Рішення

від 25.03.2019 по справі 1340/5029/18

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 1340/5029/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2019 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Мричко Н.І.,

за участі секретаря судового засідання Мусій С.В.,

представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Львіввугілля» в особі відокремленого підрозділу Управління «Західвуглепостач» ДП «Львіввугілля» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Львівського управління Офісу великих платників податків ДФС, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_4 «ВТМ-12» про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Львіввугілля» в особі відокремленого підрозділу Управління «Західвуглепостач» ДП «Львіввугілля» (надалі - ВПУ «Західвуглепостач» ДП «Львіввугілля» , Позивач) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Львівського управління Офісу великих платників податків ДФС (далі - Львівське управління Офісу ВПП ДФС, Відповідач), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - товариства з обмеженою відповідальністю «ВТМ-12» (далі - ОСОБА_4 «ВТМ-12» , Третя особа), у якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 13.07.2018 № НОМЕР_1, № НОМЕР_2.

Ухвалою судді від 31.10.2018 залишено позовну заяву без руху.

Ухвалою судді від 16.11.2018 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 27.12.2018 залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_4 «ВТМ-12» .

Ухвалою судді від 19.02.2019 закрито підготовче провадження в адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

При обґрунтуванні позовних вимог Позивач зазначає, що не погоджується з винесеними Відповідачем податковими повідомленнями - рішеннями, оскільки вважає їх такими, що прийняті з порушенням законодавства. Позивач наголошує, що в ході перевірки службовим особам Відповідача надавалися усі первинні документи, зокрема, видаткові та податкові накладні, які підтверджують факт поставки товару на ВП управління «Західвуглепостач» ДП «Львіввугілля» та банківські виписки, які підтверджують факт повної оплати поставленого товару. Позивач наголошує, що на момент існування господарських правовідносин Позивача з його контрагентами: ОСОБА_4 «Техойл» , ОСОБА_4 «Химтрейд - Універсал» , ОСОБА_4 «Євро - Енерго - Альянс» , такі мали цивільну правоздатність, чинну державну реєстрацію, були зареєстровані платниками податку на додану вартість і не були позбавлені права укладати угоди та виписувати податкові накладні у відповідності до вимог діючого законодавства. Однак, вищевказане не взято Відповідачем до уваги при оформленні результатів перевірки. З огляду на вказане, вважає оскаржувані податкові повідомлення - рішення протиправними та вказує на наявність підстав для їх скасування.

Відповідач подав суду відзив на позовну заяву (арк. справи 63-73, том 3), в якому просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Зазначає, що в ході перевірки встановлено порушення Позивачем законодавства у правовідносинах з ОСОБА_4 «Техойл» . Відповідач наголосив на безпідставності формування собівартості реалізованої продукції по придбаних товарно - матеріальних цінностях та віднесення до витрат. Також зазначив на подальшому відображенні у собівартості реалізованої продукції, що призвело до завищення від'ємного значення з податку на прибуток та завищення податкового кредиту. Щодо правовідносин Позивача з ОСОБА_4 «Химтрейд - Універсал» , Відповідач зазначив, що до перевірки не надано документа, що підтверджує якість товару або докази, що ДП «Львіввугілля» , по відокремлених підрозділах вимагав від ОСОБА_4 «Химтрейд - Універсал» передачі разом з товаром сертифікату якості, відсутні будь - які претензії щодо якості, кількості та асортименту поставленого товару. Також Відповідач наголосив на відсутності у вказаного контрагента найманих працівників, матеріально - технічних і технологічних можливостей здійснення відповідних послуг, не підтверджено реальності здійснення господарських операцій Позивача з контрагентами - постачальниками та контрагентами - покупцями. Щодо взаємовідносин Позивача з ОСОБА_4 «Євро - Енерго - Альянс» Відповідач наголосив, що такі операції мають ознаки безтоварності, відтак проведені взаєморозрахунки не можуть бути спрямовані на настання реальних наслідків. Виходячи з наведеного, на думку Відповідача, Позивач безпідставно сформував собівартість реалізованої продукції по придбаних товарно - матеріальних цінностях та відніс до витрат по вказаних взаєморозрахунках. Враховуючи наведене, Відповідач вважає оскаржувані у цій справі податкові повідомлення - рішення правомірними та просить суд відмовити у задоволенні позову повністю.

