Рішення

від 28.03.2019 по справі 910/17012/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.03.2019 р.Справа № 910/17012/18

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "УКРФУД"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРИНВИЧ-ЮГ ДК"

про стягнення 160 104,00 грн.

Суддя Зеленіна Н.І.

Без виклику учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "УКРФУД" (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРИНВИЧ-ЮГ ДК" (далі - відповідач) про стягнення 160 104,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем Договору поставки № 2004/17 від 20.04.2017 р.

Ухвалою суду від 26.12.2018 р. позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "УКРФУД" залишено без руху, зобов'язано позивача усунути недоліки позовної заяви.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "УКРФУД" надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.01.2019 р. відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповідь на відзив, позивачу надано строк для подання відповіді на відзив.

04.03.2019 р. представник відповідача ознайомився з матеріалами справи, проте відзив на позовну заяву відповідачем не подано.

Частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Будь яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін до суду не надходило.

Згідно з частиною 4 статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

20.04.2017 р. між відповідачем, як продавцем, та позивачем, як покупцем, було укладено договір поставки № 2004/17 (далі - договір).

За умовами пункту 1.1. договору продавець зобов'язується передати у власність покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити його вартість на умовах, передбачених Договором.

Перехід права власності і всіх ризиків на товар здійснюється в момент передачі товару від продавця покупцеві, що оформляється належним чином (накладні, акти та ін..) у письмовій формі (п. 1.2 Договору).

Відповідно до пункту 2.1 ціна на товари, що поставляється за даним Договором, оговорюється і фіксується на кожну чергову поставку в специфікації або відвантажувальній накладній і рахунку.

Покупець здійснює передплату за товар в розмірі 100 % від загальної вартості чергової партії товару згідно виставленого продавцем рахунку-фактури (п. 6.1. Договору).

11.12.2017 р. відповідачем позивачу було виставлено рахунок на оплату № 182 на суму 160 104,00 грн., який було сплачено позивачем 27.12.2017 р. за платіжним дорученням № 388.

Водночас, позивач зазначає, що оплачений відповідно до вказаного рахунку товар відповідачем поставлено не було.

З метою досудового врегулювання, позивач звертався до відповідача претензією від 30.10.2018 р. № 48 про повернення сплачених коштів за непоставлений товар, яка відповідачем залишена без відповіді та задоволення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується заява, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільний кодекс України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Норми вказаної статті кореспондуються з положеннями ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. (частина перша статті 265 Господарського кодексу України).

Статтею 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У частині 2 статті 712 ЦК України зазначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу (стаття 662 ЦК України).

Згідно зі статтею 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (частина перша статті 530 ЦК України).

Відповідно до частини другої статті 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не здійснено поставку товару згідно виставлено рахунок на оплату № 182 на суму 160 104, 00 грн., який було сплачено позивачем 27.12.2017 згідно платіжного доручення № 388.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідач відзиву на позовну заяву та будь-яких заперечень по суті спору не надав, тверджень позивача у встановленому законом порядку не спростував.

Як встановлено ст. ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 79 Кодексу передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

В порядку, передбаченому ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає позовні вимоги доведеними, обґрунтованими, такими, що відповідають фактичним обставинам справи і не спростовані належним чином і у встановленому законом відповідачем, а відтак, заявлені вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 2, 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРИНВИЧ-ЮГ ДК" (02099, м. Київ, вул. Зрошувальна, 5; код ЄДРПОУ 38327181) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРИНВИЧ-ЮГ ДК" (02099, м. Київ, вул. Зрошувальна, 5; код ЄДРПОУ 38134420) 160 104 (сто шістдесят тисяч сто чотири) грн. 00 коп. попередньої оплати та 2 401 (дві тисячі чотириста одну) грн. 56 коп. судового збору.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.І. Зеленіна