Рішення

від 06.12.2018 по справі 1440/2061/18

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 грудня 2018 р. № 1440/2061/18 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В. В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Западнюк К.А.,

представника позивача: Філевського Р.М.,

представника відповідача: Радчича О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю Юніфрут Україна , вул. Чкалова, 209/1, кв. 32, м. Миколаїв, 54003 до відповідача:Головного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001 про:визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.07.2018 № 00056581401,

Товариство з обмеженою відповідальністю Юніфрут України (надалі - Товариство або позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом, що містив вимоги визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.07.2018 № 00056581401, прийняте Головним управлінням ДФС у Миколаївській області (надалі - Управління або відповідач).

В обґрунтування позовних вимог Товариство вказало на доведеність висновків відповідача про порушення позивачем норм Податкового кодексу України та, відповідно, на протиправність прийнятого Управлінням рішення.

У відзиві на позовну заяву (т. спр. 10, арк. 113-118) Управління зазначило, що перевіркою не було підтверджено реальність здійснення господарських операцій, що свідчить про недостовірність відповідних показників податкових декларацій Товариства (завищення витрат). Крім того, був встановлений факт заниження доходів. З урахуванням цього, відповідач обґрунтовано збільшив суму грошового зобов'язання позивача з податку на прибуток.

Правом подання відповіді на відзив Товариство не скористалося.

В судовому засіданні представник Товариства вимоги адміністративного позову підтримав, представник Управління просив у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши письмові докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В:

З 27.03.2018 по 10.04.2018 посадові особи Управління провели документальну планову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, в тому числі з питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за період з 01.03.2015 по 31.12.2017, валютного та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи, за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 31.12.2017, результати якої оформили актом від 17.04.2018 № 873/14-29-14-01/24778980 (надалі - акт від 17.04.2018, т. спр. 1, арк. 17-70).

Згідно з висновками акта від 17.04.2018, Товариство порушило, зокрема, пункти 44.1, 44.2 статті 44, підпункт 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на прибуток на 17 953 737 грн., в тому числі: за 2015 рік - на 3 321 337 грн., за 2016 рік - на 3 507 626 грн., за 2017 рік - на 11 124 774 грн. Підставою для такого висновку відповідач визначив те, що позивач не підтвердив документально задекларовані ним витрати в сумі 99 742 984 грн.

02.05.2018 Товариство подало заперечення на акт від 17.04.2018 (т. спр. 1, арк. 71-80). До заперечень позивач додав документи, відповідно до реєстрів (т. спр. 10, арк. 139-247, т. спр. 11, арк. 1-41).

З 31.05.2018 по 06.06.2018 посадові особи Управління, на підставі підпункту 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (платником податків подано в установленому порядку контролюючому органу заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі, коли платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об'єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки), провели документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, податку на додану вартість за період з 01.03.2015 по 31.12.2017, правильності ведення касових операцій за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, результати якої оформили актом від 13.06.2018 № 1500/14-29-14-01/24778980 (надалі - Акт, т. спр. 1, арк. 82-173).

Згідно з висновками Акта, Товариство порушило, зокрема, пункт 44.1 статті 44, підпункт 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на прибуток на 1 625 342 грн., в тому числі: за 2015 рік - на 634 661 грн., за 2016 рік - на 4 385 грн., за 2017 рік - на 986 296 грн. Підставою для такого висновку відповідач визначив те, що позивач не підтвердив документально задекларовані ним витрати в сумі 9 005 319 грн. та не відобразив у складі доходів безнадійну кредиторську заборгованість в сумі 24 359 грн.

02.07.2018 Товариство подало заперечення на Акт (т. спр. 1, арк. 174-184), до яких додало документи, відповідно до реєстрів (надалі - Заперечення, т. спр. 11, арк. 48-59).

Відповіддю щодо результатів розгляду заперечень до акту перевірки від 13.06.2018 № 1500/14-29-14-01/2477898 (т. спр. 1, арк. 185-195) Управління повідомило Товариство про відсутність підстав для внесення змін до Акта.

Податковим повідомленням-рішенням від 16.07.2018 № 00056581401 (надалі - Рішення, т. спр. 1, арк. 196-198) Управління, з посиланням на підпункт 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 та абзаци 1, 2 пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, збільшило суму грошового зобов'язання Товариства з податку на прибуток на 1 873 012,25 грн., з яких: 1 625 342 грн. - за податковими зобов'язаннями, 247 670,25 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

На стор. 8-11 Акта Управління вказало, що в порушення пунктів 44.1, 44.2 статті 44, пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, Товариство занизило доходи за 2016 рік Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку ) на суму 24 359 грн., оскільки не включило до їх складу суму безнадійної кредиторської заборгованості по ТОВ ТАНК ТРАНС , що виникла у лютому 2013 року.

У Запереченнях та у позовній заяві Товариство доводи відповідача заперечило, посилаючись на те, що Управління не вказало, за яким із зазначених у підпункті 14.1.1 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України критеріїв безнадійної заборгованості відповідає заборгованість перед ТОВ ТАНК ТРАНС в сумі 24 359 грн. Також, позивач заперечив те, що за цією заборгованістю минув строк позовної давності, оскільки … сторонами правочину встановлено строк позовної давності в десять років … .

Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

збільшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Абзацом першим пункту 44.2 статті 44 Податкового кодексу України встановлено, що для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

У пункті 15 затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Дохід вказано, що сума зобов'язання, яка не підлягає погашенню, визнається доходом.

Пунктом 5 затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 № 20 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 Зобов'язання визначено, що зобов'язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов'язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

Відповідно до підпункту 14.1.1 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності є безнадійною заборгованістю.

Отже, зобов'язання, в зв'язку з невиконанням якого виникла безнадійна заборгованість, зі спливом строку позовної давності (2016 рік) Товариство мало включити до складу доходу звітного періоду.

Оскільки позивач ані в ході перевірки, ані до Заперечень не надав відповідачу доказів того, що строк позовної давності за цією заборгованістю не минув, суд визнав, що Управління обґрунтовано дійшло висновку про заниження річного доходу за 2016 рік на суму 24 359 грн.

З урахуванням викладеного, суд визнав, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування Рішенні в цій частині задоволенню не підлягають.

На стор. 14 Акта Управління вказало: … в ході перевірки встановлено, що на порушення чинного законодавства, ТОВ ЮНФРУТ УКРАЇНА до складу витрат безпідставно віднесено витрати у загальній сумі 9 005 309 грн. по операціях з контрагентами - постачальниками послуг перевезення вантажу, реальність здійснення яких не підтверджено, а саме: з ФОП ОСОБА_4 на суму 3 525 884 грн., з ФОП ОСОБА_5 на суму 5 479 425 грн. … . Суд зауважив, що лише на цій сторінці Акта відповідач вказав суму 3 525 884 грн. , на інших вказана сума 3 525 894 грн. .

Так, Управління, дослідивши укладений 01.08.2015 Товариством і ФОП ОСОБА_4 договір, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), платіжні документи, інформацію про наявність у ФОП ОСОБА_4 транспортних засобів, податкову інформацію, що свідчить про незалучення ФОП ОСОБА_4 третіх осіб для виконання відповідних робіт, - визнало незаконним відображення позивачем витрат в сумі 3 525 894 грн.

На стор. 22 Акта вказано: … ТОВ ЮНІФРУТ УКРАЇНА як в ході перевірки, так і на дату звершення перевірки не надало запитувані перевіряючими … заявки на здійснення перевезень у 2015 році на суму 3 525 894 грн., які передбачені умовами договору … в зв'язку з чим складено акт від 06.06.2018 №511/14-29-14-01/24778980 про ненадання до перевірки документів, який зареєстровано у спеціальному журналі реєстрації актів. Акт про ненадання документів додається до першого примірника акту перевірки.

Виходячи з наведеного, ФОП ОСОБА_4 не мав можливості для здійснення фінансово-господарських операцій з ТОВ ЮНІФРУТ УКРАЇНА у 2015 році у сумі 3525894грн., у зв'язку з відсутністю необхідних умов для здійснення господарської діяльності, а саме: відсутністю необхідної кількості управлінського та технічного персоналу, виробничих активів, при значних задекларованих обсягах реалізації послуг.

Крім того, перерахування коштів по нереальним операціям не призводить до зменшення активів, тобто перерахування коштів на адресу ФОП ОСОБА_4 у розмірі 3 475 684 грн. не здійснювались, що в свою чергу не призвело до зменшення активів, а відтак відсутні підстави для відображення таких операцій у бухгалтерському обліку та відповідно у складі витрат та фінансовому результаті до оподаткування відповідно до ПСБО Витрати .

Таким чином, перевіркою не підтверджено реальність здійснення господарських операцій ТОВ ЮНІФРУТ УКРАЇНА з ФОП ОСОБА_4 на адресу ТОВ ЮНІФРУТ УКРАЇНА у 2015 році на суму 3 525 894 грн. … .

Аналогічні доводи викладені в Акті (стор. 22-33) і щодо задекларованих Товариством у 2017 році витрат в сумі 5 479 425 грн. - вартості транспортних послуг за договором перевезення вантажу від 06.10.2017, що був укладений з ФОП ОСОБА_5

На думку суду, Рішення в частині, що ґрунтується на викладених вище висновках, не відповідає нормам Податкового кодексу України.

Відповідач не надав копію акта від 06.06.2018 №511/14-29-14-01/24778980, який нібито свідчить про факт ненадання Товариством на запит посадових осіб Управління передбачених умовами договорів заявок на здійснення перевезень. Крім того, на стор. 7 Акта вказано, що … в ході проведення позапланової перевірки посадовим особам ТОВ ЮНІФРУТ УКРАЇНА запити не вручались … .

Вказані заявки Товариство додало до Заперечень, проте відповідач, в порушення абзацу другого пункту 44.6 статі 44 Податкового кодексу України, не врахував їх під час розгляду питання про прийняття рішення.

Як вказано вище, до заперечень на акт від 17.04.2018 Товариство додало документи, що підтверджують показники його податкових декларацій. Так, були надані первинні документи, що підтверджують придбання товарів, їх перевезення та продаж. Незважаючи на це, заперечивши здійснення позивачем відповідних господарських операцій з придбання послуг з перевезення вантажу, посадові особи в Акті не відобразили зміст навіть товарно-транспортних накладних.

Доводи Управління про те, що неповне проведення розрахунків за придбані послуги з ФОП ОСОБА_4 і ФОП ОСОБА_5 виключає відображення відповідних витрат, суд відхилив. Відповідно до пунктів 5-7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати (надалі - ПСБО 16), витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов'язань. Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені. Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Отже, незважаючи на те, що розрахунки між позивачем і ФОП ОСОБА_4 і ФОП ОСОБА_5 було проведено частково, Товариство правомірно відобразило відповідну суму витрат одночасно зі збільшенням зобов'язань.

Підпунктом 9.4 пункту 9 ПСБО 16 встановлено, що не визнаються витратами й не включаються до звіту про фінансові результати, зокрема, зменшення активів або збільшення зобов'язань, що не відповідають ознакам, наведеним у пункті 6 цього Положення (стандарту).

В Акті не вказано, на підставі яких доказів Управління дійшло висновку про те, що витрати Товариства не відповідають ознакам, наведеним у пункті 6 ПСБО 16.

Суд критично оцінив аргументи відповідача, що пов'язані з відсутністю у звітності ФОП ОСОБА_4 і ФОП ОСОБА_5 інформації … щодо залучення фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру для виконання робіт та виплати доходу за ознакою 157, що свідчить про те, що … не залучались треті особи для здійснення перевезень або оренди транспортних засобів, зазначених в товарно-транспортних накладних … . По-перше, відповідач не надав доказів того, що за результатами перевірок ФОП ОСОБА_4 і ФОП ОСОБА_5 були виявлені факти відповідних порушень, наслідком чого стало складення податкових повідомлень-рішень. По-друге, порушення при поданні звітності, що їх, на думку відповідача, допустили контрагенти позивача, не можуть бути доказами заниження Товариством суми податку на прибуток.

Податковим кодексом України не визначено поняття нереальна господарська операція . Відповідно до пункту 73.5 статті 73 Податкового кодексу України, з метою отримання податкової інформації, необхідної у зв'язку з проведенням перевірок, контролюючі органи мають право здійснювати зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо такого платника податків. Під час зустрічної звірки здійснюється співставлення даних, отриманих від платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування повноти їх відображення в обліку платника податків.

Виходячи з цього, належними та допустимими доказами для висновку Управління про нездійснення господарських операцій, мали би бути відповідні довідки за результатами зустрічних звірок.

Проте, інформації про проведення таких звірок Акт не містить.

Оскільки Управління факт заниження Товариством податкових зобов'язань не довело (підпункт 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України), суд дійшов висновку про відсутність підстав для визначення відповідачем податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 1 620 957 грн. та застосування штрафу в сумі 246 574 грн..

На підставі викладеного, суд вирішив задовольнити позовні вимоги частково.

Оскільки суд визнав безпідставним визначення відповідачем грошового зобов'язання в сумі 1 867 531 грн., що дорівнює 99,7% суми, вказаній у Рішенні, судові витрати (судовий збір) підлягають стягненню на користь позивача у такій ж пропорції.

Керуючись статтями 9, 77, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Юніфрут Україна (вул. Чкалова, 209/1, кв. 32, м. Миколаїв, 54003, ідентифікаційний код 24778980) до Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 39394277) задовольнити частково.

2. Визнати протиправним і скасувати прийняте 16.07.2018 Головним управлінням ДФС у Миколаївській області податкове повідомлення-рішення № 00056581401 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 1 867 531 грн. з яких: 1 620 957 грн. за податковим зобов'язанням та 246 574 - за штрафними санкціями.

3. В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 39394277) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Юніфрут Україна (вул. Чкалова, 209/1, кв. 32, м. Миколаїв, 54003, ідентифікаційний код 24778980) судовий збір у сумі 28 020,11 грн., сплачений платіжним дорученням від 22.08.2018 № 4810.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Птичкіна

Дата підписання та оформлення

рішення суддею 08 квітня 2019 року