Третя особа - «ВТМ-12» в судове засідання не забезпечила явки уповноваженого представника. Причин неявки до суду уповноваженого представника не повідомила. Належним чином повідомлялася про дату, час та місце розгляду справи шляхом скерування на адресу судової кореспонденції.

Позивач надав нормативно - правове обґрунтування до позовної заяви (арк. справи 115 - 124, том 3), в якому додатково зазначив, що реальність господарських операцій з контрагентами: ОСОБА_4 «ВТМ - 12» (ОСОБА_4 «Техойл» ), ОСОБА_4 «Химтрейд - Універсал» , ОСОБА_4 «Євро - Енерго - Альянс» підтверджується всіма належним чином оформленими первинними документами, які вказують на реальність здійснення господарських операцій, а саме: договорами поставки продукції із специфікаціями, податковими накладними, видатковими накладними, товарно - транспортними накладними, прибутковими ордерами, журналами - ордерами, картками складського обліку, оборотно - сальдовими відомостями. При обґрунтуванні позовних вимог покликався на рішення Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 813/2230/13-а, у якій Суд підтвердив раніше висловлену правову позицію стосовно того, що визнання правочинів нікчемними не належить до компетенції податкового органу. Крім того, вказував на рішення Верховного Суду від 20.03.2018 у справі № 805/10886/13-а, в якому зазначено, що встановлення нікчемності правочину знаходиться поза межами компетенції податкового органу. У рішенні Верховного Суду від 07.08.2018 у справі № 0870/4806/12 зазначено, що наявність податкової інформації про фіктивність контрагентів є неприйнятною, оскільки склад податкового правопорушення не може доводитися податковою інформацією, яка має виключно інформаційне навантаження вільного розсуду податкового органу та не заснована на аналізі первинних та інших документів.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити.

Представник відповідача щодо позовних вимог заперечив. Просив відмовити у задоволенні позову повністю.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи на підтвердження й спростування заявлених вимог в їх сукупності, надавши їм юридичну оцінку, суд встановив наступне.

Офіс великих платників податків ДФС провело документальну позапланову виїзну перевірку ДП «Львіввугілля» (код ЄДРПОУ 32323256) з питань господарських правовідносин з ОСОБА_4 «ВТМ - 12» за січень, червень 2015; з ОСОБА_4 «Химтрейд - Універсал» за вересень, листопад 2015 та січень 2016; з ОСОБА_4 «Євро - Енерго - Альянс» за квітень 2015 - жовтень 2015 та лютий - березень 2016, а також документального підтвердження використання у власній господарській діяльності товарів, робіт (послуг) або подальшої реалізації цих товарів, робіт (послуг) отриманих від вищезазначених контрагентів з метою здійснення контролю за дотриманням вимог податкового законодавства.

За результатами перевірки складено акт від 15.06.2018 № 92/28-10-48-17/32323256 (арк. справи 11-93).

Згідно висновків акта перевірки Позивачем порушено:

- пункти 5-7, 10-12, 15 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.12.1999 № 318, пункту 10 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси» , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 № 246, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України (далі - ПК України), що призвело до завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податку на прибуток;

- пункту 14.1.181 статті 14, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.1, статті 200, пункту 201.10 статті 201 ПК України, що призвело до заниження податкових зобов'язань зі сплати податку на додану вартість.

Позивач не погоджуючись із висновками акта перевірки скерував на адресу Львівського управління Офісу ВПП ДФС заперечення до акта від 15.06.2018 №92/28-10-48-17/32323256 (арк. справи 97-100, том 1).

За результатами розгляду вказаних заперечень Відповідач надав відповідь від 12.07.2018 № 29546/10/28-10-48-17 у якій зазначено, що встановлені перевіркою порушення, що відображені в акті перевірки є правомірними, в заперечення ДП «Львіввугілля» по даних порушеннях є необґрунтованими (арк. справи 101, том 1).

На підставі вказаних висновків Офіс ВПП ДФС виніс податкове повідомлення - рішення від 13.07.2018 № НОМЕР_1, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість та податкове повідомлення - рішення від 13.07.2018 № НОМЕР_2, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток (арк. справи 103, 105, том 1).

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями - рішеннями, Позивач звернувся до ДФС України із скаргою від 20.07.2018 № 7/1234 у якій зазначав про протиправність податкових повідомлень - рішень.

25.09.2018 на адресу Позивача надійшло рішення про результати розгляду скарги, згідно яких, податкові повідомлення - рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Не погоджуючись з наданою відповіддю та вважаючи вищевказані податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду з позовом в якому просить такі скасувати.

При вирішенні спору, суд застосовує наступні норми права.

Згідно з пунктом 1.1 статті 1 ПК України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пп. «а» , «б» пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно із пунктом 201.1. статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу (пункт 201.8. статті 201 ПК України).

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Відповідно до абзацу 2 пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Пунктом 198.3. статті 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Відповідно до пункту 198.2. статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 ПК України. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 198.6. статті 198 ПК України).

Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені статтею 44 ПК України. Згідно з пунктом 44.1 цієї статті для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до частини першої статті 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з частиною другою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» , або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Судом встановлено, що ДП «Львіввугілля» провадило господарську діяльність із ОСОБА_4 «Техойл» , ОСОБА_4 «Химтрейд - Універсал» та ОСОБА_4 «Євро - Енерго - Альянс» .

Щодо взаємовідносин Позивача з ОСОБА_4 «ВТМ - 12» (ОСОБА_4 «Техойл» ).

Судом встановлено, що між ОСОБА_4 «ВТМ - 12» (ОСОБА_4 «Техойл» код ЄДРПОУ 34527663) та відокремленими підрозділами ДП «Львіввугілля» укладалися типові договори поставки паливно - мастильних матеріалів.

Так, зокрема між відокремленим підрозділом ДП «Львіввугілля» ВП «Управління «Західвуглепостач» укладено договір поставки паливно - мастильних матеріалів від 05.01.2015 № Н - 0501-15/1. Перевіркою встановлено, що Управління придбало у ОСОБА_4 «Техойл» у січні 2015 року паливно - мастильні матеріали на загальну суму 85317,30 грн., в тому числі ПДВ на суму 14219,55 грн.

На підтвердження реальності здійснення взаємовідносин згідно вказаного договору Позивач долучив до матеріалів справи копії наступних документів: копію рахунку - фактури № PС - 0004613 від 02.03.2015, копію видаткової накладної № PH - 0000208 від 20.01.2015, копію податкової накладної від 20.01.2015 № 116, копію видаткової накладної № PH - 0000479 від 03.03.2015, копію податкової накладної від 03.03.2015 № 29, копію довіреності від 01.03.2015 № 25 на отримання пального начальником МТП ОСОБА_5, копію рахунку - фактури від 03.03.2015, копії сертифікатів відповідності.

На підтвердження проведення оплати за поставлені товари, Позивач долучив копії платіжних доручень від 03.03.2015 № 731, від 02.02.2015 № 438, від 26.01.2015 № 392, від 20.01.2015 № 231, від 20.01.2015 № 232.

Відповідач при обґрунтуванні заперечень позовних вимог наголошував, що Позивач не надав до перевірки документи, що підтверджують якість придбаного у ОСОБА_4 « BTM - 12» товару та докази того, що ДП «Львіввугілля» вимагало від ОСОБА_4 «Техойл» (ОСОБА_4 « BTM - 12» ) передачі разом із придбаним товаром сертифікатів якості.

Крім того, Відповідач покликався на узагальнену податкову інформацію ДФС у Сумській області від 21.06.2017 № 71/7/18-28-14-07 щодо ОСОБА_4 « BTM - 12» за звітний період декларування.

Так, з вказаної інформації вбачається, що ОСОБА_4 « BTM - 12» проводило оформлення податкових накладних без реального здійснення господарських операцій. Крім того, вказано про відсутність у цього контрагента транспортних засобів, земельних ділянок, складських та офісних приміщень, трудових ресурсів, основних засобів виконання оформлених господарських операцій, що на думку Відповідача унеможливлює здійснення цим товариством господарських операцій.

Також, Відповідач наголошував на відсутності доказів передачі придбаного товару, а саме актів приймання - передачі, довіреностей, доказів транспортування, зберігання та інших первинних документів.

Крім цього, Відповідач наголошував, що відносно постачальника нафтопродуктів ОСОБА_4 «Нафтогазова компанія Народна» порушено кримінальні провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 204 Кримінального кодексу України.

Згідно баз даних слідчого управління фінансових розслідувань МГУ ДФС - Центрального офісу з ОВП, одним із основних постачальників ОСОБА_4 «Нафтогазова компанія Народна» (код ЄДРПОУ 39807254) було ОСОБА_4 «Техойл» (код ЄДРПОУ 34527663).

В межах досудового розслідування, внесеного до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань 12015140000000077 від 27.01.2015 на підставі ухвали слідчого судді Галицького району м. Львова від 15.04.2015 проведено обшуки та вилучення документів, зокрема, і на відокремленому підрозділі «Управління «Західвуглепостач» ДП «Львіввугілля» .

Так, відповідно до протоколу обшуку від 21.04.2015, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 15.04.2015 за місцем здійснення господарської діяльності відокремленого підрозділу «Управління «Західвуглепостач» ДП «Львіввугілля» виявлено, зокрема, документи щодо закупівлі, приймання, передачі та використання нафтопродуктів в тому числі накладні від постачальника, акти прийому передачі нафтопродуктів, товаротранспортні накладні, накладні на відпуск, доручення, заправочні відомості, щоденні звіти по АЗС щодо відпуску паливо - мастильних матеріалів, акти інвентаризації та інше за період січня - лютого 2015 року, пов'язані з взаємовідносинами із ОСОБА_4 «Техойл» за період січень - лютий 2015 року.

Аналізуючи вищенаведені норми законодавства, фактичні обставини та долучені до справи докази, суд дійшов наступних висновків.

ОСОБА_4 «Техойл» станом на дату виникнення спірних правовідносин було зареєстроване як юридична особа та як платник податків.

З моменту реєстрації здійснювало господарську діяльність, що полягала в виробництві продуктів нафтоперероблення, оптовій торгівлі твердим, рідким та газоподібним паливом і подібними продуктами, неспеціалізованій оптовій торгівлі тощо.

Судом встановлено, що у 2016 році відбулася зміна повного найменування ОСОБА_4 «Техойл» та зміна місцезнаходження, а саме ОСОБА_4 «Техойл» змінило назву на Товариство з обмеженою відповідальністю «ВТМ-12» (ОСОБА_4 «ВТМ-12» ) зі збереженням ідентифікаційного коду - 34527663.

Вказана обставина не заперечувалася сторонами у судовому засіданні.

Оцінюючи надані до перевірки та суду первинні документи по операціях Позивача з ОСОБА_4 «Техойл» (ОСОБА_4 «ВТМ-12» ), суд зазначає, що надані письмові докази (договори, копії рахунку - фактури, видаткові накладні, податкові накладні, довіреності, платіжні доручення, сертифікати відповідності) на думку суду вказують на фактичне здійснення господарських операцій Позивача з вказаним контрагентом.

