Постанова

від 02.12.2019 по справі 380/375/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2019 року

м. Київ

справа №380/375/17

провадження № 22-ц/824/8641/2019

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - суддіЛапчевської О.Ф., суддівБолотова Є.В., Музичко С.Г., за участю секретаря судового засідання учасники справи: представник позивача представник відповідача ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Першого заступника прокурора Київської області І. Грабець

на рішення Тетіївського районного суду Київської області від 28 березня 2019 року /суддя Косович Т.П./

у справі за позовом Заступника керівника Білоцерківської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації, Державного підприємства Спеціалізоване лісогосподарське підприємство Київоблагроліс до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, Тетіївської районної державної адміністрації, ОСОБА_4 /правонаступника ОСОБА_5 / про визнання недійсним та скасування наказу та запису про державну реєстрацію права власності, витребування земельної ділянки,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з вимогами про скасування наказу та запису про державну реєстрацію права власності, витребування земельної ділянки. /т. 1 а.с. 2-15/

Рішенням Тетіївського районного суду Київської області від 28.03.2019 року у задоволенні позову відмовлено. /т. 2 а.с. 98-101/

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Перший заступник прокурора Київської області І. Грабець звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення суду скасувати, позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

На підтвердження вимог, викладених в апеляційній скарзі, апелянт посилався на необґрунтованість висновків суду першої інстанції. Вважає, що судом першої інстанції зроблено невірні висновки щодо представництва прокуратурою інтересів держави у даному провадженні. Відкриваючи провадження у справі, суд першої інстанції пересвідчився в особі позивача та наявності права на звернення, а тому це не може слугувати підставою для відмови у задоволенні позову. Прокурором належним чином обґрунтовані підстави звернення в інтересах держави, дотримано вимог ст. 45 ЦПК України, а правовідносини, пов`язані з вибуттям земель із державної чи комунальної власності становлять суспільний , публічний інтерес, водночас рішення органу виконавчої влади, на підставі якого земельна ділянка вибула з державної власності такому суспільному інтересу не відповідає. Вказував на те, що висновки суду першої інстанції про те, що прокурором не доведено необхідності захисту інтересів держави та у відповідності до положень ст. 23 ЗУ Про прокуратуру не обґрунтовано підстави для звернення до суду є надуманими та не відповідають матеріалам справи.

Представник ГУ Держгеокадастру у Київській області - Шкарбан А.П. подала відзив на апеляційну скаргу, посилаючись на необґрунтованість та безпідставність її доводів, просила залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

30.10.2019 року прокуратура Київської області направила на адресу суду документи, відповідно до яких, відповідач ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . /т. 2 а.с. 180-183/

11.11.2019 року протокольною ухвалою Київського апеляційного суду було задоволено клопотання представника позивача та залучено правонаступника ОСОБА_5 - ОСОБА_4 /т. 2 а.с. 189-190/

ОСОБА_4 /правонаступник ОСОБА_5 / в судове засідання не з`явилась, про час та дату судового розгляду повідомлена належним чином, з апеляційною скаргою ознайомлена, про що у матеріалах справи наявні розписки, тому колегія суддів вважає за можливе розглядати справу за її відсутності у відповідності до положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, представника відповідача, які з`явились у судове засідання, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а судове рішення скасуванню із задоволенням позовних вимог на підставі наступного.

Судом встановлено, що наказом Головного управління Держгеокадастру в Київській області Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність № 10-10818/15-16-сг від 31.05.2016 ОСОБА_5 надано у власність земельну ділянку площею 2 га (кадастровий номер 3224686200:03:012:0014) для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Скибенецької сільської ради Тетіївського району Київської області. /т. 1 а.с. 30/

15.06.2016 року державним реєстратором Тетіївської РДА за ОСОБА_5 зареєстровано право власності земельну ділянку площею 2 га (кадастровий номер 3224686200:03:012:0014) для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Скибенецької сільської ради Тетіївського району Київської області, номер запису 15154874. /т. 1 а.с. 28-29/

Згідно з документацією із землеустрою відведення вказаної земельної ділянки (викопіювання) передбачалось за рахунок земель державної власності, які розташовані на території Скибенецької сільської ради Тетіївського району Київської області за межами населеного пункту. /т. 2 а.с. 22/

Разом з тим встановлено, що земельна ділянка, яка надана у власність ОСОБА_5 , перебуває у постійному користуванні ДП Спеціалізоване лісогосподарське підприємство Київоблагроліс та відноситься до земель лісового фонду.

Відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України до одержання у встановленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.

Так, згідно із інформацією ДП Спеціалізоване лісогосподарське підприємство Київоблагроліс № 366 від 03.08.2016 спірна земельна ділянка накладається на землі лісогосподарського призначення 24 кварталу 6 виділу філії ДП Тетіївське державне агролісництво , які розташовані на території Скибинецької сільської ради за межами населеного пункту.

