Рішення

від 11.03.2019 по справі 615/564/18

ВАЛКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 615/564/18

Провадження № 2/615/50/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 березня 2019 року м. Валки

Валківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Логвінова А.О.,

за участю секретаря судового засідання Партоли О.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Валки Харківської області цивільну справу

за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "Нове життя"

до ОСОБА_1, ОСОБА_2 господарства "Велес-В"

про визнання недійсним договору користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб, скасування його державної реєстрації, визнання поновленим договору оренди землі та визнання укладеною додаткової угоди,

за участю учасників судового процесу:

представника позивача ОСОБА_3,

представника відповідачів ОСОБА_4,

В С Т А Н О В И В:

Приватне сільськогосподарське підприємство "Нове життя" (далі по тексту - позивач, ПСП "Нове життя" ) звернулось до Валківського районного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1Г.), ОСОБА_2 господарства "Велес-В" (далі по тексту - відповідач ФГ "Велес-В" ), в якому просить:

- визнати недійсним договір користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договір емфітевзису) на земельну ділянку площею 5,72 га, кадастровий номер 6321280300:02:000:0028, укладений між ОСОБА_2 господарством "Велес-В" та ОСОБА_1 , зареєстрований 05.04.2018 року за № 25674495 та скасувати його державну реєстрацію;

- визнати поновленим договір оренди землі на земельну ділянку 5,72 га, кадастровий номер 6321280300:02:000:0028, від 31.12.2005 року, зареєстрований 31.01.2008 року за № 040868800257 та визнати укладеною додаткову угоду від 01.11.2017 року до договору оренди землі від 31.12.2005 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 31.12.2005 року між ОСОБА_1 та ПСП "Нове життя" укладено договір оренди земельної ділянки площею 5,72 га, кадастровий номер 6321280300:02:000:0028, строком на десять років, який був зареєстрований 31.01.2008 року та відповідно, з урахуванням ст. 18 Закону України "Про оренду землі", в редакції чинній на момент укладення договору, строк його дії до 31.01.2018 року. З метою скористатись переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, позивач завчасно направив ОСОБА_1 лист-повідомлення від 01.11.2017 року про поновлення договору оренди землі з проектом додаткової угоди, у відповідь на що, 06.11.2017 року ОСОБА_1 надіслано відповідь про відмову в поновленні договору оренди землі від 31.12.2005 року, в зв'язку із наміром самостійно використовувати земельну ділянку. Протягом місяця після закінчення строку дії договору ні одна із сторін не повідомила про розірвання договору оренди землі, а позивачпродовжував використання земельної ділянки. Після чого, 29.03.2018 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 господарством "Велес-В" укладено договір користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договір емфітевзису) на земельну ділянку площею 5,72 га, кадастровий номер 6321280300:02:000:0028 , який 05.04.2018 року був зареєстрований в Державному реєстрі речових прав. Таким чином, позивач вважає, що укладення договору емфітевзису є порушенням переважного права ПСП "Нове життя" на укладення договору оренди землі на новий строк, оскільки ПСП "Нове життя" скористалось правом на поновлення договору на новий строк, виконало всі необхідні для цього дії, а ОСОБА_1 не було дотримано вимоги, передбачені ст. 33 ЗУ "Про оренду землі", натомість було укладено договір емфітевзису з іншою юридичною особою. Позивач наголошує, що не поновлення договору оренди землі, не укладання додаткової угоди є перешкодою орендарю - ПСП "Нове життя" реалізувати свої законні сподівання за орендним договором і частковим позбавленням його зустрічного задоволення, з урахуванням якого він укладав цей договір.

08.06.2018 року від представника ОСОБА_1 надійшов до суду відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити у задоволенні позову ПСП "Нове життя" у повному обсязі.

