Ухвала

від 27.03.2019 по справі 2-5379/10

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 2-5379/10

Провадження № 6/487/50/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.03.2019 року м. Миколаїв

Заводський районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого судді - Бобрової І.В.

за участю секретаря судового засідання - Батишевої Г.Ю.,

заявника - ОСОБА_1,

представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду м. Миколаєва цивільну справу №2-5379/10 за заявою ОСОБА_1 про заміну боржника у виконавчому листі,-

ВСТАНОВИВ:

19.09.2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, в якій просила замінити боржника ОСОБА_4 у виконавчому листі по справі №2-5379/10, у зв'язку зі смертю останнього на його правонаступника.

В обґрунтування заявлених вимог зазначила, що 20.12.2010 року Заводським районним судом м. Миколаєва ухвалено рішення по справі №2-5379/2010 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення боргу та збитків за договором позики, за яким з відповідача стягнуто на користь позивача заборгованість у розмірі 112984,62 грн., а також судові витрати у розмірі 171 грн..

11.02.2011 року по зазначеній справі було видано виконавчий лист. Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Миколаївській обл. ОСОБА_5 від 23.04.2018 року виконавче провадження за виконавчим листом №2-5379/2010, виданим 11.02.2011 року, закінчене у зв'язку зі смертю боржника. Таким чином, заявник, посилаючись на положення ст.442 ЦПК України, просила замінити боржника у виконавчому листі його правонаступником.

Ухвалою суду від 18.12.2018 року Заводським районним судом м. Миколаєва заяву задоволено та замінено боржника у виконавчому листі з ОСОБА_4 на його спадкоємця - неповнолітню доньку ОСОБА_2, від імені та в інтересах якої діє ОСОБА_6 як законний представник.

Постановою колегії суддів Миколаївського апеляційного суду від 04.02.2019 року ухвалу суду від 18.12.2018 року скасовано та справу направлено до того ж суду для продовження розгляду.

Ухвалою суду від 19.02.2019 року ОСОБА_2, законним представником якої є ОСОБА_6 залучено як правонаступника ОСОБА_4 до участі у справі за заявою ОСОБА_1 про заміну боржника у виконавчому листі із призначенням судового засідання.

25.03.2019 року представником ОСОБА_2 - адвокатом ОСОБА_3 було надано до суду заперечення на заяву про заміну сторони у виконавчому листі, в яких він просив відмовити у задоволені заяви ОСОБА_1. В обґрунтування своїх заперечень, посилався на те, що у померлого ОСОБА_4 усе майно оформлене в заставу (іпотеку) банку, його борг перед банком складає більше 51 мільйона гривень, у зв'язку з чим всі кошти при продажі майна будуть направлені саме банку-заставодержателю. Майно, яке ОСОБА_2 отримає у спадок не вистачить навіть для задоволення вимог банку, а іншого майна, яке спадкоємець може оформити у власність немає.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вимоги заяви підтримала, просила про їх задоволення.

Представник ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_3 у судовому засіданні вимоги заяви не визнав, з підстав вказаних у запереченнях. Окрім того зазначив, що свідоцтво про право

власності на спадкове майно його довірителем ще не отримано, а тому яке саме належало майно померлому ОСОБА_4 на момент відкриття спадщини та яка його вартість ОСОБА_2 не відомо.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного.

У судовому засіданні встановлено, що 20.12.2010 року Заводським районним судом м. Миколаєва ухвалено рішення по справі №2-5379/2010 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення боргу та збитків за договором позики, за яким з відповідача стягнуто на користь позивача заборгованість у розмірі 112984,62 грн., а також судові витрати у розмірі 171 грн.. 11.02.2011 року по зазначеній справі було видано виконавчий лист.

Відповідно до постанови від 23.04.2018 року, виданої старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Миколаївській обл. ОСОБА_5, виконавче провадження №24459295 за виконавчим листом №2-5379/2010, виданим 11.02.2011 року, закінчене у зв'язку зі смертю боржника - ОСОБА_4 16.12.2016 року.

