Постанова

від 27.03.2019 по справі 390/590/18

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

іменем України

27 березня 2019 року м. Кропивницький

справа № 390/590/18

провадження № 22-ц/4809/467/19

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

ОСОБА_1 (головуючий, суддя-доповідач), ОСОБА_2, ОСОБА_3 ,

за участю секретаря судового засідання Антошиної А.В.,

учасники справи:

позивач - Приватне акціонерне товариство СГ НАДІЯ НОВА ,

відповідачі - ОСОБА_4, Фермерське господарство Фортуна-2008 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_4 таФермерського господарства Фортуна-2008 на рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 21 листопада 2018 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства СГ НАДІЯ НОВА до ОСОБА_4, Фермерського господарства Фортуна-2008 про визнання договору оренди землі недійсним,

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2018 року Публічне акціонерне сільськогосподарське товариство НАДІЯ (далі по тексту - ПАСТ НАДІЯ ) звернулося в суд з позовом до ОСОБА_4, Фермерського господарства Фортуна-2008 (далі по тексту - ФГ Фортуна-2008 ) про визнання договору оренди землі недійсним.

В обґрунтування позову вказало, що 04 червня 2007 року між ОСОБА_5 та Закритим акціонерним сільськогосподарським товариством НАДІЯ (далі по тексту - ЗАСТ НАДІЯ ), правонаступником якого є ПАСТ НАДІЯ , було укладено договір оренди земельної ділянки площею 7,08 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Великосеверинівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області, строком на 20 років з моменту його державної реєстрації, яка була здійснена 20 серпня 2007 року Кіровоградським районним відділом КРФ ДП ЦДЗК при Держкомземі України .

Зазначало, що після смерті ОСОБА_5 право власності на спірну земельну ділянку в порядку спадкування за законом перейшло до її сина - ОСОБА_4, який, будучи обізнаним щодо чинності договору оренди від 04 червня 2007 року, передав 10 серпня 2015 року земельну ділянку в оренду ФГ ФОРТУНА-2008 .

Вважає, що діями відповідачів щодо укладення між ними договору оренди землі було порушено право орендаря ПАСТ НАДІЯ на спірну земельну ділянку, оскільки оспорюваний договір не відповідає вимогам чинного законодавства, як такого, що укладений до закінчення строку дії попереднього договору.

На підставі викладених обставин ПАСТ НАДІЯ , правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство СГ НАДІЯ НОВА (далі по тексту - ПрАТ СГ НАДІЯ НОВА ), просило суд визнати договір оренди землі від 10 серпня 2015 року недійсним.

Рішенням Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 21 листопада 2018 року позов задоволено.

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки загальною площею 7,08 га, кадастровий номер 3522581200:02:000:3198, на території Великосеверинівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 594423335225), укладений 10 серпня 2015 року між ОСОБА_4 та ФГ Фортуна-2008 , зареєстрований 12 серпня 2015 року державним реєстратором Реєстраційної служби Кіровоградського районного управління юстиції Кіровоградської області ОСОБА_6. Вирішено питання судових витрат.

Суд виходив із того, що уклавши спірний договір та здійснивши державну реєстрацію права оренди, відповідачі порушили право позивача, як чинного орендаря на володіння, а тому договір оренди землі від 10 серпня 2015 року підлягає визнанню недійсним. У задоволенні заяви відповідача про застосування наслідків спливу строку позовної давності відмовив, дійшов висновку, що оспорюваний договір оренди земельної ділянки між відповідачами був укладений 10 серпня 2015 року, а позивач звернувся до суду із позовом 26 квітня 2018 року, тобто в межах трирічного строку, передбаченого законом, і тому відсутні підстави для застосування строків позовної давності.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням ФГ Фортуна-2008 подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушенням норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

Зазначило, що при проведенні державної реєстрації речового права за договором оренди землі , укладеного 10 серпня 2015 року між ОСОБА_4 та ФГ Фортуна-2008 , державним реєстратором Кіровоградського районного управління юстиції Кіровоградської області ОСОБА_7 належним чином була здійснена перевірка на предмет того, чи вже зареєстроване право оренди на дану земельну ділянку і згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-3501964632015 від 21 липня 2015 року відомості про обмеження у використанні земельної ділянки не зареєстровані. Після чого було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 23709484, від 17 серпня 2015 року. Посилалося на те, що факт обробітку ФГ Фортуна-2008 земельної ділянки №157, загальною площею 7,08 га, кадастровий номер 3522581200:02:000:3198, не заперечувався позивачем з 2015 року.