В обґрунтування заперечень проти позову, викладених у відзиві, представник ОСОБА_1 посилається на те, що строк дії договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_1 та ПСП "Нове життя" 31.12.2005 року, починається з моменту його державної реєстрації, а саме з 31.01.2008 року та закінчується 31.01.2018 року. Після закінчення строку договору оренди земельної ділянки, а саме з 31.01.2018 року земельна ділянка не засівалась. ОСОБА_1 20.06.2017 року, 06.11.2017 року та 22.12.2017 року на адресу позивача направив листи про небажання продовжувати дію договору оренди земельної ділянки на новий строк, заборону користуватись нею. Крім того, на виконання статті 33 Закону України "Про оренду землі" відповідачем ОСОБА_1 на адресу позивача, після закінчення строку дії договору оренди землі, а саме 21.02.2018 року, направлений лист-повідомлення про відмову від подальшого поновлення дії договору оренди земельної ділянки, у зв'язку із наміром самостійно використовувати земельну ділянку. 29.03.2018 року між ОСОБА_1 та ФГ "Велес-В" укладено договір про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис). Таким чином, зазначає, що вищевикладені обставини свідчать про те, що переважне право ПСП "Нове життя" не є порушеним та відповідно підстави вважати договір оренди землі від 31.12.2005 року поновленим відсутні, оскільки додаткова угода до договору не підписана, укладений договір емфітевзису не є договором оренди, власник землі протягом місяця після закінчення строку дії договору повідомив колишнього орендаря про небажання поновлювати його дію (т. 1 а.с. 84-89).

08.06.2018 року від представника ОСОБА_2 господарства "Велес-В" - адвоката ОСОБА_5 надійшов до суду відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити у задоволенні позову ПСП "Нове життя" у повному обсязі.

Представник ОСОБА_2 господарства "Велес-В" посилається на те, що строк дії договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_1 та ПСП "Нове життя" 31.12.2005 року, починається з моменту його державної реєстрації, а саме з 31.01.2008 року та закінчується 31.01.2018 року. ОСОБА_1 своєчасно та неодноразово повідомляв ПСП "Нове життя" про відсутність наміру продовжувати дію договору оренди землі. Крім того, на виконання статті 33 Закону України "Про оренду землі" відповідачем ОСОБА_1 на адресу позивача, після закінчення строку дії договору оренди землі, а саме 21.02.2018 року, направлений лист-повідомлення про відмову від подальшого поновлення дії договору оренди земельної ділянки, у зв'язку із наміром самостійно використовувати земельну ділянку. 29.03.2018 року між ОСОБА_1 та ФГ "Велес-В" укладено договір про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), який не є договором оренди землі, домовленості щодо істотних умов з колишнім орендарем не досягнуто, а навпаки направлено відмову в продовжені строку дії договору, а тому переважене право ПСП "Нове життя" не порушено (т. 1 а.с. 115-120).

15.06.2018 року представником позивача подано до суду відповідь на відзив, в якій представник позивача просить задовольнити позов в повному обсязі. У відповіді на відзив представник позивача посилається на те, що 02.11.2017 року ПСП "Нове життя" направлено на адресу ОСОБА_1 пропозицію поновити договір оренди землі з проектом додаткової угоди, проте орендодавець відмовив у поновлені договору не розглянувши запропоновані умови, мотивуючи своє рішення бажанням самостійно використовувати земельну ділянку, про що свідчить укладений договір про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) від 29.03.2018 року, умови якого, в частині плати за договором, є гіршими ніж запропоновані ПСП "Нове життя". При цьому, при відмові орендодавцем в поновлені договору оренди землі, ним не було дотримано вимог ч. 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", яка в свою чергу передбачає вчинення ряду юридично значущих дій, а саме: перевірка на відповідність проекту додаткової угоди закону; узгодження з орендарем (за необхідності) істотних умов договору; укладання з орендарем додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, за відсутності заперечень. Укладення договору емфітевзису є порушенням переважного права ПСП "Нове життя" на укладення договору оренди землі на новий строк, оскільки ПСП "Нове життя" скористалось правом на поновлення договору на новий строк, виконало всі необхідні для цього дії, а ОСОБА_1 не були дотримані вимоги, передбачені ст. 33 ЗУ "Про оренду землі", натомість було укладено договір емфітевзису з іншою юридичною особою (т. 1 а.с. 143-149).