Так, відповідно до витребуваної судом копії спадкової справи №24/2017, заведеної після смерті ОСОБА_4, який помер 16.12.2016 року, що підтверджується копією свідоцтва про смерть від 17.12.2016 року, серії І-ФП №252782, спадкоємцем померлого є донька, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, від імені та в інтересах якої діє ОСОБА_6 як законний представник.

Оригінал виконавчого листа по справі №2-5379/2010 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення боргу та збитків за договором позики повернутий до суду 29.05.2018 року.

Порядок прийняття спадщини, яка відкрилася після 1.01.2004, визначений гл.87 ЦК.

Згідно з нормою ст.1216 ЦК спадкуванням є перехід прав і обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права й обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за винятком прав і обов'язків, зазначених у ст.1219 ЦК (стст.1218, 1231 цього кодексу).

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч.2 ст.1220 ЦК).

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч.1 ст.1268 ЦК).

Дії, які свідчать про прийняття спадщини спадкоємцем, визначені в чч.3, 4 ст.1268, ст.1269 ЦК.

Так, згідно із ч.3 ст.1268 ЦК спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 цього кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Чинне законодавство розмежовує поняття прийняття спадщини (гл.87 ЦК Здійснення права на спадкування ) та оформлення спадщини (гл.89 цього кодексу Оформлення права на спадщину ).

Відповідно до ч.1 ст.1296 ЦК спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Разом з тим незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч.5 ст.1268 ЦК).

Частиною 1 ст.1297 ЦК передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса щодо видачі йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Однак відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (ч.3 ст.1296 ЦК).

Таким чином, спадкові права є майновим об'єктом цивільного права, оскільки вони надають спадкоємцям можливість успадкувати майно (прийняти спадщину), але право розпорядження нею виникає після оформлення успадкованого права власності у встановленому законом порядку.

Отже, хоча отримання спадкоємцем, який прийняв спадщину, свідоцтва про право на спадщину відповідно до ст.1296 ЦК є правом, а не обов'язком спадкоємця, однак відсутність у спадкоємця такого свідоцтва не може бути підставою для відмови в задоволенні вимог кредитора.

Статтею 520 ЦК України передбачено, що боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Положеннями ч.ч.1-3 ст.1281 ЦК України встановлено, що спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги.

Як вбачається з матеріалів справи, досліджених у судовому засіданні, 23.04.2018 року старшим державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ у Миколаївській обл. Квашенком С.С. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №24459295, у зв'язку зі смертю боржника - ОСОБА_4, а отже, строк звернення із вимогою до спадкоємців боржника заявником не пропущено.

Окрім того, якщо спадкоємець прийняв спадщину стосовно нерухомого майна, але зволікає з виконанням обов'язку, передбаченого ст.1297 ЦК, зокрема з метою ухилення від погашення боргів спадкодавця, кредитор має право звернутися до нього з вимогою про погашення заборгованості спадкодавця.

Оскільки зі смертю боржника зобов'язання щодо повернення боргу входять до складу спадщини, підлягають застосуванню норми ст.1282 ЦК щодо обов'язку спадкоємців задовольнити вимоги кредитора в порядку, передбаченому ч.2 цієї норми.

Посилання представника ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 на недостатність майна для покриття боргу як підставу для відмови у задоволенні заяви, суд вважає необгрунтованим, оскільки розподіл стягнутих з боржника грошових сум та черговість задоволення вимог стягувачів здійснюється на стадії виконавчого провадження відповідно до розділу 6 Закону України Про виконавче провадження .

Згідно ч.5 ст.442 ЦПК України, суд, у разі необхідності, замінює стягувача або боржника у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Враховуючи наведене, суд вважає, що заявлені вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 442 ЦПК України , суд -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про заміну боржника у виконавчому листі - задовольнити.

Замінити боржника у виконавчому листі, виданому 11.02.2011 року по цивільній справі №2-5379/2010 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення боргу та збитків за договором позики, з ОСОБА_4 на його спадкоємця - неповнолітню доньку ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, від імені та в інтересах якої діє ОСОБА_6 як законний представник.

Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду або через Заводський районний суд м. Миколаєва протягом п'ятнадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя І.В.Боброва