Постанова

від 13.03.2019 по справі 300/470/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

13 березня 2019 року

м. Київ

справа № 300/470/17

провадження № 61-37934 св 18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Стрільчука В. А.,

суддів: Гулька Б. І., Олійник А. С., Погрібного С. О., Усика Г. І. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

представник позивача - ОСОБА_2,

відповідач - Публічне акціонерне товариство Укрсоцбанк ,

треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ЧуловськийВолодимир Анатолійович, Воловецький районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Закарпатській області в особі головного державного виконавця Крижанівського Ярослава Івановича,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Воловецького районного суду Закарпатської області від 06 жовтня 2017 року у складі судді Софілканич О. А. та постанову Апеляційного суду Закарпатської області від 07 травня 2018 року у складі колегії суддів: Мацунича М. В.,

Куштана Б. П., Джуга С. Д.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства Укрсоцбанк (далі ПАТ Укрсоцбанк ), треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський В. А. (далі приватний нотаріус Чуловський В. А.), Воловецький районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Закарпатській області в особі головного державного виконавця

Крижанівського Я. І. (далі державний виконавець Крижанівський Я. І.), про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

На обгрунтування позовних вимог зазначав що 17 березня 2017 року приватним нотаріусом ЧуловськимВ. А. вчинено виконавчий напис про звернення стягнення на належну йому будівлю котельні, загальною площею 630,04 кв.м, та земельну ділянку, площею 0,6034 га, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 у рахунок погашення заборгованості за договором про надання невідновлювальної кредитної лінії від 11 травня 2007 року

№305/74-ж-07, укладеного між ОСОБА_7 та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку Укрсоцбанк (далі АКБ Укрсоцбанк ), правонаступником якого є ПАТ Укрсоцбанк , у розмірі 94 274,34 доларів США.

Посилаючись на те, що заборгованість не була безспірною, зобов'язання за кредитним договором ним виконано у повному обсязі, банк не повідомив його про свій намір звернення до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису щодо наявної у нього заборгованості, просив визнати виконавчий напис від

17 березня 2017 року, вчинений приватним нотаріусом Чуловським В. А., зареєстрований в реєстрі за №3421, щодо звернення стягнення на будівлю котельні, площею 630,04 кв.м, та земельну ділянку, площею 0,6034 га, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, таким, що не підлягає виконанню.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Воловецького районного суду Закарпатської області від 06 жовтня 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що виконавчий напис нотаріуса вчинено відповідно до вимог законодавства, банк надав нотаріусу всі необхідні документи, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, документи на підставі яких нарахована заборгованість не оспорювались, спір з приводу розміру заборгованості на момент вчинення напису у судовому порядку не розглядався. Суд відхилив доводи позивача про неотримання письмової вимоги банку про усунення порушень як такі, що спростовуються зібраними у справі доказами. Наявність судового рішення про стягнення заборгованості за кредитним договором та вчинення виконавчого напису нотаріуса за різні періоди наявної у боржника заборгованості не може свідчити про подвійне її стягнення, до того ж заборгованість за кредитним договором була погашена позивачем після вчинення оскаржуваного виконавчого напису нотаріуса.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Закарпатської області від 07 травня 2018 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишено без задоволення, рішення Воловецького районного суду Закарпатської області від 06 жовтня

2017 рокузалишено без змін.

Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив з того, що ПАТ Укрсоцбанк надав приватному нотаріусу всі необхідні документи для вчинення виконавчого напису. Позивач не проявляв незгоду банку або нотаріусу щодо наявної у нього заборгованості за кредитним договором чи її розміру, а тому нотаріус обгрунтовано вважав, що нарахована банком заборгованість є безспірною. На момент вчинення оскаржуваного виконавчого напису нотаріуса позивач не погасив заборгованість за кредитним договором, а тому наступне її погашення не може впливати на правомірність вчинення виконавчого напису і не може бути підставою для визнання його таким, що не підлягає виконанню.