27.06.2018 року від представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 господарства "Велес-В" надійшли до суду заперечення, в якому останній просить відмовити у задоволенні позову. В запереченні представник відповідачів зазначив, що відповідач ОСОБА_1, у відповідь на пропозицію позивача поновити договір оренди земельної ділянки на новий строк, надіслав позивачу лист, в якому відмовився від поновлення договору, тобто сторонами не було досягнуто домовленості стосовно істотних умов, а відтак переважне право ПСП "Нове життя" припинилося. Крім того, укладаючи договір емфітевзису не було порушено переважне право позивача на укладення договору оренди землі на новий строк, оскільки між відповідачами було укладено договір відмінного характеру. Крім того, договір емфітевзису укладено після закінчення строку дії договору оренди землі та після закінчення переважного права на поновлення договору оренди землі (т. 2 а.с. 160-166).

19.07.2018 року представником відповідачів подано до суду науково-правовий висновок Національного юридичного університету імені ОСОБА_6, підготовлений доцентом кафедри цивільного права № 1, кандидатом юридичних наук, доцентом ОСОБА_7, з питань поновлення договорів оренди земельних ділянок, які використовуються для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (т. 2 а.с. 180-187).

10.09.2018 року представником позивача подано до суду науково-правовий висновок Національної академії правових наук України, підготовлений кандидатом юридичних наук ОСОБА_8 та доцентом юридичних наук, професором ОСОБА_9, з питань поновлення договорів оренди земельних ділянок, які використовуються для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (т. 2 а.с. 231-248).

Одночасно з позовною заявою Приватним сільськогосподарським підприємством "Нове життя" подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій позивач просив вжити заходи щодо забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_1 та ОСОБА_2 господарству "Велес-В" вчиняти певні дії, а саме: обробляти земельну ділянку площею 5,72 га, кадастровий номер 6321280300:02:000:0028, здійснювати на ній посіви сільськогосподарських культур, вчиняти дії відносно збору врожаю на земельній ділянці, площею 5,72 га, кадастровий номер 6321280300:02:000:0028 та заборонити продаж або відчуження, передачу в оренду земельної ділянки, площею 5,72 га, кадастровий номер 6321280300:02:000:0028 (т. 1 а.с. 30-32).

Ухвалою Валківського районного суду Харківської області від 20.04.2018 року відмовлено в задоволені заяви Приватного сільськогосподарського підприємства "Нове життя" про забезпечення позову (т. 1 а.с. 35-37).

У судовому засіданні представник позивача просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідачів у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову, посилаючись на його необґрунтованість.

Дослідивши матеріали справи та надані докази в їх сукупності, вислухавши доводи учасників судового процесу, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

Судом встановлено, що згідно копії Державного акту ІІ-ХР № 084538 від 27.08.2002 року, ОСОБА_1 на підставі рішення виконавчого комітету Олександрівської сільської ради Валківського району Харківської області № 32 від 09.07.2001 року належить земельна ділянку площею 5,72 га, що розташована на території Олександрівської сільської ради Валківського району Харківської області з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (т. 1 а.с. 90).

31.12.2005 року між ОСОБА_1 (орендодавець) та Приватним сільськогосподарським підприємством "Нове життя" (орендар) було укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення сільськогосподарського товарного виробництва, яка знаходиться на території Олександрівської сільської ради (т. 1 а.с. 11-12, 91-92).

Пунктом 2 договору оренди землі передбачено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 5,72 га, у тому числі ріллі.

