Рішення

від 25.03.2019 по справі 922/2611/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" березня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/2611/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Чистякової І.О.

за участю секретаря судового засідання Мороз Ю.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "УКРСОЦБАНК" (03150, м. Київ, вул. Ковпака, будинок 29, ідентифікаційний код 00039019) до Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ КОНТИНЕНТ БУДІНВЕСТ" (61022, Харківська область, місто Харків, майдан ОСОБА_1, будинок 7, ідентифікаційний код 33203934) про стягнення 464086,64 доларів США, що за офіційним курсом Національного Банку України станом на 17.09.2018 еквівалентно 13065000,50 грн. за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_2, довіреність №02-36/2698 від 20.11.2017;

відповідача - адвоката ОСОБА_1, ордер серії ХВ №000239 від 05.11.2018;

ВСТАНОВИВ:

17.09.2018 Акціонерне товариство "УКРСОЦБАНК" (позивач) звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ КОНТИНЕНТ БУДІНВЕСТ" (відповідач) про стягнення заборгованості за генеральним договором про здійснення кредитування №805/6/18/7-160 від 25.09.2007 в загальній сумі 464086,64 доларів США, що за офіційним курсом Національного Банку України станом на 17.09.2018 еквівалентно 13065000,50 грн.

Позовні вимоги вмотивовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за генеральним договором про здійснення кредитування №805/6/18/7-160 від 25.09.2007 в частині повного та своєчасного розрахунку, внаслідок чого станом на 16.09.2018 (включно) виникла заборгованість по кредиту в сумі 232083,71 доларів США та по процентам в сумі 232002,93 доларів США.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 24 вересня 2018 року залишено позовну заяву Акціонерного товариства "УКРСОЦБАНК" без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до господарського суду Харківської області доказів сплати судового збору у розмірі 195975,01 грн. у встановленому порядку та доказів направлення на адресу відповідача копії позовної заяви та доданих до неї документів (описи вкладення та розрахунковий документ (касовий чек, розрахункова квитанція тощо)).

24.09.2018 до суду від позивача надійшла заява (вх. №27754) про долучення до матеріалів справи доказів направлення на адресу відповідача копії позовної заяви та доданих до неї документів, а саме: фіскальний чек від 17.09.2018, накладна №7350101704838 від 17.09.2018 та опис вкладення до цінного листа.

Також, 08.10.2018 до суду від позивача надійшла заява (вх. №29088) про долучення до матеріалів справи доказів сплати судового збору у розмірі 195975,01 грн., яку надіслано позивачем 04.10.2018, що підтверджується поштовим конвертом, в якому заява надійшла до суду.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09 жовтня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/2611/18. Зазначено, що справу розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 05 листопада 2018 р. о 12:00 год.

25.10.2018 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №30570), який подано у строк встановлений в ухвалі про відкриття провадження у справі.

У відзиві на позовну заяву відповідач заперечує проти задоволення позову, зокрема посилаючись на те, що строк позовної давності до вимог позивача за генеральним договором про здійснення кредитування №805/6/18/7-160 від 25.09.2007, та відповідно до укладених до нього Додаткових угод спливав 24.09.2018, а тому просить застосувати строк позовної давності до вимог позивача щодо стягнення заборгованості за кредитними договорами та відмовити в задоволенні позову повністю.

08.11.2018 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. №31823), яка подана до суду 05.11.2018, тобто у строк встановлений в ухвалі про відкриття провадження у справі.

У відповіді на відзив позивач не визнає заперечення відповідача, наведені у відзиві, зокрема вважає, що перебіг позовної давності за вимогами позивача переривався, у зв'язку з визнанням відповідачем своїх боргів та обов'язків за генеральним договором про здійснення кредитування №805/6/18/7-160 від 25.09.2007. Так, з 06.08.2015 відповідачем вчинено низку дій, які свідчать про переривання строку позовної давності для всіх несплачених на кожну з дат вчинення цих дій платежів, строки сплати яких настали після укладення договорів про внесення змін № 2 від 31.10.2013 до Додаткової угоди № 1 від 25.09.2007, Додаткової угоди № 3 від 12.10.2007 та Додаткової угоди № 5 від 18.10.2007, укладених в межах Генерального договору, отже підстави для застосування наслідків спливу позовної давності та відмови у позові відсутні.

В підготовчому судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати судом було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання від 08 листопада 2018 року про відкладення підготовчого засідання на 19.11.2018 о 11:30 год.

19.11.2018 до суду від відповідача надійшло клопотання (вх. №32450) про продовження строку підготовчого провадження до 09 січня 2019 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19 листопада 2018 року судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.

В підготовчому засіданні 19.11.2018р. судом без виходу до нарадчої кімнати було постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання від 19.11.2018р. про відкладення підготовчого засідання на 10.12.18р. о 14:20.

10.12.2018р. відповідачем у справі надані заперечення на відповідь на відзив за вх. № 34404, в яких відповідач проти обставин викладених позивачем у відповіді на відзив на позов заперечує та надає розрахунок заборгованості за кредитом та за процентами за користування кредитом.

В підготовчому засіданні 10.12.2018 судом без виходу до нарадчої кімнати було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання від 10.12.2018 про відкладення підготовчого засідання на 03.01.2019 об 11:00 год. Також, судом постановлено ухвалу про поновлення строку на подання заперечень на відповідь на відзив на позовну заяву та приєднання заперечень до матеріалів справи.

14.12.2018, під час підготовчого провадження у справі, до канцелярії господарського суду надійшла позовна заява третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - Приватного акціонерного товариства "ГОТЕЛЬ "ХАРКІВ" до Акціонерного товариства "УКРСОЦБАНК" та до Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ КОНТИНЕНТ БУДІНВЕСТ" про припинення поруки, яка виникла на підставі договору поруки № 805/13/18-5/7-976 від 25.09.2007.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14.12.2018 зазначену позовну заяву Приватного акціонерного товариства "ГОТЕЛЬ "ХАРКІВ" повернуто останньому без розгляду.

