Ухвала

від 27.03.2019 по справі 908/2432/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

27.03.2019Справа № 908/2432/18

Господарський суд міста Києва у складі судді ДЖАРТИ В. В ., за участі секретаря судового засідання Топіхи І. О., розглянувши у судовому засіданні матеріали справи

за позовом Приватного підприємства "Транзит"

до Запорізької обласної державної адміністрації Департаменту промисловості та розвитку інфраструктури

про визнання рішення недійсним та відновлення становища, яке існувало до порушення права,

Представники сторін в судове засідання не прибули,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2018 року Приватне підприємство "Транзит" звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом до Запорізької обласної державної адміністрації Департаменту промисловості та розвитку інфраструктури про:

- визнання недійсним рішення про розірвання договору № 38/13 про організацію перевезень пасажирів на міжміських та приміських автобусних маршрутах загального користування, які не виходять за межі території Запорізької області (внутрішньо обласних маршрутах), викладене в листі Запорізької обласної державної адміністрації від 28.09.2018 № 08-22/3344;

- відновлення становища Приватного підприємства "Транзит", яке існувало до порушення права, шляхом зобов'язання Запорізької обласної держаної адміністрації належним чином виконувати умови договору № 38/13 про організацію перевезень пасажирів на міжміських та приміських автобусних маршрутах загального користування, які не виходять за межі території Запорізької області (внутрішньо обласних маршрутах).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що підстави, на яких відповідач здійснює розірвання спірного договору не відповідають дійсності та оформлені з порушенням порядку, встановленого чинним законодавством та умовами вказаного договору.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 21.11.2018 матеріали вказаної позовної заяви з додатками передано за виключною підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.12.2018 вищевказану позовну заяву було залишено без руху та встановлений строк для усунення недоліків позовної заяви.

02.01.2019 через відділ автоматизованого документообігу суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.01.2019 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в справі № 908/2432/18 для здійснення розгляду справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 30.01.2019, запропоновано подати відзив, відповідь на відзив, заперечення на відповідь на відзив у встановлені судом строки, а також встановлено строк для подання додаткових письмових доказів, клопотань, заяв, пояснень - до 25.01.2019.

14.01.2019 та 21.01.2019 до відділу автоматизованого документообігу, моніторингу виконання документів (канцелярію) суду надійшли клопотання відповідача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

28.01.2019 до канцелярії суду надійшли відзив відповідача на позовну заяву.

У підготовче засідання 30.01.2019 сторони представників не направили.

Позивач 28.01.2019 через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідач 28.01.2019 подав через канцелярію суду клопотання про слухання справи без участі його уповноваженого представника.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.01.2019 розгляд справи відкладено на 20.02.2019 та задоволено клопотання Запорізької обласної державної адміністрації Департаменту промисловості та розвитку інфраструктури про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 20.02.2019 продовжено підготовче провадження у справі № 908/2432/18 на 30 днів до 10.04.2019 (включно), відкладено підготовче засідання у справі на 14.03.2019 та запропоновано сторонам надати додаткові письмові пояснення.

21.02.2019 до суду надійшли клопотання позивача про залучення до участі у справі третьої особи.

25.02.2019 до канцелярії суду надійшло клопотання відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.03.2019 було задоволено клопотання Запорізької обласної державної адміністрації Департаменту промисловості та розвитку інфраструктури про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, доручено забезпечення проведення відеоконференції Господарському суду Запорізької області, судове засідання призначено на 14.03.2019 о 12:30 год.

13.03.2019 до канцелярії суду надійшли пояснення відповідача у справі.

За результатами підготовчого засідання 14.03.2019, яке було проведено в режимі відеоконференції з Господарським судом Запорізької області було постановлено ухвалу про відмову в задоволенні клопотань Приватного підприємства "Транзит" про залучення до участі у справі третьої особи та відкладення підготовчого засідання у справі на 27.03.2019

18.03.2019 через відділ діловодства суду надійшло клопотання відповідача про закриття провадження у справі та додаткові пояснення по справі.

Представники сторін у підготовче засідання 27.03.2019 не прибули, про дату час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Позивач про причини неявки не повідомив.

Відповідач 25.03.2019 через відділ діловодства суду подав клопотання про розгляд справи без участі його уповноваженого представника.

У судовому засіданні було розглянуто клопотання відповідача про закриття провадження у справі та відмовлено в його задоволенні з огляду на наступне.

