Ухвала

від 23.08.2019 по справі 520/1406/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

23 серпня 2019 р.Справа № 520/1406/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Макаренко Я.М.,

Суддів: Мінаєвої О.М. , Подобайло З.Г. ,

розглянувши матеріали за апеляційною скаргою Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.03.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Бідонько А.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 04.04.19 року по справі № 520/1406/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіон"

до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області

про визнання протиправними та скасування постанов і припису,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26.03.2019 року задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіон" до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області про визнання протиправними та скасування постанов і припису.

На зазначене рішення суду Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області подано апеляційну скаргу, яка також містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 07.05.2019 року апеляційну скаргу залишено без руху через не сплату судового збору, а ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 04.06.2019 року апеляційну скаргу повернуто скаржнику.

12.08.2019 року Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області було повторно подано апеляційну скаргу. До апеляційної скарги додано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.03.2019 року.

Перевіривши доводи клопотання та матеріали справи, колегія суддів вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

В обґрунтування заявленого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.03.2019 року, заявник зазначає, що ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 07.05.2019 року апеляційну скаргу залишено без руху через не сплату судового збору. Виконати вимоги вказаної ухвали не було можливим у зв`язку із затримкою відповідного фінансування та відсутністю коштів на рахунку, з якого здійснюється сплата судового збору, через що ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 04.06.2019 року апеляційну скаргу повернуто скаржнику.

12.08.2019 скаржник повторно подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження.

Між тим, колегія суддів зазначає, що фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов`язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.

У пункті 41 справи "Пономарьов проти України" Європейський Суд з прав людини зазначив, що "Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків".

Таким чином, у ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів тощо. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись раніше згаданого принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Ураховуючи наведене та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору не можуть бути підставою для реалізації суб`єктом владних повноважень права на апеляційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку та, відповідно, підставою для поновлення зазначеного строку.

Таким чином, вказані апелянтом підстави пропуску строку апеляційного оскарження є неповажними.

Наведені висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, наведеної в ухвалі Верховного Суду від 25.03.2019 №815/3667/17.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає причини пропуску строку на апеляційне оскарження не поважними, тому, клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.121 Кодексу адміністративного судочинства, суд, -

У Х В А Л И В:

Визнати причини пропуску строку на апеляційне оскарження Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.03.2019 року неповажними.

В задоволенні клопотання Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.03.2019 року у справі №520/1406/19 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (підпис)Макаренко Я.М. Судді (підпис) (підпис) Мінаєва О.М. Подобайло З.Г.