Постанова

від 20.03.2019 по справі 501/2282/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

20 березня 2019 року

м. Київ

справа № 501/2282/16-ц

провадження № 61-4926св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Білоконь О. В., Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_3, яка діє у своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4,

представник позивача - ОСОБА_5,

відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю Укржилстрой плюс ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_5 на рішення Іллічівського міського суду Одеської області, у складі судді Пушкарського Д. В., від 28 березня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області, у складі колегії суддів: Цюри Т. В., Сегеди С. М.,

Кононенко Н. А., від 12 грудня 2017 року .

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

У вересні 2016 року ОСОБА_3, яка діє у своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_4, звернулась до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Укржилстрой плюс (далі -

ТОВ Укржилстрой плюс , товариство) про зобов'язання виконати умови договору .

Позовна заява мотивована тим, що рішенням виконавчого комітету Іллічівської міської ради Одеської області від 29 липня 2004 року було затверджено договір з ТОВ Укржилстрой плюс про спільну діяльність у проектуванні забудови по АДРЕСА_1, відповідно до умов якого Іллічівська міська рада Одеської області надала в оренду ТОВ Укржилстрой плюс земельну ділянку площею 4,6 га, а товариство зобов'язалось надати житлову площу для відселення громадян, які мешкають, у тому числі у тимчасовому житловому приміщенні НОМЕР_1, розташованому на виділеній товариству земельній ділянці.

14 вересня 2004 року між нею та ТОВ Укржилстрой плюс був укладений договір, відповідно до умов якого позивач повинна були звільнити тимчасову споруду НОМЕР_1, а товариство зобов'язалось придбати за свій рахунок для неї житло по мірі забудови території відповідно до норм ЖК УРСР. Зазначала, що товариство умови договору не виконало та не придбало для неї та її неповнолітнього сина відповідне житло.

Посилаючись на зазначені обставини, позивач, уточнивши позовні вимоги, просила суд зобов'язати відповідача виконати зобов'язання за договором від 27 червня 2004 року і договором від 14 вересня 2004 року, шляхом надання у власність ОСОБА_4, ОСОБА_3 облаштованого житла у м. Чорноморську, площею не менше 13,65 кв. м житлової площі на особу із зазначенням строку виконання, вулиці, будинку, квартири та накласти заборону на житло, яке надається.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 28 березня

2017 року позов ОСОБА_3 задоволено частково. Зобов'язано

ТОВ Укржилстрой плюс по мірі забудови території придбати (надати) ОСОБА_3 та ОСОБА_4 житло, яке відповідає санітарним нормам та житловій площі по 13,65 кв. м на особу.Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідач зобов'язаний придбати (надати) житло позивачам виключно по мірі забудови земельної ділянки, на якій розташована самовільна тимчасова споруда НОМЕР_1, користувачами якої є позивачі. Суд залишив без задоволення позовні вимоги щодо зазначення у рішенні суду строку виконання зобов'язання, вулиці, будинку, квартири та накладення заборони на житло, посилаючись на те, що це не передбачено договором від 14 вересня 2004 року, а також враховуючи те, що станом на дату розгляду справи судом відповідачем не освоєна (забудована) земельна ділянка, на якій розташована тимчасова самовільно збудована споруда НОМЕР_1.

Короткий зміст ухвали апеляційного суду

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 12 грудня 2017 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_5 відхилено, рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, зазначивши при цьому, що районний суд повно і всебічно встановив фактичні обставини справи, надав належну правову оцінку доказам у справі, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює та дійшов правильного висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_3, яка діє у своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 , оскільки відповідач зобов'язаний придбати (надати) житло позивачам виключно по мірі забудови земельної ділянки, на якій розташована самовільна тимчасова спорудаНОМЕР_1, користувачами якої є вказані особи.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі представник ОСОБА_3 - ОСОБА_5 просить скасувати оскаржені судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що відповідно до умов договору, укладеного між ОСОБА_3 та ТОВ Укржилстрой плюс , останній повинен був знести тимчасову споруду НОМЕР_1 після надання позивачам житла у власність. Проте не взявши до уваги умови договору між ОСОБА_3 та ТОВ Укржилстрой плюс від 14 вересня 2004 року, який є дійсним, строк дії якого не закінчився, суди попередніх інстанції помилково послались на умови договору про співпрацю від 04 липня 2011 року, який укладений між Іллічівською міською радою Одеської області та відповідачем та до якого позивачі відношення не мають. Суди не звернули увагу на те, що одностороння відмова від виконання зобов'язання не передбачена нормами ЦК України.

