Постанова
Іменем України
11 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 133/158/16-ц
провадження № 61-21693сво18
Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду:
судді-доповідача - Синельникова Є. В.,
суддів: Висоцької В. С., Гулька Б. І., Крата В. І., Луспеника Д. Д., Сімоненко В. М., Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - фермерське господарство Агродвір Бродецьке ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу фермерського господарство Агродвір Бродецьке на рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області, у складі судді Сороки Д. В., від 29 вересня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області, у складі колегії суддів: Стадника І. М., Іващука В. А., Войтка Ю. Б., від 13 грудня 2016 року.
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до фермерського господарства Агродвір Бродецьке (далі - ФГ Агродвір Бродецьке ) про розірвання договору оренди земельної ділянки.
Свої вимоги позивач обґрунтовувала тим, що їй на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 3,07 гектара, яка розташована на території Поличинецької сільської ради Козятинського району Вінницької області. Право власності на вказану земельну ділянку підтверджується державним актом на право приватної власності на землю серії ВН, виданим Козятинською районною держадміністрацією 26 березня 2003 року.
Зазначала, що 20 січня 2010 року вона уклала договір оренди землі з ФГ Агродвір Бродецьке строком на вісім років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Вказаний договір оренди зареєстрований 07 листопада 2011 року у Козятинському районному відділі центру ДЗК за № 0521400040012342.
Стверджувала, що з 2013 року відповідач не використовував орендовану земельну ділянку для товарного сільськогосподарського виробництва та фактично передав право користування зазначеною земельною ділянкою без її згоди іншим юридичним особам, з якими вона договірних відносин не має.
У 2014-2015 роках вона та інші жителі с. Поличинці фіксували, як їх земельні ділянки, передані в оренду, обробляли, засівали та збирали урожай сільськогосподарською технікою з нанесеним логотипом КУСТО АГРО , що підтверджується зробленими нею в 2015 році фотокартками вказаної сільськогосподарської техніки в с. Поличинці Козятинського району та під час обробітку земельних паїв жителів с. Поличинці.
За оренду земельної ділянки в 2015 році орендна плата орендодавцю не була виплачена, хоча відповідно до пункту 11 договору оренди землі орендна плата вноситься з 01 серпня до 31 грудня поточного року.
Позивач стверджувала, що орендовану земельну ділянку (пай) площею 3,07 гектара орендар фактично передав у користування сторонній особі без її на те згоди, тобто відбулася прихована суборенда земельної ділянки. При цьому зміна умов договору оренди в письмовій формі за взаємною згодою сторін не проводилася.
На думку позивача, відповідачем порушено вимоги статті 8 Закону України Про оренду землі , статті 93 Земельного кодексу України, що є істотним порушенням умов договору землі. Передачею земельної ділянки у фактичну оренду іншій особі були порушені права позивача на розпорядження своєю власністю на власний розсуд.
Із урахуванням зазначеного ОСОБА_1 просила позов задовольнити, розірвати договір оренди земельної ділянки від 20 січня 2010 року, укладений між нею та ФГ Агродвір Бродецьке , щодо земельної ділянки площею 3,39 га, кадастровий номер 0521486400:03:004:0126, зареєстрований 07 листопада 2011 року у відділі Держкомзему у Козятинському районі за № 0521400040012366 та зобов`язати відповідача передати позивачу вказану земельну ділянку у стані, придатному для її цільового використання.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 29 вересня 2016 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Розірвано договір оренди землі від 20 січня 2010 року, укладений між ОСОБА_1 та ФГ Агродвір Бродецьке , про оренду земельної ділянки площею 3,39 га, кадастровий номер 0521486400:03:004:0126, зареєстрований 07 листопада 2011 року у відділі Держкомзему у Козятинському районі Вінницької області за № 0521400040012366, та зобов`язано негайно передати позивачу вказану земельну ділянку в стані, придатному для її цільового використання. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ФГ Агродвір Бродецьке порушило умови договору оренди землі та норми Закону України Про оренду землі , без погодження з орендодавцем передало належну позивачу земельну ділянку у користування третьої особи -товариства з обмеженою відповідальністю Сервісагротех (далі - ТОВ Сервісагротех ).