Аналогічне підтверджується інформацією за № 471 від 07.09.2016 року та картографічними матеріалами, наданими Українським державним проектним лісовпорядним виробничим об`єднанням ВО УКРДЕРЖЛІСПРОЕКТ , вказана організація створена з метою проведення лісовпорядкування на всій території лісового фонду України та є державною організацією. /т. 1 а.с. 21-27/

Також встановлено, що 03.08.2016 року т.в.о. генерального директора ДП Спеціалізоване лісогосподарське підприємство Київоблагроліс Ольшевський О.В. письмово звернувся до начальника Тетіївського відділу Білоцерківської місцевої прокуратури Київської області Гуріна О.Ю. із проханням здійснювати представництво у суді законних інтересів держави, які порушені як з боку громадян, так і з боку посадових осіб, зокрема у питанні незаконного вибуття з державної власності земель лісогосподарського призначення. /т. 1 а.с. 16-18/

У межах кримінального провадження за № 42016111030000135 від 09.11.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України на підставі постанови слідчого СВ Тетіївського ВП Сквирського ВП ГУНП в Київській області лейтенанта поліції Дяченко Т.А., 21.03.2019 року була проведена земельно-технічна експертиза, відповідно висновку якої межі земельної ділянки, кадастровий номер 3224686200:03:012:0014, яка належить ОСОБА_5 , згідно координат з проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, накладаються на межі земельної ділянки лісового фонду ДП Спеціалізоване лісогосподарське підприємство Київоблагроліс філії ДІЇ Тетіївське державне агролісництво , що знаходиться у 6 кварталі виділ 24 Скибинецької сільської ради за межами населеного пункту та перебуває у постійному користуванні вказаного підприємства на підставі матеріалів лісовпорядкування. Площа накладення становить 1,9908 га. /т. 1 а.с. 61-67/

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції керувався нормами п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України, відповідно до якого прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом; ч. 3 ст. 23 ЗУ Про прокуратуру , яка визначає, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті.

Встановивши, що прокуратурою не доведено здійснення неналежним чином органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень захисту інтересів держави, а отже прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду, суд першої інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог.

Однак з таким висновком суду погодитись не можна з наступних підстав.

Колегія суддів доходить висновку про невідповідність зроблених висновків суду першої інстанції щодо представництва прокуратурою інтересів держави у даному провадженні, з наступних підстав.

Відповідно до положень ст. 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно зі ст. 23 Закону України Про прокуратур прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Оскільки інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом.

Надмірна формалізація інтересів держави , особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі № 806/1000/17.

За змістом ст. 45 ЦПК України /в редакції, чинній на час пред`явлення позову прокурором/ визначено, що з метою представництва інтересів держави в суді прокурор в межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з позовною заявою. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві (заяві) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача. Прокурор, який звертається до суду з метою представництва інтересів громадянина або держави в суді (незалежно від форми, в якій здійснюється представництво), повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення такого представництва, передбачених ч.ч. 2,3 ст. 25 ЗУ "Про прокуратуру". Для представництва інтересів громадянина в суді прокурор також повинен надати документи, що підтверджують недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність відповідного громадянина, а також письмову згоду законного представника або органу, якому законом надано право захищати права, свободи та інтереси відповідної особи, на здійснення ним представництва. Невиконання прокурором вимог щодо надання суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в суді має наслідком застосування положень, передбачених ст. 121 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.08.2016 року т.в.о. генерального директора ДП Спеціалізоване лісогосподарське підприємство Київоблагроліс Ольшевський О.В. письмово звернувся до начальника Тетіївського відділу Білоцерківської місцевої прокуратури Київської області Гуріна О.Ю. із проханням здійснювати представництво у суді законних інтересів держави, які порушені як з боку громадян, так і з боку посадових осіб, зокрема у питання незаконного вибуття з державної власності земель лісогосподарського призначення.

Відкриваючи провадження у даній цивільній справі, суд першої інстанції дійшов висновку про відповідність позовної заяви вимогам діючої редакції ЦПК України на момент звернення до суду та зокрема про законність представлення саме прокуратурою інтересів держави в особі Київської обласної державної адміністрації, Державного підприємства Спеціалізоване лісогосподарське підприємство Київоблагроліс .

Отже, відмова у задоволенні позовних вимог з підстав неналежного представництва, викладена у рішенні суду першої інстанції, спростовується обставинами справи та є такою, що вказує на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи.

Так, колегія суддів доходить висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до ст. 55 ЗК України до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства.

За загальним правилом, визначеним у ч. 4 ст. 84 ЗК України, до земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать, серед іншого, і землі лісогосподарського призначення,

Відповідно до ч. 2 ст. 3 ЗК України, земельні відносини, що виникають при використанні лісів, регулюються цим Кодексом, нормативно-правовими актами, якщо вони не суперечать цьому кодексу.

Таким чином, Земельним кодексом України встановлено пріоритетність норм цього кодексу для застосування до земельних відносин, що виникають при використанні лісів.

Згідно з ч. 5 ст. 116 ЗК України надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим кодексом.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЗК України, земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Таке вилучення земельної ділянки проводиться виключно за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради Міністрів Автономної республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.

