Рішення

від 26.03.2019 по справі 520/1406/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2019 р. № 520/1406/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Бідонька А.В.

при секретарі судового засідання - Мурадли А.І.,

за участю:

представника позивача - Шустової В.Ю.

представника відповідача - Кінзбурської В.О.

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіон" до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області про визнання протиправними та скасування постанов і припису, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Регіон", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області, в якому просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 22.01.2019 року № 3/1020-978;

- визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 22.01.2019 року № 2/1020-979;

- визнати протиправним та скасувати припис Департаменту Державної архітектурно- будівельної інспекції у Харківській області про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 11.01.2019 року № 809-Пр.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані постанови та припис є протиправними.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якій зазначив, що відповідач при винесенні оскаржуваних постанов та припису діяв на підставі та у межах чинного законодавства, а тому позовні вимоги позивача є безпідставними та задоволенню не підлягають.

У судовому засіданні представник позивача підтримав обставини, викладені в позовній заяві та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання прибув, проти позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, встановив наступне.

Судом встановлено, що Головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу №1 Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області Бачек Іриною Анатоліївною та головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу №2 Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області Холодним Михайлом Миколайовичем був здійснений виїзд на об'єкт будівництва АЗС за адресою: Харківська область, Близнюківський район, смт. Близнюки, вул. Свободи, 11.

Посадові особи Департаменту не були допущені для проведення позапланової перевірки, у зв'язку із чим був складений Акт про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій № 737-А, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 14.12.2018 та наданий припис - 737-Пр про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил з вимогою усунути порушення шляхом допуску посадових осіб Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області до проведення перевірки на Об'єкті в термін до 29 грудня 2018 з наданням документів, пояснень, довідок, відомостей, матеріалів з питань, що виникнуть під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

В подальшому, на підставі Наказу від 26.12.2018 № 189-П, Направлення від 26.12.2018 № 809-Н та перевірки виконання суб'єктом містобудівної діяльності товариством з обмеженою відповідальністю Регіон вимог припису Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області від 14.12.2018 № 737-Пр головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу №1 Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області Бачек Іриною Анатоліївною та головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу №2 Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області Холодним Михайлом Миколайовичем був здійснений виїзд на об'єкт будівництва АЗС за адресою: Харківська область, Близнюківський район, смт. Близнюки, вул. Свободи, 11.

Керівником ТОВ Регіон під час перевірки представлено:

- договір оренди землі б/н від 01.08.2013, серія та номер: ЕАК 567341,

- витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 06.09.2013, серія та номер: ЕАК 567341, індексний номер витягу: 9017989, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 141502863206 (далі - Витяг);

- свідоцтво на право власності на нерухоме майно від 21.04.2004 на нежитлову будівлю Автозаправна станція на 270 одиниць літ. А-ІІ , загальною площею 136.9 м2, ганок літ. а1 , ганок літ. а2 , ганок літ. а3 , навіс літ. Н , замощення літ. З за адресою: Харківська область, Близнюківський район смт. Близнюки, вул. Радянська, 11;

- технічний паспорт на нежитлову будівлю Автозаправна станція на 270 одиниць літ. А-ІІ , загальною площею 136.9 м2, ганок літ. а1 , ганок літ. а2 , ганок літ. а3 , навіс літ. Н , замощення літ. З за адресою: Харківська область, Близнюківський район смт. Близнюки, вул. Радянська, 11 від 19.04.2004 (інвентаризаційний № 4848), виданий Близнюківським МПТІ).

За результатами розгляду наданих документів та огляду об'єкта за вищезазначеною адресою інспекторами встановлено факт виконаних будівельних робіт з реконструкції нежитлової будівлі АЗС літ. А-ІІ" та будівництва АГЗП, а саме: до нежитлової будівлі "А-ІІ" прибудовано котельню, побудовано будівлю туалету та розміщено 5 підземних резервуарів (4*20 м3, 1*10 м3), що не відповідає представленому під час перевірки технічному паспорту та свідоцтву про право власності. Крім того здійснено будівництво АГЗП з роздавальною колонкою, інформація щодо права власності на нього відсутня.

Посадовими особами Департаменту складені Протоколи про адміністративне правопорушення від 11.01.2019 та наданий відповідний припис - 809-Пр про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил з вимогою усунути порушення шляхом приведення Об'єкту у відповідності до вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил шляхом подання до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю заяву про отримання дозволу про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з значними наслідками (СС3) або повернути Об'єкт будівництва та земельну ділянку у попередній стан в термін до 11.03.2019.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (далі - Порядок), державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є:

1) подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

3) виявлення факту самочинного будівництва об'єкта;

4) перевірка виконання суб'єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;

5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом;

6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам, стандартам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до п. 11 Порядку посадові особи органів державного архітектурно- будівельного контролю під час проведення перевірки мають право:

1) безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню;

2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону;

3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень.

Підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам, стандартам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності;

4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомок, замірів, випробувань, а таколс ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації;

5) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкції, що використовуються під час будівництва об'єктів, вимогам стандартів, норм і правил згідно із законодавством;

7) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій;

8) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Забороняється витребовувати у суб'єктів містобудування інформацію та документи податкової, фінансової звітності, щодо оплати праці, руху коштів та інші, не пов'язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю;

9) вимагати у випадках, визначених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій;

10) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію;

11) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням фото, аудіо - та відеотехніки.

Відповідно до п.п. 16, 17 Порядку за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт.

Виходячи із системного аналізу наведених правових положень, можна дійти до висновку про те, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у формі планових і позапланових перевірок, за його результатами посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки, а у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та постанова про притягнення до відповідальності суб'єкта містобудівної діяльності.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, що міститься, зокрема, у постанові від 26 червня 2018 року у справі № 826/20445/16.

Відповідно до частини 8 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Згідно висновків акту перевірки інспекторами встановлено факт виконаних будівельних робіт з реконструкції нежитлової будівлі АЗС літ. А-ІІ" та будівництва АГЗП, а саме: до нежитлової будівлі "А-ІІ" прибудовано котельню, побудовано будівлю туалету та розміщено 5 підземних резервуарів (4*20 м3, 1*10 м3), що не відповідає представленому під час перевірки технічному паспорту та свідоцтву про право власності. Крім того здійснено будівництво АГЗП з роздавальною колонкою, інформація щодо права власності на нього відсутня.

Стосовно будівлі туалету суд зазначає, що у матеріалах справи наявна довідка Близнюківської селищної ради Близнюківського району Харківської області № 02-23/74 від 18.01.2019 року про те, що громадська вбиральня, яка розташована за адресою смт. Близнюки, вул. Свободи, 11, належить до комунальної власності Близнюківської територіальної громади (а.с. 111).

Таким чином, будівля туалету, що розташована за адресою смт. Близнюки, вул. Свободи, 11, не належить на праві приватної власності позивачу та будівництва туалету останній не вчиняв, що дає підстави вважати безпідставними висновки відповідача щодо порушення позивачем норм законодавства в частині будівництва будівлі туалету на території АЗС.

Стосовно прибудови котельні до нежитлової будівлі "А-ІІ" АЗС суд зазначає наступне.

Представник позивача у судовому засіданні та у позовній заяві пояснив, що прибудова котельної не здійснювалась, адже у приміщенні АЗС є центральне опалення, що підтверджується технічним паспортом на нежитловий будинок. Також зазначив, що вказана прибудова здійснена із металевого навісу з профільного листа, переносного, легкозйомного та призначеного для зберігання прибирально-санітарного інвентарю.

Суд зазначає, що чинне законодавство України не містить визначення поняття "капітальна споруда або будівля", між тим, можна дійти висновку, що така споруда повинна задовольняти вимогам міцності, стійкості і довговічності.

У положеннях спеціальної матеріально-правової норми, котрі містяться у ч. 1 ст. 376 ЦК України, поняття самочинного будівництва визначено через сукупність його основних ознак, що виступають умовами або підставами, за наявності яких об'єкт нерухомості може бути визначений самочинним, а саме, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Згідно роз'яснень, котрі містяться у п. п. 22, 23 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 6 Про практику застосування судами ст. 376 ЦК України (про правовий режим самочинного будівництва) , під істотним порушенням будівельних норм і правил слід розуміти, зокрема, недодержання архітектурних, санітарних, екологічних, протипожежних та інших вимог і правил, а також зміну окремих конструктивних елементів житлового будинку, будівлі, споруди, що впливає на їх міцність і безпечність. При вирішенні питання про те, чи є відхилення від проекту істотним і таким, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, суди повинні у кожному випадку з'ясовувати, зокрема, наскільки збудована будівля за розміром відповідає площі, поверховості, розміщенню та іншим умовам, передбаченим проектом; як впливає допущене порушення з урахуванням місцевих правил забудови, громадських і приватних інтересів на планування, забудову, благоустрій вулиці, на зручність утримання суміжних ділянок тощо.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази фотофіксації, надані представником відповідача, суд встановив, що зі змісту таких доказів неможливо встановити, що вказана прибудова до будівлі АЗС є саме капітальною спорудою, оскільки така прибудова була сфотографована інспектором лише зовні (а.с. 156). Вказана обставина також свідчить про те, що зі змісту доказів фотофіксації неможливо встановити, що вказана прибудова є саме котельною, оскільки інспектором не здійснено фотофіксації розміщення у такій споруді котла чи іншого спорядження для котелень.

Суд зазначає, що під час розгляду даної справи представником відповідача не було надано достатніх та беззаперечних доказів прибудови споруди саме котельні до нежитлової будівлі "А-ІІ" АЗС.

З приводу відсутності дозвільних документів на розміщення 5 підземних резервуарів для збереження пального, а саме не позначення їх в технічному паспорті на нежитлову будівлю, що свідчить про незаконне розміщення резервуарів для збереження пального на території АЗС, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що директор ТОВ Регіон Козак А.Ю. звернувся до Виконавчого комітету Близнюківської селищної ради з заявою про надання ТОВ Регіон дозволу на виготовлення акту вибору земельної ділянки та проектування будівництва стаціонарного АЗК /автозаправного комплексу/.

За результатами розгляду вказаної заяви, Рішенням Виконавчого комітету Близнюківської селищної ради від 22.03.2002 року за № 49 надано дозвіл на виготовлення акту вибору земельної ділянки та проектування будівництва стаціонарного АЗК /автозаправного комплексу/ ТОВ Регіон .

На виконання зазначеного рішення Головою Близнюківської Селищної ради 01.04.2002 року затверджено Акт вибору земельної ділянки під будівництво АЗК (автозаправочного комплексу) по вулиці Радянській в смт Близнюки, складений для замовника Директора ТОВ Регіон Козак А.Ю.

Листом від 10.05.2002 року за № 01-08/764 Близнюківська районна державна адміністрація Харківської області повідомила ТОВ Регіон , що не заперечує проти проведення попередніх - підготовчих земельних робіт, інженерних мереж та нульового циклу забудови автозаправочного комплексу.

16.05.2002 року Виконавчим комітетом Близнюківської селищної ради Харківської області прийнято Рішення за № 88, яким ТОВ Регіон надано земельну ділянку розміром 5669: м.кв. із земель комунальної власності, згідно акту вибору земельної ділянки від 01.04.2002 року по вул. Радянській смт. Близнюки, в оренду на один рік з послідуючим правом викупу земельної ділянки, під забудову автозаправного комплексу (АЗК), надано дозвіл на початок і будівельних робіт. Директору ТОВ Регіон Козак А.Ю. заключити договір оренди з І Близнюківською селищною радою на земельну ділянку.

На виконання вказаного Рішення 16.05.2002 року між Близнюківською селищною радою і ТОВ Регіон укладено Договір оренди земельної ділянки розміром 5669 м.кв. з метою будівництва АЗС терміном на один рік.

Розробку та складання робочого проекту Стаціонарного автозаправного комплексу по вул. Радянській в смт. Близнюки (проектно - кошторисна документація) виконано ВАТ Харгіпротранс в 2002 році.

15.05.2003 року Рішенням IX сесії XXIV скликання Близнюківська селищна рада Харківської області продовжила ТОВ Регіон договір оренди земельної ділянки розміром 0,5669 га по вул. Радянській до 01.09.2003 року та зобов'язала виготовити проект відведення вищезазначеної земельної ділянки до 17.07.2003 року.

В зв'язку з завершенням будівництва автозаправочної станції по вул. Радянській смт. Близнюки, Розпорядженням від 17.10.2003 року за № 300 Близнюківська районна державна адміністрація Харківської області затвердила державну приймальну комісію по прийняттю в експлуатацію закінченого будівництвом, не включеного до державного замовлення об'єкту, автозаправочної станції.

23.10.2003 року Виконавчим комітетом Близнюківської селищної ради Харківської області, за результатами розгляду листа директора ТОВ Регіон Козак А.Ю., прийнято Рішення за № 160, яким автозаправному комплексу (АЗК), розташованому по вул. Радянській, присвоєно порядковий номер 11.

Розпорядженням від 05.12.2003 року за № 353 Близнюківська районна державна адміністрація Харківської області затвердила акт державної технічної комісії по прийняттю в експлуатацію закінченої будівництвом автозаправочної станції на 270 одиниць по вул. Радянській смт. Близнюки.

29.12.2004 року між Близнюківською селищною радою і ТОВ Регіон укладено Договір оренди земельної ділянки розміром 5213 м кв., з них незабудована площадка, яка не використовується, площею 3480 м.кв., а на земельній ділянці 1733 м.кв. знаходиться капітальна будівля автозаправочного комплексу - власність ТОВ Регіон терміном на 3 роки, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис 18.01.2005 року за № 15.

Право власності на нерухоме майно, а саме, нежитлова будівля Автозаправна станція на 210 одиниць, було зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю Регіон

21.04.2004 року, про що отримано Свідоцтво на право власності на нерухоме майно серія САА № 536633.

29.05.2013 року Рішенням № 593- VI XXIX сесії VI скликання Близнюківська селищна рада затвердила проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в смт.Близнюки по вул. Радянська, 11 та вирішила надати ТОВ Регіон в оренду строком 30 років земельну ділянку площею 0,2200 га за рахунок земель житлової та громадської забудови для комерційного використання.

Вказаний Договір оренди землі 01.08.2013 року укладений між Близнюківською селищною радою та ТОВ Регіон , та зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 27.08.2013 року за номером 2389370.

Представник позивача у судовому засіданні зазначив, що при проектуванні, забудові та прийнятті в експлуатацію АЗС, вказані підземні резервуари для збереження пального були спроектовані, побудовані та прийняті в експлуатацію разом з АЗС як невід'ємна складова цілісного майнового комплексу автозаправної станції, що підтверджується копією робочого проекту 0222-0000.

Суд зазначає, що ні в Акті перевірки, ні у відзиві на позов відповідач не зазначив, порушення саме якого нормативно-правового документу допущено позивачем в зв'язку з відсутністю в технічному паспорті на нежитлову будівлю позначень підземних резервуарів для збереження пального, та яким саме пунктом якого нормативно - правового акту встановлено внесення вказаних відомостей в Технічний паспорт на нежитлову будівлю.

Разом з тим, механізм проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна всіх форм власності, що здійснюють суб'єкти господарювання та складання Технічного паспорту на об'єкти нерухомості унормовано Інструкцією про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженою Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24 травня 2001 року № 127, у редакції наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26 липня 2018 року № 186, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2018 р. за № 1442/32894, жодним пунктом якого не передбачено внесення в технічний паспорт на нежитлову будівлю та територію АЗС розміщених підземних резервуарів для збереження пального.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено незаконного розміщення резервуарів для збереження пального на території АЗС.

Стосовно висновків акту перевірки відносно будівництва АГЗП з роздавальною колонкою, інформація щодо права власності на нього відсутня, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , відповідач наділена повноваженнями здійснювати контроль за дотриманням замовниками, проектувальниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Відповідно до абзацу 5 ч. 1 ст. 4 вказаного Закону об'єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об'єкти інженерно-транспортної інфраструктури.

Як зазначено в Акті перевірки, на території АЗС за адресою: смт. Близнюки по вул. Радянська, 11, здійснюється будівництво АГЗП з роздавальною колонкою, інформація про право власності на який відсутня.

Представником позивача до матеріалів справи надано копію договору купівлі - продажу та копію технічного паспорта на моноблок для заправки автомобілів зрідженим газом (ПРОПАН-БУТАН) типу Н-1, збудованого і змонтованого ПП "Компанія "Надежда".

Згідно Акту пусконалагоджувальних робіт ПП "Компанія "Надежда" провело пуск та наладку мобільної моноблочної станції Н-1 № 75.

Отже, за технічними ознаками та характеристиками АГЗП - це модульна установка заводського виготовлення, яка є технологічним обладнанням для заправки газобалонних автомобілів ЗВГ.

Вказані обставини підтверджують, що зазначений АГЗП не є нерухомим майном, оскільки не пов'язаний із земельною ділянкою фундаментами і являє собою модульну установку заводського виготовлення, яка може бути вільно переміщена за допомогою вантажно-транспортних засобів без втрати функціонального призначення.

Таким чином, висновки акту перевірки стосовно будівництва АГЗП з роздавальною колонкою, інформація щодо права власності на нього відсутня, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що при складанні акту перевірки головним інспектором будівельного нагляду самовільно, без будь-якого обґрунтування віднесено об'єкт будівництва до класу наслідків СС3 з огляду на наступне.

Відповідно до ДСТУ-Н Б В.1.2-16:13 Визначення класу наслідків та категорії складності об'єктів будівництва . За нормами ДСТУ (п. 1.2) клас наслідків (відповідальності) та категорії складності об'єктів будівництва зазначаються в завданні на проектування, використовуються для визначення стадійності проектування і розраховуються при розробленні проектної документації. Але у акті перевірки лише зазначено, що за зовнішніми ознаками та наявною інформацією об'єкт можна віднести до об'єкту з класом наслідків СС3. Відповідачем не надано належного обґрунтування того, чому об'єкт будівництва позивача віднесено до класу наслідків СС3.

Згідно з частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Розглянувши позовні вимоги на предмет дотримання відповідачем положень статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України при винесенні оскаржуваних постанов та припису, суд приходить до висновку, що відповідач діяв необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, не пропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія). Крім того, відповідач поверхово та формально поставився до вивчення представленої проектної документації, не здійснив належного аналізу та перевірки усіх обставин справи.

Суд вважає за необхідне зазначити також, що, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), N 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Таким чином, суд дійшов висновку, що постанови Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 3/1020-978 від 22.01.2019 року та № 2/1020-979 від 22.01.2019 року та припис Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил № 809-Пр від 11.01.2019 року підлягають скасуванню.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вищезазначене суд дійшов висновку, що адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіон" до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області про визнання протиправними та скасування постанов і припису підлягає задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіон" до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області про визнання протиправними та скасування постанов і припису - задовольнити.

Скасувати постанови Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 3/1020-978 від 22.01.2019 року та № 2/1020-979 від 22.01.2019 року.

Скасувати припис Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил № 809-Пр від 11.01.2019 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіон" (код 31378617, адреса: вул. Свободи, буд. 11, смт. Близнюки, Близнюківський район, Харківська область, 64801) сплачену суму судового збору в розмірі 19210,00 грн. (дев'ятнадцять тисяч двісті десять гривень 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області (код ЄДРПОУ 37471912, адреса: вул. Космічна, буд. 21-А, корп. 1, м. Харків, 61145).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлений 04 квітня 2019 року.

Суддя Бідонько А.В.