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 13 грудня 2016 року апеляційну скаргу ФГ Агродвір Бродецьке відхилено, а рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 29 вересня 2016 року залишено без змін.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що міськрайонний суд дійшов правильного висновку про розірвання договору оренди землі, оскільки ФГ Агродвір Бродецьке господарської діяльності із цільового використання орендованої земельної ділянки не здійснювало, земельна ділянка оброблялась іншим підприємством, орендар самоусунувся від виконання умов договору та статей 5, 8, 13, 21 і 25 Закону України Про оренду землі щодо безпосереднього використання спірної земельної ділянки та внесення за неї орендної плати, що в силу статті 32 цього Закону є підставою для розірвання договору.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У січні 2017 року ФГ Агродвір Бродецьке подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 29 вересня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 13 грудня 2016 року і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій не взято до уваги, що ФГ Агродвір Бродецьке , не маючи можливості придбати сільськогосподарську техніку, уклало договір про надання послуг з обробітку землі з ТОВ Сервісагротех , що не суперечить положенням чинного законодавства. Укладення такого договору не є передачею права користування земельними ділянками у розумінні статті 8 Закону України Про оренду землі та частини шостої статті 93 ЗК України. Судами не надано належної оцінки доказам, які підтверджують користування саме ФГ Агродвір Бродецьке спірною земельною ділянкою, про що, зокрема, свідчить статистична звітність. Судами також неправильно застосовано положення статті 32 Закону України Про оренду землі .
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 лютого 2017 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали цивільної справи з Козятинського міськрайонного суду Вінницької області.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09 листопада 2017 року справу за позовом ОСОБА_1 до ФГ Агродвір Бродецьке про розірвання договору оренди земельної ділянки призначено до судового розгляду.
Статтею 383 ЦПК України, в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів (далі - ЦПК України) , що набув чинності 15 грудня 2017 року, визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до пункту 4 Перехідних положень ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У травні 2018 року касаційна скарга разом із матеріалами цивільної справи надійшла до Верховного Суду.
27 березня 2019 року ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду справу передано на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 12 червня 2019 року вищевказану справу прийнято до розгляду, призначено розгляд справи Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду.
Відзив (заперечення) на касаційну скаргу на надходив.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 3,07 га, що розташована на території Поличинецької сільської ради, цільове призначення - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджено державним актом на право власності на земельну ділянку.
20 січня 2010 року між ОСОБА_1 та ФГ Агродвір Бродецьке був укладений договір оренди зазначеної земельної ділянки строком на 8 років, який 07 листопада 2011 року зареєстровано у відділі Держкомзему у Козятинському районі Вінницької області за № 0521400040012366.
Відповідно до пунктів 1, 9 укладеного між сторонами договору оренди ФГ Агродвір Бродецьке прийняло від позивача земельну ділянку у строкове платне користування.
Відповідно до пункту 15 договору оренди землі земельна ділянка передається в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Умовами договору оренди землі від 20 січня 2010 року не передбачено право орендаря на передачу земельної ділянки в суборенду.
Звертаючись до суду із цим позовом, позивач посилалася на те, що починаючи з 2013 року ФГ Агродвір Бродецьке не використовувало належну їй земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та передало право користування зазначеною ділянкою іншим особам (суборенда), що суперечить умовам договору.
Відповідно до довідки управління статистики у Козятинському районі від 22 вересня 2015 року № 01-15/2 ФГ Агродвір Бродецьке останній раз подавало звітність за формою 4-сг Посівні площі сільськогосподарських культур у 2013 році, за формою 29-сг Підсумки збору врожаю сільськогосподарських культур, плодів ягід та винограду у 2013 році, фінансова звітність останній раз подавалась станом на 31 грудня 2012 року (а. с. 19).
Згідно з довідками Бродецької селищної ради Козятинського району Вінницької області та Поличинецької сільської ради Козятинського району Вінницької області від 12 листопада 2015 року ФГ Агродвір Бродецьке за місцем своєї реєстрації та за місцем розташування земельних ділянок будь-якої матеріально-виробничої бази не має (а. с. 15-16).
Відповідно до інформації, наданої управлінням ДАІ УМВС України у Вінницькій області 25 вересня 2015 року за ФГ Агродвір Бродецьке на території Вінницької області будь-які транспортні засоби не зареєстровані (а. с. 18).
