Рішення

від 29.03.2019 по справі 596/1342/18

ГУСЯТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Гусятинський районний суд Тернопільської області

Справа № 596/1342/18

Провадження № 2/596/22/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" березня 2019 р. Гусятинський районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого суду ОСОБА_1

за участю: секретаря судового засідання Кузик М.Я.

представника позивача-адвоката ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Гусятин в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_5 до Малобірківської сільської ради Гусятинського району Тернопільської області, ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_6 про визнання права власності на спадкове майно за законом,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до Малобірківської сільської ради Гусятинського району Тернопільської області та просить визнати за нею в порядку спадкування за законом після її матері ОСОБА_7, яка померла 01.04.2014 року, право власності на 2/4 частки житлового будинку з відповідною часткою надвірних будівель та споруд, що знаходиться за адресою: с. Новосілка, вул. І.Пулюя, 13 Гусятинського району Тернопільської області. Посилається на те, що 27.12.2001 року помер її батько ОСОБА_8, після смерті якого відкрилася спадщина на все належне йому майно, в тому числі і на 1/4 частку житлового будинку з відповідною часткою надвірних будівель та споруд, що знаходиться за адресою: с. Новосілка, вул. І.Пулюя, 13 Гусятинського району Тернопільської області. Після його смерті прийняли, але не оформили спадщину її мати ОСОБА_7 та її рідний брат ОСОБА_4. Її мати ОСОБА_7 померла 01.04.2014 року та після її смерті відкрилася спадщина на 1/4 частку вищевказаного будинку яка їй належала та на 1/4 частку, яку вона прийняла після смерті ОСОБА_8, однак не оформила. Відповідно до закону вона є єдиною спадкоємицею майна померлої. Належним чином прийняла спадщину та вступила в управління спадковим майном так як проживає в спадковому будинку з народження. Її брат ОСОБА_4 після смерті матері подав спадщини не прийняв та подав заяву про відмову від спадщини після смерті матері. Однак, у зв'язку із відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно вона не може отримати свідоцтво про право на спадщину за законом в нотаріальному порядку.

В судовому засіданні ОСОБА_5 позовні вимоги уточнила та просить визнати за нею право власності на 1/4 частку житлового будинку з відповідною часткою надвірних будівель та споруд, що знаходиться за адресою: с. Новосілка, вул. І.Пулюя, 13 Гусятинського району Тернопільської області в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_7, яка померла 01.04.2014 року та на 1/4 частку житлового будинку з відповідною часткою надвірних будівель та споруд, що знаходиться за адресою: с. Новосілка, вул. І.Пулюя, 13 Гусятинського району Тернопільської області в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_8, який помер 27 грудня 2001 року. Додатково пояснила, що не відмовлялась від прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_8, оскільки перебувала за межами України та не могла написати таку заяву. З приводу підробки її підпису на заяві від 19.03.2004 року звернулась до органів поліції.

В судовому засіданні 29.03.2019 року представник позивача-адвокат ОСОБА_2 позов підтримав повністю, просив задовольнити позов у повному обсязі. Доповнив, що оскільки ОСОБА_5 заяви про відмову від спадкування майна після смерті батька ОСОБА_8 в Малобірківській сільській раді не писала, то має право на спадкування частки в житловому будинку як після смерті матері так батька. З приводу підроблення документів звернулась до Гусятинського ВП ПВП, де розпочато досудове розслідування, в рамках якої повинна проводитись почеркознавча експертиза підпису позивача на заяві від 19.03.2004 року .

Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги визнає частково. Пояснила, що в частині визнання за ОСОБА_5 права власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_7, яка померла 01.04.2014 року, а саме на 1/4 частки житлового будинку з відповідною часткою надвірних будівель та споруд, що знаходиться за адресою: с. Новосілка, вул. І.Пулюя, 13 Гусятинського району Тернопільської області, Малобірківська сільська рада не заперечує. В частині визнання за позивачкою права власності на спадкове майно після смерті батька ОСОБА_8 просять відмовити, оскільки ОСОБА_7 своєю заявою від 19.03.2004 року відмовилась від спадкування майна після смерті батька ОСОБА_8.

Відповідач ОСОБА_4 в судовому засіданні позовних вимог не визнав повністю.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_6 в судове засідання не з'явився, попередньо подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, не заперечує щодо задоволення позову.

Дослідивши та оцінивши здобуті в судовому засіданні докази, суд встановив обставини та визначив відповідно до них наступні правовідносини.

За правилами статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обовязків, передбачених законом.

Згідно ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року.

В силу вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно з вимогами ст.ст. 1269, 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який поширюється з часу відкриття спадщини.

Відповідно до вимог ст. 120 ЦК УРСР від 1963 року, який діяв на час виникнення правовідносин, майно колгоспного двору належало його членам на праві спільної часткової власності.

Відповідно до вимог ст. 529 ЦК України 1963 року спадкоємцями першої черги є в рівних частинах діти, дружина і батьки померлого.

Право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглось після припинення його існування, мають ті самі члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Розмір частки члена двору визначається, виходячи з рівності всіх його членів.

Житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що в с. Новосілка, вул. І.Пулюя, 13 Гусятинського району Тернопільської області, в рівних частках по 1/4 частки кожному належить: ОСОБА_8 ОСОБА_7, ОСОБА_5 та ОСОБА_6.

Даний факт також відображений в довідці Малобірківської сільської ради Гусятинського району Тернопільської області № 251 від 09.07.2018 року та копією витягу з погосподарської книги (а.с.9-10).

Із копії технічного паспорта на садибний (індивідуальний) житловий будинок виготовленого ФОП ОСОБА_9 (суб'єктом господарювання) станом на 25.06.2018 року, вбачається, що загальна площа домоволодіння що в с. Новосілка, вул. І.Пулюя, 13 Гусятинського району Тернопільської області становить 50,2 м 2 , житлова - 36,9 м 2 (а.с.13-17).

ОСОБА_8 помер 26.12.2001 року, що вбачається із копії свідоцтва про смерть серії І-ИД № 227342, виданого повторно 15.08.2017 року Гусятинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області (а.с.11).

Після його смерті залишилось спадкове майно, в тому числі, 1/4 частка житлового будинку з відповідною часткою надвірних будівель та споруд, загальною площею 50,2 м 2 , житловою - 36,9 м 2 , який розташований по вул. І.Пулюя, 13 в с. Новосілка, Гусятинського району, Тернопільської області.

ОСОБА_7 померла 01 квітня 2014 року, що вбачається із копії свідоцтва про смерть серії І-ИД № 167982 від 02.04.2014 року виданого виконавчим комітетом Малобірківської сільської ради Гусятинського району Тернопільської області (а.с.12).

Після її смерті залишилось спадкове майно, в тому числі і 1/4 частка житлового будинку з відповідною часткою надвірних будівель та споруд, загальною площею 50,2 м 2 , житловою - 36,9 м 2 , який розташований по вул. І.Пулюя, 13 в с. Новосілка, Гусятинського району, Тернопільської області.

Позивач ОСОБА_5 є дочкою ОСОБА_8 та ОСОБА_7, що вбачається із копії свідоцтва про народження серії VІ-УР № 889113 від 24.01.1966 року (а.с.7).

Позивач ОСОБА_5 звернулася до Гусятинської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадкове майно, зокрема, на відповідні частки житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами що в с. Новосілка, вул. І.Пулюя, 13, Гусятинського району Тернопільської області, як на спадкове майно після смерті батька ОСОБА_8, який помер 26.12.2001 року та матері ОСОБА_7, яка померла 01.04.2014 року. Однак їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину з тих причин, що свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_8, могло бути видане лише його сину ОСОБА_4, оскільки в спадковій справі ОСОБА_8 міститься її заява про неприйняття спадщини після смерті батька, і звертатись до суду із заявою про продовження строку для прийняття спадщини вона не буде. Видати свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_7, а саме на відповідну частку житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами в с. Новосілка, вул. І.Пулюя, 13, Гусятинського району Тернопільської області неможливо, оскільки не представлено правовстановлюючі документи на спадкове майно, видане на ім'я спадкодавця ОСОБА_7 (а.с.18).

Оформити спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_7, позивач не має змоги нотаріально, так як правовстановлюючий документ на спадкове майно, виданий на відповідну частку, відсутній.

Згідно ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч.5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Смерть власника являється однією із підстав для припинення права власності, що випливає із норм статті 346 Цивільного кодексу України.

Відповідно до вимог ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. (Стаття 89 ЦПК України)

Враховуючи те, що зазначені обставини є перешкодою для оформлення за позивачем права на зазначене спадкове майно після смерті її матері ОСОБА_7 в нотаріальному порядку, є підстави у судовому порядку визнати за позивачем право на спадкування ј частки житлового будинку з відповідною часткою надвірних будівель та споруд, загальною площею 50,2 м 2 , житловою 36,9 м 2 , що знаходиться за адресою: с. Новосілка, вул. І.Пулюя, 13 Гусятинського району Тернопільської області, в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_7, яка померла 01 квітня 2014 року.

Стосовно решти позовних вимог, суд вважає, що в їх задоволенні слід відмовити з огляду на наступне.

При вирішенні спорів про спадкування, спадщина по яких відкрилась і була прийнята до 1 січня 2004 року, застосуванню підлягають норми законодавства, чинного на час відкриття спадщини, зокрема ЦК УРСР від 1963 року.

Із змісту статтей 548, 549 ЦК УРСР від 1963 року випливає, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Діями, що свідчать про прийняття спадщини є фактичний вступив в управління або володіння спадковим майном; подання державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Особи, для яких право спадкоємства виникає лише у випадку неприйняття спадщини іншими спадкоємцями, можуть заявити про свою згоду прийняти спадщину протягом строку, що залишився для прийняття спадщини. Якщо строк, що залишився, менше трьох місяців, він продовжується до трьох місяців.

Статтею 553 ЦК УРСР від 1963 року передбачалось, що спадкоємець за законом або за заповітом вправі відмовитись від спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. При цьому він може заявити, що відмовляється від спадщини на користь кого-небудь з інших спадкоємців, закликаних до спадкоємства за законом або за заповітом, а також на користь держави або окремих державних, кооперативних або інших громадських організацій. Наступне скасування спадкоємцем такої заяви не допускається. Вважається, що відмовився від спадщини також той спадкоємець, який не вчинив жодної з дій, що свідчать про прийняття спадщини (стаття 549 цього Кодексу).

Відповідно до статті 554 ЦК УРСР від 1963 року, в разі неприйняття спадщини спадкоємцем за законом або за заповітом або позбавлення спадкоємця права спадкування (статті 528 і 534 цього Кодексу) його частка переходить до спадкоємців за законом і розподіляється між ними в рівних частках. Якщо спадкодавець заповідав усе своє майно призначеним ним спадкоємцям, то частка спадщини, яка належала б спадкоємцеві, який відпав, переходить до інших спадкоємців за заповітом і розподіляється між ними в рівних частках. Правила цієї статті не застосовуються до випадків, коли спадкоємець відмовився від спадщини на користь іншого спадкоємця, держави чи державної, кооперативної або іншої громадської організації (стаття 553 цього Кодексу) або коли замість спадкоємця, який відпав, призначено іншого спадкоємця (підпризначення спадкоємця - стаття 536 цього Кодексу ).

Згідно оглянутої в судової засіданні спадкової справи № 168 заведеної Гусятинською державною нотаріальною конторою до майна померлого 26.12.2001

року ОСОБА_8, в ній міститься заява ОСОБА_5, від 19.03.2004 року, яка адресована Гусятинській державній нотаріальній конторі, та яка посвідчена секретарем виконкому Малобірківської сільської ради Гусятинського району Тернопільської області ОСОБА_3 Відповідно до змісту даної заяви ОСОБА_5 відомо про те, що відкрилась спадщина після смерті її батька ОСОБА_8. Спадщини вона не прийняла і звертатись до суду із заявою про прийняття спадщини вона не буде (а.с.65-67)

ОСОБА_4 успадкував після смерті батька ОСОБА_8 право на земельну частку (пай) розміром 2,76 умовних кадастрових гектарів, що знаходиться в колективній власності ТОВ Дніпро села Малі Бірки Гусятинського району Тернопільської області, що вбачається із копії Свідоцтва про право на спадщину за законом від 26.03.2004 року, зареєстрованого в реєстрі за № 584 (а.с.67).

Позивач посилається на те, що вона не підписувала заяви від 19.03.2004 року про те, що не приймає та не буде вчиняти жодних дій щодо прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_8, оскільки перебувала в той час в ОСОБА_10, проте на підтвердження своїх доводів, жодних належних доказів не подала.

ОСОБА_11 про зареєстроване 13.12.2018 року в ЄДРД кримінальне провадження №12018210070000306 за її заявою, в рамках якого розпочато досудове розслідування Гусятинським ВП ПВП за ч.1 ст.358 КК України з приводу підроблення документів-заяви від 19.03.2004 року, також не підтверджує доводів позивачки.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом(ст.81 ЦПК України) .

Частиною 1 ст.76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Оскільки позивачем не доведено, що вона прийняла спадщину після смерті батька ОСОБА_8, який помер 26.12.2001 року, вчинивши дії, що свідчать про прийняття спадщини у відповідності до статті 549 ЦК УРСР від 1963 року, позовні вимоги в цій частині до задоволення не підлягають.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 89, 259, 264-265, 268, 354 ЦПК України, ЦК УРСР від 1963 року , ст.ст. 15, 16, 1216, 1223, 1258, 1261, 1268-1269, 1273, 1275 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_5 (ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії НЮ 152181, РНОКПП НОМЕР_1, жительки с. Новосілка, вул. І.Пулюя, 13 Гусятинського району Тернопільської області) до Малобірківської сільської ради Гусятинського району Тернопільської області (адреса місцезнаходження: 48234, с. Малі Бірки, Гусятинського району Тернопільської області, код ЄДРПОУ 04392994), ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт серії МС 087171, РНОКПП НОМЕР_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_6 (ІНФОРМАЦІЯ_4, паспорт серії НЮ 259195, РНОКПП НОМЕР_3, житель ІНФОРМАЦІЯ_3) про визнання права власності на спадкове майно за законом - задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_5 (ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії НЮ 152181, РНОКПП НОМЕР_1, жителькою с. Новосілка, вул. І.Пулюя, 13 Гусятинського району Тернопільської області) право власності на ј частки житлового будинку з відповідною часткою надвірних будівель та споруд, загальною площею 50,2 м 2 , житловою 36,9 м 2 , що знаходиться за адресою: с. Новосілка, вул. І.Пулюя, 13 Гусятинського району Тернопільської області, в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_7, яка померла 01 квітня 2014 року.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду через Гусятинський районний суд Тернопільської області, або безпосередньо до а Тернопільського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду виготовлено 03 квітня 2019 року.

Суддя: підпис

З оригіналом вірно:

Суддя Гусятинського районного суду Е.М. Митражик