Згідно з п. 8 договору оренди землі, договір укладено на десять років. Після закінчення строку договору оренди землі, орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Пунктом 9 договору оренди землі передбачено, що орендна плата вноситься у формі та розмірі 1,5 % вартості земельної ділянки, нараховується в грошовій формі. Видається грошима або продукцією по ринкових цінах, послугами по цінах господарства, виходячи з можливості господарства.

Відповідно до п. 11 договору оренди землі, орендна плата вноситься у строки до 31 грудня кожного року.

Пунктом 27 договору оренди землі зокрема передбачено, що дія договору землі припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Пунктом 34 договору оренди землі передбачено, що договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

31.01.2008 року за № 040868800257 у Державному реєстрі земель вчинено запис про державну реєстрацію договору.

Таким чином, строк дії договору оренди землі від 31.12.2005 року, укладеного між ОСОБА_1 та ПСП "Нове життя" починається з моменту його державної реєстрації, а саме з 31.01.2008 року, оскільки при укладенні договору сторони досягли згоди щодо початку дії його строку саме з цього моменту, та закінчується 31.01.2018 року.

22.06.2017 року ОСОБА_1 на адресу ПСП "Нове життя" направив лист-повідомлення від 20.06.2017 року, в якому повідомив про відсутність наміру продовжувати договір оренди земельної ділянки на новий строк, у зв'язку із самостійним використанням земельної ділянки в подальшому. Також, у листі просив звільнити належну йому земельну ділянку після збору врожаю в 2017 році та не засівати її під врожай 2018 року, та заборонив користуватись земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди землі. Лист-повідомлення від 20.06.2017 року отримано ПСП "Нове життя" 26.06.2017 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, а також описом вкладення у цінне поштове відправлення (т. 3 а.с. 166-168).

02.11.2017 року Приватним сільськогосподарським підприємством "Нове життя" на адресу ОСОБА_1 надіслано лист-повідомлення від 01.11.2017 року щодо переважного права на укладення договору оренди землі на новий строк, а також до листа додано проект додаткової угоди від 01.11.2017 року до договору оренди землі від 31.12.2005 року, які були отримані ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 13-15).

07.11.2017 року ОСОБА_1 на адресу ПСП "Нове життя" направив лист-повідомлення від 06.11.2017 рокпро відсутність намірів продовжувати договір оренди землі на новий термін, у зв'язку з чим просив звільнити належну йому земельну ділянку після збору врожаю в 2017 році та не засівати її під врожай 2018 року. Зазначив, що в подальшому земельну ділянку буде використовувати самостійно. Вказаний лист отримано ПСП "Нове життя" 09.11.2017 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, а також описом вкладення у цінне поштове відправлення (т. 3 а.с. 169-171).

Також, 23.12.2017 року ОСОБА_1 на адресу ПСП "Нове життя" направив ще один лист-повідомлення від 22.12.2017 рокпро відсутність намірів продовжувати договір оренди землі на новий термін, у зв'язку з чим просив звільнити належну йому земельну ділянку після збору врожаю в 2017 році та не засівати її під врожай 2018 року. Зазначив, що в подальшому земельну ділянку буде використовувати самостійно. Вказаний лист повернувся на адресу ОСОБА_1 з відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання", що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, описом вкладення у цінне поштове відправлення та відміткою на поштовому конверті (т. 3 а.с. 172-175).

29.03.2018 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 господарством "Велес-В " укладено договір про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), строком на три роки, предметом якого є земельна ділянка розміром 5,72 га, що розташована на території Олександрівської сільської ради Валківського району Харківської області, кадастровий номер 6321280300:02:000:0028, право використовувати яку, згідно даного договору, ОСОБА_1 надав ФГ "Велес-В " для сільськогосподарських потреб на праві емфітевзису (т. 1 а.с. 121-122).

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 120981805 від 17.04.2018 року, у Державному реєстру речових прав на нерухоме майно міститься інформація про укладення 29.03.2018 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 господарством "Велес-В " договору про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договір емфітевзису), який зареєстровано у Державному реєстрі речових прав 05.04.2018 року (т. 1 а.с. 18 зворот).

