Рішення

від 21.03.2019 по справі 904/568/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.03.2019м. ДніпроСправа № 904/568/19

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Воронько В.Д.,

за участю секретаря судового засідання Батир Б.В.,

розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрокомплектація", м. Дніпро

до Приватного акціонерного товариства "Дніпровський тепловозоремонтний завод", м. Дніпро

про стягнення 3971003,03 грн

в присутності представників:

від позивача: Бобиль В.В., довіреність від 12.03.2019, адвокат;

від відповідача: Бахарєва Н.О., ордер серії ДП № 1827/002 від 29.10.2018, витяг з договору про надання правничої допомоги № 11/2018 від 22.10.2018, адвокат;

ВСТАНОВИВ:

Суть спору: 15.02.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпрокомплектація" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Дніпровський тепловозоремонтний завод" (далі - відповідач), у якій виклало вимоги про:

- стягнення 160604,64 грн заборгованості, 4818,14 грн 3 % штрафу від несплаченої суми боргу за прострочення оплати понад 30 (тридцять) днів, 5676,16 грн 3% річних, 9066,00 грн інфляційних витрат, нарахованих позивачем з посиланням на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки № 17070т, укладеного між сторонами 25.07.2017;

- 1212862,42 грн заборгованості, 17720,15 грн пені, 41322,78 грн 3 % штрафу від несплаченої суми боргу за прострочення оплати понад 30 (тридцять) днів, 28737,53 грн 3% річних, 73074,27 грн інфляційних витрат, нарахованих позивачем з посиланням на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки № 17081т, укладеного між сторонами 27.07.2017;

- 992900,88 грн заборгованості, 13478,58 грн пені, 35969,01 грн 3 % штрафу від несплаченої суми боргу за прострочення оплати понад 30 (тридцять) днів, 8847,63 грн 3% річних, 32718,08 грн інфляційних витрат, нарахованих позивачем з посиланням на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки № 18000т, укладеного між сторонами 02.01.2018;

- 43260,00 грн заборгованості, 778,68 грн пені, 1297,80 грн 3 % штрафу від несплаченої суми боргу за прострочення оплати понад 30 (тридцять) днів, 1070,24 грн 3% річних, 2605,90 грн інфляційних витрат, нарахованих позивачем з посиланням на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки № 18009, укладеного між сторонами 17.01.2018;

- 855222,41 грн заборгованості, 4389,88 грн пені, 13905,76 грн 3 % штрафу від несплаченої суми боргу за прострочення оплати понад 30 (тридцять) днів, 3750,44 грн 3% річних, 5653,96 грн інфляційних витрат, нарахованих позивачем з посиланням на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки № 18052т, укладеного між сторонами 21.05.2018;

- 248582,40 грн заборгованості, 8352,27 грн пені, 13235,58 грн 3 % штрафу від несплаченої суми боргу за прострочення оплати понад 30 (тридцять) днів, 6864,88 грн 3% річних, 21169,53 грн інфляційних витрат, нарахованих позивачем з посиланням на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки № 18053т, укладеного між сторонами 21.05.2018;

- 99900,00 грн заборгованості, 509,28 грн пені, 1441,80 грн 3 % штрафу від несплаченої суми боргу за прострочення оплати понад 30 (тридцять) днів, 418,59 грн 3% річних, 797,36 грн інфляційних витрат, нарахованих позивачем з посиланням на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки № 18149, укладеного між сторонами 11.10.2018.

Ухвалою від 21.08.2018 суд відкрив провадження у справі, прийнявши позовну заяву до розгляду за правилами загального позовного провадження, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), з призначенням підготовчого засідання на 14.03.2019.

07.03.2019 відповідач звернувся до суду з клопотанням про роз'єднання позовних вимог та виділення їх у самостійні провадження, посилаючись на те, що їх спільний розгляд ускладнить та уповільнить розгляд справи. На думку відповідача, об'єднані у позовній заяві вимоги за сімома договорами не пов'язані між собою ні підставою виникнення, ні поданими доказами.

Розглянувши вказане клопотання, суд не знайшов підстав для його задоволення. Предметом цього позову є стягнення заборгованості за поставку товару з нарахуванням на суму основного боргу пені, 3% річних та інфляційних втрат за договорами поставки, які є однорідними з однаковими умовами та на підставі накладних, а тому не викликають у суду складності при розгляді таких позовних вимог в одному позовному провадженні. Окрім того, суд, приймаючи позовну заяву та відкриваючи провадження у справі, перевіряв подані позивачем матеріали та не знайшов порушень правил об'єднання позовних вимог. Відтак, наявні матеріали не суперечать ст. 173 ГПК України та дозволяють суду здійснювати розгляд справи об'єднаних позовних вимог в одному позовному провадженні.

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов, п'ятнадцятиденний строк на подання якого, передбачений ст. 165 ГПК України, на даний час сплинув. А отже, відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України, яка кореспондується з ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд встановив, що наразі виконано всі завдання підготовчого провадження та відсутні підстави для подальшого проведення підготовчого засідання, тому ухвалою від 14.03.2019 закрив підготовче провадження та призначив справу для розгляду по суті вимог 21.03.2019.

15.03.2019 відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому проти позову заперечив, посилаючись на неможливість здійснити перевірку всіх документів та надати їм оцінку через значну їх кількість.

Також 15.03.2019 відповідач подав заяву про застосування позовної давності до вимог про стягнення штрафних санкцій.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Приватним акціонерним товариством "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" (далі по тексту - Відповідач, Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпрокомплектація" (далі по тексту - Позивач, Постачальник) укладено договори поставки № 17070т від 25.07.2017, № 17081т від 27.07.2017, № 18000т від 02.01.2018, № 18009 від 17.01.2018, № 18052т від 21.05.2018, № 18053 від 21.05.2018, № 18149 від 11.10.2018, за умовами яких постачальник зобов'язується поставити і передати у власність Замовника товар, вказаний у Специфікації (Додаток № 1), що є невід'ємною частиною кожного з цих договорів, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити поставлений товар на умовах даного договору (п. 1.1. Договору).

Відповідно п.3.1. Договору кількість та асортимент товару зазначається у специфікації (Додаток № 1), що є невід'ємною частиною договору.

Пунктом 5.2. договору передбачено, що передача товару від Постачальника Замовнику здійснюється за видатково-прибутковою накладною, в якій сторони зазначають найменування товару, що поставляється, кількість в одиницях вимірювання, узгоджену ціну товару та загальну вартість товару, що постачається.

Датою поставки товару є дата фактичної передачі товару Замовнику, яка зазначена в товарно-транспортній накладній на товар.

На виконання умов договору № 17070т від 25.07.2017 Позивач здійснив поставку Відповідачу товару за накладною № ДНК-110917-1 від 11.09.2017 на суму 160 604,64 грн.

Зазначений товар відповідачем не був оплачений.

На виконання умов Договору № 17081т від 27.07.2017 Позивач здійснив поставку Відповідачу товару на загальну суму 4 891016,10 грн., проте в порушення умов договору Відповідач отриманий товар оплатив лише частково у сумі 3 678 153,68 грн, заборгованість утворилась внаслідок постачання за накладною № ДНК-080917 від 08.09.2017, за якою було поставлено товару на суму 30453,84 грн. За товар, поставлений за зазначеною накладною було сплачено частково 27.04.2018 у розмірі 29600,00 грн (п/д № 1685 від 27.04.2018), залишок боргу за вказану поставку складає 853,84 грн;

- накладною № ДНК-180917 від 18.09.2017, за якою було поставлено товар на суму 122 236,32 грн. За товар, поставлений за накладною було сплачено частково 12.01.2018 у розмірі 57547,86 грн. (п/д № 275 від 12.01.2018), залишок боргу за вказану поставку складає 16 266,66 грн.;

- накладною № ДНК-241017 від 24.10.2017, за якою було поставлено товар на суму 125 891,46 грн. За товар, поставлений за зазначеною накладною було сплачено частково 03.12.2018 у розмірі 102658,96 грн. (п/д № 4730 від 03.12.2018), залишок боргу за вказану поставку складає 23 232,50 грн;

- накладною № ДНК-251017 від 25.10.2017, за якою було поставлено товар на суму 163 664,64 грн. За Товар, поставлений за зазначеною накладною, Відповідач не розрахувався, внаслідок чого борг за вказану поставку складає 163 664,64 грн;