Відповідно до поданого клопотання відповідач просить закрити провадження у справі як таке, що не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства. Свою позицію відповідач мотивує тим, що спір у даній справі має публічно-правовий характер, оскільки Запорізька обласна державна адміністрація діяла, як суб'єкт владних повноважень та реалізовувала свої управлінські функції у сфері перевезень.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Отже, поняття суду, встановленого законом зводиться не лише до правової основи самого існування суду , але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Відповідно до статті 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Частинами 1, 2 статті 4 ГПК України визначено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Перелік справ, що відносяться до юрисдикції господарських судів визначено в статті 20 ГПК України, а саме, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб'єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем.

Відповідно до частини 1 статті 1 Господарського кодексу України (далі - ГК України) цей Кодекс визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

Стаття 20 ГК України передбачає право кожного суб'єкта господарювання та споживача на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом, зокрема, визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання.

Згідно з правилами визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ, наведеними у статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Ужитий у цій процесуальній нормі термін суб'єкт владних повноважень означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

З системного аналізу наведених норм права вбачається, що КАС України регламентує порядок розгляду не всіх публічно-правових спорів, а лише тих, які виникають у результаті здійснення суб'єктом владних повноважень управлінських функцій і розгляд яких безпосередньо не віднесено до підсудності інших судів. Не поширюють свою дію ці положення на правові ситуації, що вимагають інших юрисдикційних форм захисту від стверджувальних порушень прав чи інтересів.

Крім того, неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб'єкт владних повноважень. Визначаючи предметну юрисдикцію справ, суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Визначальні ознаки приватноправових відносин - це юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового особистого інтересу суб'єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права (як правило майнового) певного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії чи рішення суб'єкта владних повноважень.

Рішення суб'єкта владних повноважень, яке має ознаки ненормативного акта та вичерпує свою дію після його реалізації, може оспорюватися з точки зору його законності, а вимога про визнання рішення незаконним - розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації рішення у відповідної особи виникло право цивільне й спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер. У такому випадку вимога про визнання рішення незаконним може розглядатися як спосіб захисту порушеного цивільного права за статтею 16 Цивільного кодексу України та пред'являтися до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред'явлення позовної вимоги про визнання рішення незаконним є оспорювання цивільного речового права, що виникло у певного суб'єкта в результаті та після реалізації рішення суб'єкта владних повноважень.

Отже, розгляду адміністративними судами підлягають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають із владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів. Якщо в результаті прийняття рішення особа набуває речового права, то спір стосується приватноправових відносин і підлягає розгляду в порядку цивільного чи господарського судочинства залежно від суб'єктного складу сторін спору.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного суду від 30.01.2019 у справі № 803/412/18.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору є визнання недійсним рішення відповідача про розірвання договору № 38/13 про організацію перевезень пасажирів на міжміських та приміських автобусних маршрутах загального користування, які не виходять за межі території Запорізької області (внутрішньо обласних маршрутах), викладене в листі Запорізької обласної державної адміністрації від 28.09.2018 № 08-22/3344 та відновлення становища позивача, яке існувало до порушення права. Зазначене рішення має ознаки ненормативного акта та вичерпує свою дію після його реалізації.

З огляду на викладене вище, суд не погоджується з твердженням позивача, що спір у справі № 908/2432/18 є таким, що не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства та відмовляє у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі.

Інших заяв та клопотань від представників сторін не надійшло.

Відповідно до пунктів 18, 19 частини 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у підготовчому засіданні суд призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті; здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Згідно з положеннями статті 185 ГПК України у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті. За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу, в тому числі, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті. Суд з'ясовує думку сторін щодо дати призначення судового засідання для розгляду справи по суті.

Заперечень від сторін проти переходу до розгляду справи по суті не надходило.

Враховуючи, що судом здійснено усі необхідні та достатні дії для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, з огляду на відсутність підстав для відкладення підготовчого засідання, керуючись статтями 80, 81, 120, 177-185, 234, 235 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ :

1. У задоволенні клопотання Запорізької обласної державної адміністрації про закриття провадження у справі - відмовити.

2. Закрити підготовче провадження та призначити справу № 908/2432/18 до судового розгляду по суті.

3. Розгляд справи по суті в судовому засіданні призначити на 18.04.19 о 14:15 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44- Б, зал № 12.

4. Викликати у судове засідання представників учасників справи, яким необхідно при собі мати документи, що підтверджують їх повноваження відповідно до статті 60 ГПК України.

5. Явку представників позивача та відповідача в судове засідання визнати обов'язковою.

6. Нагадати, що сторони відповідно до статті 192 ГПК України, можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу.

7. Звернути увагу сторін , що інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://ki.arbitr.gov.ua

8. Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості забезпечення учасникам справи права брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

9. Ухвала набирає законної сили 27.03.2019 та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду першої інстанції.

СУДДЯ В. В. ДЖАРТИ