Статтею 41 Конституції України закріплено принцип непорушності права приватної власності, тобто права власника володіти, користуватись і розпоряджатись належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею.

Відповідно до частини другої статті 792 Цивільного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Спеціальним законом, яким регулюються правовідносини, пов'язані з орендою землі, є Закон України "Про оренду землі".

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України , Цивільним кодексом України , цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Частиною четвертою статті 124 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно із частиною першою статті 626 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Питання щодо переважного права на укладення договору оренди землі на новий строк регламентоване положеннями статті 33 Закону України Про оренду землі (в редакції, що діяла на момент закінчення строку дії договору оренди землі).

Так, частинами першою-п'ятою статті 33 Закону України "Про оренду землі", в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатись переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у встановлений цим договором строк, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Таким чином, при поновленні договору оренди землі згідно із частинами першою-п'ятою статті 33 Закону України Про оренду землі умови договору можуть бути змінені за згодою сторін з укладенням додаткової угоди. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати чи інших істотних умов договору, передбачених статтею 15 цього Закону, переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Виходячи з приписів ст.ст. 319, 626 ЦК України слід дійти висновку про те, що реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України Про оренду землі , можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

Отже, для застосування частини першої статті 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди землі необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов'язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив про наявність заперечень щодо поновлення договору та своє рішення.

Разом з тим, частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено іншу підставу поновлення договору оренди землі: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

За змістом вищенаведеної норми права такий спосіб поновлення договору оренди може мати місце лише тоді, коли сторони до закінчення строку дії договору не вчиняли будь-яких значимих юридичних дій, передбачених частинами першою-п'ятою статті 33 Закону України Про оренду землі .

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов'язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Частинами восьмою, дев'ятою статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди може бути оскаржена в суді.

Отже, аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що переважне право орендаря буде порушене в разі укладення договору оренди з новим орендарем при дотриманні процедури повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право, продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди і відсутності протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди заперечень орендодавця щодо поновлення договору.

Такий правовий висновок викладений у постанові ОСОБА_10 Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі № 594/376/17-ц (провадження № 14-65цс18).

Як вже було встановлено, 02.11.2017 року Приватним сільськогосподарським підприємством "Нове життя" на адресу ОСОБА_1 надіслано лист-повідомлення від 01.11.2017 року щодо переважного права на укладення договору оренди землі на новий строк, а також до листа додано проект додаткової угоди від 01.11.2017 року до договору оренди землі від 31.12.2005 року (т. 1 а.с. 13-15).

Тобто, з вищевикладеного вбачається, що позивачем не було порушено строку повідомлення орендодавця про намір продовжити дію договору оренди землі, передбаченого п. 8 цього договору та ч. 2 ст. 33 Закону України Про оренду землі , а тому позивач, як орендар земельної ділянки, мав переважне право серед інших на поновлення строку укладення договору оренди.

В свою чергу, 07.11.2017 року ОСОБА_1, на виконання вимог ст. 33 Закону України "Про оренду землі", листом-повідомленням повідомив ПСП "Нове життя" своє рішення про відсутність намірів продовжувати договір оренди землі на новий термін, у зв'язку з чим просив звільнити належну йому земельну ділянку після збору врожаю в 2017 році та не засівати її під врожай 2018 року.

Крім того, орендодавець, ще до направлення йому листа повідомлення позивачем, також висловлював своє небажання продовжувати договір оренди землі на новий строк, що підтверджується листом-повідомленням від 20.06.2017 року.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є свобода договору.

Згідно статті 627 ЦК України , згідно з якою відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 4 статті 373 ЦК України власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ст. 203 ч. 3 ЦК України ).