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_8 просить рішення суду першої інстанції скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що на момент оформлення спадщини після померлої 03 травня 2013 року ОСОБА_5 на земельну ділянку №157, загальною площею 7,08 га, кадастровий номер 3522581200:02:000:3198, та на момент підписання та державної реєстрації спірного договору оренди землі від 10 серпня 2015 року відомості про обмеження у використанні вказаної земельної ділянки зареєстровані не були.

У відзиві на апеляційні скарги позивач просить відмовити у їх задоволенні у зв'язку з тим, що рішення суду прийнято із додержанням норм матеріального і процесуального права. Зазначає, що відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-3501964632015 від 21 липня 2015 року земельна ділянка загальною площею 7,08 га, кадастровий номер 3522581200:02:000:3198, зареєстрована 15 жовтня 2014 року на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), розробленої 09 квітня 2014 року ТОВ Гранд-Інформ , власником якої є ОСОБА_4 На думку позивача, перевірка факту проведення державної реєстрації прав, які виникли та оформлені в установленому порядку до 01 січня 2013 року, повинна була проводитися державним реєстратором шляхом письмового звернення з запитом до компетентного органу із зазначенням відомостей також про попереднього власника - ОСОБА_5 із зазначенням правовстановлюючого документу на земельну ділянку. Зокрема, державний реєстратор повинен був перевірити Книгу записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі щодо наявності обтяжень у її використанні, які виникли на підставі договору оренди, укладеного до 01 січня 2013 року. Посилалося також на те, що ОСОБА_4 було отримано орендну плату за 2015 та 2016 роки.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено та підтверджено письмовими доказами по справі, що ОСОБА_5 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії КР 200198 належала земельна ділянка площею 7,08 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Великосеверинівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області (а.с.15-16).

04 червня 2007 року між ОСОБА_5 та ЗАСТ НАДІЯ було укладено договір оренди зазначеної земельної ділянки площею 7,08 га, строком на 20 років, за умовами якого ОСОБА_5 передала в оренду позивачеві в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Великосеверинівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області (а.с.8-11).

Договір зареєстровано Кіровоградським районним відділом КРФ ДП ЦДЗК при Держкомземі України 20 серпня 2007 року, реєстраційний номер 58 (а.с.11).

Відповідно до акту визначення меж земельної ділянки в натурі на місцевості від 04 червня 2007 року було погоджено межі земельної ділянки (а.с.12).

03 травня 2013 року орендодавець ОСОБА_5 померла. Після її смерті залишилось спадкове майно, а саме земельна ділянка площею 7,08 га, яка розташована на території Великосеверинівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області. Відповідно до свідоцтва про право на спадщину № 1-73 від 12 березня 2015 року спадкоємцем померлої ОСОБА_5 є її син ОСОБА_4, який успадкував спірну земельну ділянку (а.с.75).

12 березня 2015 року Кіровоградською районною державною нотаріальною конторою Кіровоградського районного нотаріального округу Кіровоградської області на підставі свідоцтва про право на спадщину від 12 березня 2015 № 1-73 здійснено державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 7,08 га кадастровий номер 3522581200:02:000:3198 за ОСОБА_4 (а.с.76).

Як убачається з довідки від 01 жовтня 2018 року ОСОБА_4 після смерті своєї матері, в період з 2014 по 2016 рік отримував орендну плату за земельну ділянку від ПАСТ НАДІЯ (а.с.131).

У період дії зазначеного договору, а саме 10 серпня 2015 року ОСОБА_4 уклав договір оренди цієї ж земельної ділянки з ФГ Фортуна-2008 , який був зареєстрований 12 серпня 2015 року державним реєстратором Реєстраційної служби Кіровоградського районного управління юстиції Кіровоградської області ОСОБА_6 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 23709484 від 17 серпня 2015 року) (а.с. 61-63, 64).