22.12.2018 Приватне акціонерне товариство "ГОТЕЛЬ "ХАРКІВ" звернулось до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Харківської області від 14.12.2018.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 18.02.2019 ухвалу господарського суду Харківської області від 14.12.2018 у справі № 922/2611/18 залишено без змін.

04 березня 2019 року матеріали справи №922/2611/18 повернуто до господарського суду Харківської області.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12.03.2018р. провадження у справі № 922/2611/18 поновлено. Підготовче засідання призначено на "19" березня 2019 р. о 14:00.

В підготовчому засіданні без виходу до нарадчої кімнати судом було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання від 19 березня 2019 року про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 25.03.2019 р. о 14:00 год.

Присутній представник позивача у судовому засіданні 25.03.2019р. заявив усне клопотання про долучення до матеріалів справи заперечень проти застосування позовної давності.

Присутній представник відповідача у судовому засіданні 25.03.2019р. проти клопотання позивача про долучення вказаних заперечень заперечував та просив у його задоволенні відмовити.

У судовому засіданні на стадії розгляду справи по суті, суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання від 25.03.2019р. про залишення усного клопотання позивача без задоволення та залишення заперечень позивача без розгляду згідно ч.2 ст. 207 ГПК України.

Присутній представник відповідача у судовому засіданні 25.03.2019р. підтримав клопотання про застосування позовної давності, що надане ним через канцелярію господарського суду 25.03.2019р. за вх.№7376.

Представник позивача позовні вимоги підтримував та просив позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував та просив у його задоволенні відмовити, у зв'язку зі спливом позовної давності.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

25.09.2007 між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» , правонаступником щодо всіх прав та обов'язків якого є Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» та правонаступником всіх прав та обов'язків якого є Акціонерне товариство "Укрсоцбанк" (надалі за текстом - кредитор, або позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Континент Будінвест» , надалі за текстом - відповідач або позичальник, був укладений Генеральний договір про здійснення кредитування №805/6/18/7-160, до якого в подальшому вносилися зміни та доповнення, надалі за текстом - кредитний договір.

Відповідно п. 1 основних положень кредитного договору в редакції договору про внесення змін та доповнень №2 від 31.10.2013 до нього, кредитор (позивач) зобов'язався надавати позичальнику (відповідач) грошові кошти в доларах США на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, визначених цим договором та додатковими договорами до нього, надалі за текстом - кредит, в межах загального ліміту в сумі 650 000,00 доларів США, (надалі за текстом - загальний ліміт кредитування), а позичальник зобов'язався повертати кредит у строки/терміни та на умовах, визначених цим договором та додатковими договорами до нього, надалі за текстом - додаткові договори, як було визначено кредитним договором у первісній редакції, сплачувати проценти у розмірі, що визначатиметься у додаткових договорах до цього договору.

Згідно п. 2 основних положень кредитного договору в редакції договору про внесення змін та доповнень №2 від 31.10.2013 до нього, надання кредиту за цим договором здійснюється протягом періоду з 25.09.2007 по 24.09.2015 включно, надалі за текстом - строк дії загального ліміту кредитування.

Відповідно п. 3 основних положень кредитного договору в редакції договору про внесення змін та доповнень №2 від 31.10.2013 до нього, надання кредиту за цим договором здійснюється шляхом укладення додаткових договорів, які є невід'ємними частинами цього договору.

Згідно до п. 5 основних положень кредитного договору в редакції договору про внесення змін та доповнень №2 від 31.10.2013 до нього, конкретні умови кредитування, а саме: валюта (з переліку зазначеного в п. 1 основних положень цього договору), сума, мета та строк кредиту (кінцевий термін погашення кредиту), розмір процентної ставки, порядок погашення кредиту, форма та спосіб надання кредиту, визначаються додатковими договорами, що укладаються між сторонами, та є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно п. 1.3. ст. 1 кредитного договору в редакції договору про внесення змін та доповнень №2 від 31.10.2013 до нього, кредит повинен бути повністю повернутий кредитору у кінцеві терміни, що визначатимуться у додаткових договорах до цього договору, але, в будь - якому разі, не пізніше останнього дня строку дії загального ліміту кредитування.

У пункті 2.4. ст. 2 кредитного договору в редакції договору про внесення змін та доповнень №2 від 31.10.2013 до нього сторони погодили, що моментом (днем) повернення кредиту, або його частини, вважається день зарахування на відповідні внутрішньобанківські позичкові рахунки, а також, на відповідні рахунки нарахованих процентів, комісій та неустойки (за наявності) відповідної суми грошових коштів.

Відповідно п. 2.6. ст. 2 кредитного договору в редакції договору про внесення змін та доповнень №2 від 31.10.2013 до нього, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту кожного робочого дня на фактичний залишок заборгованості за кредитом на кінець дня. Нарахування процентів за користування кредитом за вихідні та неробочі дні здійснюється в останній робочий день перед вихідними та неробочими днями за вихідні та не робочі дні поточного місяця. Якщо вихідні та неробочі дні починаються в поточному місяці та закінчуються в наступному місяці, то нарахування за вихідні та неробочі дні поточного місяця здійснюється в останній робочий день поточного місяця, а нарахування за вихідні та неробочі дні наступного місяця здійснюється в перший робочий день наступного місяця. Нарахування процентів здійснюється за методом «факт/360» , де «факт» - це фактична кількість днів, за яку здійснюється нарахування процентів, а « 360» - умовна кількість днів у році, на суму фактичної заборгованості за кредитом. При розрахунку процентів враховується день надання та не враховується день погашення кредиту.

