Рішення

від 18.03.2019 по справі 441/635/18

ГОРОДОЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

441/635/18 2/441/58/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.03.2019р. Городоцький районний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Малахової - Онуфер А.М.

з участю секретаря судових засідань Гелецької Г.В.

представників Магерус Є.М., Дацко І.В., перекладача ОСОБА_4, відповідачки ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Городок цивільну справу за позовом Служби у справах дітей Городоцької районної державної адміністрації Львівської області до ОСОБА_6, ОСОБА_5, третя особа Городоцький районний центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді про позбавлення батьківських прав, -

в с т а н о в и в :

Служба у справах дітей Городоцької РДА Львівської області в особі начальника Магерус Є.М., звернулась в суд із позовом про позбавлення батьківських прав ОСОБА_6 на ОСОБА_7, 2012р.н. та ОСОБА_5 на ОСОБА_7, 2012р.н. та ОСОБА_8, 2004р.н. мотивуючи тим, що відповідачі проживають однією сім'єю без реєстрації шлюбу на АДРЕСА_1, мають спільну дитину ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1., окрім останнього в ОСОБА_5 є дочка ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2., яка з 2014 року є ученицею Підкамінської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІІ ступеня з поглибленою підготовкою, на канікули та вихідні дні приїжджає додому, що ІНФОРМАЦІЯ_3., на підставі заяви ОСОБА_5, малолітнього ОСОБА_7 влаштовано в КЗ ЛОР Будинок дитини №1 , а 02.11.2016р. після визнання батьківства ОСОБА_6, відповідачі забрали малолітнього сина в сім'ю. ОСОБА_6 та ОСОБА_5 зловживають алкоголем, не цікавляться вихованням дітей, не піклуються про їх фізичний та духовний розвиток, матеріально не забезпечують, останніми не створено жодних умов для нормального проживання та подальшого розвитку дітей, батьки самоусунулись від виконання батьківських обов'язків по вихованню своїх дітей. Окрім цього, 15.03.2018р. малолітній ОСОБА_7 був доставлений у педіатричне відділення Городоцької ЦРЛ з діагнозом забій м'яких тканин правого передпліччя, нічний енурез, соціальна занедбаність, а після лікування 20.03.2018р. влаштований у притулок для дітей служби у справах дітей Львівської обласної державної адміністрації, що протягом стаціонарного лікування дитини мати жодного разу не навідала сина та не поцікавилася його здоров'ям. Відповідач ОСОБА_6 неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності в т.ч. 19.03.2018р. за ухилення від виконання батьківських обов'язків, а відтак просила позов задовольнити.

Ухвалою судді від 21.05.2018р. провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження.

Представник позивача Магерус Є.М. в суді вимоги підтримала покликаючись на мотиви викладені у заяві, окрім цього пояснила, що у 2012 році малолітні ОСОБА_7, 2012р.н. та ОСОБА_8, 2004р.н., службою у справах дітей Городоцької РДА Львівської області взятті на облік, як діти, які перебувають у складних життєвих обставинах. ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3., на підставі заяви матері ОСОБА_5, було влаштовано в КЗ ЛОР Будинок дитини №1 , а 02.11.2016р. батьки забрали дитину в сім'ю. В квітні 2017 року та березні 2018 року, за місцем проживання дітей в квартирі застали безлад, запах цигарок, відсутність приготовленої їди, у зв'язку з чим працівниками служби, батьків було попереджено про відповідальність за неналежне виконання батьківських обов`язків.

Окрім цього зазначила, що підставою для звернення до суду із означеним позовом слугувала подія, яка мала місце 14.03.2018р., коли за місцем проживання відповідачів, у квартирі АДРЕСА_1, виявлено самого малолітнього ОСОБА_7, останній був у шоковому стані, зляканий та голодний, вдягнений у брудний одяг, на його тілі були подряпини та синці, у житлі - брудно та холодно, відповідачі у стані алкогольного сп'яніння, тут же, за згодою матері, дитину було доставлено в педіатричне відділення КЗ ГРР Городоцька ЦРЛ , там лікарем діагнозовано забій м'яких тканин правого передпліччя, нічний енурез, соціальна занедбаність. Просить позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_6 у суді позов заперечив, пояснив, що у 2012 році відбував покарання у місцях позбавлення волі, після звільнення 16.05.2016р., разом з ОСОБА_5 часто навідували сина в КЗ ЛОР Будинок дитини №1 , а 02.11.2016р. забрали дитину у сім'ю, виникнення подряпин та садна на тілі дитини пояснити не може, стверджує, що жодних тілесних ушкоджень йому не спричиняв. Він любить сина, піклується про нього, навідував в лікарні, категорично заперечує позбавлення його батьківських прав.

