Ухвала

від 13.06.2019 по справі 904/568/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про розстрочення виконання рішення суду

13.06.2019м. Дніпро№ 904/568/19 Красота О.І.,

За заявою Приватного акціонерного товариства "Дніпровський тепловозоремонтний завод" про розстрочення виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.03.2019р.

у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрокомплектація"

Приватного акціонерного товариства "Дніпровський тепловозоремонтний завод"

про стягнення 3 971 000,03 грн.

Суддя Красота О.І.

За участю секретаря судового засідання Сліпченко С.В.

Представники:

від Позивача: Бобиль В.В. - дов.№ б/н від 12.03.2019р., представник

від Відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21.03.2019р. позов задоволено частково. Вирішено стягнути з Приватного акціонерного товариства "Дніпровський тепловозоремонтний завод" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрокомплектація" борг в сумі 3613334,75 грн, штраф в сумі 104044,69 грн, 3% річних в сумі 55365,47 грн, інфляційні нарахування в сумі 145085,10 грн, пені в сумі 45113,28 грн, та витрати по сплаті судового збору в сумі 59444,15 грн. В решті позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 27.05.2019р. апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.03.2019 у справі №904/568/19 повернуто заявнику.

30.05.2019р. на виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.03.2019р. було видано наказ.

30.05.2019р. Приватне акціонерне товариство "Дніпровський тепловозоремонтний завод" подало заяву про розстрочення виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.03.2019р. та просить суд розстрочити на шість місяців виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.03.2019р. розділивши суму боргу 4 022 385,44 грн. на шість платежів за наступним графіком:

670 000,00 грн. в термін не пізніше 30.06.2019р.

670 000,00 грн. в термін не пізніше 31.07.2019р.

670 000,00 грн. в термін не пізніше 31.08.2019р.

670 000,00 грн. в термін не пізніше 30.09.2019р.

670 000,00 грн. в термін не пізніше 31.10.2019р.

672 385,44 грн. в термін не пізніше 30.11.2019р.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Дніпропетровської області від 31.05.2019 року №856, у зв`язку із тим, що суддя Воронько В.Д. не працює у господарському суді, відповідно до п.2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, проведено повторний автоматичний розподіл матеріалів справи по вх. №23994/19 справи №904/568/19, за результатами якого, заяву передано для розгляду судді Красота О.І.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 04.06.2019р. призначено розгляд заяви в судовому засіданні на 13.06.2019р. о 10:00.

Позивач 10.06.2019р. подав заперечення на заяву та просить суд відмовити в задоволенні заяви про розстрочення виконання рішення господарського суду, оскільки станом на день подання заяви про розстрочення виконання рішення суду, боржником не внесено жодної частини грошової суми на погашення заборгованості.

Також Позивач зазначає, що Відповідач не надав доказів на підтвердження надзвичайних (виключних) обставин.

Відповідач в судове засідання не з`явився, клопотання про відкладення розгляду заяви не заявляв.

Дослідивши заяву про розстрочення виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.03.2019р., суд дійшов висновку про відмову у її задоволенні на підставі наступного.

За приписами ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.

Таким чином, обов`язковою умовою надання розстрочення виконання судового рішення є наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання такого рішення, які відповідач повинен довести відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України.

Заява про відстрочку виконання рішення обґрунтована тим, що підприємство не може виконати рішення суду у повному обсязі, так як не має у своєму розпорядженні загальної суми 4 022 385,44 грн., які можна було б спрямувати одноразовим платежем на виконання рішення суду.

Також, Заявник при вирішенні питання про розстрочення сплати заборгованості, просить суд врахувати ту обставину, що підприємство є унікальним, включено до Переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2015р. №83).

Заявник звертає увагу суду на те, що штат працівників підприємства складає 928 осіб. Станом на 23.05.2019р. сума нарахованої та невиплаченої заробітної плати за квітень 2019р. складає 2 650 500,00 грн., відрахування до пенсійного фонду 800 000,00 грн., сплата за користування енергоносіями складає 1 065 000,00 грн., податок на додану вартість 2 610 000,00 грн., податок на землю та нерухоме майно складає 1 294 000,00 грн.

Станом на 23.05.2019р. кредиторська заборгованість підприємства складає 308 719 545,00 грн., дебіторська заборгованість станом на 26 967 423,00 грн.

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікована Верховною Радою України (Закон України від 17.07.97 № 475/97-ВР). Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов`язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.

Суд бере до уваги те, що п. 1 ст. 6 §1 Конвенції гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ до правосуддя, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося, на шкоду одній із сторін.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.04 по справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина "судового розгляду".

Відповідно до ч. ч. 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 1 ст. 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Приписами ч.ч. 1, 2, 3 статті 86 ГПК України, встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Заявником (боржником) не подано суду належних доказів на підтвердження викладених в заяві обставин, зокрема, того, що фінансовий стан останнього покращиться до листопада 2019р., результати господарської діяльності будуть позитивними, та що розстрочення наявної у Відповідача заборгованості забезпечить виконання рішення суду в даній справі і у майбутньому надасть можливість Заявнику акумулювати необхідну грошову суму на виконання рішення.

При цьому суд звертає увагу на те, що за змістом ст. 331 ГПК України скрутний фінансовий стан Відповідача не є підставою для відстрочення виконання рішення суду.

Оскільки, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання, суд дійшов висновку, що Відповідачем не доведено, що відстрочення виконання рішення суду зробить реальною можливість отримання боргу Позивачем, та не зашкодить матеріальним інтересам та фінансовому стану останнього.

Керуючись статтями 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Дніпровський тепловозоремонтний завод" про розстрочення виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.03.2019р. - відмовити.

Ухвала набирає законної сили у відповідності до ст.235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена у порядку та строки, встановлені ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.І. Красота