Таким чином, для реалізації переважного права необхідна наявність двох складових в їх сукупності - дотримання встановленої законом процедури та наявності волевиявлення сторін.

В даному випадку одна з даних складових - волевиявлення відповідача відсутня.

Таким чином, направлення орендодавцем орендарю заперечення проти поновлення договору оренди землі на новий строк свідчить про відсутність волевиявлення орендодавця щодо поновлення договору оренди землі, у зв'язку з чим Приватне сільськогосподарське підприємство "Нове життя" втратило переважне права орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк.

В свою чергу, продовження користування землею після закінчення терміну оренди, за умови отримання ним волевиявлення орендодавця про небажання продовження оренди та вимоги повернення землі, не може слугувати підставою для поновлення дії орендних відносин між сторонами, оскільки такий спосіб поновлення договору оренди землі може мати місце лише тоді, коли сторони до закінчення строку дії договору не вчиняли будь-яких значимих юридичних дій, передбачених частинами 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі ".

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що оспорюваний договір емфітевзису від 29.03.2018 року укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 господарством "Велес-В" вже після припинення строку дії договору оренди землі від 31.12.2005 року, що був укладений між ОСОБА_1 та Приватним сільськогосподарським підприємством "Нове життя" та не порушує переважне право ПСП "Нове життя" на поновлення договору оренди землі на новий строк, оскільки ОСОБА_1, на виконання вимог, встановлених ст. 33 Закону України "Про оренду землі", ще до закінчення строку дії договору оренди землі повідомив орендаря про небажання продовжувати строк дії договору оренди землі.

Таким чином, позовні вимоги ПСП "Нове життя" задоволенню не підлягають.

При вирішені питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного.

Згідно статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3, 4 статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі відмови в позові судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на позивача.

Таким чином, судові витрати зі сплати судового збору необхідно покласти на Приватне сільськогосподарське підприємство "Нове життя".

Крім того, 14.02.2019 року до суду від представника відповідача ФГ надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів на підтвердження розміру понесених відповідачем ОСОБА_2 господарством "Велес-В" витрат на правову допомогу.

До вказаного клопотання представником відповідача додані копія акту приймання-передачі наданих послуг до договору про надання правової допомоги № 30/17 від 01.08.2017 року, копія платіжного доручення від 13.02.2019 року та копія рахунку-фактури № 615/564/18 від 12.02.2019 року.

Відповідно до договору про надання правової допомоги № 30/17, укладеного 01.08.2017 року між Адвокатським об'єднанням "Корт Райдер" (виконавець) та ОСОБА_2 господарством "Велес-В" (замовник) (надалі - Договір), замовник доручає виконавцю, а останній приймає на себе зобов'язання з надання правової допомоги (юридичних послуг) на умовах, передбачених договором (т. 1 а.с. 123-124).

Згідно Розділу 5. Договору, вартість послуг за цим договором вказується в актах виконаних робіт (наданих послуг), які складаються сторонами по мірі необхідності за результатами наданих послуг.

Замовник сплачує вартість послуг впродовж 10 календарних днів після підписання акту виконаних робіт (наданих послуг), який підтверджує обсяг та вартість наданих послуг.

Відповідно до акту приймання-передачі наданих послуг до договору № 30/17 від 01.08.2017 року про надання правової допомоги, складеного 12.02.2019 року та підписаного сторонами, надані наступні послуги:

- підготовка доказової бази для подання відзиву на позов ПСП "Нове життя" про визнання недійсним договору користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) та визнання поновленим договору оренди землі та визнання укладеною додаткової угоди та складання відзиву з додатками (доказами) до Валківського районного суду Харківської області у цивільній справі № 615/564/18, обсягом 4 години, вартістю 1000 грн. за одну годину та загальною вартістю 4000,00 грн.;

- правовий аналіз відповіді на відзив на позовну заяву від ПСП "Нове життя" по цивільній праві № 615/564/18, обсягом 1 година, вартістю 1000 грн. за одну годину та загальною вартістю 1000,00 грн.;

- складання заперечень на відповідь на відзив від 25.06.2018 року, направлення позивачу та до суду засобами поштового зв'язку по справі № 615/564/18, обсягом 3 години, вартістю 1000 грн. за одну годину та загальною вартістю 3000,00 грн.;

- участь у судовому засіданні 24.07.2018 року у цивільній справі № 615/564/18, обсягом 2 години, вартістю 1000 грн. за одну годину та загальною вартістю 2000,00 грн.

