Рішення

від 28.03.2019 по справі 380/375/17

ТЕТІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

28.03.2019 Провадження по справі № 2/380/2/19

Справа № 380/375/17

Рішення

Іменем України

28 березня 2019 року Тетіївський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді : Косович Т.П.

при секретарі : Козуб І.С.

за участю прокурора: Романчука О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тетієві цивільну справу за позовом заступника керівника Білоцерківської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації, державного підприємства Спеціалізоване лісогосподарське підприємство Київоблагроліс до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, Тетіївської районної державної адміністрації, ОСОБА_4 про визнання недійсним та скасування наказу та запису про державну реєстрацію права власності, витребування земельної ділянки,

встановив:

Заступник керівника Білоцерківської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації та державного підприємства Спеціалізоване лісогосподарське підприємство Київоблагроліс звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Київській області Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність від 31.05.2016 року, яким ОСОБА_4 надано у власність земельну ділянку площею 2 га, кадастровий номер НОМЕР_1, для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Скибинецької сільської ради Тетіївського району Київської області; скасувати запис про державну реєстрацію даної земельної ділянки та витребувати її з чужого незаконного володіння, посилаючись на те, вона відноситься до земель лісового фонду та знаходиться у постійному користуванні ДП Спеціалізоване лісогосподарське підприємство Київоблагроліс .

В судовому засіданні прокурор Тетіївського відділу Білоцерківської місцевої прокуратури Романчук О.М. позовні вимоги підтримав.

Представник позивача Київської обласної державної адміністрації в судове засіданні не прибув, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Представник позивача державного підприємства Спеціалізоване лісогосподарське підприємство Київоблагроліс Скрипко Т.Ю. позовні вимоги підтримала.

Представник відповідача Головного управління Держгеокадастру у Київській області Шкарбан А.П. позовних вимог не визнала, посилаючись на письмове заперечення проти позову (а.с. 68-71).

Представник відповідача Тетіївської районної державної адміністрації Мирончук О.П. проти позовних вимог не заперечує.

Відповідач ОСОБА_4 та його представник адвокат Неживок І.В. в судове засідання не прибули, надали письмове заперечення на позовну заяву, в якому позовних вимог не визнають та просять суд в позові відмовити (а.с.147-148).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін та дослідивши письмові докази, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з такого.

Статтею 131-1 Конституції України на прокуратуру покладено функцію представництва інтересів держави в судах у випадках, визначених законом.

Відповідно до ст. 56 ЦПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього кодексу.

Заступник керівника Білоцерківської місцевої прокуратури, звертаючись до суду з позовом про визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Київській області Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність від 31.05.2016 року, яким ОСОБА_4 надано у власність земельну ділянку площею 2 га, кадастровий номер НОМЕР_1, для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Скибинецької сільської ради Тетіївського району Київської області; скасування запису про державну реєстрацію даної земельної ділянки та витребувати її з чужого незаконного володіння, зазначив, що вказана позовна заява вжита як захід прокурорського реагування та направлена на захист інтересів держави, які порушені порушенням норм законодавства під час відведення земель лісогосподарського призначення, а також через нездійснення повноважень контролю з боку Київської обласної державної адміністрації та державного підприємства Спеціалізоване лісогосподарське підприємство Київоблагроліс . Крім того позовна заява про витребування лісових земельних ділянок із приватної власності у державну становить суспільний інтерес.

Розглядаючи обґрунтування порушення інтересів держави та необхідність їх захисту прокурором, суд приймає до уваги, що у Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 № 1604 (2003) Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону щодо функцій органів прокуратури, які не належить до сфери кримінального права, наголошено, що вкрай важливо забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і щоб загальні завдання щодо захисту інтересів держави вирішувалися через систему здійснення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій було засновано окремі, належним чином розміщені та ефективні органи.

З урахуванням ролі прокуратури у демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу стосовно рівноправності сторін судового провадження зміст пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.

Отже прокурор може представляти інтереси держави у суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави у суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України).

Положення пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким має бути визначено виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України Про прокуратуру .

За змістом частини 3 статті 23 цього Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті.

У пункті 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України зазначено про можливість представництва прокурором інтересів держави у виключних випадках. Тому необхідно з'ясувати, що мається на увазі під виключним випадком і чи є таким випадком ситуація у справі.

Аналіз частини 3 статті 23 Закону України Про прокуратуру дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.

Перший виключний випадок передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно різняться.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно.

Нездійснення захисту має прояв в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

Здійснення захисту неналежним чином має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, яка проте є неналежною.

Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, охоплює досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Суд звертає увагу, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено, зокрема у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17 та від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17, від 23.10.2018 у справі №906/240/18, від 01.11.2018 у справі №910/18770/17, від 05.11.2018 у справі № 910/4345/18).

Сам лише факт відсутності звернення суб'єкта владних повноважень із позовом до суду, не може свідчити про свідоме зволікання уповноваженого органу щодо захисту своїх прав та інтересів.

Європейський Суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити позов стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява 61517/00, пункт 27).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, заступник керівника Білоцерківської місцевої прокуратури, звертаючись до суду в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації та державного підприємства Спеціалізоване лісогосподарське підприємство Київоблагроліс , не довів наявності підстав для представництва прокуратурою позивачів у справі та не встановив обставин, які перешкоджають захисту прав та інтересів держави позивачами особисто.

З огляду на викладене, суд в задоволенні позову відмовляє.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі відмови в позові покладаються на позивача. А тому суд судові витрати у справі за позовом заступника керівника Білоцерківської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації, Державного підприємства Спеціалізоване лісогосподарське підприємство Київоблагроліс до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, Тетіївської районної державної адміністрації, ОСОБА_4 про визнання недійсним та скасування наказу та запису про державну реєстрацію права власності, витребування земельної ділянки, залишає за позивачем.

Керуючись ст.ст. 56,141,258,259,263-265,268,273,354 ЦПК України, суд

вирішив:

В задоволенні позовних вимог заступника керівника Білоцерківської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації, Державного підприємства Спеціалізоване лісогосподарське підприємство Київоблагроліс до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, Тетіївської районної державної адміністрації, ОСОБА_4 про визнання недійсним та скасування наказу та запису про державну реєстрацію права власності, витребування земельної ділянки - відмовити повністю.

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного рішення: 02 квітня 2019 року.

Суддя: Т.П.Косович