Рішення

від 25.03.2019 по справі 560/3963/18

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

Справа № 560/3963/18

РІШЕННЯ

іменем України

25 березня 2019 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Тарновецького І.І.

за участю:секретаря судового засідання Страхарської М.В. представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2, представників відповідача - ОСОБА_3, ОСОБА_4 розглянувши адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТ ІМПОРТ" до Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Хмельницькій області, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Р" № НОМЕР_1 від 11.09.2018, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "ВЕСТ ІМПОРТ" збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток на 925125,00 грн. та податкове повідомлення-рішення форми "П" № НОМЕР_2 від 11.09.2018, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "ВЕСТ ІМПОРТ" зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 142564 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 14.09.2018 на поштову адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТ ІМПОРТ" надійшов супровідний лист ГУ ДФС у Хмельницькій області від 12.09.2018 року яким надіслано податкове повідомлення-рішення форми "Р" № НОМЕР_1 від 11.09.2018, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "ВЕСТ ІМПОРТ" збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток на 925125,00 грн. та податкове повідомлення-рішення форми "П" № НОМЕР_2 від 11.09.2018, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "ВЕСТ ІМПОРТ" зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 142564 грн. Зазначені податкові повідомлення-рішення, прийняті на підставі Акту документальної позапланової виїзної перевірки № 1259/22-01-14-06/39552144 від 25.07.2018. Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕСТ ІМПОРТ" не погоджується з вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями, оскільки вони прийняті без врахування істотних обставин справи, висновки в Акті перевірки є помилковими, надуманими, безпідставними та зумовлені внаслідок помилкового тлумачення норм податкового законодавства, а тому враховуючи зазначене звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 07.12.2018 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання.

У строк встановлений судом представником відповідача подано до суду відзив на адміністративний позов. Згідно відзиву, податковий орган не погоджується із позовними вимогами та просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Ухвалою від 18.02.2019 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили суд адміністративний позов задовольнити.

Представники відповідача заперечили проти позову та просили відмовити у його задоволенні з підстав наведених у відзиві.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши усі обставини справи та надавши їм юридичну оцінку, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що на виконання Ухвали слідчого судді Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 18.08.2017 по справі 683/1990/17 про надання дозволу на проведення позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТ ІМПОРТ" начальником Головного управління ДФС у Хмельницькій області видано наказ №3638 від 13.11.2017 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ ВЕСТ Імпорт .

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕСТ ІМПОРТ" надіслало на адресу Головного управління ДФС у Хмельницькій області лист від 14.11.2017 №26, відповідно до якого позивач проінформував контролюючий орган про втрату всіх первинних документів у зв'язку із переїздом та просив надати строк для їх відновлення.

У зв'язку із ненаданням документів до перевірки, відповідачем складено Акт ненадання документів для проведення позапланової виїзної перевірки від 14.11.2017 №0253/22-01-14-06/39552144, та начальником ГУ ДФС у Хмельницькій області підписано наказ Про перенесення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТ ІМПОРТ", до дати отримання копій документів або забезпечення доступу до них.

18.12.2017 року посадовими особами відповідача складено Акт "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТ ІМПОРТ" ПН 39552144 податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 15.08.2017, валютного - за період з 01.01.2015 по 15.08.2017".

Позивач не погодившись із складеним відповідачем ОСОБА_5 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТ ІМПОРТ" ПН 39552144 податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 15.08.2017, валютного - за період з 01.01.2015 по 15.08.2017" подав заперечення на нього до ГУ ДФС у Хмельницькій області.

ГУ ДФС у Хмельницькій області розглянувши заперечення Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТ ІМПОРТ", направило на адресу позивача відповідь на заперечення до акту перевірки від 04.01.2018 №0013/22-01-14-06/39552144 в якій зазначено, що за результатом розгляду заперечення, та з урахуванням документів, що надано до заперечення, контролюючим органом прийнято рішення про проведення документальної позапланової перевірки.

Відповідно до наказу ГУ ДФС у Хмельницькій області від 10.07.2018 №2092 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Вест Імпорт" (з урахуванням наказу про продовження перевірки) посадовими особами податкового органу проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТ ІМПОРТ" (ПН 39552144) з питань, що стали предметом оскарження.

За результатами перевірки складено акт № 1259/22-01-14-06/39552144 від 25.07.2018.

Проведеною перевіркою встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "ВЕСТ ІМПОРТ" п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України № 2756-VI від 02.12.2010, із змінами та доповненнями, п. 1 ст. 3, п. 4, п. 6 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 за № 996-ХIV (із змінами та доповненнями), п. 6, п. 7, п. 11, п. 29 П(С)БО 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 № 246 (зі змінами та доповненнями) в результаті чого підприємством:

- завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування по податку на прибуток за 2015 на 142564,00 грн.;

- заниження податку на прибуток за 2016 в сумі 740101,00 грн.

Позивач від підписання та отримання примірника Акту перевірки відмовився, у зв'язку з чим посадовими особами відповідача 25.07.2018 складено Акт №0168/22-01-14-06/39552144 про відмову від отримання та неможливості вручення акту перевірки.

26.07.2018 відповідачем примірник акту із додатками направлено позивачу рекомендованим листом із повідомленням про вручення, номер відправлення 2900726842173, однак поштове вкладення повернуто на адресу відповідача із відміткою за закінченням терміну зберігання .

На підставі акту № 1259/22-01-14-06/39552144 від 25.07.2018 винесено податкові повідомлення - рішення форми "Р" № НОМЕР_1 від 11.09.2018, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "ВЕСТ ІМПОРТ" збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток на 925125,00 грн. та податкове повідомлення-рішення форми "П" № НОМЕР_2 від 11.09.2018, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "ВЕСТ ІМПОРТ" зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 142564 грн.

Позивач, не погодившись із прийнятими, податковим органом, податковими повідомленнями - рішеннями оскаржив їх в адміністративному порядку до ДФС України. За результатами розгляду скарги податкові повідомлення - рішення форми "Р" № НОМЕР_1 від 11.09.2018 та форми "П" № НОМЕР_2 від 11.09.2018 залишено без змін.

Податкові повідомлення - рішення форми "Р" № НОМЕР_1 від 11.09.2018 та форми "П" № НОМЕР_2 від 11.09.2018 надіслано на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТ ІМПОРТ" згідно супровідного листа № 22849/10/22-01-14-06-10 від 12.09.2018.

Позивач вважаючи рішення податкові повідомлення - рішення форми "Р" № НОМЕР_1 від 11.09.2018 та форми "П" № НОМЕР_2 від 11.09.2018 незаконним, такими, що порушують його права та законні інтереси, звернувся за захистом до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до підпункту 134.1.1. пункту 134.1. статті 134 Податкового кодексу України (далі ПК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Відповідно до пункту 44.1. статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з пунктом 44.2 статті 44 ПК України для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Відповідно до п. 138.1. ст. 138 ПК України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6- 138.9, підпунктами 138.10.2- 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати операційної діяльності, за приписами пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2- 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у відповідності до п. 138.4 ст. 138 ПК України, визнаються витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення.

Згідно положень пп. 138.8.1, 138.10.2 п. 138.8 ст. 138 ПК України, до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, які оцінюються у порядку, визначеному в положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку; до складу інших витрат включаються: адміністративні витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством: а) загальні корпоративні витрати, в тому числі організаційні витрати, витрати на проведення річних та інших зборів органів управління, представницькі витрати; б) витрати на службові відрядження й утримання апарату управління підприємством (у тому числі витрати на оплату праці адміністративного апарату) та іншого загальногосподарського персоналу; в) витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів загальногосподарського використання (оперативна оренда (у тому числі оренда легкових автомобілів), придбання пально-мастильних матеріалів, стоянка, паркування легкових автомобілів, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона); г) винагороди за консультаційні, інформаційні, аудиторські та інші послуги, що отримує платник податку для забезпечення господарської діяльності; ґ) витрати на оплату послуг зв'язку (пошта, телеграф, телефон, телекс, телефакс, стільниковий зв'язок та інші подібні витрати); д) амортизація нематеріальних активів загальногосподарського використання; е) витрати на врегулювання спорів у судах; є) плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків; ж) інші витрати загальногосподарського призначення.

Відповідно до п.п. 139.1.9 п. 139 ст. 139 ПК України встановлено, що витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це органу державної податкової служби та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Якщо платник податку не подасть у такий строк письмову заяву та не поновить зазначених документів до закінчення податкового періоду, що настає за звітним, не підтверджені відповідними документами витрати не включаються до витрат за податковий звітний період та розрахунку обєкта оподаткування, і на суму недосплаченого податку нараховується пеня в розмірі 120 відсотків облікової ставки Національного банку України. Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати (з урахуванням сплаченої пені) включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.

Згідно з п.29 П(С)БО 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 №246 (зі змінами та доповненнями), до складу інших витрат включаються витрати, які виникають під час діяльності (крім фінансових витрат), але не пов'язані безпосередньо з виробництвом та/або реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг). До таких витрат належать: собівартість реалізованих фінансових інвестицій (балансова вартість та витрати, пов'язані з реалізацією фінансових інвестицій); втрати від зменшення корисності необоротних активів; втрати від безоплатної передачі необоротних активів; втрати від неопераційних курсових різниць; сума уцінки необоротних активів і фінансових інвестицій; витрати на ліквідацію необоротних активів (розбирання, демонтаж тощо); залишкова вартість ліквідованих (списаних) необоротних активів; інші витрати діяльності.

Як зазначено в постанові Верховного Суду від 17.01.2018 р. у справі №804/8943/13-а правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум валових витрат та податкового кредиту виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної; наявності ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарської операції.

Водночас, наведені вище норми податкового законодавства у взаємозв'язку з приписами законодавства з питань бухгалтерського обліку та звітності визначають окремі випадки, за яких неможливе формування валових витрат, зокрема, це: не пов'язаність здійсненої операції (понесених витрат) з господарською діяльністю покупця (придбання товарів/послуг без мети їх використання у господарській діяльності); фіктивність операцій/нездійснення оподатковуваних операцій; видача податкової накладної особою, яка не є платником податку на додану вартість; відсутність у платника податків юридично значимих первинних документів.

Як вбачається із матеріалів справи відповідачем за результатами перевірки виявлено порушення, допущені позивачем при складанні податкової декларації по податку на прибуток за 2015 рік та фінансової звітності, а саме: Звіту про фінансові результати за 2015 рік, внаслідок чого Головним управлінням ДФС у Хмельницькій області прийнято податкове повідомлення - рішення від 11.09.2018 форми П №0009111406, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2015 рік у розмірі 142564 грн.

Судом встановлено, що позивачем придбано згідно митних декларацій від 26.11.2015 року №013994, від 19.11.2015 року №013695 товар - повністю укомплектований несівний кузов легкового автомобіля марки AUDI модель А6, рік виготовлення 2011, номер кузова/шасі WAUZZZ4F5BN007982 (МД від 26.11.2015 року №013994); кузов пасажирський автомобіль VOLKSWAGEN марки PASSAT, рік виготовлення 2006, колір коричневий, номер кузоваWVWZZZ3CZ6E120994 (від 19.11.2015 року №013695).

27.11.2015 згідно Договору купівлі - продажу № 2711/2015/1 від 27.11.2017 товар - повністю укомплектований несівний кузов легкового автомобіля марки AUDI модель А6, рік виготовлення 2011, номер кузова/шасі WAUZZZ4F5BN007982 було реалізовано ОСОБА_6, про що складено акт приймання - передачі майна від 27.11.2015.

11.12.2015 згідно Договору купівлі - продажу № А/1 від 11.12.2015 товар - кузов пасажирський автомобіль VOLKSWAGEN марки PASSAT, рік виготовлення 2006, колір коричневий, номер кузоваWVWZZZ3CZ6E120994 було реалізовано ОСОБА_6, про що складено акт приймання - передачі майна від 11.12.2015.

Як вбачається згідно наданих позивачем до суду митних декларацій від 26.11.2015 року №013994, від 19.11.2015 року №013695, актів приймання - передачі майна від 11.12.2015 року, від 27.11.2015 року, собівартість реалізованих товарів (повністю укомплектований несівний кузов легкового автомобіля марки AUDI модель А6, рік виготовлення 2011, номер кузова/шасі WAUZZZ4F5BN007982 та кузов пасажирський автомобіль VOLKSWAGEN марки PASSAT, рік виготовлення 2006, колір коричневий, номер кузоваWVWZZZ3CZ6E120994), яка підтверджується первинними документами за 2015 рік становить 230935,60 грн.

Вказані операції ТОВ „Вест Імпорт» відображено на субрахунку бухгалтерського обліку 902 Собівартість реалізованих товарів за IV квартал 2015 року.

Отже, позивач був зобов'язаний задекларувати собівартість реалізованої продукції за 2015 рік на суму 230935,60 грн.

Проте, позивач у Звіті про фінансові результати за 2015 рік, у рядку 2050 "Собівартість реалізованої продукції" задекларував 182000,00 грн.

Отже, враховуючи зазначене вище суд встановив, що позивачем неправомірно задекларовано у Звіті про фінансові результати за 2015 рік, в рядку 2050 "Собівартість реалізованої продукції" собівартість реалізованої продукції, в результаті чого останнім занижено суму собівартості реалізованої продукції на 48935,60 грн., (230935,60 - 182000,00грн. = 48935,60 грн.).

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що позивачем в графі 2270 „Інші витрати» Звіту про фінансовий результати за 2015 рік відображено суму інших витрат 191500,00 грн.

Позивачем не надано до суду первинних документів на підтвердження інших витрат за період який перевірявся та відповідних регістрів бухгалтерського обліку, а саме: карток рахунку, журналів проводок, журналів операцій, оборотно - сальдових відомостей по субрахунку 79 Інші витрати .

В судовому засіданні представник позивача зазначив, що вищевказані документи у товариства відсутні, оскільки були вилучені представниками правоохоронних органів.

В свою чергу, судом встановлено, а представником позивача не надано жодних доказів, що свідчать про вилучення документів, які підтверджують зазначені вище обставини.

Таким чином, у зв'язку із відсутністю первинних документів, що підтверджують правомірність формування графи 2070 Інші витрати Звіту про фінансові результати за 2015 рік, не можливо встановити правомірності формування показників відображених позивачем в рядку 2270 "Інші витрати" в загальній сумі 191500,00 грн. за 2015 рік.

Як вбачається із Податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2015 рік позивачем у рядку 01 Декларації „Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» задекларовано 191700,00 грн., в рядку 02 Декларації „Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток) визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності задекларовано - „мінус» 181800,00 грн. (збиток), в рядку 04 Декларації відображено об'єкт оподаткування - 181800,00 грн.), отже відображені позивачем у Податковій декларації з податку на прибуток підприємств за 2015 рік показники становлять: Дохід 191700 мінус (собівартість 182000 + інші витрати 191 500 = 373 500) = 191 700 - 373500 = -181800 грн. - об'єкт оподаткування з від'ємним значенням (збитки).

Однак, суд перевіряючи правомірність відображення позивачем показників у Податковій декларації з податку на прибуток підприємств за 2015 рік, із урахуванням наявних у справі доказів, дослідив, що останні мають становити: Дохід - 191 700 мінус (собівартість 182000 + 48935 (заниження собівартості) = 230935 + інші витрати 0 (повністю зменшено за результатами перевірки) = 230935) = 191700-230935= мінус 39236 - об'єкт оподаткування з від'ємним значенням (збитки).

За таких обставин, на підставі оцінки наявних в матеріалах справи доказів суд дійшов висновку, про протиправність дій позивача щодо відображення вказаних вище господарських операції в бухгалтерському та податковому обліках.

А тому, враховуючи зазначене відповідачем правомірно встановлено завищення ТОВ „Вест Імпорт» від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за 2015 рік на суму 142564 грн. (181800-39236=142564 грн.), та як наслідок правомірно прийнято податкове повідомлення-рішення форми „П» №0009111406 на зменшення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за 2015 рік у розмірі 142564 грн.

Щодо правомірності нарахування суми податкового зобов'язання ТОВ „Вест Імпорт» по податку на прибуток відповідно до податкового повідомлення - рішення від 11.09.2018 року форми Р №0009121406, яким збільшено грошові зобов'язання по податку на прибуток в сумі 925125 грн., в тому числі податкове зобов'язання в сумі 740100 грн., штрафні санкції (25%) 185025 грн., суд зазначає наступне.

Податковим органом під час проведеної перевірки встановлено, що позивачем занижено податок на прибуток від включення сум, не підтверджених первинними документами, на суму 1728015,00x0,18=311042,70 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивач в період, що перевірявся здійснював господарську діяльність реалізації та перепродажній підготовці транспортних засобів.

Із наданих до суду доказів, а саме актів прийому - передачі майна вбачається, що позивачем в перевіряємий період реалізовано продукцію собівартістю на суму 13069000,00 грн., яка складається із сум вартості реалізованих автомобілів та сум вартості послуг по передпродажній підготовці.

Даний факт підтверджується актами приймання - передачі транспортних засобів, які підтверджують факт реалізації транспортних засобів та Митними деклараціями, які підтверджують факт придбання транспортних засобів позивачем.

Однак, позивачем в рядку 2050 Собівартість реалізованої продукції Звіту про фінансові результати за 2016 рік задекларовано 14797000,00 грн.

Враховуючи вищевикладене позивачем занижено об'єкт оподаткування податком на прибуток за 2016 рік на суму 1728015,8 грн.

На підтвердження задекларованої собівартості реалізованої продукції на суму 1728015,8 грн. (14797000,00 грн. - 13069000,00 грн.) позивачем до суду та під час проведення перевірки податковому органу не надано жодного доказу.

Сума заниженого податку на прибуток від включення сум, не підтверджених первинними документами складає 1728015x0,18=311042,7 грн.

Отже, враховуючи зазначене відповідачем правомірно встановлено, що позивачем занижено податок на прибуток від включення сум, не підтверджених первинними документами, на суму 1728015,00x0,18=311042,70 грн.

Разом з тим, судом встановлено, що відповідач невірно визначив позивачу суми грошових зобов'язань з податку на прибуток підприємств спірним податковим повідомленням-рішенням на суму 429058,08 грн., а саме від включення позивачем сум до складу собівартості реалізованої продукції послуги із контрагентами ТОВ "Нарс Авто" (ПН 33965307), ПП ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_3) та ПП ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_4) в розмірі 2383656 грн..

В обґрунтування висновків Акту перевірки відповідач посилається на те, що до собівартості реалізованої продукції (рядок 2050 Звіту про фінансові результати), ТОВ „Вест Імпорт» віднесено вартість послуг по ремонту та передпродажній підготовці автомобілів по актах, які складені контрагентами: ТОВ Нарс Авто (ПН 33965307) на суму 175000 грн., ФОП ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_3) на суму 1031714 грн.; ФОП ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_4) на суму 1121854 грн. та по актах, виписаних на послуги мийки автомобілів ПП ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_4) на суму 55088 грн. Загальна вартість послуг по зазначених контрагентах становить 2383656 грн.

Вказує, що надані позивачем документи, а саме акти прийняття-передачі виконаних робіт та акти надання послуг не підтверджують фактичного надання послуг, виконання робіт (послуги з технічного обслуговування та ремонту автотранспортних засобів), оскільки ТОВ «Вест Імпорт» не надано документів стосовно того, які саме роботи були виконані по кожному автотранспортному засобу, не надано документального підтвердження вартості ремонту кожного автомобіля.

Відповідач вказує, що позивачем занижено об'єкт оподаткування податком на прибуток за 2016 рік на суму 2383656,8 грн. (175000+1031714+1121854+55088=2383656 грн.), внаслідок чого сума заниженого податку на прибуток від включення сум до складу собівартості реалізованої продукції послуги із зазначеними контрагентами, складає 2383656x0,18 = 429058,08 грн., а штрафні санкції на підставі ст. 123 Податкового кодексу України становлять - 185025,00 грн. (25% від суми визначеного податкового зобов'язання).

Відповідно до вимог ст. 67 Конституції України платники податків повинні сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законами терміни.

Як зазначив Вищий адміністративний суд України в інформаційному листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11, судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку. При цьому в обов'язковому порядку необхідно досліджувати наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку.

Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій позивачем із ТОВ "Нарс Авто" (ПН 33965307), ФОП ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_3) та ФОП ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_4), мету отриманих послуг, обставини використання отриманих послуг у власній господарській діяльності позивача.

Суд враховує, що аналіз реальності господарської операції повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків, усіх первинних документів, які належить складати залежно від певного виду господарської операції, - договори, акти виконаних робіт тощо та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Судом встановлено, що 02.11.2015 між позивачем, як Замовником та ФОП ОСОБА_7, як Виконавцем був укладений договір надання послуг з миття автомобілів. На виконання умов даного договору Виконавець зобов'язувався за завданням Замовника відповідно до умов Договору надати послуги з миття автомобілів, а Замовник зобов'язувався оплатити надані послуги.

Факт надання послуг згідно зазначеного Договору підтверджується актами надання послуг від 31.12.2016 на суму 15650,00 грн., від 30.11.2016 на суму 6260,00 грн., від 31.10.2016 на суму 13146,00 грн., від 30.09.2016 на суму 5008,00 грн., від 31.08.2016 на суму 9390,00 грн., від 31.07.2016 на суму 10642,00 грн., від 30.06.2016 на суму 4382,00 грн., від 31.05.2016 на суму 6260,00 грн., від 30.04.2016 на суму 7512,00 грн., від 31.03.2016 на суму 1252,00 грн.. Копії зазначених документів долучені до матеріалів справи.

Також судом встановлено, що між позивачем, як Замовником та ФОП ОСОБА_7, як Виконавцем був 02.11.2015 укладений договір про надання послуг з технічного обслуговування та ремонту автотранспортних засобів (перепродажна підготовка).

Предметом даного Договору є зобов'язання Виконавця виконувати перепродажну підготовку, а саме: ремонт та технічне обслуговування транспортних засобів Замовника, а також використовувати при наданні послуг запасні частини та матеріали, а Замовник зобов'язується своєчасно сплачувати виконані роботи, запасні частини та матеріали на умовах, визначених Договором.

На підтвердження здійснення господарської операції згідно вказаного Договору сторонами було складено акт надання послуг від 30.11.2015 на суму 26975,00 грн., без ПДВ, копію якого надано до матеріалів справи.

Суд дослідивши укладені між позивачем та його контрагентом ФОП ОСОБА_7 договори надання послуг з миття автомобілів від 02.11.2015 та про надання послуг з технічного обслуговування та ремонту автотранспортних засобів (перепродажна підготовка) від 02.11.2015, та складенні на їх виконання акт надання послуг встановив, що останні складенні у відповідності до вимог чинного законодавства та містять інформацію щодо змісту та обсягу виконаних робіт, а також щодо вартості виконаних робіт.

Також, судом встановлено, що 04.01.2016 що між позивачем, як Замовником та ФОП ОСОБА_6, як Виконавцем був укладений договір про надання послуг з технічного обслуговування та ремонту автотранспортних засобів (перепродажна підготовка).

Предметом даного Договору є зобов'язання Виконавця виконувати перепродажну підготовку, а саме: ремонт та технічне обслуговування транспортних засобів Замовника, а також використовувати при наданні послуг запасні частини та матеріали, а Замовник зобов'язується своєчасно сплачувати виконані роботи, запасні частини та матеріали на умовах, визначених Договором та оплатити наданні послуги.

На підтвердження здійснення господарської операції згідно вказаного Договору сторонами було складено акти надання послуг від 29.12.2016 на суму 210827,00 грн., без ПДВ, від 30.11.2016 на суму 91612,00 грн., без ПДВ, від 31.10.2016 на суму 205997,00 грн., без ПДВ, від 28.09.2016 на суму 91367,00 грн., без ПДВ, від 30.08.2016 на суму 184915,00 грн., без ПДВ, від 30.07.2016 на суму 219759,00 грн., без ПДВ, від 30.06.2016 на суму 92024,00 грн., без ПДВ, від 25.05.2016 на суму 110349,00 грн., без ПДВ, від 29.04.2016 на суму 119517,00 грн., без ПДВ, від 28.03.2016 на суму 29892,00 грн., без ПДВ, від 31.01.2016 на суму 14927,00 грн., без ПДВ, копії яких надано до матеріалів справи.

Суд дослідивши надані позивачем документи на підтвердження виконання умов Договору про надання послуг з технічного обслуговування та ремонту автотранспортних засобів (перепродажна підготовка) від 04.01.2016, встановив, що останні складено із дотриманням вимог та у відповідності до вимог чинного законодавства, акти надання послуг містять інформацію щодо змісту та обсягу виконаних робіт, а також щодо вартості виконаних робіт.

Стосовно господарської діяльності позивача із контрагентом ТОВ "Нарс Авто", судом встановлено, що 20.05.2016 між позивачем, як Замовником та ТОВ "Нарс Авто", як Виконавцем був укладений договір на технічне обслуговування та ремонт транспортних засобів № 2005. Предметом даного Договору є зобов'язання Виконавця виконувати ремонт та технічне обслуговування транспортних засобів Замовника, а також використовувати при наданні послуг запасні частини та матеріали, а Замовник зобов'язується своєчасно сплачувати виконані роботи, запасні частини та матеріали на умовах, визначених Договором.

На виконання умов даного договору 23.05.2016 Виконавець виконав та передав роботи по ремонту та перепродажній підготовці ТЗ, про що складено Акт прийняття-передачі виконання робіт № 1 від 23.05.2016 на загальну суму 300000,00 грн., в тому числі ПДВ 50000,00 грн.

Копії зазначених документів долучені до матеріалів справи та досліджено судом в судовому засіданні, з яких вбачається, що останні складено безпосередньо під час здійснення господарської операції, Акт прийняття-передачі виконання робіт № 1 від 23.05.2016 відображає зміст та обсяг проведеної господарської операції.

Також, судом встановлено, що Акт прийняття-передачі виконання робіт № 1 від 23.05.2016 складено у звітному періоді, в якому було здійснено господарські операції по ремонту та перепродажній підготовці ТЗ.

Під час розгляду справи відповідачем не заперечувався факт відсутності заборгованості позивача перед ТОВ "Нарс Авто", ФОП ОСОБА_6, ФОП ОСОБА_7 з приводу оплати наданих послуг та виконаних робіт згідно укладених договорів із вказаними контрагентами.

Судом встановлено, що на час здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, останні були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ТОВ "Нарс Авто", як юридична особа та ОСОБА_6, ОСОБА_7, як фізичні особи підприємці, а також були платниками податків. Вказане також підтверджено контролюючим органом у акті перевірки.

Отже, укладені договори між позивачем та його контрагентами про технічне обслуговування та ремонт транспортних засобів, та надання послуг з миття автомобілів визнаються судом належним та допустимим доказом наявності між позивачем та контрагентом позивача факту вчинення правочинну в розумінні ст.202 Цивільного кодексу України.

Представник відповідача в судовому засіданні зазначив, що частина актів виконаних робіт складена позивачем та його контрагентами після реалізації автомобіля кінцевому споживачу, проте суд не погоджується із таким твердженням відповідача, оскільки судом в судовому засіданні досліджено надані до суду акти прийому передачі майна, які підтверджують факт реалізації ТОВ „Вест Імпорт» ТЗ у 2016 році та співставлено із наданими до суду актами виконання робіт складеними позивачем та його контрагентами на підставі договорів про надання послуг з технічного обслуговування та ремонту автотранспортних засобів, та послуг мийки автомобілів, з яких встановлено, що даті реалізації ТЗ передувала дата виконаних робіт згідно укладених Договорів.

Також, пояснення відповідача спростовує надана до суду представником позивача зведена таблиця наданих контрагентами ТОВ „Вест Імпорт» послуг з технічного обслуговування, миття та продажу ТОВ „Вест Імпорт» транспортних засобів за 2016 рік.

Таким чином, документально не підтверджується заниження позивачем податкового зобов'язання з податку на прибуток за 2016 рік на суму 429058,08 грн. (2383656x0,18), внаслідок віднесення до собівартості реалізованої продукції вартість послуг по ремонту та передпродажній підготовці автомобілів та послуг мийки автомобілів наданих ТОВ „Вест Імпорт» його контрагентами ТОВ Нарс Авто , ФОП ОСОБА_6, ФОП ОСОБА_7 на загальну суму 2383656 грн.

Отже, враховуючи вище викладене суд приходить до висновку, що відповідач неправомірно встановив заниження позивачем податку на прибуток за 2016 рік на суму 429058,08 грн. (2383656x0,18), внаслідок чого оскаржуване податкове повідомлення-рішення форми "Р" № НОМЕР_1 від 11.09.2018 в цій частині слід скасувати.

Відповідно до п.123.1 ст.123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

В зв'язку з цим суд визнає обґрунтованим застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 77760,70 грн., що складає 25 відсотків від донарахованих податкових зобов'язань в розмірі 311042,70 грн. В іншій частині податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Хмельницькій області форми "Р" № НОМЕР_1 від 11.09.2018, є протиправним і підлягає скасуванню.

Таким чином, суд визнає протиправним та скасовує податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Хмельницькій області форми "Р" № НОМЕР_1 від 11.09.2018 в частині збільшення ТОВ „Вест Імпорт» податкових зобов'язань з податку на прибуток в розмірі 429057,30 грн., та штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 107264,30 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 та ч. 1 ст. 73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Приймаючи до уваги викладене, оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ч. 3 ст.139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням часткового задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку про стягнення з Головного управління ДФС у Хмельницькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТ ІМПОРТ" судові витрати в сумі 8044,51 грн.

Керуючись ст.ст. 143, 241-246, 250-251 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Хмельницькій області форми "Р" № НОМЕР_1 від 11.09.2018, в частині нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю "ВЕСТ ІМПОРТ" податкового зобов'язання на суму 429057,30 грн., та штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) на суму 107264,30 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Хмельницькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТ ІМПОРТ" судові витрати в сумі 8044 (вісім тисяч сорок чотири) грн. 51 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 04 квітня 2019 року

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕСТ ІМПОРТ" (вул. Федорова, 1/1, м. Старокостянтинів, Хмельницька область, 31100 , код ЄДРПОУ - 39552144) Відповідач:Головне управління ДФС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 39492190)

Головуючий суддя /підпис/ ОСОБА_8 "Згідно з оригіналом" Суддя ОСОБА_8