Загальна вартість наданих послуг складає 10000,00 грн.

Згідно наданого представником відповідача ОСОБА_2 господарства "Велес-В" платіжного доручення № 358 від 13.02.2019 року, ОСОБА_2 господарством "Велес-В" здійснено оплату Адвокатському об'єднанню "Корт Райдер" за правничу допомогу адвоката у цивільній справі № 615/564/18 у Валківському районному суді Харківської області згідно рахунку № 615/564/18 від 12.02.2019 року у розмірі 10000,00 грн.

Таким чином, відповідач ОСОБА_11 господарство "Велес-В" понесло витрати на професійну правничу допомогу під час розгляду справи у розмірі 10000,00 грн.

При цьому, представник ОСОБА_2 господарства "Велес-В" просить відшкодувати понесені витрати на професійну правничу допомогу в тому числі за складання заперечень на відповідь на відзив від 25.06.2018 року, направлення позивачу та до суду засобами поштового зв'язку у розмірі 3000,00 грн.

Разом з цим, в матеріалах справи містяться заперечення від 25.06.2018 року, які підписані адвокатом ОСОБА_5, як представником відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 господарства "Велес-В".

Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Розглянувши надані представником відповідача докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та доводи клопотання представника позивача про зменшення витрат на оплату правової допомоги, суд приходить до висновку, що з Приватного сільськогосподарського підприємства "Нове життя" на користь ОСОБА_2 господарства "Велес-В" підлягають стягненню судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8500,00 грн., оскільки зазначена сума витрат на професійну правничу допомогу підтверджена відповідними доказами та є співмірною складністю справи та виконаною представником відповідача роботою, часом, витраченим представником відповідача на виконання вказаних робіт, обсягом наданих представником відповідача послуг.

В свою чергу витрати на професійну правничу допомогу за надані послуги зі складання заперечень від 25.06.2018 року підлягають частковому відшкодуванню, оскільки вказані заперечення підписані адвокатом ОСОБА_5, як представником відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 господарства "Велес-В", при цьому відшкодування понесених витрат на правничу допомогу з надання вказаних послуг заявлено ОСОБА_2 господарством "Велес-В" .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354-355 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову Приватного сільськогосподарського підприємства "Нове життя" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 господарства "Велес-В" про визнання недійсним договору користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб, скасування його державної реєстрації, визнання поновленим договору оренди землі та визнання укладеною додаткової угоди- відмовити.

Судові витрати зі сплати судового збору покласти на позивача - Приватне сільськогосподарське підприємство "Нове життя".

Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства "Нове життя" на користь ОСОБА_2 господарства "Велес-В" судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8500 (вісім тисяч п'ятсот) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - Приватне сільськогосподарське підприємство "Нове життя" , місцезнаходження: 63054, Харківська область, Валківський район, с. Олександрівка, вул. Центральна, 3; код ЄДРПОУ: 30957436.

Відповідач - ОСОБА_1, зареєстроване місце проживання: 63054, Харківська область, Валківський район, с. Рідкодуб, вул. Армійська, 23; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1.

Відповідач - ОСОБА_11 господарство "Велес-В" , місцезнаходження: 63054, Харківська область, Валківський район, с. Олександрівка, вул. Жовтнева, 35; код ЄДРПОУ: 37948259.

Повне рішення суду складено 21.03.2019 року.

Суддя А.О. Логвінов