Ухвала

від 03.04.2019 по справі 540/665/19

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

03 квітня 2019 р. м. ХерсонСправа № 540/665/19

Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гомельчука С.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву позивача про забезпечення адміністративного позову у справі за позовною заявою Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Херсонської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення від 21.12.2018 року № 1820,

встановив:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Херсонської міської ради, у якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення XXVI сесії Херсонської міської ради VII скликання "Про впровадження Порядку розміщення тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності в м. Херсоні " від 21.12.2018 року № 1820.

03.04.2019 року позивачем подана до суду заява про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення відповідача до вирішення адміністративної справи по суті та набрання судовим рішенням у вказаній справі законної сили.

Звертаючись до суду із відповідною заявою, позивач наголошує на очевидній незаконності спірного рішення міської ради, що на його думку підтверджується висновком Державної регуляторної служби України, що викладений у листі від 11.03.2019 року №1495/0/20-19 та рекомендаціями, наданими відділенням Антимонопольного комітету України 01.03.2019 року № 71/4-ок. Разом з тим, в обґрунтування необхідності забезпечення позову, позивач посилається на те, що спірним рішенням створюються штучні бар'єри для входу суб'єктів господарювання на ринок реалізації товарів, надання послуг і виконання робіт у тимчасових спорудах, що в свою чергу призводить до обмеження конкуренції на вказаних товарних ринках, що є порушенням вимог законодавства та прав позивача, як суб'єкта господарської діяльності.

Згідно ч.1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, без повідомлення учасників справи.

Розглянувши подану заяву, оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до наступних висновків.

Згідно ч. 1 ст. 150 КАС України позов може бути забезпечено шляхом: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Відповідно до вимог частин 1, 2 ст. 150 КАС України забезпечення позову допускається якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги.

Інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права. Забезпечення позову є складовою комплексу заходів, спрямованих на охорону публічно-правового та матеріально-правового інтересу в адміністративному судочинстві, а також однією з гарантій реального виконання можливого позитивного для особи рішення.

У поданій до суду заяві позивач просить вжити заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення оскільки вважає його очевидно незаконним, таким що перешкоджає здійсненню позивачем господарської діяльності.

Однак, вказуючи на протиправність спірного рішення, позивачем у заяві про забезпечення позову не вказано, чому невжиття заходів забезпечення позову в подальшому може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду буде не можливий.

Відповідно до абзацу другого пункту 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06 березня 2008 року № 2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача у справі, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення суб'єкта владних повноважень.

Отже позивачем не доведено існування реальної можливості завдання шкоди його правам, свободам та інтересам внаслідок не вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, або того, що захист прав, свобод та інтересів позивача стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Також суд зазначає, що без дослідження всіх обставин та доказів у справі на даній стадії, задоволення вимог, викладених у заяві про забезпечення позову, тобто згода суду із доводами позивача щодо очевидної незаконності спірного рішення, зумовить фактичне вирішення судом спору по суті, що суперечить інституту забезпечення позову.

Враховуючи наведене, суд не вбачає наявності підстав для забезпечення позову, викладених у ст. 150 КАС України, а тому у задоволенні заяви слід відмовити, що не позбавляє позивача права повторно звернутись до суду із належним чином обґрунтованою заявою про вжиття заходів забезпечення позову в разі виникнення підстав для вжиття таких заходів.

Керуючись ст. ст. 150-157, 243, 248 КАС України, суд

ухвалив :

У задоволенні заяви Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня її проголошення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження апеляційна скарга подається протягом 15 днів з дня складання повного судового рішення

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення.

У разі постановляння ухвали в порядку письмового провадження ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Гомельчук С.В.