У п. 3.3.4. та п. 3.3.7. ст. 3 кредитного договору в редакції договору про внесення змін та доповнень №2 від 31.10.2013 до нього, позичальник зобов'язався: сплачувати кредитору проценти в розмірі, передбаченому у відповідних додаткових договорах до цього договору, та в порядку, визначеному цим договором; забезпечити повернення кредитору в повному обсязі кредиту в строки/терміни, визначені в додаткових договорах до цього договору, але, в будь-якому разі, не пізніше останнього дня строку дії загального ліміту кредитування, вказаного в п. 2 основних положень цього договору.

В рамках кредитного договору між кредитором та позичальником були укладені:

- додаткова угода №1 від 25.09.2007, до якої в подальшому вносилися зміни та доповнення, надалі за текстом - додаткова угода №1;

- додаткова угода №3 від 12.10.2007, до якої в подальшому вносилися зміни та доповнення, надалі за текстом - додаткова угода №3.

- додаткова угода №5 від 18.10.2007, до якої в подальшому вносилися зміни та доповнення, надалі за текстом - додаткова угода №5.

Відповідно п. 1.1. додаткової угоди №1 в первісній редакції, кредитор зобов'язався надати позичальнику грошові кошти на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, у сумі 97 861,00 доларів США, надалі за тестом - кредит 1, зі сплатою 13% річних, порядком повернення кредиту 1 рівними частинами, в сумі 1 631,00 доларів США, не пізніше 25 числа кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому було надано кредит 1, та з кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом 1 в сумі 1 632,00 доларів США не пізніше 24.09.2012, на умовах визначених цим договором.

Договором про внесення змін та доповнень №1 від 11.05.2011 до додаткової угоди №1, кредитор та позичальник з дати його підписання за взаємною згодою змінили:

- процентну ставку за користування кредитом 1 з 13% річних на 14,5% річних;

- кінцевий термін погашення заборгованості за кредитом 1 з 24.09.2012 на 24.09.2015;

- порядок погашення суми основної заборгованості по кредиту 1: у період з жовтня 2007 року по лютий 2009 року щомісячно, не пізніше 25 числа кожного місяця, по 1 631,00 доларів США, у період з березня 2009 року по грудень 2012 року - 0,00 доларів США, у період з січня 2013 року по серпень 2015 року щомісячно, не пізніше 25 числа кожного місяця, по 2 126,00 доларів США, та не пізніше 24.09.2015 - 2 102,00 доларів США.

Договором про внесення змін №2 від 31.10.2013 до додаткової угоди №1, кредитор (позивач) та позичальник (відповідач) з дати його підписання виклали додаткову угоду №1 у новій редакції, якою, за взаємною згодою змінили:

- назву додаткова угода на додатковий договір;

- суму кредиту 1 з 97 861,00 доларів США на 70 134,00 доларів США;

- процентну ставку за користування кредитом 1 з 14,5% річних на 7,5% річних;

- графік повернення кредиту 1: у період з жовтня 2014 по серпень 2015 року щомісячно, не пізніше 05 числа кожного місяця, по 5 844,50 доларів США, та по 24.09.2015 включно - 5 844,50 доларів США.

Договором про внесення змін №3 від 28.03.2014 до додаткової угоди №1, кредитор (позивач) та позичальник (відповідач) з дати його підписання за взаємною згодою змінили плату за користування кредитом 1 та встановили її у розмірі:

- до 30.09.2014 включно - 7,5% річних;

- з 01.10.2014 - 14,5% річних.

Згідно п. 2.4. ст. 2 додаткової угоди №1 у первісній редакції та п. 6 додаткової угоди в редакції договору про внесення змін №2 від 31.10.2013 до неї, сплата процентів передбачена помісячно, не пізніше 05 числа наступного місяця.

Крім того, відповідно п. 10 додаткової угоди №1 в редакції договору про внесення змін №2 від 31.10.2013 до неї, сплата загальної суми нарахованих та несплачених станом на 31.10.2013 процентів в розмірі 18 389,04 доларів США передбачена щомісячно, рівними частинами, до кінця строку кредитування починаючи з жовтня 2014 року.

Відповідно до умов п. 1.1. додаткової угоди №3 в первісній редакції, кредитор (позивач) зобов'язався надати позичальнику грошові кошти на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, у сумі 53 920,00 доларів США, надалі за тестом - кредит 3, зі сплатою 13% річних, порядком повернення кредиту 3 рівними частинами, в сумі 899,00 доларів США, не пізніше 12 числа кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому було надано кредит 3, та з кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом 3 в сумі 879,00 доларів США не пізніше 24.09.2012, на умовах визначених цим договором.

Договором про внесення змін та доповнень №1 від 11.05.2011 до додаткової угоди №3, кредитор та позичальник з дати його підписання за взаємною згодою змінили:

- процентну ставку за користування кредитом 3 з 13% річних на 14,5% річних;

- кінцевий термін погашення заборгованості за кредитом 3 з 24.09.2012 на 24.09.2015;

- порядок погашення суми основної заборгованості по кредиту 3: у період з листопада 2007 року по лютий 2009 року щомісячно, не пізніше 12 числа кожного місяця, по 899,00 доларів США, у період з березня 2009 року по грудень 2012 року - 0,00 доларів США, у період з січня 2013 року по серпень 2015 року щомісячно, не пізніше 12 числа кожного місяця, по 1 199,00 доларів США, та не пізніше 24.09.2015 - 1 168,00 доларів США.

Договором про внесення змін №2 від 31.10.2013 до додаткової угоди №3 кредитор (позивач) та позичальник (відповідач) з дати його підписання виклали додаткову угоду №3 у новій редакції, якою, за взаємною згодою змінили:

- назву додаткова угода на додатковий договір;

- суму кредиту 3 з 53 920,00 доларів США на 39 536,00 доларів США;

- процентну ставку за користування кредитом 3 з 14,5% річних на 7,5% річних;

- графік повернення кредиту 3: у період з жовтня 2014 по серпень 2015 року щомісячно, не пізніше 05 числа кожного місяця, по 3 294,67 доларів США, та по 24.09.2015 включно - 3 294,63 доларів США.

Договором про внесення змін №3 від 28.03.2014 до додаткової угоди №3, кредитор (позивач) та позичальник (відповідач) з дати його підписання за взаємною згодою змінили плату за користування кредитом 3 та встановили її у розмірі:

- до 30.09.2014 включно - 7,5% річних;

- з 01.10.2014 - 14,5% річних.

Відповідно п. 2.4. ст. 2 додаткової угоди №3 у первісній редакції та п. 6 додаткової угоди №3 в редакції договору про внесення змін №2 від 31.10.2013 до неї, сплата процентів передбачена щомісячно, не пізніше 05 числа наступного місяця. Крім того, відповідно до умов п. 10 додаткової угоди №3 в редакції договору про внесення змін №2 від 31.10.2013 до неї, сплата загальної суми нарахованих та несплачених станом на 31.10.2013 процентів в розмірі 10 311,13 доларів США передбачена щомісячно, рівними частинами, до кінця строку кредитування починаючи з жовтня 2014 року.

Згідно п. 1.1. додаткової угоди №5 в первісній редакції, кредитор зобов'язався надати позичальнику грошові кошти на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, у сумі 211 247,00 доларів США, надалі за тестом - кредит 5, зі сплатою 13% річних, порядком повернення кредиту 5 рівними частинами, в сумі 3 580,00 доларів США, не пізніше 15 числа кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому було надано кредит 5, та з кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом 5 в сумі 3 607,00 доларів США не пізніше 15.09.2012, на умовах визначених цим договором.

Договором про внесення змін та доповнень №1 від 11.05.2011 до додаткової угоди №5, кредитор та позичальник з дати його підписання за взаємною згодою змінили:

- процентну ставку за користування кредитом 5 з 13% річних на 14,5% річних;

- кінцевий термін погашення заборгованості за кредитом 5 з 15.09.2012 на 15.09.2015;

- порядок погашення суми основної заборгованості по кредиту 5: у період з листопада 2007 року по лютий 2009 року щомісячно, не пізніше 15 числа кожного місяця, по 3 580,00 доларів США, у період з березня 2009 року по грудень 2012 року - 0,00 доларів США, у період з січня 2013 року по серпень 2015 року щомісячно, не пізніше 15 числа кожного місяця, по 4 666,00 доларів США, та не пізніше 15.09.2015 - 4 655,00 доларів США.

Договором про внесення змін №2 від 31.10.2013 до додаткової угоди №5, кредитор та позичальник з дати його підписання виклали додаткову угоду №5 у новій редакції, якою, за взаємною згодою змінили:

- назву додаткова угода на додатковий договір;

- суму кредиту 5 з 211 247,00 доларів США на 153 967,00 доларів США;

- процентну ставку за користування кредитом 5 з 14,5% річних на 7,5% річних;

- графік повернення кредиту 5: у період з жовтня 2014 по серпень 2015 року щомісячно, не пізніше 05 числа кожного місяця, по 12 830,58 доларів США, та по 15.09.2015 включно - 12 830,62 доларів США.

Договором про внесення змін №3 від 28.03.2014 до додаткової угоди №5, кредитор (позивач) та позичальник (відповідач) з дати його підписання за взаємною згодою змінили плату за користування кредитом 5 та встановили її у розмірі:

- до 30.09.2014 включно - 7,5% річних;

- з 01.10.2014-14,5% річних.

Відповідно до умов п. 2.4. ст. 2 додаткової угоди №5 у первісній редакції та п. 6 додаткової угоди №5 в редакції договору про внесення змін №2 від 31.10.2013 до неї, сплата процентів передбачена щомісячно, не пізніше 05 числа наступного місяця. Крім того, відповідно до умов п. 10 додаткової угоди №5 в редакції договору про внесення змін №2 від 31.10.2013 до неї, сплата загальної суми нарахованих та несплачених станом на 31.10.2013 процентів в розмірі 44 185,96 доларів США передбачена щомісячно, рівними частинами, до кінця строку кредитування починаючи з жовтня 2014 року.

Також, між сторонами в забезпечення виконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором було укладено договір застави майна №805/13/18-5/7-1064 від 18.10.2007р. (надалі по тексту - договір застави), відповідно до умов п.1.1 договору відповідач, як заставодавець передав позивачу, як заставодержателю в заставу наступне майно:

1.1.1 Баштовий кран YONGMAO моделі ST5515, 2007 року випуску, заводський №2007k109 (надалі по тексту - предмет застави).

П.1.2. договору застави, заставна вартість предмету застави визначена за погодженням сторін і становить 1524000,00 (один мільйон п'ятсот двадцять чотири тисячі) грн. 00 коп., що в еквіваленті складає 301782,18 доларів США 18 центів за офіційним курсом Національного Банку України на дату укладення цього договору.

Згідно п.1.3. договору застави сторони погодили, суть та розмір забезпечених заставою зобов'язань: виконання заставодавцем перед заставодержателем зобов'язань, зокрема

П.1.3.1 договору застави повернення кредиту в межах загального ліміту, що дорівнює або є еквівалентним за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим Національним банком України станом на дату укладення цього договору, 650 000,00 доларів США (шістсот п'ятдесят тисяч) доларів США та з кінцевим терміном здійснення кредитування 24 вересня 2012р., а також дострокового погашення у випадках, обумовлених договором, яким обумовлене основне зобов'язання;

1.3.2. сплата процентів за користування кредитом та комісій, у розмірі, в строки та в порядку, що визначені додатковими угодами до договору, яким обумовлене Основне зобов'язання.

У подальшому сторонами були внесені зміни до договору застави за договорами про внесення змін: №1 від 11.05.2011р., яким сторони внесли зміни до п.1.3. договору, а саме щодо визначення: кінцевого терміну здійснення кредитування: 24.09.2015р. та розміру процентів за користування кредитом: 14,5%; №2 від 01.10.2013р. щодо визначення розміру процентів за користування кредитом та сторони погодили його зменшення до 7,5%; №3 від 08.03.2014р. яким сторони визначили редакцію п.1.3.2. у редакції договору застави.

Згідно листа відповідача за вих. №2 від 20.02.2017 (аркуш справи №15 у томі №2), останній прохав надати дозвіл на добровільну реалізацію заставного майна, а саме, баштового крану, оформленого в забезпечення виконання зобов'язань ТОВ «Будівельна компанія Континент Будінвест» за генеральним договором на підставі договору застави, з направленням суми, отриманої від його продажу, на погашення «тіла» кредиту.

26.04.2017р. між позивачем та відповідачем укладено договір про розірвання договору застави майна №805/13/18-5/7-1064, (аркуш справи №14 у томі №2) посвідченого 18.10.2007р. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3, за реєстровим №140, відповідно умов якого сторони розірвали договір застави та виключили із державного реєстру обтяжень рухомого майна обтяження на передане в заставу майно, а саме з: Баштового крану YONGMAO моделі ST5515, 2007 року випуску, заводський №2007k109.

Позивач у позовній заяві зазначає, що свої зобов'язання за кредитним договором виконав та надав відповідачу наступні кредити: кредит 1 26.09.2007 р. в сумі 97 861,00 доларів США; кредит 3 15.10.2007 в сумі 53 920,00 доларів США; кредит 5 18.10.2007 в сумі 211 247,00 доларів США, що підтверджується виписками по особових (позичкових) рахунках.

Відповідач кредит отримав, проте оплатив лише частково, а саме: кредит 1 погасив в загальній сумі 36 120,96 доларів США, замість 97 861,00 доларів США; проценти за користування кредитом 1 сплатив в загальній сумі 47 818,79 доларів США, замість 108 535,97 доларів США; кредит 3 погасив в загальній сумі 19 115,85 доларів США, замість 53 920,00 доларів США; проценти за користування кредитом 3 сплатив в загальній сумі 26 548,48 доларів США, замість 60 724,61 доларів США; кредит 5 погасив в загальній сумі 75 707,48 доларів США, замість 211 247,00 доларів США; проценти за користування кредитом 5 сплатив в загальній сумі 99 333,50 доларів США, замість 236 443,12 доларів США.

По кредиту 1 відповідач погашав кредит наступним чином: у період з 16.10.2007р. по 25.02.2009р. у розмірі 27727,00 доларів США, платежі від: 16.10.2007р.; 15.11.2007р.; 12.12.2007р.; 11.01.2008р.; 12.02.2008р.; 25.03.2008р.; 23.04.2008р.; 25.06.2008р.; 15.07.2008р.; 22.08.2008р. 25.09.2008р.; 24.10.2008р.; 25.11.2008р.; 26.01.2009р.; 25.02.2009р., а саме платежами на суму 1631,00 доларів США. Після укладання між сторонами договору про розірвання договору застави погашення та продажу відповідачем предмету застави позивачем було списано з позичкового рахунку на якому обліковується заборгованість відповідача: 20679805000026 частину заборгованості за кредитом 1 у розмірі 8393,96 доларів США (аркуш справи №112 у томі №1) .

По кредиту 3 відповідач погашав кредит наступним чином у період з 12.11.2007р. по 12.02.2009р. на суму 14384,00 доларів США, платежі від: 12.11.2007р.; 12.12.2007р.; 11.01.2008р.; 12.02.2008р.; 12.03.2008р.; 11.04.2008р.; 12.05.2008р.; 12.06.2008р.; 11.07.2008р.; 12.08.2008р.; 12.09.2008р.; 10.10.2008р.; 12.11.2008р.; 15.12.2008р.; 22.01.2009р.;12.02.2009р., а саме платежами на суму 899,00 доларів США. Після укладання між сторонами договору про розірвання договору застави погашення та продажу відповідачем предмету застави позивачем було списано з позичкового рахунку на якому обліковується заборгованість відповідача: 20676805000030 частину заборгованості за кредитом 3 у розмірі 4731,85 доларів США (аркуш справи №132 у томі №1) .

По кредиту 5 відповідач погашав кредит наступним чином у період з 15.11.2007р. по 13.02.2009р. на суму 57280,00 доларів США, платежі від: 15.11.2007р.; 12.12.2007р.; 11.01.2008р.; 12.02.2008р.; 14.03.2008р.; 15.04.2008р.; 15.05.2008р.; 13.06.2008р.; 15.07.2008р.; 15.08.2008р.; 15.09.2008р.; 15.10.2008р.; 14.11.2008р.; 05.01.2009р.;22.01.2009р.; 13.02.2009р., а саме платежами на суму 3580,00 доларів США. Після укладання між сторонами договору про розірвання договору застави погашення та продажу відповідачем предмету застави позивачем було списано з позичкового рахунку на якому обліковується заборгованість відповідача: 20676805000029 частину заборгованості за кредитом 5 у розмірі 18427,48 доларів США (аркуш справи №155 у томі №1) .

Не своєчасне погашення відповідачем кредитів 1, 3 та 5 зумовило звернення позивача до суду із даним позовом про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 464 086,64 доларів США, а саме: заборгованості по кредиту у розмірі 232083,71 доларів США, що складається з: заборгованості по кредиту 1 у розмірі 61 740,04 доларів США; по кредиту 3 у розмірі 34 804,15 доларів США; по кредиту 5 у розмірі 135 539,52 доларів США; та заборгованості по процентам за користування кредиту у розмірі 232 002,93 доларів США, що складається з процентів за користування кредитом 1 у розмірі 60 717,18 доларів США; за користування кредитом 3 у розмірі 34 176,13 доларів США; за користування кредитом 5 у розмірі 137109,62 доларів США.

Позивач у позовній заяві зазначив, що заходи досудового врегулювання спору ним не вживались, оскільки законом не встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спорів, що витікають із кредитних правовідносин.

Відповідач позовні вимоги не визнає посилаючись на сплив позовної давності та обґрунтовує своє твердження наступним: виходячи з генерального договору, укладених на його виконання додаткових угод (додаткових договорів) зі змінами та доповненнями до них, останнім днем повернення кредитних коштів є 24.09.2015; повернення кредиту та сплату відсотків ТОВ «Будівельна компанія Континент Будінвест» мав здійснювати щомісячними платежами, через що перебіг позовної давності стосовно кожного щомісячного платежу починається після невиконання чи неналежного виконання (зокрема, прострочення виконання) обов'язку з внесення чергового платежу й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу; позовна заява не містить розрахунку заборгованості по процентам за користування кредитними коштами» , а «відсутність у позовній заяві розрахунку заборгованості за користування кредитними коштами по кожному кредитному договору з урахуванням графіку щомісячного погашення заборгованості унеможливлює погашення всієї заборгованості за договором."

Також відповідач не погоджується із розрахунком позивача та надав свій розрахунок заборгованості за генеральним договором кредитування №805/6/18/7-160 від 25.09.2007 року із змінами та доповненнями до нього, за яким встановлена сума заборгованості за кредитом у розмірі 207402,01 доларів США та по нарахованим процентам за користування кредитом у розмірі 122 257,89 доларів США. Зокрема зазначає, що період нарахування процентів за користування кредитом закінчується у кінцевий термін повернення кредиту, а саме: 24.09.2015р.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст. 12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

У відповідності зі статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статтею 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 7 статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

У відповідності до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Матеріали справи свідчать про те, що між сторонами у справі виникли зобов'язання, які за своєю правовою природою є правовідносинами, що випливають із кредитного договору, згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України, встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідач отримав від позивача кошти у загальному розмірі 363028,00 доларів США, а саме кредит 1: 24.09.2007р. у розмірі 97861,00 доларів США; кредит 3: 15.10.2007р. у розмірі 53 920,00 доларів США; кредит 5: 18.10.2007р. у розмірі 211 247,00 доларів США.

Проте повернув отримані кредитні кошти лише частково, а саме розмірі 130944,29 доларів США, отже у відповідача наявна заборгованість по кредиту у розмірі 232083,71 доларів США, що за офіційним курсом Національного Банку України станом на 17.09.2018 еквівалентно 6533637,31 грн.

Також, у відповідача наявна заборгованість по оплаті процентів за користування кредитними коштами у розмірі 232002,93 доларів США, що за офіційним курсом Національного Банку України станом на 17.09.2018 еквівалентно 6531363,19 грн., що складається з: процентів за користування кредитом 1 у розмірі 60 717,18 доларів США, що нараховані за період з 26.09.2007р. по 16.09.2018р.; за користування кредитом 3 у розмірі 34 176,13 доларів США, що нараховані за період з 15.10.2007р. по 16.09.2018р.; за користування кредитом 5 у розмірі 137109,62 доларів США, що нараховані за період з 18.10.2007р. по 16.09.2018р.

Фактично сплачені відповідачем проценти за користування кредитом по кредиту 1 у період з 05.10.2007р. по 06.03.2014р. у розмірі 47 818,79 доларів США; по кредиту 3 за період з 05.11.2007р. по 06.03.2014р. у розмірі 26548,48 доларів США; по кредиту 5 за період з 05.11.2007р. по 06.03.2014р. у розмірі 99 333,50 доларів США.

Відповідач у розрахунку, що наданий до суду 14.12.2018р. перерахував проценти за користування кредитним коштами та зазначив такий розмір процентів: 122257,89 доларів США, вважаючи, що кінцевим строком нарахування процентів за користування кредитними коштами є строк повернення кредиту, який визначений в договорі, а саме: 24.09.2015р.

Проте, суд не погоджується з такими доводами відповідача виходячи з наступного.

Відповідно до статті 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (частини перша, друга статті 1054 ЦК України).

Відповідно до частин першої, четвертої статті 631 цього Кодексу строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

За змістом статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

За змістом частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до частин першої, третьої статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Проте відповідач прострочив повернення кредиту позивачу, що є порушенням зобов'язання за кредитним договором, отже його зобов'язання по поверненню кредиту не припинились.

За змістом п.2.6. кредитного договору наявна можливість кредитора (позивача) на нарахування процентів за користування кредитними коштами, проте відповідач який порушив зобов'язання по поверненню кредиту має сплатити кредитору проценти за користування кредитними коштами.

Виходячи із системного аналізу статей 525, 526, 599, 611, 1048 ЦК України та змісту кредитного договору можна зробити висновок про те, що наявність зобов'язання за кредитним договором, яке не виконане боржником (відповідачем), не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, та не позбавляє кредитора права на нарахування процентів, належних кредитору відповідно до статті 1048 цього Кодексу до дня повернення позики.

Такі ж висновки застосування норм матеріального права викладено в постанові Верховного Суду України від 21 вересня 2016 року в справі №6-1252цс16.

Згідно вимог ч. 4 ст. 74 ГПК України, суд позбавлений права самостійно збирати докази, а відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Приписами статей 73, 74, 76, 77, 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз'яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.

Розрахунок заборгованості та процентів за користування кредитними коштами, долучений позивачем до позовної заяви, відповідає належним та допустимим доказам, долученим позивачем до матеріалів справи - зокрема, банківським випискам з рахунків відповідача, так як здійснений з урахуванням дат та сум виникнення на рахунку оплати коштів.

Відповідачем на спростування наявності заборгованості, як то сплата коштів, зарахування зустрічних вимог на спростування позовних вимог до суду не надано, отже наявність заборгованості у відповідача у розмірі 464 086,64 доларів США, що за офіційним курсом Національного Банку України станом на 17.09.2018 еквівалентно 13065000,50 грн., в тому числі: 232 083,71 доларів США, що еквівалентно 6533637,31 грн. - заборгованість по Кредиту; 232 002,93 доларів США, що еквівалентно 6531363,19 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитними коштами підтверджується матеріалами справи та є обґрунтованою.

Проте відповідач зазначає про сплив позовної давності щодо заявлених позивачем вимог та просить у задоволенні позову відмовити.

Суд не погоджується із такими твердженнями відповідача з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 260 ЦК України, позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253 - 255 цього Кодексу. Порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін.

Відповідно до ч. 5 ст. 261 ЦК України, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Відповідно до вимог ст. 264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Відповідно до висновку, який наведений у постанові Верховного Суду України від 09.11.2016 у справі №6-2170цс-16 і який є обов'язковим до застосування: правила переривання перебігу позовної давності застосовуються судом незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо в останніх є докази, що підтверджують факт такого переривання. До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати: визнання пред'явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.

Судом встановлено, що 31.10.2013 між позивачем та відповідачем були укладені договори про внесення змін №2 до додаткової угоди №1 від 25.09.2007, додаткової угоди №3 від 12.10.2007 та додаткової угоди №5 від 18.10.2007, укладених в межах генерального договору, якими сторони встановили графіки повернення/сплати кредитів/нарахованих та несплачених станом на 31.10.2013 процентів, по кожній додатковій угоді щомісячно, не пізніше 05 числа кожного місяця, починаючи з жовтня 2014 року.

Відповідно до умов п. 4 та п. 6 договорів про внесення змін №2 до додаткової угоди №1 від 25.09.2007, додаткової угоди №3 від 12.10.2007 та додаткової угоди №5 від 18.10.2007, укладених в межах генерального договору, у разі, якщо день повернення кредиту/сплати процентів припадає на вихідний чи неробочий день, то днем погашення заборгованості за кредитом/сплати процентів є наступний після нього робочий день.

Тобто, як вбачається з наведеного договорами про внесення змін сторони погодили те, що перші платежі за зміненими графіками погашення заборгованості за кредитами та відстроченими процентами мали бути здійснені відповідачем не пізніше 06.10.2014 (05.10.2014 - неділя, вихідний день).

Як вбачається з листа відповідача за вих. №14 від 21.11.2016 (аркуш справи №16 у томі №2), відповідач зазначає, що ТОВ "БК Континент Будінвест" були отримані листи Uni Credit Bank: вих.№08.42-186/67-19962 від 10.11.2016р., №08.42-186/67-19963 від 10.11.2016р., вих.№08.42-186/67-19964 від 10.11.2016р., які відповідач надав під час розгляду справи до заперечень на відповідь на відзив на позовну заяву від 10.12.2018р. за вх. №34404 (том №2 аркуші справи №53, 55). Також у вказаному листі відповідач зазначає, що між Uni Credit Bank та відповідачем існує домовленість про зустріч, а також зазначає, що з боку відповідача існує прагнення здійснювати у добровільному порядку дії направлені на погашення кредиторської заборгованості перед ПАТ "Укрсоцбанк" та відповідач просив припинити звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, в тому числі на баштовий кран, який є предметом застави за договором застави майна №805/13/18-5/7-1064 від 18.10.2007р. та прохав позивача не здійснювати в подальшому інших дій, направлених на примусове стягнення заборгованості по кредитним договорам укладеним із ТОВ "БК Континет Будінвест".

Отже у вищевказаному листі відповідач підтвердив наявність заборгованості за кредитним договором перед позивачем.

Також, згідно доказів, що надані відповідачем до відповіді на відзив аркуші справи №51-53 останній був повідомлений про необхідність оплатити заборгованість перед позивачем за генеральним кредитним договором №805/6/18/7-160 від 25.09.2007р., а саме відповідач надав до суду:

- вимогу Uni Credit Bank про усунення порушення основного зобов'язання № 08.42-186/11820 від 04.06.2016р., в якому Uni Credit Bank повідомляє відповідача про наявність заборгованості за генеральним кредитним договором №805/6/18/7-160 від 25.09.2007р. у розмірі 413 943,95 доларів США та вимагав погасити вказану заборгованість на протязі 30 днів та зазначив проте, що в забезпечення виконання відповідачем зобов'язання за вказаним кредитним договором між банком та ТОВ "Рекламне агентство "АТН" було укладено іпотечний договір №805/6/18/7-160-ЗАСТ 1 від 31.10.2013р. посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим номером 7405, та попередив відповідача проте, що у разі не погашення відповідачем заборгованості можливості звернення стягнення на предмет іпотеки згідно іпотечного в судовому або позасудовому порядку;

- вимогу Uni Credit Bank про усунення порушення основного зобов'язання № 08.42-186/67-11823 від 04.06.2016р., в якому Uni Credit Bank повідомляє відповідача про наявність заборгованості за генеральним кредитним договором №805/6/18/7-160 від 25.09.2007р. у розмірі 413 943,95 доларів США та вимагав погасити вказану заборгованість на протязі 30 днів та зазначив проте, що в забезпечення виконання відповідачем зобов'язання за вказаним кредитним договором між банком та ТОВ "Інвестиційна група "ДАД" було укладено іпотечний договір №800YS70110513004-ЗАСТ/4 від 23.05.2011р. посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим номером 1731, та попередив відповідача проте, що у разі не погашення відповідачем заборгованості можливості звернення стягнення на предмет іпотеки згідно іпотечного в судовому або позасудовому порядку;

- повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання та початок звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження за вих. № 08.42-186/67-19962 від 10.11.2016р., в якому банк вимагав погашення заборгованості перед позивачем у розмірі 430 615,32 доларів США у 30-ти денний термін, або у цей же строк передати предмет забезпечувального обтяження за договором застави майна №805/13/18-5/7-975 від 25.09.2007р., що укладений між позивачем та відповідачем;

- повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання та початок звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження за вих. № 08.42-186/67-19964 від 10.11.2016р., в якому банк вимагав погашення заборгованості перед позивачем у розмірі 430 615,32 доларів США у 30-ти денний термін, або у цей же строк передати предмет забезпечувального обтяження за договором застави майна №805/13/18-5/7-1064 від 18.10.2007р., що укладений між позивачем та відповідачем;

- повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання та початок звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження за вих. № 08.42-186/67-19963 від 10.11.2016р., в якому банк вимагав погашення заборгованості перед позивачем у розмірі 430 615,32 доларів США у 30-ти денний термін, або у цей же строк передати предмет забезпечувального обтяження за договором застави майна №805/13/18-5/7-1048 від 20.10.2007р., що укладений між позивачем та відповідачем.

Таким чином, відповідач протягом правовідносин між банком та відповідачем за генеральним договором про здійснення кредитування №805/6/18/7-160 був обізнаний про наявність зобов'язання по поверненню кредиту та зокрема у листі від 21.11.2016р. підтвердив свою заборгованість за вказаним договором, отже у цей час й мало місце переривання строку позовної давності та з цього часу й починається строк позовної давності на подання даного позову, а отже підстави для застосування наслідків спливу позовної давності у суду відсутні.

Як зазначав Верховний Суд України у своїй постанові від 05.04.2017 справі №6-522цс17: перебіг позовної давності за вимогами кредитора, які випливають з порушення боржником умов договору (графіка погашення кредиту) про погашення боргу частинами (щомісячними платежами) починається стосовно кожної окремої частини від дня коли відбулося порушення. Позовна давність у таких випадках обчислюється окремо за кожним простроченим платежем.

Враховуючи вищенаведене та те, що з наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що відповідач був обізнаний про наявність заборгованості перед позивачем та навіть у своєму листі від 21.11.2016р. за вих.№14 визнавав отримання від кредитора вимог за вих.№08.42-186/67-19962 від 10.11.2016р., №08.42-186/67-19963 від 10.11.2016р., вих.№08.42-186/67-19964 від 10.11.2016р., а також надав до матеріалів справи вимоги про усунення порушення основного зобов'язання: №08.42-186/11820 від 04.06.2016р.; №08.42-186/67-11823 від 04.06.2016р., та повідомлень банку про порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання та початок звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження: вих. № 08.42-186/67-19962 від 10.11.2016р., за вих. № 08.42-186/67-19964 від 10.11.2016р., за вих. № 08.42-186/67-19963 від 10.11.2016р., проте зобов'язання по повернення кредитних коштів повністю не виконав, хоча й здійснював часткову оплату суми боргу, відповідно до цього позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за генеральним договором про здійснення кредитування №805/6/18/7-160 від 25.09.2007 в загальній сумі 464 086,64 доларів США, в тому числі: 232 083,71 доларів США - заборгованість по Кредиту; 232 002,93 доларів США - заборгованість по процентам є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та є такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується статтею 129 ГПК України, відповідно до якої судовий збір у разі задоволення позову покладаються на відповідача, а отже судовий збір у розмірі 195 975,01 грн. підлягає стягненню з відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ КОНТИНЕНТ БУДІНВЕСТ".

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 256, 257, 258, 264, 526, 530, 610, 611, 612, 1049 Цивільного кодексу України, статтями 4, 20, 73, 74, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ КОНТИНЕНТ БУДІНВЕСТ" (61022, Харківська область, місто Харків, майдан ОСОБА_1, будинок 7, ідентифікаційний код 33203934) на користь Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29, ідентифікаційний код: 00039019) заборгованість за Генеральним договором про здійснення кредитування №805/6/18/7-160 від 25.09.2007 в загальній сумі 464 086,64 доларів США, що за офіційним курсом Національного Банку України станом на 17.09.2018 еквівалентно 13065000,50 грн., в тому числі: 232 083,71 доларів США, що еквівалентно 6533637,31 грн. - заборгованість по Кредиту; 232 002,93 доларів США, що еквівалентно 6531363,19 грн. - заборгованість по процентам.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.

Судові витрати по справі покласти на відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ КОНТИНЕНТ БУДІНВЕСТ" (61022, Харківська область, місто Харків, майдан ОСОБА_1, будинок 7, ідентифікаційний код 33203934).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ КОНТИНЕНТ БУДІНВЕСТ" (61022, Харківська область, місто Харків, майдан ОСОБА_1, будинок 7, ідентифікаційний код 33203934) на користь Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29, ідентифікаційний код: 00039019) судові витрати у справі (судовий збір) в сумі 195 975,01 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Кодексу.

Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Повне рішення складено "03" квітня 2019 р. р.

Суддя ОСОБА_5