Узагальнені доводи касаційної скарги

У червні 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2, у якій заявник просив скасувати рішення Воловецького районного суду Закарпатської області від 06 жовтня 2017 року та постанову Апеляційного суду Закарпатської області від 07 травня 2018 року, ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Касаційна скарга обгрунтована посиланням на те, що відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій обмежилися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур та наданих банком документів на підтвердження існування безспірної заборгованості, та не з'ясували чи справді на момент вчинення оскаржуваного виконавчого напису нотаріуса позивач мав безспірну заборгованість перед банком, зокрема чи існувала заборгованість взагалі та чи була вона такого розміру, як зазначено у виконавчому написі. Посилання апеляційного суду на те, що позивач не пред'являв заперечень банку чи нотаріусу щодо наявної у нього заборгованості за кредитним договором, що за висновком суду свідчить про безспірність заборгованості, є безпідставними, оскільки позивач не знав про звернення банку до нотаріуса щодо вчинення виконавчого напису та не отримував вимогу про усунення порушень за кредитним договором. Крім того, суди не надали належної оцінки тому, що позивачем погашена в повному обсязі заборгованість за кредитним договором, а звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі оскаржуваного виконавчого напису нотаріуса призведе до подвійного стягнення з нього такої заборгованості.

Відповідно до статті 388 ЦПК України, який набрав чинності з 15 грудня

2017 року, судом касаційної інстанції є Верховний Суд.

Згідно частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали цивільної справи, доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Установлені судами фактичні обставини справи

Судами попередніх інстанцій установлено, що 11 травня 2007 року між АКБ Укрсоцбанк, правонаступником якого є ПАТ Укрсоцбанк , та ОСОБА_7 укладено договір про надання невідновлювальної кредитної лінії № 305/74-Ж-07 (далі кредитний договір), відповідно до якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 54 000,00 доларів США зі сплатою 13,2 процентів річних за користування кредитом, з кінцевим строком повернення до 10 травня 2017 року.

На забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, 12 травня 2007 року між АКБ Укрсоцбанк, правонаступником якого є ПАТ Укрсоцбанк , та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки, за умовами якого він передав банку в іпотеку будівлю котельні та земельну ділянку, розташовані за адресою:

АДРЕСА_1.

Заочним рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 12 березня 2014 року стягнуто солідарно з ОСОБА_7 та

ОСОБА_8. на користь ПАТ Укрсоцбанк заборгованість за кредитним договором від 11 травня 2007 року №305/74-Ж-07 у розмірі 517 186,58 грн, яка складається з: заборгованості за кредитом - 346 976,45 грн, що еквівалентно 43 410,04 доларів США, заборгованості по процентам - 170 210,13 грн, що еквівалентно 21 294,90 доларів США. Зі змісту судового рішення убачається, що стягнення заборгованості є достроковим.

Зазначене рішення перебувало на примусовому виконанні у міському відділі державної виконавчої служби Мукачівського міського районного територіального управління юстиції та було повністю виконано 04 квітня

2017 року.

17 березня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В. А. вчинено виконавчий напис, що зареєстрований в реєстрі за №3421, за яким запропоновано звернути стягнення на нерухоме майно - на будівлю котельні, за планом земельної ділянки літ. А , загальною площею: 630,04 кв.м та земельну ділянку площею 0,6034 га, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 11 травня 2007 року за період з

17 квітня 2014 року по 10 лютого 2017 року у розмірі 94 274,34 доларів США, яка складається з заборгованості за кредитом - 43 410,04 доларів США, заборгованості по процентам - 50 864,30 доларів США.

Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обгрунтування

Статтею 18 ЦК України передбачено, що нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування визначений Законом України Про нотаріат , Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі Порядок) та постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року

№ 1172 Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі Перелік документів).

Згідно статті 87 Закону України Про нотаріат для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява також може містити іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Вчинення виконавчого напису у разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв'язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Відповідно до статті 88 Закону України Про нотаріат нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано документи, зазначені у вказаному Переліку документів.

Згідно зі статтею 50 Закону України Про нотаріат нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.

Таким чином, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Також на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна бути безспірною заборгованість боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника є обов'язковою умовою вчинення нотаріусом виконавчого напису (статті 88 Закону України Про нотаріат ). Разом з тим, характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком документів є підтвердженням безспірності заборгованості боржника перед стягувачем, хоча сам по собі факт подання стягувачем відповідних документів нотаріусу не свідчить про безспірність заборгованості боржника, а тому боржник в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Під час розгляду справ такої категорії суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур та факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України Про нотаріат у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто, чи існувала заборгованість взагалі, та чи була вона саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил дослідження доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Відмовляючи у задоволенні позову про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суди попередніх інстанцій виходили з того, що банк надав нотаріусу всі необхідні документи, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, спір з приводу розміру заборгованості на момент вчинення напису відсутній, а тому дійшли висновку, що зазначена банком у розрахунку заборгованість, є безспірною.

Однак, суди попередніх інстанцій не звернули увагу на те, що на момент вчинення виконавчого напису нотаріуса загальний розмір заборгованості за кредитним договором, стягнутої достроково за рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 12 березня 2014 року, становив

64 704,94 доларів США, тоді як загальний розмір заборгованості за кредитним договором, зазначений у виконавчому написі нотаріуса, складає

94 274,34 доларів США, що збільшився за рахунок нарахування банком процентів за кредитним договором після дострокової вимоги про стягнення заборгованості.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 31 жовтня 2018 року в справі № 14-318цс18, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку, припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені нормою частини другої статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.

Ураховуючи, що збільшення розміру заборгованості відбулося у зв'язку з нарахуванням ПАТ Укрсоцбанк процентів за користування кредитними коштами після ухвалення рішення суду про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором, зазначене свідчить про те, що нарахована банком заборгованості не є безспірною, що виключає можливість вчинення виконавчого напису нотаріуса на договорі іпотеки.

Зважаючи на викладене, висновки судів попередніх інстанцій про недоведеність заявником не безспірності заборгованості за кредитним договором, є помилковими, а тому оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню.

Неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та відсутність необхідності здійснення у справі додаткової перевірки доказів та їх оцінки, є підставою для ухвалення нового рішення.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з частинами першою, четвертою статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Ураховуючи, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права, внаслідок чого дійшли помилкових висновків про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, рішення Воловецького районного суду Закарпатської області від 06 жовтня 2017 року, залишене без змін постановою Апеляційного суду Закарпатської області від 07 травня

2018 року, підлягають скасуванню, з ухваленням у справі нового судового рішення про задоволення позову ОСОБА_1

Щодо розподілу судових витрат

Згідно частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша статті 141 ЦПК України).

Відповідно до підпункту в пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

З огляду на висновок щодо суті вирішення касаційної скарги судові витрати, понесені ОСОБА_1 у зв'язку з подачею позовної заяви, апеляційної та касаційної скарг у розмірі 2 880,00 грн покладаються на ПАТ Укрсоцбанк .

Керуючись статтями 141, 400, 409, 412, 415, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Воловецького районного суду Закарпатської області від 06 жовтня

2017 року та постанову Апеляційного суду Закарпатської області від 07 травня 2018 року скасувати, ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Укрсоцбанк , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський ВолодимирАнатолійович, Воловецький районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Закарпатській області в особі головного державного виконавця Крижанівського Ярослава Івановича, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений

17 березня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським Володимиром Анатолійовичем, зареєстрований в реєстрі за № 3421 про звернення стягнення на: будівлю котельні (за планом земельної ділянки літ. А ), загальною площею 630,04 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1; земельну ділянку, площею 0,6034 га, кадастровий номер: НОМЕР_1 яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Стягнути із Публічного акціонерного товариства Укрсоцбанк на користь ОСОБА_1 2 880,00 грн на відшкодування судових витрат

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий: В. А. Стрільчук

Судді: Б. І. Гулько

А. С. Олійник

С. О. Погрібний

Г.І. Усик