Таким чином, одночасно існували два договори: договір оренди землі від 04 червня 2007 року та договір оренди землі 10 серпня 2015 року, що суперечить вимогам земельного законодавства, оскільки обидва договори стосуються одного й того самого предмету оренди, що в ході їх виконання призвело до правової невизначеності. Встановивши, що оспорюваний правочин вчинено з порушенням ст. 24 Закону України Про оренду землі від 06 жовтня 1998 року та ст.ст. 13, 525, 526 ЦК України, а одна і та ж сама та земельна ділянка не може бути об'єктом оренди двох договорів, укладених із різними орендарями, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для визнання недійсним оспорюваного договору оренди землі, укладеного 10 серпня 2015 року між відповідачами, на підставі частини третьої статті 215 ЦК України , оскільки він укладений у період дії попереднього договору.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За змістом ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно з ч.1 ст. 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Законом України Про оренду землі від 06 жовтня 1998 року №161-XIV (далі - Закон №161- XIV) визначено у тому числі умови укладення, зміни, припинення та поновлення договору оренди землі.

Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків від фізичної особи, яка померла, до інших осіб - спадкоємців.

Відповідно до вимоги ч. 1 ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ч. 1 ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Статтею 770 ЦК України закріплено, що у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця. Сторони можуть встановити у договорі найму, що у разі відчуження наймодавцем речі договір найму припиняється.

За приписами ч.1 ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до абзацу 4 статті 32 Закону України Про оренду землі перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Згідно з договором оренди земельної ділянки від 4 червня 2007 року при переході права власності на землю від власника землі до іншої особи договір оренди зберігає чинність для нового власника.

Таким чином, права та обов'язки орендодавця за договором після смерті ОСОБА_5 перейшли до її спадкоємця та нового власника ОСОБА_4

Оскільки смерть орендодавця не є підставою для зміни умов договору, розірвання чи його припинення, а договір оренди земельної ділянки від 04 червня 2007 року, укладений між ОСОБА_5 та ЗАСТ НАДІЯ є чинним, ОСОБА_4, укладаючи 10 серпня 2015 року договір оренди спірної земельної ділянки з іншою особою - ФГ Фортуна-2008 , істотно порушив права позивача.

За змістом ч.1 ст.27 Закону Про оренду землі орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Відповідно до вимог ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільною законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.3 ст.215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Колегія суддів відхиляє доводи ФГ Фортуна-2008 та ОСОБА_9 про те, що державним реєстратором Кіровоградського районного управління юстиції Кіровоградської області ОСОБА_7 було належним чином здійснено перевірку інформації про вже зареєстровані права.

Відповідно до абзаців 1, 5 пункту 1 та пункту 8-1 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (в редакції, чинній на момент укладення оспорюваного договору) державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, а також наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону.

Під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та оформлені в установленому порядку до 1 січня 2013 року, реєстратор запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент оформлення права законодавства проводили таке оформлення, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про правонабувача або про нерухоме майно. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, до яких надійшов запит, зобов'язані безоплатно в установленому законодавством порядку протягом трьох робочих днів надати державному реєстратору відповідну інформацію, зокрема щодо оформлених речових прав на нерухоме майно, у тому числі земельні ділянки.

Відповідно до статті 2 вказаного Закону обтяження - це заборона розпоряджатися та/або користуватися нерухомим майном, яка встановлена або законом, або актами уповноважених на це органів державної влади, їх посадових осіб або яка виникає на підставі договорів.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що державний реєстратор під час проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно зобов'язаний перевірити інформацію про наявність або відсутність вже зареєстрованих речових прав з метою недопущення одночасного існування їх подвійної державної реєстрації.

Відповідно до витягу з державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-3501362522014, наданого на заяву (запит) ОСОБА_4, земельна ділянка площею 7,08 га, кадастровий номер 3522581200:02:000:3198, була зареєстрована 15 жовтня 2014 року, на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), розробленої 09 квітня 2014 року ТОВ Гранд-Інформ , власник - ОСОБА_4 (а.с.77).

Як убачається з листа Відділу у Кіровоградському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 23 березня 2018 року №ПІ-443/113-18 про надання інформації відповідно до Книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі, 20 серпня 2007 року за №58 зареєстровано договір оренди землі, укладений між ОСОБА_5 та ЗАСТ НАДІЯ терміном на 20 років стосовно земельної ділянки загальною площею 7,08 га, яка розташована на території Великосеверинівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області. Відомості щодо державної реєстрації додаткових угод до договору оренди землі від 20 серпня 2007 року, зареєстрованого за №58 , станом на 29 грудня 2012 року у Відділі відсутні (а.с.17).

Таким чином, земельна ділянка площею 7,08 га була зареєстрована вже після набрання чинності нової редакції Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , а перевірка факту проведення державної реєстрації прав, які виникли до 01 січня 2013 року, повинна була проводитися державним реєстратором в порядку, установленому пунктом 8-1 вказаного Закону, в редакції, що діяла до 01 січня 2013 року, оскільки на час державної реєстрації договору оренди землі 04 червня 2007 року діяв Тимчасовий порядок ведення державного реєстру земель, затверджений наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 02 липня 2003 року №174, за яким така реєстрація здійснювалась структурними підрозділами центру державного земельного кадастру при Держкомземі України, яким і була проведена державна реєстрація цього договору, так і на час укладення угоди про внесення змін - 20 листопада 2012 року, діяла постанова Кабінету Міністрів України від 09 вересня 2009 року за №1021 Про затвердження порядків ведення Поземельної книги і Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі (зі змінами), що діяла до 01 січня 2013 року, яка і наділяла відповідними повноваженнями територіальні органи Держземагентства за місцем розташування земельної ділянки.

Згідно з ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ст. 76 ЦПК України).

Отже, доводи апеляційних скарг щодо неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків суду обставинам справи є безпідставними. Рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому, відповідно до ст.375 ЦПК України , апеляційні скарги підлягають відхиленню, а рішення суду залишенню без змін.

Приватне акціонерне товариство СГ НАДІЯ НОВА подало клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу . На підтвердження таких витрат надано копію договору про надання правової допомоги від 01 лютого 2019 року, акт про надану правову допомогу від 15 лютого 2019 року, платіжне доручення від 07 лютого 2019 року №375, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КР №000105 від 04 липня 2017 року та копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Адвокатського бюро Паритет від 21 вересня 2017 року.

Зокрема, з акту про надану правову допомогу від 15 лютого 2019 року убачається, що Адвокатським бюро Паритет позивачеві була надана правнича допомога у розмірі 1000 грн.

Апеляційний суд вважає, що витрати ПрАТ СГ НАДІЯ НОВА на оплату правничої допомоги підтверджені належними та допустимими доказами.

Отже, з ОСОБА_4 та з ФГ Фортуна-2008 на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу по 500 грн. з кожногона підставі ст.137 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 - 384ЦПК України

ПОСТАНОВИВ:

Залишити вимоги апеляційних скарг ОСОБА_4 таФермерського господарства Фортуна-2008 без задоволення, а рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 21 листопада 2018 рокубез змін.

Стягнути з ОСОБА_4 (зареєстрований та проживає: 27613, Кіровоградська область, Кіровоградський район, с. Велика Северинка, вул. Гагаріна, 11, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) та з Фермерського господарства Фортуна-2008 (27613, Кіровоградська область, Кіровоградський район, с. Велика Северинка, вул. Леніна, 2, ЄРДПОУ 36098260) на користь Приватного акціонерного товариства СГ НАДІЯ НОВА (27613, Кіровоградська область, Кіровоградський район, с. Велика Северинка, провулок Тепличний, 1, ЄРДПОУ 03756690) витрати на правничу допомогу по 500 грн. з кожного.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст складено 28 березня 2019 року.

Головуючий суддя: О.І. Чельник

Судді: О.Л. Дуковський

ОСОБА_3