Ухвала

від 27.03.2019 по справі 133/158/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

27 березня 2019 року

м. Київ

справа № 133/158/16-ц

провадження № 61-21693св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Антоненко Н. О., Коротуна В. М., Крата В. І., Курило В. П. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - фермерське господарство Агродвір Бродецьке ,

розглянув у порядку письмового провадження без виклику сторін касаційну скаргу фермерського господарство Агродвір Бродецьке на рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 29 вересня 2016 року у складі судді Сорока Д. В. та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 13 грудня 2016 року у складі колегії суддів: Стадника І. М., Іващука В. А., Войтка Ю. Б.,

ІСТОРІЯ СПРАВИ:

Короткий зміст позовних вимог:

У січні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до фермерського господарства Агродвір Бродецьке (далі - ФГ Агродвір Бродецьке ) про розірвання договору оренди земельної ділянки.

Позов мотивовано тим, що їй на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 3,07 гектара, яка розташована на території Поличинецької сільської ради Козятинського району Вінницької області. Право власності на вказану земельну ділянку підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю , серії ВН ,виданим Козятинською районною держадміністрацією 26 березня 2003 року.

20 січня 2010 року вона уклала договір оренди землі з ФГ Агродвір Бродецьке строком на вісім років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Вказаний договір оренди зареєстрований 07 листопада 2011 року у Козятинському районному відділі центру ДЗК за № 0521400040012342.

Із 2013 року відповідач не використовував орендовану земельну ділянку для товарного сільськогосподарського виробництва та фактично передав право користування зазначеною земельною ділянкою без її згоди іншим юридичним особам, з якими вона ніяких договірних відносин не має.

В 2014 - 2015 роках вона та інші жителі с. Поличинці бачили, як їх земельні ділянки обробляли, засівали та збирали урожай сільськогосподарською технікою з нанесеним логотипом КУСТО АГРО , що підтверджується зробленими нею в 2015 році фото вказаної сільськогосподарської техніки в с. Поличинці Козятинського району та під час обробітку земельних паїв жителів с. Поличинці.

За оренду земельної ділянки в 2015 році орендна плата орендодавцю взагалі ніким не була виплачена, хоча, відповідно до п. 11 договору оренди землі - орендна, плата вноситься з 01 серпня до 31 грудня поточного року.

Позивач стверджує, що її орендовану земельну ділянку (пай) площею 3,07 гектара, орендар фактично передав у користування сторонній особі без її на те згоди, тобто відбулася прихована суборенда земельної ділянки. При цьому, зміна умов договору оренди в письмовій формі за взаємною згодою сторін не проводилася.

Відповідачем порушено вимоги статті 8 Закону України Про оренду землі , статті 93 ЗК України, що є істотним порушенням умов договору землі. Передачею земельної ділянки у фактичну оренду іншій особі були порушені права відповідача на розпорядження своєю власністю на власний розсуд.

Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 29 вересня 2016 року позов задоволено.

Розірвано договір оренди землі від 20 січня 2010 року, укладений між ОСОБА_1 та ФГ Агродвір Бродецьке с.Бродецьке Козятинського району Вінницької області про оренду земельної ділянки площею 3,39 га, кадастровий номер НОМЕР_1, зареєстрований 07 листопада 2011 року у відділі Держкомзему у Козятинському району Вінницької області за № 0521400040012366 та зобов'язано негайно передати позивачу вказану земельну ділянку в стані, придатному для її цільового використання.

Вирішено питання про стягнення з відповідача судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ФГ Агродвір Бродецьке на порушення умов договорів оренди землі та норм Закону України Про оренду землі без погодження з орендодавцем передало належні позивачу земельні ділянки в користування третьої особи -Товариства з обмеженою відповідальністю Сервісагротех (далі - ТОВ Сервісагротех ).

Ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 13 грудня 2016 року апеляційну скаргу ФГ Агродвір Бродецьке відхилено.

Рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 29 вересня 2016 року залишено без змін.

Постановляючи ухвалу про відхилення апеляційної скарги ФГ Агродвір Бродецьке , суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції.

Короткий зміст вимог та доводів наведених у касаційній скарзі:

У поданій у січні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційній скарзі ФГ Агродвір Бродецьке просить ухвалені в справі рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, та ухвалити нове рішення про відмову в позові.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій не взято до уваги, що відповідач, не маючи змоги придбати сільськогосподарську техніку, уклав договір про надання послуг з обробки землі з ТОВ Сервісагротех , що не суперечить положенням чинного законодавства. Укладання такого договору не є передачею права користування земельними ділянками в розумінні статті 8 Закону України Про оренду землі та частини шостої статті 93 ЗК України.

Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не подано.

Рух касаційної скарги та матеріалів справи:

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 лютого 2017 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Козятинського міськрайонного суду Вінницької області.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09 листопада 2017 року справу за позовом ОСОБА_1 призначено до розгляду.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення

ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Статтею 388 ЦПК України встановлено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У травні 2018 року касаційна скарга разом із матеріалами цивільної справи надійшла до Верховного Суду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ:

Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, врахувавши аргументи, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що наявні підстави для передачі справи на розгляд об'єднаної палати Верховного Суду. Такий висновок Верховного Суду ґрунтується на наступному.

Висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду за результатом розгляду касаційної скарги:

У справі яка переглядається, суди встановили, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 3,07 га, що розташована в межах згідно з планом на території Поличинецької сільської ради, цільове призначення - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджено державним актом на право власності на земельну ділянку.

20 січня 2010 року між ОСОБА_1 та ФГ Агродвір Бродецьке був укладений договір оренди зазначеної земельної ділянки строком на 8 років, який зареєстровано у відділі Центру ДЗК 07 листопада 2011 року.

20 березня 2015 року між ФГ Агродвір Бродецьке та ТОВ Сервісагротех укладено договір про надання послуг № 1, згідно з умовами якого ТОВ Сервісагротех зобов'язувалося протягом визначеного в договорі строку надати послуги з обробки земель, догляду за посівами, збирання врожаю тощо.

Підставою укладання договору про надання послуг, як зазначало ФГ Агродвір Бродецьке , було те, що за місцем реєстрації останнього та за місцем розташування земельних ділянок будь-якої матеріально-виробничої бази немає, за ФГ Агродвір Бродецьке на території Вінницької області будь-які транспортні засоби не зареєстровані (довідки Бродецької селищної ради та Поличинецької сільської ради Козятинського району Вінницької області від 12 листопада 2015 року, УДАІ УМВС України у Вінницькій області від 25 вересня 2015 року).

Згідно із пунктами 1, 9, 31, 36 договорів оренди, які за змістом є ідентичними, крім об'єкта оренди, орендар приймає в строкове платне користування земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, орендна плата вноситься орендарем, орендар протягом дії договорів використовує земельні ділянки за цільовим призначенням, зміна умов договорів оренди здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін.

Пунктом 1 договорів оренди передбачено, що орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення сільськогосподарського виробництва.

Згідно зі статтею 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 32 Закону України Про оренду землі на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Пунктом 38 договорів оренди передбачено, що договір припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, передбачених законом.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 посилалася на те, що орендована земельна ділянка або її частина може за згодою орендодавця передаватись орендарем у володіння та користування іншій особі (суборенда), проте договорами оренди від 20 січня 2010 року передача земельних ділянок у суборенду не передбачена.

Відповідно до довідки Управління статистики у Козятинському районі Вінницької області від 22 вересня 2015 року № 01-15/2 ФГ Агродвір Бродецьке звітувало останній раз за ф. 4-сг Посівні площі сільськогосподарських культур не пізніше 02 червня 2013 року, за ф. 29-сг Підсумки збору врожаю сільськогосподарських культур, плодів, ягід та винограду - 01 грудня 2013 року, фінансова звітність останній раз подавалась станом на 31 грудня 2012 року.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшли висновку, що ФГ Агродвір Бродецьке на порушення умов договорів оренди землі та норм Закону України Про оренду землі без погодження з орендодавцем передало належні позивачу земельні ділянки в користування третьої особи ТОВ Сервісагротех (прихована суборенда), що є істотним порушенням умов договорів оренди землі, прав позивача на розпорядження своєю власністю та підставою для розірвання договорів оренди землі.

До такого ж висновку дійшла колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 18 лютого 2018 року, прийнятій за наслідками розгляду касаційної скарги ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Вінницької області від 01 серпня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Фермерського господарства Агродвір Бродське про розірвання договору оренди земельної ділянки, розглядаючи справу колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду виходила з того, що суд першої інстанції, надавши системну оцінку зібраним у справі доказам, встановив, що відповідач фактично передав сторонній особі у суборенду земельну ділянку, яка належить ОСОБА_4 без її на те згоди, тобто відбулася прихована та не зареєстрована в законному порядку суборенда земельної ділянки. При цьому зміна умов договору оренди в письмовій формі за взаємною згодою сторін не проводилась (справа № 133/600/16-ц, провадження № 61-3350св18).

Разом з цим, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного судуне погоджується з зазначеним висновком суду першої та апеляційної інстанції, оскільки фактичної передачі спірної земельної ділянки від ФГ Агродвір Бродецьке до третьої особи не відбулося. Відповідач, не маючи змоги придбати сільськогосподарську техніку уклав господарський договір про надання послуг по обробітку землі з ТОВ Сервісагротех . Факти припинення обробітку за цільовим призначенням, як і передачі функцій по обробітку та оплаті орендної плати від ФГ Агродвір Бродецьке до ТОВ Сервісагротех не доведено.

Зазначене свідчить про існування різного підходу до розуміння та тлумачення положень статей 8, 32 Закону України Про оренду землі та статті 93 Земельного кодексу України між судовими колегіями різних судових палат Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

У частині другій статті 403 ЦПК України визначено, що суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об'єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об'єднаної палати.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що вирішення цих правових питань у подібних правовідносинах викликає необхідність формування єдиної правозастосовної практики, що підлягає вирішенню Об'єднаною Палатою Касаційного цивільного суду.

Однакове застосування закону забезпечуватиме реалізацію верховенства права, рівність перед законом та правову визначеність у державі. Єдність у практиці застосування одних й тих самих норм права поліпшуватиме громадське сприйняття справедливості та правосуддя, а також сприятиме утвердженню довіри до судової влади в цілому.

Ухвалення протилежних чи суперечливих судових рішень, особливо судом вищої інстанції, може спричинити порушення права на справедливий суд, закріпленого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Загальновизнаний принцип правової визначеності передбачає стабільність правового регулювання і виконуваність судових рішень.

Згідно з частиною другою статті 403 ЦПК України та з урахуванням наведеного наявні підстави для передачі справи на розгляд Об'єднаної Палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Керуючись статтями 403, 404 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Передати на розгляд Об'єднаної Палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду справу № 133/158/16-ц (провадження № 61-21693св18) за позовом ОСОБА_1 до фермерського господарства Агродвір Бродецьке про розірвання договору оренди земельної ділянки за касаційною скаргою фермерського господарство Агродвір Бродецьке на рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 29 вересня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 13 грудня 2016 року.

Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Є. Червинська Судді: Н. О. Антоненко В. М. Коротун В. І. Крат В. П. Курило