Відзиву на касаційну скаргу не надходило

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 22 березня 2018 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою.

05 квітня 2019 року справу передано судді-доповідачу.

Ухвалою Верховного Суду від 13 березня 2019 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п'яти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

27 червня 2004 року між Іллічівською міською радою Одеської області та ТОВ Укржилстрой плюс був укладений договір про співпрацю, відповідно до пункту 2.1.1 якого міська рада надає в оренду товариству земельну ділянку по АДРЕСА_1 загальною площею 4,6 га для використання під будівництво житлових багатоповерхових будинків після оформлення товариством проектної документації землекористування згідно діючого законодавства

(а. с. 120-121).

Відповідно до пункту 2.2.1 договору про співпрацю від 27 червня 2004 року товариство надає житлову площу для відселення громадян, які мешкають у тимчасових приміщеннях, зокрема у приміщенні НОМЕР_1, розташованих на виділеній товариству земельній ділянці по АДРЕСА_1 , відповідно до нормативів і правил, у встановленому законом порядку по мірі освоєння виділеної ділянки.

14 вересня 2004 року між ТОВ Укржилстрой плюс (забудовник) та ОСОБА_3 (громадянин) був укладений договір, за умовами якого забудовник здійснює будівництво житлових будинків по АДРЕСА_1 та відселяє громадян, проживаючих на території, відведеній під будівництво житлових будинків в інше житлове приміщення (а. с. 18).

У відповідності до пункту 2.1 договору від 14 вересня 2004 року забудовник зобов'язаний придбати за свій рахунок житло для громадянина, яке відповідає санітарним нормам та нормам житлової площі по 13,65 кв.м на людину, та передати придбане житло громадянину по акту приймання-передачі, забезпечити перевезення особистого майна.

Згідно з пунктом 2.3 договору громадянин зобов'язаний: прийняти від забудовника по акту приймання-передачі придбане для нього житло, а також документи на квартиру, придбану на ім'я громадянина; звільнити самовільну тимчасову споруду АДРЕСА_1 на протязі п'яти днів з дати повідомлення забудовником про готовність придбаного житла; на протязі одного місяця зареєструватися за новим місцем проживання.

Пунктом 3.1 договору від 14 вересня 2004 року передбачено, що забудовник забезпечує житлом громадянина по мірі забудови території. Громадянин має звільнити тимчасову будівлю на протязі 5-ти днів з дати повідомлення про придбання житла (пункт 3.3).

04 липня 2011 року між Іллічівською міською радою Одеської області та ТОВ Укржилстрой плюс був укладений договір про співпрацю (а. с. 32-34).

У відповідності до пункту 1.1 договору від 04 липня 2011 року сторони договору на виконання умов договору оренди землі від 05 жовтня 2010 року площею 3,8800 га та договору оренди землі від 05 жовтня 2010 року площею 0,5590 га вступають у правові відносини стосовно набуття взаємних прав та обов'язків відносно реалізації проекту запланованої громадської та житлової забудови за адресою: АДРЕСА_2

Пунктом 2.2.1 договору від 04 липня 2011 року передбачено, що товариство до початку будівельних робіт відповідного конкретного будинку, зобов'язується відселити громадян, місце проживання яких зареєстровано за адресами тимчасових будівель, які знаходяться у межах відповідної земельної ділянки, визначеної будівельним майданчиком, на якому будуть проводитись будівельні роботи з будівництва відповідного конкретного житлового будинку, за умови фактичного проживання таких громадян за вказаними адресами.

