Ухвала

від 03.04.2019 по справі 826/7753/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

03 квітня 2019 року

Київ

справа №826/7753/18

адміністративне провадження №К/9901/5730/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Ханової Р.Ф.,

суддів - Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління ДФС у м. Києві

на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 жовтня 2018 року

та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2019 року

у справі №826/7753/18

за позовом Державного підприємства Міністерства оборони України "Київський механічний завод"

до Головного управління ДФС у м. Києві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0193140305 в частині,-

в с т а н о в и в :

Зазначена касаційна скарга надійшла до Верховного Суду як суду касаційної інстанції відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою колегії суддів Верховного Суду від 04 березня 2019 року касаційну скаргу залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 329, 330 Кодексу адміністративного судочинства України. При цьому встановлено строк на усунення недоліків 10 днів з моменту отримання ухвали.

22 березня 2019 року на адресу Верховного Суду надійшло клопотання, зокрема, про поновлення строку на касаційне оскарження обґрунтоване отриманням оскаржуваної ухвали 28 січня 2019 року.

Відповідно до положень частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, яка передбачає, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до Закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Перевіряючи касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону, суд виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, оскаржувана постанова прийнята 22 січня 2019 року, а касаційна скарга подана 26 лютого 2019 року.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження відповідач зазначає про отримання оскаржуваної постанови 28 січня 2019 року. Окрім того, податковий орган посилається на Типову інструкцію з документування управлінської інформації в електронній формі та організації роботи з електронними документами в діловодстві, електронного міжвідомчого обміну, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 року №55 "Деякі питання документування управлінської діяльності".

Зокрема, в пункті 78 Інструкції зазначено, що відмітка про надходження паперового документа до установи проставляється від руки або за допомогою штампа, автоматичного нумератора чи штрих-коду на лицьовому полі у правому кутку нижнього поля першого аркуша оригіналу документа. Елементами зазначеного реквізиту є скорочене найменування установи - одержувача документа, реєстраційний індекс, дата (у разі потреби година і хвилини) надходження документа.

Посилаючись на цей пункт Інструкції податовий орган зазначає, що під час надходження паперового документа до установи, остання підлягає обов'язковій реєстрації, то дата реєстрації документа (проставлення відмітки за допомогою штампа) є датою його вручення податковому органу.

Про отримання цієї постанови 28 січня 2019 року скаржником зазначалось і в касаційній скарзі. З метою підтвердження зазначеного факту Судом запропоновано податковому органу надати до суду належний доказ, який би підтверджував дату отримання оскаржуваної постанови (зокрема, конверт в якому надійшла оскаржувана постанова). Окрім іншого, в ухвалі Верховного Суду від 04 березня 2019 року зазначалось про те, що супровідний лист зі вхідним штампом підприємства не може вважатись належним доказом підтвердження оскаржуваної постанови.

Проте, податковий орган, проігнорувавши застереження Суду, на підтвердження поважності пропуску строку на касаційне оскарження додав саме супровідний лист.

Статтею 75 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Єдиним достовірним доказом, який підтверджує дату отримання процесуального документа є конверт (його копія) з поштовим штрих-кодом за допомогою якого можна відслідкувати момент відправлення та отримання листа.

Штамп підприємства на супровідному листі не є достовірним доказом, який би підтверджував дату отримання поштового відправлення.

Окрім того, Суд вважає за необхідне зазначити, що неодноразово податковими органами різних областей України надавалися до Суду недостовірні відомості щодо дати отримання оскаржуваного рішення.

Зокрема, у справі №814/1030/17 Державна податкова інспекція у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області зазначала про отримання оскаржуваного рішення 09 січня 2019 року, тоді як штрих-код вказаний на поштовому конверті свідчить про отримання зазначеного рішення 04 січня 2019 року. Аналогічна ситуація склалась у справі №810/1013/18.

Таким чином, Верховний Суд неодноразово отримував недостовірну інформацію від податкового органу стосовно дати отримання оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції.

Окрім того, Суд в ухвалі про залишення касаційної скарги без руху чітко зазначив про необхідність надання належного доказу, який би підтверджував дату отримання оскаржуваної постанови, додавши, що супровідний лист не може вважатись належним та допустимим доказом.

В той же час, податковий орган на зазначену вимогу Суду, повторно надсилає копію супровідного листа та акцентує увагу на завданнях судової системи та зазначає про розбалансованість елементів судової системи.

Однак, намагання Суду отримати достовірні, належні та допустимі докази, які б підтверджували чи спростовували певний факт чи дію свідчить виключно про прагнення Суду виконати завдання, зокрема, судової системи, і прийняти законне та обґрунтоване рішення. В той час, ухилення податкового органу від надання витребовуваного документу, надання недостовірної інформації свідчить про створення перешкод для виконання завдань судової системи, та зокрема, адміністративного судочинства та намагання розбалансувати судову систему.

Таким чином, податковим органом не виконано вимог ухвали Верховного Суду від 04 березня 2019 року, а саме, не надано належного та достовірного доказу, який би свідчив про дату отримання поштового відправлення (оскаржуваної ухвали) і, відповідно, не підтверджено поважність пропуску строку на касаційне оскарження.

Колегія суддів вважає, що скаржником не підтверджено поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження у зв'язку з чим вважає за необхідне відмовити у відкритті касаційного провадження у справі.

За змістом пункту 4 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

Керуючись частиною 6 статті 121, пунктом 4 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання Головного управління ДФС у м. Києві про поновлення строку на касаційне оскарження - відмовити.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 жовтня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2019 року у справі №826/7753/18 за позовом Державного підприємства Міністерства оборони України "Київський механічний завод" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0193140305 в частині.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді Р.Ф. Ханова

І.А.Гончарова

І.Я.Олендер