчиняла будь-яких дій, направлених на відчуження автомобіля, через що просить суд визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі- продажу спірного автомобіля, що був укладений 06 вересня 2014 року шляхом оформлення довідки-рахунку, виданої ТОВ Текстон , та витребувати цей автомобіль з володіння ОСОБА_3 на її користь.

Рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 22 грудня 2018 року позов задоволено, визнано недійсним договір купівлі-продажу спірного автомобіля, укладений відповідно до довідки-рахунку № ВІА754688 від 06 вересня 2014 року, виданої ТОВ Текстон , та витребувано цей автомобіль з володіння ОСОБА_3

Не погодившись із цим рішенням, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, неповне з'ясування судом усіх обставин справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки відчуження спірний автомобіль вибув із володіння позивачки поза її волею, всупереч встановленій законодавством процедурі, то оскаржуваний договір купівлі-продажу автомобіля необхідно визнати недійсним та витребувати його з володіння ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4, відповідно до ст.388 ЦК України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 24 квітня 2009 року на підставі біржового договору № 43840 придбала автомобіль НОМЕР_1.

13 травня 2009 року позивачкою був виданий тимчасовий талон серії НОМЕР_7 на право керування зазначеним транспортним засобом ОСОБА_6

03 серпня 2011 року автомобіль був перереєстрований позивачкою і на її ім'я був виданий Дублікат свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_8 (а.с.10 - 11; 40).

06 вересня 2014 року на підставі довідки - рахунку серії ВІА №754688, виданої ТОВ Текстон та заяви ОСОБА_5 ВРЕР - 9 УДАІ в м. Києві, автомобіль НОМЕР_2 був перереєстрований на ОСОБА_5 та змінено державний номерний знак на НОМЕР_4.

29 липня 2015 року на підставі заяви позивачки Святошинським РУ ГУ МВС України в м. Києві до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015100080007425 було внесено відомості щодо підробки реєстраційних документів та незаконного заволодіння спірним транспортним засобом (а.с.12-14; 17- 27).

Згідно з обліковою карткою ВРЕР УДАІ в м. Києві 20 травня 2017 року, автомобіль НОМЕР_3 був перереєстрований з ОСОБА_5 на ОСОБА_3

18 квітня 2018 року відповідач ОСОБА_3 також звернувся до Святошинського УП ГУ НП в м. Києві з заявою про вчинення кримінального правопорушення, і був визнаний потерпілим в об'єднаному кримінальному провадженні №12015100080007425 (а.с. 42 - 45; 54; 89 - 95).

З пояснень відповідачів вбачається, що при придбанні автомобіля та його оформленні 06 вересня 2014 року в ВРЕР УДАІ в м. Києві позивачка як власник автомобіля присутня не була і на підставі чого діяв ОСОБА_6 при укладенні цього договору купівлі-продажу їм не відомо.

Крім того, відповідач ОСОБА_3 зазначив, що всі питання, пов'язанні з оформлення та перереєстрацією транспортного засобу вирішував ОСОБА_6, вони його очікували на вулиці, і він вийшов з управління з уже оформленими документами.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції третя особа ОСОБА_6 підтвердив, що підписи від імені власника автомобіля ОСОБА_4 в документах на відчуження спірного автомобіля здійснював особисто він з наслідуванням її підпису.

Зміст правочину не повинен суперечити положенням інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (статті 1, 8 Конституції України).

Порядок зняття автомобіля з реєстрації (перереєстрації) визначається Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року №1388.

В пункті 33 Порядку зазначено, що перереєстрація транспортних засобів проводиться у разі отримання свідоцтва про реєстрацію замість утраченого або не придатного для користування, зміни їх власників, місця стоянки, місцезнаходження або найменування власників - юридичних осіб, місця проживання або прізвища, імені чи по батькові фізичних осіб, які є власниками транспортних засобів, а також у разі зміни кольору, переобладнання транспортного засобу чи заміни кузова, інших складових частин, що мають ідентифікаційні номери.

При перереєстрації транспортних засобів у разі зміни їх власників зняття з обліку таких транспортних засобів не проводиться.

З цього випливає, що довідка-рахунок - це документ, який виконує функції договору купівлі-продажу автотранспортного засобу, згідно з якою власник автомобіля зобов'язується передати права на володіння транспортним засобом покупцеві, а той, у свою чергу, повинен сплатити власнику заздалегідь узгоджену суму і вступити в права власності.

Довідка-рахунок підтверджує реалізацію транспортного засобу, перехід права власності на транспортний засіб від продавця до покупця та є оформленням договірних відносин купівлі-продажу транспортного засобу.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен громадянин має право володіти, користуватись та розпоряджатись своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Згідно з ч. 1 ст. 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала право його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, зокрема, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

В частині 3 пункту 10 постанови Пленуму Верховного суду України Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними зазначено, що майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача - з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що спірний автомобіль вибув з володіння ОСОБА_4 всупереч її волі, що підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, та про наявність правових підстав для визнання недійсним договору купівлі-продажу автомобіля та його витребування із володіння ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4

Посилання в апеляційній скарзі ОСОБА_3 на те, що він є добросовісним набувачем і був впевнений у наявності у ОСОБА_6 права на відчуження автомобіля, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки не можуть бути підставами для скасування судового рішення, вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на припущеннях і неправильному тлумаченні норм матеріального та процесуального права й зводяться до переоцінки доказів.

Доводи ОСОБА_3 про те, що ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом за спливу позовної давності, оскільки, на його думку, вона дізналася про своє порушене право щодо незаконного позбавлення її права володіти, розпоряджатися та користуватися своїм автомобілем з 2012 року, часу, коли ОСОБА_6 відмовився повернути її автомобіль і з цього часу необхідно вираховувати перебіг позовної давності, колегія суддів вважає такими, що не відповідають обставинам справи та не ґрунтуються на вимогах закону, позаяк спірний автомобіль вибув з її володіння як власника значно пізніше - 06 вересня 2014 року, коли на підставі довідки - рахунку серії ВІА №754688, виданої ТОВ Текстон , був неправомірно перереєстрований ОСОБА_6 на ОСОБА_5, а відповідно до ч.1 ст.261 перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Інші наведені в апеляційній скарзі доводи були предметом дослідження у суді першої інстанції із наданням відповідної правової оцінки, яка ґрунтується на матеріалах справи та вимогах законодавства, з якою погоджується суд апеляційної інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

З огляду на наведене, колегія суддів визнає апеляційну скаргу необґрунтованою, позаяк правильне застосування норм права є беззаперечним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, через це апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення місцевого суду без змін.

Керуючись ст. ст. 374, 375 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 22 грудня 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий: Судді: