Рішення

від 29.03.2019 по справі 260/1163/18

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

29 березня 2019 року м. Ужгород№ 260/1163/18

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Плеханова З.Б.

при секретарі Копосович Е.О.

за участю:

позивача: Комунальне автотранспортне підприємство-072801 Ужгородської міської ради , представник - Попюк М.І.

відповідача: Головне управління Державної фіскальної служби України в Закарпатській області , представник -ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Комунального автотранспортного підприємства-072801 Ужгородської міської ради до Головного управління Державної фіскальної служби України в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Комунальне автотранспортне підприємство-072801 Ужгородської міської ради звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби України в Закарпатській області , яким просить суд:

1.Відкрити провадження в адміністративній справі.

2.Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.07.2018 року №0167461312 Головного Управління Державної фіскальної служби України у Закарпатській області.

1. Позиції сторін

Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що Головним управління Державної фіскальної служби України в Закарпатській області була проведена позапланова виїзна документальна перевірка Комунального автотранспортного підприємства-072801 Ужгородської міської ради з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.01.2017 року, про що 09.07.2018 року складено акт перевірки №768/07-16-14-01/03344680. Підприємством були подані заперечення до акту перевірки. Однак, ГУ ДФС у Закарпатській області повідомило платника про відсутність підстав для внесення змін до акту перевірки. За результатами розгляду матеріалів перевірки, позивачу було вручено податкове повідомлення-рішення від 26.07.2018 №0167461312, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб шляхом застосування штрафних (фінансових) санкцій розміром 41324,26 грн.та нарахування пені розміром 650,05 грн. Позивач оскаржив вказане податкове повідомлення-рішення від 26.07.2018 №0167461312 в адміністративному порядку, однак в задоволенні скарги позивача було відмовлено. Позивач не погоджується із податковим повідомленням-рішенням від 26.07.2018 №0167461312 та вважає його протиправним і таким, що підлягає до скасуванню.

23 листопада 2019 року, на адресу суду надійшов відзив представника відповідача про заперечення щодо позову , де зокрема, зазначає, що Головне управління не погоджується із вимогами адміністративного позову.

Так, перевіркою дотримання встановлених строків сплати (перерахування) до бюджету податку на доходи фізичних осіб утриманих у вигляді заробітної плати, встановлено порушення строків сплати (перерахування) до бюджету податку на доходи фізичних осіб. Перевіркою встановлено, що в порушення вимог пп. 168.1.1, пп. 168.1.4 п. 168.1 ст.168, 176.2 а ст.176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ із змінами і доповненнями, "КАТП-072801" протягом перевіряємого періоду здійснювалася виплата заробітної плати найманим працівникам на картковий рахунок (згідно банківського договору зарплатного проекту) без одночасної повної сплати податку на доходи фізичних осіб із таких доходів, а саме встановлено несвоєчасну сплату податку на доходи фізичних осіб із заробітної плати. З урахуванням вищенаведеного та на підставі вищевказаного акту перевірки прийнято податкове повідомлення - рішення від 26.07.2018 №0167461312 про визначення штрафної санкції у розмірі41324,26 грн. та нарахування пені розміром 650,05 грн. На підставі зазначеного, Головне управління просить відмовити Позивачу у задоволені позовних вимог повністю.

В судовому засіданні позивач заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд даний адміністративний позов задовольнити повністю з підстав викладених вище.

Представник відповідача щодо задоволення даного адміністративного позову заперечив з підстав наведених вище.

Заслухавши представників сторін, встановивши обставини справи на підставі досліджених в судовому засіданні доказів, проаналізувавши норми права, які підлягають або не підлягають застосуванню до даних правовідносин, надавши оцінку кожному аргументу сторін та мотиви суду, з яких суд дійшов до висновків у справі, констатує наступне.

2. Обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що на підставі направлень від 12.06.2018 №1595/14-01, №1597/14-07 та №1597/13-12 виданих ГУ ДФС у Закарпатській області ГУ ДФС у Закарпатській області та на підставі наказу ГУ ДФС у Закарпатській області від 12.06.2018 №1003 , проведена позапланова виїзна документальна перевірка Комунального автотранспортного підприємства -072801 Ужгородської міської ради (далі КП "КАТП-072801"), з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.01.2017 року.

За результатами перевірки складено Акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки КП "КАТП-072801" від 09.07.2018 року №768/07-16-14-01/03344680 (а.с.8-15).

Перевіркою дотримання встановлених строків сплати (перерахування) до бюджету податку на доходи фізичних осіб утриманих у вигляді заробітної плати, встановлено порушення строків сплати (перерахування) до бюджету податку на доходи фізичних осіб.

Так, перевіркою встановлено, що в порушення вимог пп.168.1.1, пп.168.1.2 п.168.1 ст.168, п.176.2 а ст.176 Податкового кодексу України, КП "КАТП-072801" протягом перевіряємого періоду здійснювалася виплата заробітної плати найманим працівникам на картковий рахунок (згідно банківського договору зарплатного проекту) без одночасної повної сплати податку на доходи фізичних осіб із таких доходів, а саме встановлено несвоєчасну сплату податку на доходи фізичних осіб із заробітної плати, в тому числі:

- за квітень 2015 року в сумі 4782,51 грн. при її виплаті (дата зарахування заробітної плати картковий рахунок найманих осіб - 05.05.2015 (згідно банківського договору зарплатного проекту)), податок фактично сплачений - 18.05.2015 та 02.06.2015, граничний строк сплати податку відповідно пп.168.1.4 п.168.1 ст.168 ПКУ-05.05.2015;

- за травень 2015 року в сумі 3782,33 грн. при її виплаті (дата зарахування заробітної плати на картковий рахунок найманих осіб - 02.06.2015 (згідно банківського договору зарплатного проекту)), податок фактично сплачений - 17.06.2015, 26.06.2015 та 02.07.2015 граничний строк шати податку відповідно пп.168.1.4 п.168.1 ст.168 ПКУ - 02.06.2015;

- за червень 2015 року в сумі 2982,33 грн. при її виплаті (дата зарахування заробітної плати на картковий рахунок найманих осіб - 03.07.2015 (згідно банківського договору зарплатного проекту), податок фактично сплачений - 04.08.2015, граничний строк сплати податку відповідно .168.1.4 п.168.1 ст.168 ПКУ - 03.07.2015;

- за липень 2015 року в сумі 5482,33 грн. при її виплаті (дата зарахування заробітної плати на картковий рахунок найманих осіб - 05.08.2015 (згідно банківського договору зарплатного проекту), податок фактично сплачений - 17.08.2015 та 03.09.2015 граничний строк сплати податку відповідно пп.168.1.4 п.168.1 ст.168 ПКУ-05.08.2015;

- за серпень 2015 року в сумі 5107,72 грн. при її виплаті (дата зарахування заробітної плати на картковий рахунок найманих осіб - 03.09.2015 (згідно банківського договору зарплатного проекту)), податок фактично сплачений - 10.09.2015, 16.09.2015, 28.09.2015 та 02.10.2015, граничний строк сплати податку відповідно пп.168.1.4 п.168.1 ст.168 ПКУ - 03.09.2015;

- за вересень 2015 року в сумі 4482,33 грн. при її виплаті (дата зарахування заробітної плати на картковий рахунок найманих осіб - 02.10.2015 (згідно банківського договору зарплатного проекту)), податок фактично сплачений - 15.10.2015 та 04.11.2015, граничний строк сплати податку відповідно пп.168.1.4 п.168.1 ст.168 ПКУ - 02.10.2015;

- за жовтень 2015 року в сумі 4482,32 грн. при її виплаті (дата зарахування заробітної плати на картковий рахунок найманих осіб - 04.11.2015 (згідно банківського договору зарплатного проекту)), податок фактично сплачений - 13.11.2015, 30.11.2015, граничний строк сплати податку відповідно пп.168.1.4 п.168.1 ст.168 ПКУ-04.11.2015;

- за листопад 2015 року в сумі 4482,32 грн. при її виплаті (дата зарахування заробітної плати на картковий рахунок найманих осіб - 03.12.2015 (згідно банківського договору зарплатного проекту)), податок фактично сплачений - 15.12.2015 та 28.12.2015 граничний строк сплати податку відповідно пп.168.1.4 п.168.1 ст.168 ПКУ - 03.12.2015.

- за грудень 2015 року в сумі 3641,41 грн. при її виплаті (дата зарахування заробітної плати на картковий рахунок найманих осіб - 28.12.2015 (згідно банківського договору зарплатного проекту)), податок фактично сплачений - 14.01.2016 та 03.02.2016, граничний строк сплати податку відповідно пп.168.1.4 п.168.1 ст.168 ПКУ-28.12.2015.

- за січень 2016 року в сумі 3403,74 грн. при її виплаті (дата зарахування заробітної плати на картковий рахунок найманих осіб - 03.02.2016 (згідно банківського договору зарплатного проекту)), податок фактично сплачений - 15.02.2016, 18.02.2016 та 02.03.2016, граничний строк сплати податку відповідно пп. 168.1.4 п. 168.1 ст.168 ПКУ - 03.02.2016;

- за лютий 2016 року в сумі 3524,31 грн. при її виплаті(дата зарахування заробітної плати на картковий рахунок найманих осіб - 02.03.2016 (згідно банківського договору зарплатного проекту)), податок фактично сплачений - 14.03.2016 та 15.03.2016, граничний строк сплати податку відповідно пп.168.1.4 п.168.1 ст.168 ПКУ-02.03.2016.

- за березень 2016 року в сумі 3673,24 грн. при її виплаті (дата зарахування заробітної плати на картковий рахунок найманих осіб - 04.04.2016 (згідно банківського договору зарплатного проекту)), податок фактично сплачений - 15.04.2016 та 21.04.2016, граничний строк сплати податку відповідно пп.168.1.4 п.168.1 ст.168 ПКУ - 04.04.2016.

- за квітень 2016 року в сумі 3386,16 грн. при її виплаті (дата зарахування заробітної плати на картковий рахунок найманих осіб - 05.05.2016 (згідно банківського договору зарплатного проекту)), податок фактично сплачений - 16.05.2016, граничний строк сплати податку відповідно 1.168.1.4 п.168.1 ст.168 ПКУ-05.05.2016;

- за травень 2016 року в сумі 3837,01 грн. при її виплаті (дата зарахування заробітної плати на картковий рахунок найманих осіб - 03.06.2016 (згідно банківського договору зарплатного проекту)), податок фактично сплачений - 15.06.2016 граничний строк сплати податку відповідно 1.168.1.4 п.168.1 ст.168 ПКУ-03.06.2016;

- за червень 2016 року в сумі 3417,00 грн. при її виплаті (дата зарахування заробітної плати на картковий рахунок найманих осіб - 04.07.2016 (згідно банківського договору зарплатного проекту)), податок фактично сплачений - 13.07.2016 та 18.07.2016 граничний строк сплати податку відповідно пп.168.1.4 п.168.1 ст.168 ПКУ-04.07.2016;

- за липень 2016 року в сумі 1519,50 грн. при її виплаті (дата зарахування заробітної плати на картковий рахунок найманих осіб - 29.07.2016 (згідно банківського договору зарплатного проекту)), податок фактично сплачений - 05.08.2016 та 15.08.2016 граничний строк сплати податку відповідно пп.168.1.4 п.168.1 ст.168 ПКУ-29.07.2016;

- за серпень 2016 року в сумі 1925,96 грн. при її виплаті (дата зарахування заробітної плати на картковий рахунок найманих осіб - 01.09.2016 (згідно банківського договору зарплатного проекту)), податок фактично сплачений - 07.09.2016 та 14.09.2016, граничний строк сплати податку відповідно пп.168.1.4 п.168.1 ст.168 ПКУ-01.09.2016;

- за вересень 2016 року в сумі 1519,50 грн. при її виплаті (дата зарахування заробітної плати на картковий рахунок найманих осіб - 03.10.2016 (згідно банківського договору зарплатного проекту)), податок фактично сплачений - 17.10.2016, граничний строк сплати податку відповідно пп.168.1.4 п.168.1 ст.168 ПКУ - 03.10.2016;

- за жовтень 2016 року в сумі 1519,50 грн. при її виплаті(дата зарахування заробітної плати на картковий рахунок найманих осіб - 31.10.2016 (згідно банківського договору зарплатного проекту)), податок фактично сплачений - 15.11.2016, граничний строк сплати податку відповідно пп.168.1.4 п.168.1 ст.168 ПКУ-31.10.2016;

- за листопад 2016 року в сумі 1819,60 грн. при її виплаті (дата зарахування заробітної плати на картковий рахунок найманих осіб - 02.12.2016 (згідно банківського договору зарплатного проекту)), податок фактично сплачений - 15.12.2016, граничний строк сплати податку відповідно пп.168.1.4 п.168.1 ст.168 ПКУ-02.12.2016.

- за грудень 2016 року в сумі 1819,33 грн. при її виплаті (дата зарахування заробітної плати на картковий рахунок найманих осіб - 04.01.2017 (згідно банківського договору зарплатного проекту)), податок фактично сплачений - 16.01.2017 , граничний строк сплати податку відповідно пп.168.1.4 п.168.1 ст.168 ПКУ-04.01.2017.

Відтак, Перевіркою встановлено порушення:

1.п.201.1ст.201 Податкового кодексу України в частині допущення помилки при складення податкових накладних №611 від 30.06.2015, № 612 від 30.06.2015, №707 від 31.07.2015, № 609 від 30.06.2015, № 709 від 31.07.2015.

2. п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в частині порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних за червень-липень 2015 року на суму ПДВ 6389,88 грн.

3. п.п.49.18.3.п.49.18.ст.49 Податкового кодексу України в частині порушення терміну подання податкової звітності з податку на прибуток за 2015 рік .

4. п.246.5 ст.246, п.249.6 ст.249 Податкового кодексу України в наслідок чого донараховано екологічного податку за період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року на загальну суму 963817,25 грн.

5. п.250.2 ст.250 Податкового кодексу України в частині порушення терміну подання податкової звітності з екологічного податку за 3 квартал 2016 року

6. пп. 168.1.1, пп. 168.1.2 п. 168.1 ст.168, п. 176.2а ст.176 Податкового Кодексу України №2755-У1 від 02.12.2010 (із внесеними змінами та доповненнями), а саме несвоєчасну сплату податку на доходи фізичних осіб одночасно із виплатою заробітної плати в тому числі: за квітень 2015 року в сумі 4782,51 грн., за травень 2015 року в сумі 3782,33 грн., за червень 2015 року в сумі 2982,33 грн., за липень 2015 року в сумі 5482,33 грн., за серпень 2015 року в сумі 5107,72 грн., за вересень 2015 року в сумі 4482,33 грн., за жовтень 2015 року в сумі 4482,32 грн., за листопад 2015 року в сумі 4482,32 грн., за грудень 2015 року в сумі 3641,41 грн., за січень 2016 року в сумі 3403,74 грн., за лютий 2016 року в сумі 3524,31 грн., за березень 2016 року в сумі 3673,24 грн., за квітень 2016 року в сумі 3386,16 грн., за травень 2016 року в сумі 3837,01 грн., за червень 2016 року в сумі 3417,00 грн., за липень 2016 року в сумі 1519,50 грн., за серпень 2016 року в сумі 1925,96 грн., за вересень 2016 року в сумі 1519,50 грн., за жовтень 2016 року в сумі 1519,50 грн., за листопад 2016 року в сумі 1819,60 грн., за грудень 2016 року в сумі 1819,33 грн.;

7. п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ із змінами і доповненнями, а саме несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 3146,64грн.

Користуючись правом, наданим платнику податків п.86.7 ст.86 Податкового кодексу України, підприємством були подані заперечення до акту перевірки (а.с.16-18).

Листом від 25.07.2018 №6875/10/07-16-14-01 ГУ ДФС у Закарпатській області повідомило платника про відсутність підстав для внесення змін до акту перевірки.(а.с.19-22).

За результатами розгляду матеріалів перевірки, 31.07.2018 року, відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 26.07.2018 №0167461312, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб шляхом застосування штрафних (фінансових) санкцій розміром 41324,26 грн. та нарахування пені розміром 650,05 грн.(а.с.23).

Наведене податкове повідомлення рішення позивачем оскаржувалося у адміністративному порядку до Державної фіскальної служби України(а.с.26-29).

Рішенням ДФС України про результати розгляду скарги від 04.10.2018 №32442/6/99-99-11-02-01-15, скаргу позивача залишено без задоволення, а відповідні податкові повідомлення-рішення без змін (а.с.30-33).

Так, судом встановлено, що за висновками проведеної перевірки підприємством порушені ст.168 п.168.1 пп.168.1.1 та 168.1.2, ст.176 п.176.2а, а саме: при виплаті заробітної плати за період з липня 2015 по грудень 2016 несвоєчасно сплачено податок на доходи фізичних осіб.

Згідно довідки про сплату податку на доходи фізичних осіб КАТП-072801 вбачається. що підприємством заробітна плата виплачувалася два рази на місяць, і податок нарахований на такий дохід сплачувався у два етапи: в дні виплати авансу та заробітної плати. Так, зокрема:

- 17.04.2015 року на заробітну плату нарахована сума ПДФО в розмірі 7062,3 грн., яка була перерахована згідно платіжного доручення № 141 від 17.04.2015 року в розмірі 2500 грн. і згідно платіжного доручення № 155 в розмірі 4562,30 грн.

Однак, відповідачем вищевказана сума ПДФО згідно додатку до Ату перевірки врахована згідно інших перерахувань, а саме: від 17.04.2015 в розмірі 2279,79 грн., від 18.05.2015 в розмірі 2500 грн., від 02.06.2015 в розмірі 2282,51 грн.

- 18.05.2015 року на заробітну плату нарахована сума ПДФО в розмірі 8442,53 грн., яка була перерахована 18.05.2015 року згідно платіжного доручення № 176 в розмірі 2500 грн. і і згідно платіжного доручення 189 в розмірі 5942,53 грн.

Одна відповідачем, вищевказана сума ПДФО згідно додатку до Ату перевірки врахована згідно інших перерахувань, а саме: від 02.06.2015 року - 3660,02 грн. , 17.06.2015 -2500 грн. ,26.06.2015 - 967,00 грн., 02.07.2015 - 315 грн.

(а.с.34-37, 133-134,62-124)

Вказані обставини підтверджується платіжними документами, наданими службовим особам для перевірки під час її проведення, а саме податковими розрахунками сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб і сум утриманого з них податку КП "КАТП-072801" Ужгородської міської ради та платіжними дорученнями за період з квітня 2015 року по січень 2017 року.

3. Мотиви суду та норми права, застосовані судом.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пп. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Відповідно до положень пп. 162.1.3 п. 162.1 ст. 162 Податкового кодексу України платниками податку на доходи фізичних осіб є податкові агенти.

Об'єктом оподаткування резидента є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід (пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Податкового кодексу України).

Згідно із п. 164.6 ст. 164 Податкового кодексу України під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, - обов'язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності.

Згідно з підпунктами 168.1.1, 168.1.2 пункту 168.1 статті 168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

За приписами пункту 171.2 статті 171 ПК України, особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є зокрема а) податковий агент - для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні.

Платники збору зобов'язані забезпечувати виконання податкових зобов'язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 цього Кодексу.

Згідно з п. 176.2 ст. 176 ПК України , особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані зокрема :

а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

Суд зазначає, що акт перевірки не містить жодних посилань на обставини, які б свідчили про не нарахування, неутримання та/або несплату (неперерахування) податку позивачем до або під час виплати доходу (заробітної плати) своїм працівникам.

Відповідач не довів свої мотиви щодо неврахування сплати сум ПДФО згідно наданих позивачем платіжних доручень, не надав обгрунтованих пояснень з приводу неврахування нарахованих сум податку у терміни виплати авансу і заробітної плати .

Згідно з п. 127.1 ст. 127 Податкового кодексу України ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати ПДФО із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у ст. 167 Податкового кодексу тобто 18 %. Отже, роботодавець зобов'язаний під час виплати авансу утримати та перерахувати до бюджету ПДФО за першу половину місяця .

У розясненні ДФС від 28.09.15 р. № 20527/6/99-99-17-02-01-15) зазначено, що об'єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб для резидента, зокрема є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід (п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПКУ). Згідно з п. 164.1 ст. 164 ПКУ базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Так, під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, - обов'язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності (п. 164.6 ст. 164 ПКУ). При цьому, відповідно до п. 169.1 ст. 169 ПКУ, зокрема, платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу.

Водночас аванс є виплатою заробітної плати за першу половину місяця, утримання податку на доходи фізичних осіб із застосуванням відрахувань єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податкової соціальної пільги на частину виплаченої протягом місяця заробітної плати (авансу) ПКУ не передбачено.

Крім того податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 ПКУ (п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ). Згідно з п.п. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 ПКУ податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

ПДФО та ВЗ сплачуються (перераховуються) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету (пп. 168.1.2, 1.4 п. 161 підрозд. 10 розд. ХХ ПК), що і було вчинено при перерахуванні податку позивачем і прийнято банком.

Посилання відповідача на врахування перерахованих сум податку в погашення податкового боргу свідчить про обовязок таких дій з боку відповідача в силу ст. 87 ПКУ, що не свідчить про наявність порушення позивачем вимог ст. 168 та 176 ПКУ.

Суд , розглядаючи дану справу, враховує висновки Верховного Суду , викладені у постанові від 03 квітня 2018 року ( справа № П/811/616/17 адміністративне провадження № К/9901/23859/18), де позивачем було констатовано , що податок з доходів фізичних осіб був перехарований в день виплати заробітної плати, а тому має місце лише несвоєчасне перерахування сум податку, відповідальність за яке передбачена ст. 126 Податкового кодексу України, санкція ж встановлена ст. 127 Податкового кодексу України застосовується за ненарахування, неутримання та/або несплату податків платником, у тому числі податковим агентом, проте позивачем таких порушень допущено не було.

Верховний Суд зауважив, що:

-Згідно з п. 127.1 ст. 127 Податкового кодексу України передбачено, що ненарахування і неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягне за собою накладення штрафу у розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1096 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Вказаною нормою встановлено міру відповідальності, яка покладається на платника податків, у тому числі і на податкового агента, саме за не нарахування, неутримання та/або несплату (неперерахування) податків, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, при цьому розмір штрафних санкцій за вчинення такого порушення визначається (обчислюється) залежно від кількості допущених порушень протягом певного періоду часу. Тобто склад порушення передбачає, що нарахування, утримання чи сплата податку не відбулися до чи на момент виплати доходу. Натомість коли мають місце нарахування, однак несвоєчасність сплати платником податків узгодженої суми грошового зобов'язання протягом строків, передбачених Податковим кодексом України, такий платник податків притягується до відповідальності відповідно до ст. 126 вказаного кодексу. При цьому розмір такої санкції прямо залежить від часу затримки такої сплати, а не від кількості допущених порушень протягом певного періоду часу. Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 10.11.2015 року у справі № 21-2919а15 та від 22 березня 2016 року у справі № 21-3694а15. Таким чином, враховуючи вищезазначене, а також встановлені судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи, зокрема, з доходів фізичних осіб Підприємством було утримано та перераховано до бюджету в повному обсязі у день виплати заробітної плати, суд приходить до висновку про безпідставність застосування до позивача за несвоєчасну сплату податку на доходи фізичних штрафних санкцій передбачених ст. 127 Податкового кодексу України.

Як зазначалося вище, на спростування вказаних висновків податкового органу, позивачем надано довідки про сплату податку на доходи фізичних осіб КАТП-072801, які свідчить про своєчасну сплату скаржником податку при виплаті заробітної плати. Вказана обставина підтверджується платіжними документами, наданими службовим особам для перевірки під час її проведення, а саме податковими розрахунками сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб і сум утриманого з них податку КП "КАТП-072801" Ужгородської міської ради та платіжними дорученнями за період з квітня 2015 року по січень 2017 року.

Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 названого Кодексу у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд при вирішенні даної справи також враховує правову позицію, висловлену у рішенні Європейського суду з прав людини від 23.07.2002 у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції , яке згідно із Законом України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини є джерелом права.

Так, у п. 110 вказаного рішення Європейський суд з прав людини дійшов висновку про те , що …адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління. .

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, під час розгляду адміністративної справи не доведено правомірність винесення оскаржуваного рішення.

Враховуючи, що відповідачем не спростовано доводів позивача, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а надані позивачем докази є достатніми для прийняття рішення по справі , відтак, податкове повідомлення-рішення від 26.07.2018 року №0167461312 підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, за правилами, встановленими статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

За змістом частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 243-246 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов Комунального автотранспортного підприємства-072801 Ужгородської міської ради (вул. Погорелова 3,м.Ужгород,Закарпатська обл.,88000, код ЄДРПОУ 03344680) до Головного управління Державної фіскальної служби України в Закарпатській області ( вул. Волошина, буд. 52,м. Ужгород,Закарпатська область,88000, код ЄДРПОУ 03327084) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити .

2. Визнати протиправними і скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.07.2018 року №0167461312 Головного Управління Державної фіскальної служби України у Закарпатській області.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області ( вул. Волошина, буд. 52,м. Ужгород,Закарпатська область,88000, код ЄДРПОУ 03327084) на користь Комунального автотранспортного підприємства-072801 Ужгородської міської ради (вул. Погорелова 3,м.Ужгород,Закарпатська обл.,88000, код ЄДРПОУ 03344680) судовий збір в сумі 1 762,00 (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні) грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адмінсуду через Закарпатський окружний адмінсуд.

СуддяЗ.Б. Плеханова

Повний текст рішення виготовлено та підписано 04 квітня 2019 року.