Відповідно до ст. 151 ЗК України, передбачений порядок такого вилучення, зокрема, при поданні клопотання про вилучення земельної ділянки додається засвідчено нотаріально письмова згода землекористувача (землевласника) на вилучення (викуп) земельної ділянки (її частини) із зазначенням розмірів передбаченої для вилучення (викупу) земельної ділянки та умов її вилучення (викупу).

Таким чином, колегією суддів встановлено, що згода землекористувача на вилучення спірної земельної ділянки не надавалась, а отже порушено порядок зміни цільового призначення зазначеної земельної ділянки із земель лісогосподарського призначення.

Так, відповідно до ч. 2. ст. 20 ЗК України, зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування.

Таким чином, з державної власності в порушення порядку зміни цільового призначення земель лісового фонду, незаконно вибула спірна земельна ділянка шляхом прийняття незаконного наказу ГУ Держгеокадастру у Київській області, від 31.05.2016 року № 10-10818/15-16-сг, що вказує на незаконність виникненні прав у громадянина ОСОБА_5 на земельну ділянку та протиправний її перехід до нього від держави на підставі незаконного наказу.

Задовольняючи позовні вимоги у частині визнання незаконним та скасування наказу ГУ Держгеокадастру у Київській області Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність від 31.05.2016 року, похідним наслідком є скасування відповідного запису державного реєстратора Тетіївської районної державної адміністрації № 15154874 від 15.06.2016 року про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_5 на земельну ділянку з кадастровим номером 3224686200:03:012:0014, площею 2 га для ведення особистого селянського господарства.

Крім того, для відновлення порушеного права держави в особі Київської обласної державної адміністрації, спірна земельна ділянка лісогосподарського призначення площею 2 га з кадастровим номером 3224686200:03:012:0014, яка розташована на території Скибинецької сільської ради Тетіївського району Київської області підлягає витребуванню з чужого незаконного володіння ОСОБА_4 /правонаступника ОСОБА_5 / на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації та у постійне користування ДП Спеціалізоване лісогосподарське підприємство Київоблагроліс .

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:

1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, розподілу підлягають судові витрати.

За розгляд справи у суді першої інстанції стягненню підлягає судовий збір з ГУ Держгеокадастру у Київській області, Тетіївської районної державної адміністрації, ОСОБА_4 на користь прокуратури Київської області з кожного окремо по 1 600 грн.

За розгляд справи у суді апеляційної інстанції стягненню підлягає судовий збір з ГУ Держгеокадастру у Київській області, Тетіївської районної державної адміністрації, ОСОБА_4 на користь прокуратури Київської області з кожного окремо по 2 400 грн.

Керуючись ч. 1 ст. 376, ст.ст. 381, 382 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу апеляційну скаргу Першого заступника прокурора Київської області І. Грабець - задовольнити.

Рішення Тетіївського районного суду Київської області від 28 березня 2019 року -скасувати.

Позов Заступника керівника Білоцерківської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації, Державного підприємства Спеціалізоване лісогосподарське підприємство Київоблагроліс до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, Тетіївської районної державної адміністрації, ОСОБА_4 /правонаступника ОСОБА_5 / про визнання недійсним та скасування наказу та запису про державну реєстрацію права власності, витребування земельної ділянки - задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Київській області Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність від 31.05.2016 року, яким ОСОБА_5 надано у власність земельну ділянку площею 2 га, кадастровий номер 3224686200:03:012:0014, для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Скибинецької сільської ради Тетіївського району Київської області.

Скасувати запис державного реєстратора Тетіївської районної державної адміністрації № 15154874 від 15.06.2016 року про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_5 на земельну ділянку з кадастровим номером 3224686200:03:012:0014, площею 2 га для ведення особистого селянського господарства.

Витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_4 на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації та у постійне користування ДП Спеціалізоване лісогосподарське підприємство Київоблагроліс земельну ділянку лісогосподарського призначення площею 2 га з кадастровим номером 3224686200:03:012:0014, яка розташована на території Скибинецької сільської ради Тетіївського району Київської області.

Судові витрати, понесені у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції розподілити наступним чином:

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Київській області /03115, м. Київ, вул. Серпова, 3/14, ЄДРПОУ 39817550/, Тетіївської районної державної адміністрації /09800, Київська обл., м. Тетіїв, вул. Цвіткова, 11, ЄДРПОУ 24214852/, ОСОБА_4 / АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 / на користь прокуратури Київської області /01601, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 27/2, р/р 35216008015641 в ДКСУ, м. Київ, МФО 820172, Код ЄДРПОУ 02909996/ з кожного окремо по 1 600 грн. судового збору.

Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції розподілити наступним чином:

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Київській області /03115, м. Київ, вул. Серпова, 3/14, ЄДРПОУ 39817550/, Тетіївської районної державної адміністрації /09800, Київська обл., м. Тетіїв, вул. Цвіткова, 11, ЄДРПОУ 24214852/, ОСОБА_4 / АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 / на користь прокуратури Київської області /01601, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 27/2, р/р 35216008015641 в ДКСУ, м. Київ, МФО 820172, Код ЄДРПОУ 02909996/ з кожного окремо по 2 400 грн. судового збору.

Постанову суду апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий: Судді: