Ухвала

від 01.10.2019 по справі 760/10691/18

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Провадження №2-з/760/289/19

Справа 760/10691/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2019 року Солом`янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Усатової І.А.,

при секретарі - Омелько Г.Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Солом`янського районного суду міста Києва, в залі судових засідань заяву відповідача ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕКСТОН", ОСОБА_4 про визнання недійсним договору купівлі-продажу та витребування майна, -

В С Т А Н О В И В :

У провадженні Солом`янського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕКСТОН", ОСОБА_4 про визнання недійсним договору купівлі-продажу та витребування майна.

27.09.2019 на адресу суду від відповідача ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення позову, в якій останній просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на автомобіль марки "Skoda oktavia tour", чорного кольору, 2004 року випуску, кузов № НОМЕР_1 , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , та заборони відчуження автомобіля марки "Skoda oktavia tour", чорного кольору, 2004 року випуску, кузов № НОМЕР_1 , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Заява обґрунтована тим, що рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 22.12.2018, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 21.03.2019 , у справі № 760/10691/18-ц позов задоволено:

- визнано недійсним договір купівлі-продажу автомобіля марки "Skoda oktavia tour", чорного кольору, 2004 року випуску, кузов № НОМЕР_1 , укладений відповідно до довідки рахунку № НОМЕР_3 від 06 вересня 2014 року, виданої ТОВ ТЕКСТОН ;

- витребувано з володіння ОСОБА_1 автомобіль марки "Skoda oktavia tour", чорного кольору, 2004 року випуску, кузов № НОМЕР_1 (далі - Спірний ТЗ).

Постановою Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду від 04.09.2019 у справі №760/10691/18 рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 22 грудня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 21 березня 2019 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Пояснено, що постановою старшого слідчого Святошинського УП ГУНП в м. Києві БезсмертногоМ.В. від 15.03.2018 спірний ТЗ визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12015100080007425 та передано на зберігання до майданчику для утримання транспортних засобів Святошинського УП ГУНП у м. Києві, по пр-ту Перемоги, 109 в м. Києві. Таким чином, під час розгляду справи №760/10691/18 спірний ТЗ зберігався на авто майданчику для тимчасово вилученого майна у Святошинському управлінні поліції ГУ Національної поліції в м. Києві, за адресою: пр-т Перемоги, 109, м. Київ.

Вказав, що ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду міста Києві від 03.04.2018 у справі №759/4608/18 на автомобіль було накладено арешт в межах кримінального провадження №12015100080007425 від 29.07.2015, строком на один місяць. Неодноразові звернення до слідчого з клопотанням про повернення транспортного засобу (речового доказу) йому, ОСОБА_1 , як власнику, у порядку ст. 100 КПК України на відповідальне зберігання результатів не дали, проте, зважаючи, що автомобіль знаходився на майданчику для утримання транспортних засобів Святошинського УП ГУНП у м. Києві, загроз невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову у справі №760/10691/18 не існувало.

Заявник посилався на те, що як йому стало відомо зі слів старшого слідчого Святошинського УП ГУНП в м. Києві Безсмертного М.В., після набрання законної сили постанови Київського апеляційного суду від 21.03.2019 у справі № 760/10691/18, якою було залишено в силі рішення суду, яким визнано недійсним договір-купівлі продажу спірного ТЗ та витребувано його з його володіння, спірний ТЗ було передано під відповідальне зберігання позивачу - ОСОБА_2 , та як вбачається з офіційного веб-порталу Міністерства внутрішніх справ України за посиланням (https://wanted.mvs.gov.ua/searchtransport/) Транспортні засоби у розшуку інформація щодо перебування у розшуку спірного ТЗ вже не значиться.

Заявником зазначено, що з огляду на те, що постановою Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду від 04.09.2019 були скасовані рішення попередніх інстанцій у справі №760/10691/18, на даний час власником спірного ТЗ є відповідач - ОСОБА_1 .

З метою запобігання вчинення позивачем дій, які перешкоджатимуть чи взагалі зроблять неможливим виконання рішення суду у даній справі, заявник вважає за доцільне забезпечити позов у справі №760/10691/18 шляхом накладення арешту на автомобіль марки "Skoda oktavia tour", чорного кольору, 2004 року випуску, кузов № НОМЕР_1 , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , та заборони вчиняти дії, спрямовані на відчуження та розпорядження автомобілем марки "Skoda oktavia tour", чорного кольору, 2004 року випуску, кузов № НОМЕР_1 , виходячи з наступного.

Заявник посилався на те, що таким чином, станом на день звернення до суду із цією заявою, єдиним законним власником спірного ТЗ є він, ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 від 20.05.2017.

Вказав, що у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду від 04.09.2019 у справі №760/10691/18 поставлено під сумнів законність та обгрунтованість вимог позивача у даній справі, зокрема, у зв`язку з відсутністю належних та допустимих доказів на підтвердження того, що у ОСОБА_2 було відсутнє волевиявлення на відчуження спірного автомобіля: суди попередніх інстанцій не врахували та дійшли передчасного висновку про відсутність вільного волевиявлення позивача на укладання оспорюваного договору на умовах, що в ньому викладені, відповідно до заявлених позовних вимог.

Також посилався на те, що суди попередніх інстанцій не звернули увагу на пропущений трьохрічний строк позовної давності звернення до суду із даним позовом, з огляду на те, що позивачем зазначено, що останній раз вона зверталась до третьої особи-2 за поверненням спірного ТЗ у грудні 2014 року, а з позовом звернулась у квітні 2018 року. Враховуючи, що інформація щодо володіння особою рухомим та нерухомим майном є відкритою, позивач була зобов`язана та мала можливість відслідковувати стан своїх майнових прав (статті 319, 322 ЦПК України), тому саме починаючи з грудня 2014 року, тобто, з моменту коли третя особа-2 вже не маючи законних прав на користування автомобілем, оскільки у 2011 році позивач анулювала тимчасовий талон на його ім`я, не повернув їй транспортний засіб, позивач могла довідатись про його перереєстрацію на іншу особу - ОСОБА_3 (відповідач-2).

Заявник вказує на те, що наразі відбувається порушення його прав, оскільки позивач безпідставно користується його майном, що ставить під загрозу його цілісність, якість та спосіб експлуатації та можливість відчуження автомобіля на підставі попередніх рішень судів першої та апеляційної інстанції у справі №760/10691/18 та наявного дубліката свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

Враховуючи викладене, заявник вважає, що з наведених у заяві про забезпечення позову фактів та обґрунтувань вбачається, що предмет позову у даній справі щодо визнання договору купівлі-продажу автомобіля недійсним, є взаємопов`язаний зі способом забезпечення позову, а невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист прав відповідача-1, порушених в результаті прийняття судами рішень про задоволення позовних вимог у справі №760/10691/18, які визнано передчасними та такими, що ґрунтуються на припущеннях, що є неприпустимо.

На підставі вищенаведеного, просить задовольнити заяву.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Розглянувши обґрунтування заяви про забезпечення позову та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб , забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову від 22 грудня 2006 року № 9, заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

За таких умов, суд приходить до обґрунтованого висновку про наявність підстав та ризиків, визначених ст.149 ЦПК України, для забезпечення позову.

Суд акцентує увагу заявника на те, що саме на суд покладено обов`язок перевірки обґрунтованості накладення арешту на те чи інше майно задля недопущення порушення прав інших осіб і свавілля в цьому питанні.

При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Суд приходить до висновку, що необхідність вжиття заходів забезпечення позову обґрунтована, оскільки повідомлені заявником обставини дають підстави вважати, що у разі невжиття заходів забезпечення позову і якщо такий буде задоволено, то виконання рішення суду може бути утрудненим або неможливим.

Таким чином, суд приходить до висновку, що заява відповідача ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕКСТОН", ОСОБА_4 про визнання недійсним договору купівлі-продажу та витребування майна підлягає задоволенню.

Згідно ч. 3 ст. 154 ЦПК України, суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: 1) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або 2) суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Аналізуючи матеріали цивільної справи, суд вважає, що правові підстави для застосування зустрічного забезпечення відсутні.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 149-159, 260, 353, 354 ЦПК України суд,

У Х В А Л И В:

Заяву відповідача ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕКСТОН", ОСОБА_4 про визнання недійсним договору купівлі-продажу та витребування майна - задовольнити.

Накласти арешт на автомобіль марки "Skoda oktavia tour", чорного кольору, 2004 року випуску, кузов № НОМЕР_1 , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Заборонити відчуження автомобіля марки "Skoda oktavia tour", чорного кольору, 2004 року випуску, кузов № НОМЕР_1 , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Дані позивача: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП : НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_1 .

Дані відповідача-1: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_2 .

Дані відповідача-2: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_7 , адреса: АДРЕСА_3 .

Дані третьої особи-1: Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕКСТОН", код ЄДРПОУ: 39228451, адреса: 03022, м. Київ, вул. Васильківська, буд. 34, корпус В, офіс 315.

Дані третьої особи-2:ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_8 , адреса: АДРЕСА_4 .

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк пред`явлення до виконання ухвали суду про забезпечення позову три роки.

Суддя: