Рішення

від 28.03.2019 по справі 440/3677/18

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/3677/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гіглави О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Протас О.М.,

представника позивача - Книш С.І.,

представника відповідача - Щербань Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Громадської організації "Об'єднання народного контролю України в м. Полтава" до Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

22 жовтня 2018 року Громадська організація "Об'єднання народного контролю України в м. Полтава" звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Національного агентства з питань запобігання корупції про:

- визнання протиправною бездіяльності Національного агентства з питань запобігання корупції, яка полягає у не проведенні перевірки декларації за 2017 рік, поданої полковником поліції ОСОБА_4, який працює керівником центру кримінальної розвідки головного управління Національної поліції;

- зобов'язання Національного агентства з питань запобігання корупції провести перевірку декларації за 2017 рік, поданої полковником поліції ОСОБА_4, який працює керівником центру кримінальної розвідки головного управління Національної поліції.

Ухвалою суду від 29 жовтня 2018 року позовну заяву залишено без руху, в зв'язку з невідповідністю її вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

12 листопада 2018 року позивач усунув недоліки позовної заяви, визначені в ухвалі суду від 29 жовтня 2018 року.

Ухвалою суду від 19 листопада 2018 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №440/3677/18, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Позовні вимоги громадська організація мотивує тим, що нею неодноразово подавалися заяви голові НАЗК стосовно вчинення корупційних діянь полковником поліції ОСОБА_4, керівником центру кримінальної розвідки ГУНП в Полтавській області, які полягають у невнесенні останнім до декларації своїх видатків, правочинів та фінансових зобов'язань, грошових активів відповідно пунктам 12-14 Є-декларації. За наслідками таких звернень на адресу громадської організації 10.07.2018 надійшов лист НАЗК, в якому зазначено, що повна перевірка декларацій, у випадку, якщо НАЗК отримало від фізичних чи юридичних осіб, із засобів масової інформації та інших джерел інформацію про можливе відображення у декларації недостовірних відомостей, здійснюється відповідно до визначеної пріоритетності.

Таким чином, у разі прийняття рішення про проведення повної перевірки декларації відповідного суб'єкта декларування надана громадською організацією інформація буде врахована. З огляду на вказане, позивач вважає, що НАЗК всупереч вимогам Закону України "Про звернення громадян", Порядку проведення перевірок Національним агентством з питань запобігання корупції допустило протиправну бездіяльність, якою порушило права ГО "Об'єднання народного контролю України в м. Полтава".

11.12.2018 до суду від НАЗК надійшов відзив на позовну заяву, у якому останнє вказує на необхідність відмовити у задоволенні позовних вимог ГО "Об'єднання народного контролю України в м. Полтава". Зазначає, що наданих громадською організацією разом із повідомленнями матеріалів недостатньо для підтвердження викладених у них обставин, тобто в отриманій інформації містяться твердження про недостовірність відомостей в декларації відповідного суб'єкта декларування без обґрунтування невідповідності таких відомостей дійсності. У зв'язку з цим, правові підстави для вчинення дій відповідно до вимог Порядку проведення перевірок Національним агентством з питань запобігання корупції та винесення відповідного проекту рішення на розгляд НАЗК були відсутні. Водночас, листами НАЗК від 21.03.2018, від 09.07.2018, від 07.08.2018 та від 12.11.2018 громадській організації були надані відповіді за результатами розгляду її звернень відповідно до Закону України "Про звернення громадян". Таким чином, твердження позивача про порушення НАЗК приписів Закону України "Про звернення громадян" та Порядку проведення перевірок Національним агентством з питань запобігання корупції є необґрунтованими. Поряд з цим, на переконання НАЗК, позивачем не обґрунтовано та не надано жодних доказів того, що НАЗК порушило його права, свободи чи інтереси у зв'язку із не проведенням перевірки декларації, поданої полковником поліції ОСОБА_4 У позовній заяві організацією не вказано, яке саме право чи інтерес, що дійсно належать останній, порушене НАЗК (том 1 а.с. 82-88).

У письмових поясненнях від 19.02.2019 ГО "Об'єднання народного контролю України в м. Полтава" в обґрунтування свого порушеного права вказало на те, що громадські організації, яким стали відомі порушення діючого законодавства у галузі, що відноситься до їх статутної діяльності, мають усі підстави для представництва в суді суспільних інтересів з цих питань. Зазначило, що в спірному випадку звернення до суду зумовлене порушеним правом громадської організації на звернення та правом щодо сприяння розвитку суспільства, його справедливого майбутнього, перш за все інтересу, що охороняється законом (законного інтересу), який підлягає судовому захисту нарівні з правами та свободами особи (том 1 а.с. 187-193).

У письмових поясненнях НАЗК від 11.03.2019 зауважено, що судовому захисту підлягають порушені права, свободи та інтереси, належні безпосередньо заявнику. В контексті спірних правовідносин НАЗК не допускало порушення вимог чинних нормативно-правових актів, та жодним чином не обмежило позивача у виконанні його статутних цілей та завдань, що свідчить про необґрунтованість позовних вимог останнього (том 2 а.с. 56-62).

Ухвалою суду від 20.02.2019 підготовче провадження у даній справі закрито, призначено справу №440/3677/18 до судового розгляду по суті.

Представник позивача у судовому засіданні 28.03.2019 позовні вимоги підтримала та просила суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 28.03.2019 проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні.

Заслухавши вступне слово представників учасників справи, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

ГО "Об'єднання народного контролю України в м. Полтава" на адресу НАЗК направлено звернення від 08.02.2018 вих.№0802/1 з проханням притягнути до кримінальної або до адміністративної відповідальності полковника поліції ОСОБА_4., керівника центру кримінальної розвідки ГУНП в Полтавській області, оскільки останній тільки в 2017 році був понад 11 разів за кордоном (50 діб), не рахуючи тарифної відпустки, при цьому, не вніс до декларації всі його витрати та надходження (том 1 а.с. 15-19).

Крім того, у зверненнях від 22.02.2018 №712 та №714 позивач просив НАЗК провести перевірку дотримання ОСОБА_4 вимог антикорупційного законодавства та внести відповідні відомості до ЄРДС за ознаками злочину, відповідальність за яке передбачена частиною 2 статті 368, статтею 366-1 КК України (том 2 а.с. 45-54).

Листом від 21.03.2018 №53-10/10926/18 НАЗК проінформувало громадську організацію про те, що для прийняття рішення про проведення або відмову у проведенні повної перевірки декларації необхідні певні підстави, наприклад, інформація про можливе відображення у декларації недостовірних відомостей (проведення повної перевірки декларації) або твердження про недостовірність відомостей у декларації без будь яких пояснень невідповідності таких відомостей дійсності (відмова у проведенні повної перевірки декларації). При цьому, у повідомленнях заявника недостатньо підстав для прийняття будь якого рішення Національним агентством (том 1 а.с. 232-233).

17.05.2018 за вх.№ЗП-3119/18 та 22.05.2018 за вх.№3537/18 в НАЗК зареєстровані звернення ГО "Об'єднання народного контролю України в м. Полтава" від 14.05.2018 №1405/10 та від 18.05.2018 №1805/17 щодо сприяння очищенню виконавчої влади та притягнення до відповідальності за корупційні діяння полковника поліції ОСОБА_4., керівника центру кримінальної розвідки ГУНП в Полтавській області, оскільки останній не вніс до декларації свої видатки, правочини та фінансові зобов'язання, грошові активи відповідні пунктам 12-14 Є-декларації, що підтверджується інформацією про перебування за кордоном та наявністю кредиту (том 1 а.с. 22-27, 91-93, 96-98).

Також у подальшому, ГО "Об'єднання народного контролю України в м. Полтава" направила на Урядову гарячу лінію звернення від 22.05.2018 №КН-8137530, у якому просила доручити НАЗК проведення тотальної перевірки доходів та видатків полковника поліції ОСОБА_4. та зобов'язувалася надати під час перевірки факти корупційних діянь останнього та сприяти об'єктивному проведенню перевірки (том 1 а.с. 31).

У відповідь на звернення від 22.05.2018 №КН-8137530 НАЗК надано відповідь від 09.07.2018 №42-01/29578/18, у якій зазначено, що відповідно до умов Порядку проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування повна перевірка декларацій, у випадку, якщо НАЗК отримало від фізичних чи юридичних осіб, із засобів масової інформації та інших джерел інформацію про можливе відображення у декларації недостовірних відомостей, здійснюється відповідно до визначеної Порядком пріоритетності. Таким чином, у разі прийняття рішення про проведення повної перевірки декларації відповідного суб'єкта декларування надана інформація буде врахована (том 1 а.с. 234-235).

Поряд з цим, листом від 07.08.2018 вих.№42-01/33516/18 у відповідь на звернення від 14.05.2018 №1405/10 та від 18.05.2018 №1805/17 НАЗК повідомило громадську організацію, що вказаними листами остання не надала будь яких матеріалів, що підтверджують викладені у них обставини, що унеможливлює винесення рішення на розгляд НАЗК відповідно до Порядку. Зважаючи на викладене, у разі надання інформації, яка містить фактичні дані, що можуть бути перевірені, питання про проведення повної перевірки декларації відповідного суб'єкту декларування буде розглянуте на засіданні НАЗК (том 1 а.с. 236).

Позивач, вважаючи неналежно розглянутими його неодноразові звернення до НАЗК, а відтак, порушеним його право на звернення, надане йому Законом України "Про звернення громадян", звернувся до суду з даним позовом про визнання протиправною бездіяльності НАЗК, яка полягає у не проведенні перевірки декларації за 2017 рік, поданої керівником центру кримінальної розвідки ГУНП в Полтавській області полковником поліції ОСОБА_4, та зобов'язання НАЗК провести перевірку декларації за 2017 рік, поданої керівником центру кримінальної розвідки ГУНП в Полтавській області полковником поліції ОСОБА_4

Надаючи правову оцінку вимогам позивача, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Завданням адміністративного судочинства згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено право на звернення до суду і передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в Рішенні від 14 грудня 2011 року №19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист. Утвердження правової держави відповідно до приписів статті 1, другого речення частини третьої статті 8, статті 55 Основного Закону України полягає, зокрема, у гарантуванні кожному судового захисту прав і свобод, а також у запровадженні механізму такого захисту.

Відносини, що виникають між фізичною чи юридичною особою і суб'єктами владних повноважень під час здійснення ними владних управлінських функцій, є публічно-правовими і поділяються, зокрема, на правовідносини у сфері управлінської діяльності та правовідносини у сфері охорони прав і свобод людини і громадянина, а також суспільства від злочинних посягань. Діяльність органів влади, у тому числі судів, щодо вирішення спорів, які виникають у публічно-правових відносинах, регламентується відповідними правовими актами.

Рішення, прийняті суб'єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України.

Разом з тим, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення.

Неодмінним елементом правовідносин є їх зміст, тобто суб'єктивне право особи та її юридичний обов'язок. Відтак, судовому захисту підлягає суб'єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах.

У Рішенні від 1 грудня 2004 року №18-рп/2004 Конституційний Суд України розтлумачив, що поняття "охоронюваний законом інтерес" треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Охоронюваний законом інтерес полягає у прагненні особи набути певних матеріальних або нематеріальних благ з метою задоволення певних потреб, якщо такі прагнення є абстрактними, тобто випливають із певного суб'єктивного права у конкретних правовідносинах. Тому порушення охоронюваного законом інтересу, яке дає підстави для звернення особи за судовим захистом, є створення об'єктивних перешкод на шляху до здобуття відповідного матеріального та/або нематеріального блага.

Позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права, свободи чи інтереси рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Водночас, задоволення відповідних вимог особи можливе лише в разі об'єктивної наявності порушення, тобто встановлення, що рішення, дія або бездіяльність протиправно породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

Під час розгляду кожної справи суд повинен встановити чи має місце порушення прав та інтересів позивача, адже без цього не можна виконати завдання судочинства. Якщо позивач не довів факту порушення особисто своїх прав чи інтересів, то навіть у разі, якщо дії суб'єкта владних повноважень є протиправними, підстав для задоволення позову немає.

Звернення до суду є способом захисту порушених суб'єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах.

В обґрунтування наявності порушених прав, ГО "Об'єднання народного контролю України в м. Полтава" посилалась на порушення відповідачем її права на звернення, передбачене Законом України "Про звернення громадян", оскільки її звернення щодо проведення перевірки декларації ОСОБА_4. належно не розглянуті.

Як встановлено судом, на всі звернення позивача до НАЗК останнім надано відповіді, в яких проінформовано заявника про те, що ним не надано будь яких матеріалів, які б підтверджували наведені у зверненнях обставини, а також про те, що надана заявником інформація буде врахована у разі прийняття рішення про проведення повної перевірки декларації відповідного суб'єкта декларування та про те, що таке рішення буде прийнято НАЗК відповідно до визначеної пунктом 7 Порядку проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування пріоритетності.

Позивач також вказував, що згідно зі статутом ГО "Об'єднання народного контролю України в м. Полтава", затвердженим установчими зборами засновників громадської організації 25.08.2016 протокол №1, метою (ціллю) та напрямком діяльності громадської організації є створення інструменту народовладдя - де кожен може брати участь в управлінні містом, захищати суспільні інтереси - де потрібні функції народного контролю. Сприяти розвитку суспільства, його справедливого майбутнього (пункт 3.1.1 Статуту). Сприяти забезпеченню захисту основоположних прав і свобод людини і громадянина, підвищенню рівня участі громадян та їх об'єднань у державному управлінні відповідно до Конституції України та діючого законодавства (пункт 3.2.2 Статуту). Сприяти правовому розвитку суспільства і міста за допомогою преси та в інший легітимний спосіб, співпраця з громадськими формуваннями для досягнення статутних вимог. Створювати структурні підрозділи, для аналізу роботи галузей народного господарства, включаючи проблеми екології, освіти, охорони здоров'я, майбутнього молоді, науки, культури, економіки стану житлово-комунального господарства та тарифи і інші суспільно значимі проблеми (пункт 3.2.3 Статуту) (том 2 а.с. 26-40).

Водночас, згідно з частиною 1 статті 21 Закону України "Про запобігання корупції" громадські об'єднання, їх члени або уповноважені представники, а також окремі громадяни в діяльності щодо запобігання корупції мають право: 1) повідомляти про виявлені факти вчинення корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, реальний, потенційний конфлікт інтересів спеціально уповноваженим суб'єктам у сфері протидії корупції, Національному агентству, керівництву чи іншим представникам органу, підприємства, установи чи організації, в яких були вчинені ці правопорушення або у працівників яких наявний конфлікт інтересів, а також громадськості; 2) запитувати та одержувати від державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в порядку, передбаченому Законом України "Про доступ до публічної інформації", інформацію про діяльність щодо запобігання корупції; 3) проводити, замовляти проведення громадської антикорупційної експертизи нормативно-правових актів та проектів нормативно-правових актів, подавати за результатами експертизи пропозиції до відповідних органів, отримувати від відповідних органів інформацію про врахування поданих пропозицій; 4) брати участь у парламентських слуханнях та інших заходах з питань запобігання корупції; 5) вносити пропозиції суб'єктам права законодавчої ініціативи щодо вдосконалення законодавчого регулювання відносин, що виникають у сфері запобігання корупції; 6) проводити, замовляти проведення досліджень, у тому числі наукових, соціологічних тощо, з питань запобігання корупції; 7) проводити заходи щодо інформування населення з питань запобігання корупції; 8) здійснювати громадський контроль за виконанням законів у сфері запобігання корупції з використанням при цьому таких форм контролю, які не суперечать законодавству; 9) здійснювати інші не заборонені законом заходи щодо запобігання корупції.

В контексті викладеного вище, не знаходять свого підтвердження обґрунтування позивача щодо наявності порушеного права на здійснення громадського контролю за виконанням законів у сфері запобігання корупції, оскільки НАЗК не було допущено порушення вимог чинних нормативно-правових актів та жодним чином не обмежено громадську організацію у виконанні нею своїх статутних цілей та завдань.

Право здійснювати облік, контроль та перевірку декларацій суб'єктів декларування відповідно до статей 11, 47-52 Закону України "Про запобігання корупції" наділено НАЗК.

Суд зауважує, що у спірному випадку громадська організація реалізувала надане їй законодавством право на звернення до НАЗК, водночас, в результаті отримання відповіді на кожне зі своїх звернень у останньої не виникло жодних правовідносин з НАЗК, які б стосувалися правомірності чи протиправності рішень, дій чи бездіяльності НАЗК, прийнятих та/або допущених в результаті не проведення перевірки декларації полковника поліції ОСОБА_4., керівника центру кримінальної розвідки ГУНП в Полтавській області.

Позивачем у справі не наведено обґрунтованих мотивів щодо того, яким чином оскаржувана, на думку позивача, протиправна бездіяльність відповідача порушує права позивача, тобто породжує, змінює або припиняє його права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин. Також, позивачем суду не надано доказів порушення вказаною бездіяльністю прав третіх осіб за захистом яких позивач міг звернутися до суду.

За викладених обставин, враховуючи розгляд та надання відповідей на кожне зі звернень громадської організації та відсутність порушеного права останньої, яке має полягати у відповідних правових наслідках у вигляді зміни стану прав та обов'язків позивача, суд доходить висновку, що позовні вимоги громадської організації про визнання протиправною бездіяльності НАЗК, яка полягає у не проведенні перевірки декларації за 2017 рік, поданої полковником поліції ОСОБА_4, керівником центру кримінальної розвідки ГУНП в Полтавській області, а також зобов'язання НАЗК провести таку перевірку є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

При прийнятті рішення у справі судом враховані правові позиції Верховного Суду, які викладені в постановах від 12.06.2018 справа №826/4406/16, від 06.12.2018 справа №9901/756/18, від 06.12.2018 справа №826/6985/17.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Громадської організації "Об'єднання народного контролю України в м. Полтава" (місцезнаходження юридичної особи: вул. Зигіна, буд. 30, кв. 14, м. Полтава, Полтавська область, 36014; адреса для листування: а/с 149, м. Полтава, Полтавська область, 36000, ідентифікаційний код 40911255) до Національного агентства з питань запобігання корупції (бульвар Дружби народів, 28, м. Київ, 01103, ідентифікаційний код 40381452) залишити без задоволення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 08 квітня 2019 року.

Суддя О.В. Гіглава