- накладною № ДНК-131117 від 13.11.2017, за якою було поставлено товар на суму 192 603,60 грн. За товар, поставлений за зазначеною накладною, Відповідач не розрахувався, внаслідок чого борг за вказану поставку складає 192 603,60 грн;

- накладною № ДНК-060418 від 06.10.2018, за якою було поставлено товар на суму 637 955,88 грн. За товар, поставлений за зазначеною накладною, Відповідач не розрахувався, внаслідок чого борг за вказану поставку складає 637 955,88 грн;

- накладною № ДНК-200418 від 20.04.2018, за якою було поставлено товар на суму 153 043,20 грн. За товар, поставлений за зазначеною накладною, Відповідач не розрахувався, внаслідок чого борг за вказану поставку складає 153 043,20 грн.

Таким чином, загальний розмір заборгованості за договором № 17081т від 27.07.2017 станом на 08 лютого 2019 року складає 1 212 862,42 грн.

На виконання умов договору № 18000т від 02.01.2018 Позивач здійснив поставку Відповідачу товар за накладною № ДНК-220518 від 22.05.2018 товару на суму 190 038,48 грн. За товар, поставлений за зазначеною накладною, Відповідач не розрахувався, внаслідок чого борг за вказану поставку складає 190 038,48 грн;

- за накладною № ДНК-230518 від 23.05.2018 поставлено товар на суму 224 880,00 грн. За товар, поставлений за зазначеною накладною, було сплачено частково 10.10.2018 у розмірі 200 000,00 грн. (п/д № 3904 від 10.10.2018), залишок боргу за вказану поставку складає 24 880,00 грн;

- за накладною № ДНК-250518 від 25.05.2018 поставлено товар на суму 11 064,96 грн. За товар, поставлений за зазначеною накладною, Відповідач не розрахувався, внаслідок чого борг за вказану поставку складає 11 064,96 грн;

- за накладною № ДНК-290518 від 29.05.2018 поставлено товар на суму 41 400,00 грн. За товар, поставлений за зазначеною накладною, Відповідач не розрахувався, внаслідок чого залишок боргу за вказану поставку складає 41 400,00 грн;

- за накладною № ДНК-010618 від 01.06.2018 поставлено товар на суму 265 485,12 грн. За товар, поставлений за зазначеною накладною, було сплачено частково 10.07.2018 у розмірі 100 000,00 грн (п/д № 2601 від 10.07.2018), залишок боргу за вказану поставку складає 165 485,12 грн;

- за накладною № ДНК-040618 від 04.06.2018 поставлено товар на суму 88 823,52 грн. За товар, поставлений за зазначеною накладною, Відповідач не розрахувався, внаслідок чого борг за вказану поставку складає 88 823,52 грн;

- за накладною № ДНК-060618 від 06.06.2018 поставлено товар на суму 46 588,80 грн, за який Відповідач не розрахувався, внаслідок чого борг за вказану поставку складає 46 588,80 грн;

- за накладною № ДНК-080618 від 08.08.2018 поставлено товар на суму 24 000,00 грн, за який Відповідач не розрахувався, внаслідок чого борг за вказану поставку складає 24 000,00 грн;

- за накладною № ДНК-110718 від 11.07.2018 поставлено товар на суму 72 000,00 грн, який Відповідачем не оплачений, внаслідок чого борг за вказану поставку складає 72 000,00 грн;

- за накладною № ДНК-270818 від 27.08.2018 поставлено товар на суму 101 376,00 грн. За товар, поставлений за зазначеною накладною Відповідач не розрахувався, внаслідок чого борг за вказану поставку складає 101 376,00 грн;

- за накладною № ДНК-250918 від 25.09.2018 поставлено товар на суму 100 284,00 грн. За товар, поставлений за зазначеною накладною Відповідач не розрахувався, внаслідок чого борг за вказану поставку складає 100 284,00 грн;

- за накладною № ДНК-241018 від 24.10.2018 поставлено товар на суму 126 960,00 грн. За товар, поставлений за зазначеною накладною Відповідач не розрахувався, внаслідок чого борг за вказану поставку складає 126 960,00 грн.

Таким чином, загальний розмір заборгованості за договором № 18000т від 02.01.2018 складає 992 900,88 грн.

На виконання умов договору № 18009 від 17.01.2018 Позивач здійснив поставку Відповідачу товару на загальну суму 100 073,50 грн., проте в порушення умов договору Відповідач отриманий товар оплатив лише частково у сумі 56 813,50 грн, заборгованість утворилась внаслідок постачання за накладною № ДНК-170118 від 17.01.2018, за якою було поставлено товару на суму 43 260,00 грн.

Зазначений товар не був оплачений, розмір заборгованості за договором № 18009 від 17.01.2018 складає 43 260,00 грн.

За договором № 18052т від 21.05.2018 Позивач здійснив поставку Відповідачу наступні поставки товару на загальну суму 855 222,41 грн:

- за накладною № ДНК-210518-1 від 21.05.2018, за якою було поставлено товар на суму 44 400,00 грн. За товар, поставлений за зазначеною Відповідач не розрахувався, внаслідок чого борг за вказану поставку складає 44 400,00 грн;

- накладною № ДНК-031018-1 від 03.10.2018, за якою було поставлено товар на суму 7 380,00 грн. За товар, поставлений за зазначеною накладною, Відповідач не розрахувався,

внаслідок чого борг за вказану поставку складає 7 380,00 грн;

- накладною № ДНК-111018 від 11.10.2018, за якою було поставлено товар на суму 231 745,25 грн. За товар, поставлений за зазначеною накладною, Відповідач не розрахувався, внаслідок чого борг за вказану поставку складає 231 745,25 грн;

- накладною № ДНК-021118 від 02.11.2018, за якою було поставлено товар на суму 180 000,00 грн. За товар, поставлений за зазначеною накладною, Відповідач не розрахувався, внаслідок чого борг за вказану поставку складає 180 000,00 грн;

- накладною № ДНК-041218 від 04.12.2018, за якою було поставлено товар на суму 260 952,36 грн. За товар, поставлений за зазначеною накладною, Відповідач не розрахувався, внаслідок чого борг за вказану поставку складає 260 952,36 грн;

- накладною № ДНК-051218 від 05.12.2018, за якою було поставлено товар на суму 31 176,00 грн. За товар, поставлений за зазначеною накладною, Відповідач не розрахувався, внаслідок чого борг за вказану поставку складає 31176,00 грн;

- накладною № ДНК-101218 від 10.12.2018, за якою було поставлено товар на суму 39 087,60 грн. За товар, поставлений за зазначеною накладною, Відповідач не розрахувався, внаслідок чого борг за вказану поставку складає 39 087,60 грн;

- накладною № ДНК-121218-1 від 12.12.2018, за якою було поставлено товар на суму 60 481,20 грн. За товар, поставлений за зазначеною накладною, Відповідач не розрахувався, внаслідок чого борг за вказану поставку складає 60 481,20 грн;

- накладною № ДНК-031018-1 від 03.10.2018, за якою було поставлено товар на суму 7 380,00 грн. За товар, поставлений за зазначеною накладною, Відповідач не розрахувався, внаслідок чого борг за вказану поставку складає 7 380,00 грн.

Таким чином, загальний розмір заборгованості за договором № 18052т від 21.05.2018 складає 855 222,41 грн.

На виконання умов договору № 18053т від 21.05.2018 Позивач здійснив поставку Відповідачу товару на суму 441186,00 грн за накладною № ДНК-210518 від 21.05.2018.За отриманий товар відповідачем було сплачено частково 03.12.2018 у розмірі 192 603,60 грн

(п/д № 4743 від 03.12.2018), залишок боргу за вказану поставку складає 192 603,60 грн.

На виконання умов договору № 18149 від 11.10.2018 Позивач здійснив поставку Відповідачу товару за накладною № ДНК-121018 від 12.10.2018 на суму 36 060,00 грн, накладною № ДНК-041218-1 від 04.12.2018 на суму 12 000,00 грн, накладною № ДНК-121218 від 12.12.2018 на суму 51 840,00 грн. За отриманий за вказаним договором товар відповідач не розрахувався.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність часткового задоволення позову з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зч. 1, 3 ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Сторони можуть за взаємною згодою конкретизувати або розширити зміст господарського зобов'язання в процесі його виконання, якщо законом не встановлено інше.

Частиною 1 ст. 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті б цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. ч. 1, 6 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Реалізація суб'єктами господарювання товарів негосподарюючим суб'єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до норм ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товару власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 691 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Приписами ч. ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Згідно ст. 11 ЦК України підставою виникнення зобов 'язань, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Умовами п. 7.1. договорів № 17070т від 25.07.2018, № 17081т від 27.07.2018, № 18000т від 02.01.2018, № 18009 від 17.01.2018 передбачено, що розрахунки за договором проводяться у безготівковому порядку на рахунок Постачальника, вказаний в договорі. Замовник здійснює оплату товару протягом 60 банківських днів з дня поставки.

Умовами п. 7.1. договорів № 17052т від 21.05.2018, № 18149 від 11.10.2018 та № 18053т від 21.05.2018, передбачено, що розрахунки за договором проводяться у безготівковому порядку на рахунок Постачальника, вказаний в договорі. Замовник здійснює оплату товару протягом 30 банківських днів з дня поставки.

Оскільки Замовник не розрахувався (не здійснив оплату) за поставлений товар, у Постачальника виникає право для нарахування штрафних санкцій, передбачених п. 10.3. зазначених вище договорів згідно яких, у випадку порушення Замовником строків розрахунків за договором Замовник сплачує Постачальнику пеню у розмірі 0,01% від несплаченої суми за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі три відсотки від несплаченої суми.

У відповідності до ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно з приписами ст. ст. 216 - 218 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі зазначених правових норм позивач нарахував та заявив до стягнення 45228,84 грн пені та 55365,47 грн 3% річних, які нараховані за загальний період з 06.12.2017 по 08.02.2019, 111990,87 грн штрафу, 145085,10 грн інфляційних нарахувань на суму боргу з грудня 2017 року по січень 2019 року.

Судом перевірено здійснені позивачем розрахунки та встановлено, що пеня за прострочку оплати товару за накладною ДНК-210518 від 21.05.2018 в порушення вимог ст. 232 ГК України нарахована більше ніж за 6 місяців, тому підлягає нарахуванню за період з 05.07.2018 по 04.01.2019 і становить 7482,23 грн.

Позивач звернувся до суду з цим позовом 15.02.2019, тому, враховуючи положення статей 258, 267 ЦК України та заяву відповідача про застосування позовної давності, штрафні санкції, право на нарахування яких виникло до 15.02.2018, стягненню не підлягають.

У зв'язку з цим пеня за прострочку платежу за накладною ДНК 131117 від 13.11.2017 підлягає нарахуванню з 15.02.2019 по 07.08.2019 і становить 3351,30 грн, штраф у сумі 4818,14 грн за прострочку оплати за товар за накладною ДНК 110917-1 від 11.09.2017, штраф у сумі 913,61 грн за накладною ДНК-080917-1 від 08.09.2017, штраф у сумі 2214,43 грн за накладною ДНК-241017 від 24.10.2017 нараховані за межами строку позовної давності і стягненню не підлягають.

Статтею 13 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Відповідно до частин 1, 3 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

На підставі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Факт необґрунтованої відмови відповідача від виконання взятих на себе за договорами зобов'язань по оплаті поставленого позивачем товару підтверджено матеріалами справи та не спростовано відповідачем. Тому суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача в частині стягнення з відповідача боргу в сумі 3613334,75 грн, штрафу в сумі 104044,69 грн, 3% річних в сумі 55365,47 грн, інфляційних нарахувань в сумі 145085,10 грн, пені в сумі 45113,28 грн, в решті позовних вимог слід відмовити.

Згідно зі ст. 129 ГПК України на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог покладаються витрати по сплаті судового збору у сумі 59444,15 грн.

Керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 76-79, 86, 91, 233, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Дніпровський тепловозоремонтний завод" (49038, м. Дніпро, вул. Академіка Белелюбського, 7, ідентифікаційний код 00659101) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрокомплектація" , м. Дніпро, вул. Барикадна, буд. 11А, офіс 8, ідентифікаційний номер 37375763) борг в сумі 3613334,75 грн, штраф в сумі 104044,69 грн, 3% річних в сумі 55365,47 грн, інфляційні нарахування в сумі 145085,10 грн, пені в сумі 45113,28 грн, та витрати по сплаті судового збору в сумі 59444,15 грн, видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позовних вимог відмовити.

В судовому засіданні відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано - 29.03.2019

Суддя В.Д. Воронько