Крім того, суд звертає увагу, що в матеріалах справи містяться договори про поставку паливно - мастильних матеріалів, укладені між ОСОБА_4 «Техойл» та іншими відокремленими підрозділами ДП «Львіввугілля» , що додатково підтверджує здійснення господарських правовідносин між Позивачем та цим контрагентом.

Щодо покликання Відповідача на відсутність у ОСОБА_4 « BTM - 12» необхідних ресурсів для здійснення господарської діяльності, суд зазначає наступне.

Вказані доводи Відповідача ґрунтуються на відомостях узагальненої податкової інформації ДФС у Сумській області від 21.06.2017 №71/7/18-28-14-07 щодо ОСОБА_4 « BTM - 12» за звітний період декларування, згідно якої у ОСОБА_4 « BTM - 12» .

Суд зазначає, що доводи податкового органу щодо наявності податкової інформації про «фіктивність» контрагентів є неприйнятними оскільки склад податкового правопорушення не може доводитися податковою інформацією, яка має виключно інформаційне навантаження вільного розсуду податкового органу (припущень), та не заснована на аналізі первинних та інших документів.

Крім того, аргументи податкового органу щодо визнання договорів, за якими здійснювалося постачання товарів та послуг, нікчемними є безпідставними, оскільки такі договори нікчемними у судовому порядку не визнавались, будь-яких злочинних дій суб'єктів господарювання, підтверджених рішеннями судів, що набрали законної сили, не встановлено, реальність господарських операцій підтверджена належними і допустимими первинними документами податкового та бухгалтерського обліку. Самостійне визнання договорів нікчемними знаходиться за межами компетенції податкового органу.

Вказана позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у рішеннях Верховного Суду від 20.03.2018 у справі № 805/10886/13-а, від 07.08.2018 у справі № 0870/4806/12 та від 04.12.2018 у справі № 813/2230/13-а.

Щодо покликання Відповідача на наявності в ЄДРСР відомостей про розпочате у 2015 році досудове слідство в кримінальному провадженні щодо контрагента Позивача, проведення обшуків за місцем здійснення господарської діяльності Позивача та вилучення документів, які стосуються взаємовідносин Позивача із ОСОБА_4 «Техойл» (ОСОБА_4 «ВТМ-12» ), суд керується такими міркуваннями.

По-перше, сам по собі факт реєстрації кримінального провадження в ЄРДСР в контексті положень частини шостої статті 78 КАС України не звільняє Відповідача від доказування тих обставин, на які він посилається на обґрунтування своєї позиції.

Крім цього, Відповідач не надав суду докази того, що за наслідками розгляду кримінального провадження постановлено вирок чи ухвалу про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності тощо, однак станом на дату постановлення судового рішення таких документів суду не надано.

З метою перевірки вказаних відомостей, ухвалою суду від 27.12.2018 залучено до участі у справі ОСОБА_4 «ВТМ-12» у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

На адресу ОСОБА_4 «ВТМ-12» суд скеровував судову кореспонденцію з повідомленням про виклик в судові засідання на 16.01.2019, 13.02.2019, 19.02.2019 та 25.03.2019, однак від ОСОБА_4 «ВТМ-12» на адресу суду повертався конверт «з інших причин» .

Також суд бере до уваги те, що від дати початку кримінального провадження пройшло вже майже чотири роки. Враховуючи встановлені КПК України строки це розслідування за такий час вже повинно було завершитися.

По-друге, перевіряючи факт здійснення господарської операції в першу чергу слід досліджувати безпосередні відносини між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані бухгалтерського та податкового обліку. При цьому наступні відносини між учасниками «ланцюга постачання товарів» не мають безпосереднього впливу на встановлення факту реальності господарської операції, вчиненої платником податків з його безпосереднім контрагентом.

Крім того, правовідносин контрагента Позивача з третіми особами у ланцюгах постачання, з якими Позивач не вступав у господарські відносини, самі по собі, за відсутності інших об'єктивних та підтверджених даних про порушення позивачем податкового законодавства, не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про нереальність господарських взаємовідносин Позивача із його контрагентом.

Щодо взаємовідносин Позивача з ОСОБА_4 «Химтрейд - Універсал» (код ЄДРПОУ 38631738).

Судом встановлено, що між Позивачем та ОСОБА_4 «Химтрейд - Універсал» укладено договір поставки товару від 15.09.2015 №37-09/15.

Згідно вказаного договору ОСОБА_4 «Химтрейд - Універсал» (постачальник) зобов'язався поставили продукцію у строк, кількості, асортименті та за цінами згідно специфікації на загальну суму 3300,00 грн.

На підтвердження взаємовідносин згідно вказаного договору Позивач долучив до матеріалів справи копію специфікації № 1 від 15.09.2015, копії податкових накладних, видаткових накладних № 532 від 24.09.2015, № 495 від 17.09.2015, № 485 від 15.09.2015, № 778 від 11.11.2015, прибуткових ордерів від 25.09.2015, від 27.11.2015, від 17.09.2015, від 24.09.2015, копії лімітних карток на відпуск товару.

Відповідач при обґрунтуванні заперечень щодо позовних вимог покликався на інформацію Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів та податкову інформацію Центральної ОДПІ м.Харків ГУ ДФС у Харківській області зібраної щодо проведення господарських операцій ОСОБА_4 «Химтрейд - Універсал» з ОСОБА_4 «Обвен» , ОСОБА_4 «Техпромсталь» , ОСОБА_4 «Схід - опт - торг» та ОСОБА_4 «Скопакс» .

Згідно вказаної податкової інформації, на думку контролюючого органу у ОСОБА_4 «Химтрейд - Універсал» немає технічної можливості для реального здійснення господарських правовідносин з огляду на відсутність основних засобів, земельних ділянок, спеціального обладнаних приміщень для зберігання товару, транспорту трудових ресурсів.

Аналізуючи наведені аргументи та наявні у справі докази, суд дійшов наступних висновків.

До основних видів діяльності ОСОБА_4 «Химтрейд - Універсал» (код ЄДРПОУ 38631738, місцезнаходження: 43021, Волинська область, м. Луцьк, вул. Винниченка, 26) станом на момент укладення договорів належало: виробництво фарб, лаків і подібної продукції, друкарських фарб та мастик, роботи із завершення будівництва, оптова торгівля, неспеціалізована оптова торгівля.

Суд зазначає, що долучені до справи документи на підтвердження виконання умов вищевказаного договору є належно оформленими та вказують на реальне здійснення господарських правовідносин Позивача з ОСОБА_4 «Химтрейд - Універсал» .

Покликання Відповідача на висновки, зазначені у податковій інформації, яка стосується проведення господарських операцій ОСОБА_4 «Химтрейд - Універсал» з іншими товариствами не може бути самостійною та достатньою підставою для висновку про нереальність господарських взаємовідносин Позивача з ОСОБА_4 «Химтрейд - Універсал» .

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 01.08.2018 у справі № 2а - 1256/12/1370.

Щодо взаємовідносин Позивача з ОСОБА_4 «Євро - Енерго - Альянс» (код ЄДРПОУ 39331754).

Судом встановлено, що між Позивачем та ОСОБА_4 «Євро - Енерго - Альянс» укладено договір поставки товару від 28.08.2015 № 102, договір поставки товару від 28.08.2015 № 103, договір поставки товару від 22.08.2015 № 110.

Крім того, ДП «Львіввугілля» укладено договори про закупівлю товару за результатами відкритих торгів проведених 17.02.2015 та 16.12.2015 № 62 від 23.03.2015, № 11 від 15.01.2015, № 22 від 25.01.2015 на поставку лісоматеріалів.

На підтвердження здійснення господарських взаємовідносин згідно вказаних договорів Позивач надав копії специфікацій до вищевказаних договорів, податкових накладних, витягів з реєстру податкових накладних, копій товарно - транспортних накладних, копій лімітних карток, копії прибуткових ордерів. На підтвердження оплати за отриманий товар Позивач долучив копії платіжних доручень.

Доводи відповідача щодо нереальності здійснення господарських операцій відповідно до вказаних договорів зводяться до висновків акта перевірки Червоноградської ОДПІ у Львівській області від 30.09.2016 року № 996/1400/39331754 «Про результати позапланової виїзної перевірки ОСОБА_4 «Євро - Енерго - Альянс» з питань дотримання вимог податкового, валютного законодавства та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 31.08.2016 та з питань, викладених в ухвалі слідчого судді Сокальського районного суду Львівської області від 14.09.2016» та узагальненої податкової інформації від 18.05.2016 № 2459/10/13-13-14-00-17 щодо ОСОБА_4 «Євро - Енерго - Альянс» за звітні періоди декларування.

Згідно висновків вказаних документів у ОСОБА_4 «Євро - Енерго - Альянс» відсутні трудові ресурси, основні засоби, а проведені операції по придбанню руд стійких в ризикових суб'єктів господарської діяльності, які в подальшому постачалися на ДП «Львіввугілля» , на думку податкового органу мають ознаки безтоварних, відтак проведені взаєморозрахунки не можуть бути спрямовані на настання реальних наслідків.

Водночас, судом встановлено, що ОСОБА_4 «Євро-Енерго-Альянс» оскаржувало податкові повідомлення - рішення, винесені за результатами перевірки ОСОБА_4 «Євро-Енерго-Альянс» з питань дотримання вимог податкового, валютного законодавства та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 31.08.2016 та з питань, викладених в ухвалі слідчого судді Сокальського районного суду Львівської області від 14.09.2016 у судовому порядку.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 20.12.2016 у справі №813/3705/16, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.02.2017 визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення від 13.10.2016 № НОМЕР_3, № НОМЕР_4, прийняті Червоноградською ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області.

Крім того, суд бере до уваги те, що в ході розгляду вищевказаної справи (№813/3705/16) суд встановив реальність виконання договорів поставки (купівлі - продажу), укладених ОСОБА_4 «Євро-Енерго-Альянс» із контрагентами, та подальшу реалізацію придбаних товарно-матеріальних цінностей (руда стійка хвойних порід, затяжка горбильна, запчастини для шахтного обладнання, аргіліт) згідно укладених договорів з наступними контрагентами, в тому числі з відокремленими підрозділами ДП «Львіввугілля» .

Вказане, на думку суду, спростовує доводи Відповідача про безтоварність господарських взаємовідносин Позивача з ОСОБА_4 «Євро-Енерго-Альянс» за період, що перевірявся.

Суд також враховує при розгляді цієї справи позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 25.04.2018 у справі № 826/16435/16, згідно якої аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту та не може ґрунтуватися виключно на податковій інформації, отриманої від податкових органів стосовно контрагента позивача.

При цьому, Позивач не несе відповідальності за невідповідність інформації щодо кількості працюючих у контрагента осіб. Формування суб'єктом господарювання податкового кредиту з податку на додану вартість та віднесення сум до складу валових витрат не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами, законодавство України, не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

За викладених вище обставин суд дійшов висновку, що ДП «Львіввугілля» в особі відокремленого підрозділу Управління «Західвуглепостач» ДП «Львіввугілля» підтвердило належними та допустимими доказами факт реального здійснення господарських операцій з ОСОБА_4 «Техойл» (ОСОБА_4 « BTM - 12» ), ОСОБА_4 «Химтрейд - Універсал» та ОСОБА_4 «Євро-Енерго-Альянс» .

Щодо правовідносин контрагентів Позивача з третіми особами у ланцюгах постачання, з якими Позивач не вступав у господарські відносин, самі по собі, за відсутності інших об'єктивних та підтверджених даних про порушення позивачем податкового законодавства, не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про нереальність господарських взаємовідносин Позивача із його контрагентом.

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 01.08.2018 у справі № 2а - 1256/12/1370.

На момент існування господарських правовідносин Позивача з ОСОБА_4 «Техойл» , ОСОБА_4 «Химтрейд - Універсал» та ОСОБА_4 «Євро - Енерго - Альянс» , такі мали цивільну правоздатність, чинну державну реєстрацію, були зареєстровані платниками податку на додану вартість і не були позбавлені права укладати угоди та виписувати податкові накладні у відповідності до вимог діючого законодавства.

Таким чином, доводи контролюючого органу про нереальність господарських операцій згідно договорів поставки товарів, укладених з ОСОБА_4 «Техойл» (ОСОБА_4 « BTM - 12» ), ОСОБА_4 «Химтрейд - Універсал» , ОСОБА_4 «Євро-Енерго-Альянс» , які досліджувалися в межах цієї справи ґрунтуються на припущеннях та не підтверджені належними та допустимими доказами.

Отже, оцінюючи встановлені фактичні обставини справи та доводи сторін суд дійшов висновку, що Відповідач не підтвердив недобросовісної діяльності Позивача. Посилання Відповідача на наявну зібрану податкову інформацію щодо контрагентів Позивача ОСОБА_4 «Техойл» (ОСОБА_4 « BTM - 12» ), ОСОБА_4 «Химтрейд - Універсал» та ОСОБА_4 «Євро-Енерго-Альянс» з аналізом їх господарських взаємовідносин з третіми особами, суд не бере до уваги при вирішенні цієї справи, адже Позивач не мав фінансово-господарських відносин з вказаними підприємствами та не може відповідати за діяльність своїх контрагентів з іншими суб'єктами господарювання.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

Частиною 4 статті 78 КАС України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За результатами розгляду справи, суд дійшов висновку, що контролюючий орган не довів обґрунтованості свого висновку про заниження ДП «Львіввугілля» в особі відокремленого підрозділу управління «Західвуглепостач» ДП «Львіввугілля» податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за період перевірки.

З огляду на це у Відповідача не було підстав для винесення оскаржуваних податкових повідомлень - рішень.

Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення - рішення Офісу великих платників податків ДФС від 13.07.2018 № НОМЕР_1, № НОМЕР_2 не відповідають критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, оскільки такі прийняті необґрунтовано, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та непропорційно.

Таким чином, винесені Відповідачем податкові повідомлення - рішення від 13.07.2018 № НОМЕР_1, № НОМЕР_2 є протиправними та підлягають скасуванню.

Враховуючи викладене та зважаючи на встановлені обставини, суд вважає позовні вимоги Позивача обґрунтованими, підставними та такими, що підлягають до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 13.07.2018 № НОМЕР_1, № НОМЕР_2.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Львівського управління Офісу великих платників податків ДФС (код ЄДРПОУ 39440996, місцезнаходження: 04119, м.Київ, вул. Дегтярівська, 11Г), на користь Державного підприємства «Львіввугілля» в особі відокремленого підрозділу Управління «Західвуглепостач» ДП «Львіввугілля» (код ЄДРПОУ 32323256, місцезнаходження: 80000, Львівська область, м.Сокаль, вул. Б.Хмельницького, 26) судовий збір, сплачений за подання цього позову, в сумі 43289 (сорок три тисячі двісті вісімдесят дев'ять) гривень 05 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне рішення складено та підписано 02.04.2019.

Суддя Мричко Н.І.