Відповідачка ОСОБА_5 у суді позов заперечила, просить не позбавляти її батьківських прав, зазначила, що алкоголь не вживає, навідує сина в дитячому притулку, той просить забрати його, що дочка на канікули приїжджає додому, їй допомагає, вона любить та спілкується з дітьми, хоче і надалі піклуватись про них.

Представник третьої особи - Дацко І.В. в суді висловилась на підтримку позиції позивача, окрім цього зазначила, що діти ОСОБА_7 та ОСОБА_8 люблять маму, між ними добрі та теплі відносини, дочка прислухається до думки матері та цілком покладається на неї, син також не байдужий до матері, перебуваючи на стаціонарному лікуванні просився додому до батьків, сумував за ними, що усі негаразди в сім'ї почали виникати після звільнення ОСОБА_6 з місць позбавлення волі.

Заслухавши пояснення представників Магерус Є.М., Дацко І.В., відповідачів ОСОБА_6, ОСОБА_5, свідчення ОСОБА_9 та ОСОБА_10, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд доходить висновку про відмову у позові.

Відповідно до ст. ст. 4, 13, 81 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

За положеннями частини першої статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно ст.ст.1-3 Конвенції ООН Про права дитини в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Зокрема, передбачено, що дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживаються всі відповідні законодавчі і адміністративні заходи.

Відповідно до положень ст. 9 Конвенції ООН Про права дитини держави-сторони дбають про те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їхньому бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи за судовим рішенням визначають відповідно до застосовного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в інтересах дитини.

ОСОБА_6 та ОСОБА_5 проживають однією сім'єю без реєстрації шлюбу на АДРЕСА_1.

Із копії свідоцтва про народження, складеного 20 грудня 2016 року Городоцьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області, актовий запис №97 убачається, що ОСОБА_7 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Городок Львівської області, його батьки ОСОБА_6 та ОСОБА_5 (а.с. 7).

Із копії свідоцтва про народження, складеного 09 березня 2005 року міським відділом реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції, актовий запис №6981 видно, що ОСОБА_8 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Львові, її батьки ОСОБА_5 та ОСОБА_11 (відомості про батька внесені згідно ч. 1 ст. 135 СК України - за заявою матері) (а.с. 8, 21).

Згідно висновку комісії з питань захисту прав дитини Городоцької районної державної адміністрації №30 від 29.03.2018р., затвердженого розпорядженням голови Городоцької РДА №322 від 03.04.2018р., комісія вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_6 стосовно малолітнього ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1. та ОСОБА_5 стосовно дітей ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1. та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2., з тих підстав, що малолітнього ОСОБА_7 виявлено в умовах небезпечних для життя дитини, неодноразове притягнення батька до адміністративної відповідальності за розпивання спиртних напоїв, антисанітарні умови в помешканні, байдуже ставлення батьків до дітей та неналежне виконання батьківських обов'язків ОСОБА_5 через її стан здоров'я (інвалід 3 групи, глухоніма) (а.с. 9, 121).

Згідно ч. 6 ст. 19 СК України суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України, зокрема: мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Пленум Верховного Суду України в п. 15, 18 Постанови N 3 від 30 березня 2007 року Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав роз'яснив, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Відповідно до положень п.16 цієї Постанови ухилення батьків від виконання свого обов'язку по вихованню дитини може мати місце лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України ).

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо і лише при наявності вини у діях батьків.

Означене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 13.03.2019р. у справі № 631/2406/15-ц.

Із характеристики в.о. директора КП Міське комунальне господарство ОСОБА_12 убачається, що ОСОБА_5 є інвалідом 3-ї групи, разом з співмешканцем ОСОБА_6 та дітьми ОСОБА_7, 2012р.н., ОСОБА_8, 2004р.н. проживають на АДРЕСА_1, за місцем проживання ОСОБА_5 характеризується добре, скарг на неї в КП Міське комунальне господарство , не поступало (а.с. 14).

Із характеристики в.о. директора КП Міське комунальне господарство ОСОБА_12 №219 від 17.05.2019р., ухвали слідчого судді Городоцького районного суду Львівської області від 17.05.2018р., відповідач ОСОБА_6 до затримання проживав без реєстрації на АДРЕСА_1, на останнього надходили скарги від сусідів, що 17.05.2018р. ОСОБА_6, як підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 187 КК України, слідчим суддею обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення застави (а.с. 27, 31-32).

Згідно актів обстеження житлово-побутових умов від 27.04.2017р. та від 15.03.2018р., пояснень представників Магерус Є.М. та Дацко І.В. в суді, при відвідуванні, за місцем проживання дітей, квартири АДРЕСА_1 було брудно, відсутня приготовлена їжа, інше, між тим, під час відвідування після 17.05.2018р. в квартирі чисто, в холодильнику продукти харчування, що кожен раз комісією проводилась профілактична бесіда з батьками щодо належного виконання батьківських обов'язків (а.с. 12, 28).

Як убачається із характеристики директора навчально-реабілітаційного центру ОСОБА_13, неповнолітня ОСОБА_8, 2004 р.н., з 01.09.2014р. і по даний час навчається у Підкамінському навчально-реабілітаційному центрі І-ІІІ ступенів з поглибленою професійною підготовкою, програмний матеріал з основних навчальних предметів засвоює на середньому рівні, надає перевагу предметам математичного циклу. Дитина охайна та акуратна, старається підтримувати чистоту, порядок в класі і спальні, забезпечена шкільним приладдям, одягом та взуттям. Мати ОСОБА_5 цікавиться дитиною, щоразу відвідує батьківські збори (а.с. 26).

Із пояснень представника позивача Магерус Є.М. в суді убачається, що у 2012 року ОСОБА_7, 2012р.н. та ОСОБА_8, 2004р.н., службою у справах дітей Городоцької РДА Львівської області взятті на облік дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах.

У рішенні Європейського суду від 18 грудня 2008 року у справі "Савіни проти України" зазначається, "що хоча національним органам надається певна свобода розсуду у вирішенні питань щодо встановлення державної опіки над дитиною, вони повинні враховувати, що розірвання сімейних зв'язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин. Відповідне рішення має підкріплюватися достатньо переконливими і зваженими аргументами на захист інтересів дитини, і саме держава повинна переконатися в тому, що було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини."

Згідно Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженого Постановою КМУ № 866 від 24.09.2008р., саме на Службу у справах дітей покладено обов'язок забезпечувати реалізацію права кожної дитини на виховання у сім'ї, підтримки сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах та захисту прав дітей у таких сім'ях для досягнення мети - створення належних умов для забезпечення реалізації цього права.

Доказів про те, що Служба у справах дітей здійснювала належний контроль за виконанням відповідачами ОСОБА_6 та ОСОБА_5 батьківських обов'язків та допомагала сім'ї у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також здійснювала комплексні заходи щодо захисту прав та інтересів дітей і надавала підтримку сім'ї, позивачем не надано, судом - не здобуто.

Більше того, позивачем не доведено та судом не встановлено наявності такого обов'язкового елементу для позбавлення ОСОБА_6 та ОСОБА_5 батьківських прав як винності в умисному ухиленні останніх від виконання батьківських обов'язків.

Висновок комісії з питань захисту прав дитини Городоцької районної державної адміністрації №30 від 29.03.2018р., затверджений розпорядженням голови Городоцької РДА №322 від 03.04.2018р. згідно якого було визнано за доцільне позбавити відповідачів батьківських прав на неповнолітніх дітей, має рекомендаційний характер та не є обов'язковим для суду (ч. 5, ч. 6 ст. 19 СК України).

У справі Мамчур проти України (заява № 10383/09) від 16 липня 2015 року Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам'ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (§ 100).

З метою захисту якнайкращих інтересів дітей ОСОБА_7 та ОСОБА_8, суд вважає за доцільне збереження їх зв'язків із сім'єю, що забезпечить їх розвиток у безпечному та стійкому середовищі, яке не є неблагополучним, оскільки зворотного судом не встановлено.

Європейський суд з прав людини у справі Хант проти України від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (параграф 57, 58).

Із пояснень відповідачів ОСОБА_6 та ОСОБА_5 в суді убачається, що батьки намагаються забезпечити дітям кращі умови та категорично заперечують щодо позбавлення їх батьківських прав, що свідчить про їх бажання та намагання брати участь у вихованні дітей.

Твердження представника позивача Магерус Є.М. в суді, що ОСОБА_6 та ОСОБА_5 систематично зловживають алкоголем, не забезпечують дітям необхідного харчування та належних умов проживання, не спілкуються з ними в обсязі, необхідному для їх нормального самоусвідомлення, належними та допустимими доказами не підтверджені і грунтуються виключно на припущеннях.

Покликання Магерус Є.М. в суді про те, що забій м'яких тканин правового передпліччя, подряпини та садна на тілі малолітнього ОСОБА_7 спричинив відповідач, суд оцінює як необгрунтовані з огляду на свідчення ОСОБА_10 в суді, що виявлені ушкодження на тілі хлопчика, він міг спричинити собі сам, оскільки дитина надміру енергійна та активна, при цьому хлопчик комунікабельний та щирий при спілкуванні, будь-яких хронічних хворіб та патологій у нього виявлено не було, перебуваючи у лікарні часто згадував батьків та сумував за ними, радів батькові, коли той провідував його у лікарні.

Згідно ухвали слідчого судді Городоцького районного суду Львівської області, відповідач ОСОБА_6 з 17.05.2018р. утримується під вартою без визначення застави, у кримінальному провадженні на нього за ч.2 ст. 187 КК України.

Покликання представника Городоцького районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді Дацко І.В. в суді про те, що у випадку залишення дітей при матері, останній буде важко самостійно виконувати батьківські обов'язки через інвалідність, суд бере до уваги, однак оцінює, як необгрунтовані з огляду на те, що жодної незалежної оцінки її здатності піклуватися про дітей та можливість надання їм допомоги або підтримки, не було здійснено, а надана інформація щодо групи інвалідності ОСОБА_5 не визначає остаточно, що вона не може піклуватися про своїх дітей.

Суд бере до уваги також покликання представника позивача Магерус Є.М. на постанову серії ГБ №313393 по справі про адміністративне правопорушення від 19.03.2018р. на ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 184 КУпАП та свідчення ОСОБА_9 про те, що 15.03.2018р. прибувши за викликом гр. ОСОБА_6, у квартирі АДРЕСА_1, виявила замкненого малолітнього ОСОБА_7, 2012р.н., що дитина була перелякана, голодна, у квартирі - брудно, а батьки в стані алкогольного сп'яніння, однак оцінює, як такі, що не свідчать про свідоме, умисне, протягом тривалого часу ухилення відповідачів від виконання своїх батьківських обов'язків, а відповідно і не дають підстав для задоволення позову.

Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, необхідність застосування якого за обставин цієї справи не доведено, належних та допустимих доказів ухилення ОСОБА_6 та ОСОБА_5 від виконання своїх батьківських обов'язків, які б були законною підставою для позбавлення їх батьківських прав стосовно дітей, позивачем не надано.

За обставин недоведеності свідомого нехтування відповідачами своїми батьківськими обов'язками, а також те, що батьки дітей позбавлення їх батьківських прав заперечують, підстав для задоволення вимог позивача з мотивів наведених у заяві та представником в суді, суд не убачає.

З урахуванням наведеного, з метою забезпечення якнайкращих інтересів дітей, захисту і піклування, які необхідні для їх благополуччя, передбаченого ст.152 СК України права дітей на належне батьківське виховання, суд не має підстав для позбавлення батьківських прав відповідачів і зокрема ОСОБА_6 на сина ОСОБА_7 та ОСОБА_5 на сина ОСОБА_7 та дочку ОСОБА_8

Відмовляючи у позові про позбавлення батьківських прав відповідачів, суд також ураховує пояснення представника Дацко І.В., що діти ОСОБА_7 та ОСОБА_8 люблять маму, між ними добрі та теплі відносини, збереженні тісні зв'язки, дочка прислуховається до думки матері, на вихідних та канікулах приїжджає додому, допомагає матері по господарству, син також не байдужий до матері.

Суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення батьківських прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків.

Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, з урахуванням інших конкретних обставин справи, суд відмовляє в задоволенні позову, але вважає за необхідне попередити відповідачів ОСОБА_6 та ОСОБА_5 про необхідність змінити ставлення до своїх дітей і покладає на орган опіки та піклування Городоцької РДА контроль за виконанням відповідачами своїх батьківських обов'язків.

За наведеного та керуючись ст. ст. 4, 10, 81, 258, 259, 263-265, 354 ЦПК України, ст.ст. 19, 151, 152, 164-166 СК України, суд -

в и р і ш и в:

у позові Служби у справах дітей Городоцької районної державної адміністрації Львівської області (Код ЄДРПОУ 34893087, місцезнаходження м. Городок, вул. Львівська, 38п) до ОСОБА_6 (ІНФОРМАЦІЯ_4., ІПН: НОМЕР_1, прож. на АДРЕСА_1), ОСОБА_5 (ІНФОРМАЦІЯ_5., паспорт НОМЕР_2, прож. на АДРЕСА_1), третя особа Городоцький районний центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді (Код ЄДРПОУ 25257838, місцезнаходження м. Городок, вул. Львівська, 38п) про позбавлення батьківських прав і зокрема ОСОБА_6 на малолітнього сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1. та ОСОБА_5 на малолітніх дітей ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1. та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2. - відмовити.

Попередити ОСОБА_6 і ОСОБА_5 про необхідність змінити ставлення до виховання дітей, поклавши на Службу у справах дітей Городоцької районної державної адміністрації Львівської області контроль за виконанням ОСОБА_6 і ОСОБА_5 батьківських обов'язків.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 28.03.2019р.

С у д д я : А.М. Малахова - Онуфер