Відповідно до листа начальника Головного управління регіональної статистики від 09 серпня 2016 року ФГ Агродвір Бродецьке подавало звіти в органи державної статистики у: 2013 році за формами: ф. № 1-м (річна), ф. № 2-м (річна); ф. № 4-мтп (місячна) за квітень; ф. № 29-сг (річна); ф. № 4-сг (річна); ф. № 21-заг (річна), (місячна); ф. № 37-сг (місячна). У 2014 році - не звітувало. У 2015 році звітність подавалась в електронному вигляді за формами: ф. № 1-м (річна), ф. № 2-м (річна); ф. № 29-сг (річна); ф. № 21-заг (річна); ф. № 37-сг (місячна) (а. с. 84).
20 березня 2015 року ФГ Агродвір Бродецьке уклало договір про надання послуг із ТОВ Сервісагротех (а. с. 50).
Пунктом 1.1 вказаного договору сторони погодили, що в порядку і на умовах, визначених цим договором, виконавець зобов`язується за завданням замовника протягом визначеного в договорі строку надати послуги з обробітку земель, догляду за посівами, збирання врожаю тощо.
Термін дії договору сторони погодили до 31 грудня 2015 року (пункт 6.2).
Вартість наданих послуг, згідно акту виконання робіт (надання послуг) № 125 від 31 жовтня 2015 року, склала 225 860, 00 грн (а. с. 51).
Докази перерахування вказаних коштів замовником послуг на користь виконавця матеріали справи не містять.
Позиція Верховного Суду
Згідно з положеннями частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої та другої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, передаючи справу на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
Необхідність передання справи, яка переглядається, на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, з посиланням на частину другу статті 403 ЦПК України, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду обґрунтовувала наявністю процесуальних перешкод, пов`язаних з існуванням іншого висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше прийнятій постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 лютого 2018 року у справі № 133/600/16-ц (провадження № 61-3350св18).
Свої висновки Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у зазначеній постанові мотивував тим, що відповідач фактично передав сторонній особі у суборенду земельну ділянку, яка належить позивачу, без її на те згоди, тобто відбулася прихована та не зареєстрована в законному порядку суборенда земельної ділянки. При цьому зміна умов договору оренди в письмовій формі за взаємною згодою сторін не проводилась.
На переконання колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду існує необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у вищевказаній постанові Верховного Суду, яка викликана наступним.
Судами при розгляді справи встановлено, що фактичної передачі спірної земельної ділянки від ФГ Агродвір Бродецьке до третьої особи не відбулося. Відповідач, не маючи змоги придбати сільськогосподарську техніку, уклав господарський договір про надання послуг щодо обробітку землі з ТОВ Сервісагротех . Факт припинення обробітку за цільовим призначенням, як і передачі функцій з обробітку та оплати орендної плати від ФГ Агродвір Бродецьке до ТОВ Сервісагротех , не доведено.
Передаючи справу на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшла висновку про існування різного підходу до розуміння та тлумачення положень статей 8, 32 Закону України Про оренду землі та статті 93 ЗК України між судовими колегіями різних судових палат Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Частиною другою статті 403 ЦПК України передбачено, що суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об`єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об`єднаної палати.
Дослідивши встановлені судами обставини, доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до частини першої статті 16 Цивільного кодексу України, частини першої статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
За положеннями статті 773 ЦК України наймач зобов`язаний користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору. Якщо наймач користується річчю, переданою йому у найм, не за її призначенням або з порушенням умов договору найму, наймодавець має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків. Наймач має право змінювати стан речі, переданої йому у найм, лише за згодою наймодавця.
Передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. До договору піднайму застосовуються положення про договір найму (стаття 774 ЦК України).
Відповідно до статті 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
За правилом частини шостої статті 93 ЗК України орендована земельна ділянка або її частина може за згодою орендодавця передаватись орендарем у володіння та користування іншій особі (суборенда).
Частиною першою статті 8 Закону України Про оренду землі передбачено, що орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця (крім випадків, визначених законом).
