Ухвала

від 21.01.2020 по справі 380/375/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

21 січня 2020року

м. Київ

справа № 380/375/17

провадження № 61-23241ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Стрільчука В. А., розглянувши касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Порхун Олесі Павлівни на постанову Київського апеляційного суду від 02 грудня 2019 року в справі за позовом заступника керівника Білоцерківської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації, Державного підприємства Спеціалізоване лісогосподарське підприємство Київоблагроліс до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, Тетіївської районної державної адміністрації, ОСОБА_1 (правонаступника ОСОБА_2 ) про визнання недійсним та скасування наказу та запису про державну реєстрацію права власності, витребування земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2017 року заступник керівника Білоцерківської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації та Державного підприємства Спеціалізоване лісогосподарське підприємство Київоблагроліс звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Київській області Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність від 31 травня 2016 року, яким ОСОБА_2 надано у власність земельну ділянку площею 2 га, кадастровий номер 3224686200:03:012:0014, для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Скибинецької сільської ради Тетіївського району Київської області, скасувати запис про державну реєстрацію цієї земельної ділянки та витребувати її з чужого незаконного володіння, посилаючись на те, вона відноситься до земель лісового фонду та знаходиться у постійному користуванні Державного підприємства Спеціалізоване лісогосподарське підприємство Київоблагроліс .

Рішенням Тетіївського районного суду Київської області від 28 березня 2019 року в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 02 грудня 2019 року апеляційну скаргу першого заступника прокурора Київської області задоволено. Рішення Тетіївського районного суду Київської області від 28 березня 2019 року скасовано. Позов заступника керівника Білоцерківської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації, Державного підприємства Спеціалізоване лісогосподарське підприємство Київоблагроліс до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, Тетіївської районної державної адміністрації, ОСОБА_1 (правонаступника ОСОБА_2 ) про визнання недійсним та скасування наказу та запису про державну реєстрацію права власності, витребування земельної ділянки задоволено. Визнано незаконним та скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру у Київській області Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність від 31 травня 2016 року, яким ОСОБА_2 надано у власність земельну ділянку площею 2 га, кадастровий номер 3224686200:03:012:0014, для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Скибинецької сільської ради Тетіївського району Київської області. Скасовано запис державного реєстратора Тетіївської районної державної адміністрації від 15 червня 2016 року № 15154874 про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 2 га, кадастровий номер 3224686200:03:012:0014, для ведення особистого селянського господарства. Витребувано з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації та у постійне користування Державного підприємства Спеціалізоване лісогосподарське підприємство Київоблагроліс земельну ділянку лісогосподарського призначення площею 2 га, кадастровий номер 3224686200:03:012:0014, яка розташована на території Скибинецької сільської ради Тетіївського району Київської області. Стягнуто з Головного управління Держгеокадастру у Київській області, Тетіївської районної державної адміністрації, ОСОБА_1 (з кожного окремо) на користь прокуратури Київської області по 1 600 грн судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції, а також - по 2 400 грн судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

30 грудня 2019 року представник ОСОБА_1 - адвокат Порхун О. П. подала засобами поштового зв`язку касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 02 грудня 2019 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення Тетіївського районного суду Київської області від 28 березня 2019 року.

Представник ОСОБА_1 - адвокат Порхун О. П. заявила клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги до винесення судового рішення, посилаючись на те, що ОСОБА_1 має скрутний матеріальний стан, оскільки отримує мінімальну заробітну плату.

Клопотання не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з частинами першою та третьою статті 136 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Аналогічні положення містяться у частині першій статті 8 Закону України Про судовий збір .

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Наведене відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливими для всіх учасників процесу.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (пункт 59 рішення ЄСПЛ від 19 червня 2001 року у справі Kreuz v. Poland ).

Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (пункт 111 рішення ЄСПЛ від 20 лютого 2014 року у справі Shishkov v. Russia ).

Обставини, зазначені у клопотанні,не можуть бути підставою для відстрочення ОСОБА_1 сплати судового збору, оскільки заявником не надано доказів на підтвердження того, що майновий стан ОСОБА_1 на день звернення з касаційною скаргою (30 грудня 2019 року) перешкоджав сплаті судового збору у встановлених законодавством порядку і розмірі.

Положення Закону України Про судовий збір не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.

Підставою для відстрочення сплати судового збору може бути, наприклад, видана в установленому законом порядку довідка про доходи, про заробітну плату, пенсію, стипендію, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо.

Наведення доводів, обґрунтування пов`язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору, а також подання доказів на підтвердження того, що майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановлених законодавством порядку, розмірі і строки, покладається на особу, яка подає скаргу.

Враховуючи встановлений законом обов`язок сплатити судовий збір та відсутність у ОСОБА_1 пільг щодо його сплати, можна зробити висновок про те, що належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справи та інтересами заявника стосовно можливості звернення до суду касаційної інстанції (за умови виконання вимог закону щодо оплати касаційної скарги судовим збором) у даній справі дотримано.

Таким чином, заявнику необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду.

Ставка судового збору, чинна на час подання касаційної скарги на рішення суду, встановлена статтею 4 Закону України Про судовий збір та визначена в розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 24 травня 2019 року встановлено, що при поданні позовної заяви підлягав сплаті судовий збір в розмірі 4 800 грн, а за подання апеляційної скарги в цій справі - 7 200 грн.

Таким чином судовий збір за подання цієї касаційної скарги становить 9 600 грн (4 800 грн х 200 %).

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в розмірі 9 600 грн має бути перерахований або внесений за реквізитами: отримувач коштів - УК у Печер. р?ні/ Печерс.р?н/22030102, ЄДРПОУ - 38004897, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) UA288999980313151207000026007, Код класифікації доходів бюджету - 22030102 Судовий збір (Верховний Суд, 055) .

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України Про судовий збір . На підтвердження сплати судового збору необхідно надати Верховному Суду оригінал квитанції (платіжного доручення).

Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, зокрема, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу (залишення заяви без руху), про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Отже касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Порхун О. П. необхідно залишити без руху з наданням можливості усунути вищевказані недоліки.

Керуючись статтями 136, 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Порхун Олесі Павлівни про відстрочення сплати судового збору.

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Порхун Олесі Павлівни на постанову Київського апеляційного суду від 02 грудня 2019 року залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною і буде повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В. А. Стрільчук