Пунктом 2.2.2 договору від 04 липня 2011 року передбачено, що відселення громадян відбувається шляхом придбання (надання) товариством у

м. Іллічівськ Одеської області у власність (співвласність) за власний рахунок громадянам, зазначеним у пункті 2.2.1 цього договору житлових площ, які відповідають санітарним нормам, розміром із розрахунку

8,5 кв. м на одну особу.

У відповідності до пункту 2.2.3 договору від 04 липня 2011 року товариство зобов'язується відселити громадян, згідно із пунктом 2.2.1 цього договору, виключно за умови готовності здійснити ним будівництво на відповідних земельних ділянках та здійснити відселення. Про готовність здійснити відселення товариство письмово повідомляє відповідних громадян та міську раду. Моментом виникнення у товариства зобов'язання відносно відселення громадян сторони визначають направлення товариством письмового повідомлення про готовність здійснити відселення.

Позиція Верховного Суду

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої

статті 3 ЦПК України, 2004 року, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Згідно із статтею 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно частини третьої статі 10 ЦПК України, 2004 року, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом (частина четверта

статті 10 ЦПК України, 2004 року).

Відповідно до пункту 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судове рішення у цивільній справі від 18 грудня 2009 року № 9 резолютивна частина судового рішення повинна мати вичерпні, чіткі, безумовні й такі, що випливають зі встановлених фактичних обставин, висновки по суті розглянутих вимог і залежно від характеру справи давати відповіді на інші питання, зазначені у статтях 215-217 ЦПК України,

2004 року.

Вирішуючи спір, апеляційний суд на зазначені вимоги закону достатньої уваги не звернув, не встановив фактичні обставини справи, від яких залежить правильне вирішення спору, не врахував розумність строків виконання зобов'язань за договором від 14 вересня 2004 року, відсутність у спірному договорі строку виконання зобов'язання забудовником, а також пред'явлення позивачем вимог до відповідача щодо виконання зобов'язання за договором від 14 вересня 2004 року, не застосував до спірних правовідносин положення частини другої статті 530 ЦК України.

Також суд апеляційної інстанції не з'ясував зміст зобов'язань ТОВ Укржилстрой плюс перед позивачами згідно умов договору від 14 вересня 2004 року, зокрема щодо того, що придбання житла та його передача позивачам має передувати звільненню тимчасової споруди НОМЕР_1, не надав оцінку стану проведення ТОВ Укржилстрой плюс будівельних робіт із забудови території по АДРЕСА_1 та дійшов передчасного висновку про залишення без змін рішення суду першої інстанції. При цьому апеляційний суд погодився із висновком суду першої інстанції про необхідність зобов'язання позивача до виконання договірних зобов'язань, залишивши право позивачів невідновленим.

Суд апеляційної інстанції не звернув увагу на те, що резолютивна частина рішення суду першої інстанції містить певні умови, що ускладнює або робить неможливим його виконання.

Усунути ці недоліки розгляду справи на стадії касаційного перегляду, з урахуванням повноважень суду касаційної інстанції, неможливо.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, коли суд не дослідив зібрані у справі докази.

Оскільки апеляційний суд не встановив фактичні обставини, від яких залежить правильне вирішення справи, та не перевірив доводи сторін і надані на їх підтвердження докази, ухвалене у справі судове рішення суду апеляційної інстанції відповідно до частини третьої статті 411 ЦПК України підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

При новому розгляді справи суду необхідно об'єктивно дослідити вказані в цій постанові докази у сукупності з іншими доказами у справі, надати оцінку доводам та поданим сторонами доказам в обґрунтування своїх вимог та заперечень, як в цілому, так і кожному доказу окремо.

Керуючись статтями 400, 402, 409, 411 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_5 задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 12 грудня 2017 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: О. В. Білоконь

Є. В. Синельников

С. Ф. Хопта

Ю. В. Черняк