Згідно з частиною першою статті 32 Закону України Про оренду землі на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду України від 12 лютого 2014 року у справі № 6-161цс13, за змістом статей 24 та 25 Закону України Прооренду землі припинення орендарем господарської діяльності з безпосереднього цільового використання орендованої земельної ділянки та передача третім особам функцій з її обробітку й оплати орендної плати орендодавцю виходить за межі господарської діяльності, яку може здійснювати орендар без погодження з орендодавцем, та є підставою для розірвання договору оренди земельної ділянки за статтею 32 Закону України Про оренду землі .
У пункті 38 договору оренди землі від 20 січня 2010 року, укладеного між ОСОБА_1 та ФГ Агродвір Бродецьке , передбачено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємного згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.
Відповідно до пунктів 28, 29 договору оренди землі орендодавець має право вимагати використання земельної ділянки за цільовим використанням та зобов`язаний не втручатися у виробничу діяльність орендаря.
За пунктами 30, 31 договору оренди землі орендар має право самостійно визначати напрямки виробничої діяльності та зобов`язаний протягом дії договору використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням, а також вчасно сплачувати оренду плату.
Згідно положень статті 57 ЦПК України, 2004 року, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.
Відповідно до статті 60 ЦПК України, 2004 року, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суди попередніх інстанцій, повно встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, оцінивши докази у їх сукупності, дійшли за обставин цієї справи обґрунтованого висновку про наявність підстав для розірвання договору оренди землі, укладеного між сторонами спору.
Оцінені судами докази свідчать про те, що ФГ Агродвір Бродецьке за 2014-2015 роки не подавало звітдержавного статистичного спостереження за формою № 4-сг (річна) Звіт про посівні площі сільськогосподарських культур , який подають юридичні особи, відокремлені підрозділи юридичних осіб, що займаються виробництвом продукції рослинництва, незалежно від розміру площі сільськогосподарських угідь у власності та/або користуванні, а у 2014 році не подавало статистичну звітність сільгоспвиробника взагалі, зокрема не подавало звіт державного статистичного спостереження за формою № 29-сг (річна) Звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду .
Також судом апеляційної інстанції було встановлено, що виплата орендної плати протягом 2013-2014 років проводилась орендодавцю у грошовій формі іншою юридичною особою, яка має код ЄДРПОУ 05487478 (приватне акціонерне товариство Калинівський агрохім ).
Вказані обставини, а також відсутність власних матеріально-технічних ресурсів (транспортних засобів, сільськогосподарської техніки) й доказів на підтвердження здійснення виробництва та реалізації сільськогосподарської продукції свідчать про обґрунтованість висновків судів попередніх інстанцій щодо того, що ФГ Агродвір Бродецьке у 2013-2014 роках не здійснювало господарської діяльності на орендованій земельній ділянці, яка належить позивачу, а фактично передало орендовану земельну ділянку у користування іншій особі без згоди орендодавця, що суперечить умовам договору оренди землі від 20 січня 2010 року та є підставою для його розірвання.
ФГ Агродвір Бродецьке не довело, що воно, як господарюючий суб`єкт, безпосередньо використовувало у 2013-2014 роках за цільовим призначенням орендовану земельну ділянку, яка належить позивачу.
Таким чином, ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суди правильно застосували положення статей 8, 32 Закону України Про оренду землі та статті 93 ЗК України.
У зв`язку з викладеним Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду вважає, що за обставин цієї справи відсутні підстави для відступлення від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 грудня 2018 року у справі № 133/600/16-ц (провадження № 61-3350св18).
Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують.
Керуючись статтями 400, 402, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу фермерського господарство Агродвір Бродецьке залишити без задоволення.
Рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 29 вересня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 13 грудня 2016 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Є. В. Синельников
Судді: В. С. Висоцька
Б. І. Гулько
В. І. Крат
Д. Д. Луспеник
В. М. Сімоненко
М. Є. Червинська
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 11.11.2019 |
Оприлюднено | 01.12.2019 |
Номер документу | 86000353 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Синельников Євген Володимирович
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Синельников Євген Володимирович
Цивільне
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Коротун Вадим Михайлович
Цивільне
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Коротун Вадим Михайлович
Цивільне
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Коротун Вадим Михайлович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні