Окрема ухвала

від 28.03.2019 по справі 910/21223/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

ОКРЕМА УХВАЛА

м. Київ

28.03.2019Справа №910/21223/15

Господарський суд міста Києва, розглядаючи в судовому засіданні 28.03.2019 скаргу Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго" в особі структурної одиниці Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго" на дії Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві у справі №910/21223/15 за позовом Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго" в особі структурної одиниці Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго" "Старобешівської теплової електричної станції" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспортобладнання" про стягнення 47 844,53 грн.

Суддя Бойко Р.В.

при секретарі судового засідання Бариновій О.І.

Представники учасників справи: від позивача:Жукова Л.А від відповідача:не з'явився від органу ДВС:не з'яввся ВСТАНОВИВ:

На розгляді господарського суду міста Києва перебували позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго" в особі структурної одиниці Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго" "Старобешівської теплової електричної станції" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспортобладнання" про стягнення 47 844,53 грн., а саме: 10 649,33 грн. - основного боргу, 37 195,20 грн. - пені.

Рішенням господарського суду міста Києва від 10.09.2015 у справі №910/21223/15 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспортобладнання" на користь Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго" в особі структурної одиниці Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго" "Старобешівської теплової електричної станції" 10 649,30 грн. - основного боргу, 940,92 грн. - пені, 442,59 грн. - витрат по сплаті судового збору. В іншій частині в позові відмовлено.

28.09.2015 на виконання вказаного рішення господарським судом міста Києва було видано відповідний наказ.

Стягувач пред'явив до виконання наказ господарського суду міста Києва №910/21223/15 від 28.09.2015 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспортобладнання" на користь Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго" в особі структурної одиниці Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго" "Старобешівської теплової електричної станції" 12 032,81 грн. до Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві.

Постановою від 18.05.2017 державним виконавцем Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Валевським Олександром Олександровичем відкрито виконавче провадження №53967068 по виконанню наказу господарського суду міста Києва №910/21223/15 від 28.09.2015.

Постановою від 26.10.2017 у виконавчому провадженні №53967068 державним виконавцем Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Валевським Олександром Олександровичем виконавчий документ - наказ господарського суду міста Києва від №910/21223/15 від 28.09.2015 повернуто стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" у зв'язку з відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.01.2018 скаргу Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго" задоволено повністю:

- визнано неправомірними дії державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Валевського Олександра Олександровича щодо прийняття постанови від 26.10.2017 про повернення виконавчого документу стягувачу у виконавчому провадженні №53967068;

- скасовано постанову державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Валевського Олександра Олександровича від 26.10.2017 про повернення виконавчого документу стягувачу у виконавчому провадженні №53967068;

- зобов'язано орган державної виконавчої служби в порядку ч. 1 ст. 345 Господарського процесуального кодексу України не пізніше ніж у десятиденний строк з дня одержання даної ухвали повідомити суд і заявника про її виконання.

На виконання ухвали від 18.01.2018 державним виконавцем Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Валевським Олександром Олександровичем прийнято постанову про скасування процесуального документу від 05.02.2018 у виконавчому провадженні №53967068, якою було скасовано постанову від 26.10.2017 про повернення виконавчого документу стягувачу у виконавчому провадженні №53967068 та повідомлялось стягувача про необхідність в продовж місяця з дня надходження цієї постанови пред'явити відповідний наказ до виконання.

Стягувач звернувся до Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві із заявою вих. №01-1.1/00475 від 23.02.2018 про пред'явлення наказу до виконання після скасування постанови про повернення виконавчого документу стягувачу, до якої було долучено, зокрема, оригінал наказу господарського суду міста Києва від №910/21223/15 від 28.09.2015.

Дана заява з доданими до неї документами була одержана Печерським районним відділом державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві 26.02.2018 , що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0315054004614.

07.03.2019 у відповідь на свій запит з приводу стану виконання наказу стягувачем одержано постанову державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Валевського Олександра Олександровича від 22.12.2018 про закінчення виконавчого провадження №53967068.

Вказана постанова мотивована тим, що стягувач в місячний строк з моменту відновлення виконавчого провадження не пред'явив виконавчий документ до виконання.

Судом було визнано наведені підстави для закінчення виконавчого провадження необґрунтованими та безпідставними, оскільки на підтвердження пред'явлення оригіналу наказу господарського суду міста Києва від №910/21223/15 від 28.09.2015 стягувачем було долучено до матеріалів справи як копію відповідної заяви так і рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, з якого вбачається, що оригінал відповідного виконавчого документу надійшов до органу виконавчої служби - 26.02.2018, тобто через 20 календарних днів від дати прийняття постанови про відновлення виконавчого провадження - 05.02.2018.

При цьому, Печерський районний відділ державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві не скористався своїм правом на спростування таких тверджень скаржника, як і не надав доказів зворотного.

За таких обставин суд прийшов до висновку, що дії державного виконавця щодо прийняття постанови від 22.12.2018 про закінчення виконавчого провадження №53967068 не відповідають вимогам закону та є неправомірними, у зв'язку з чим ухвалою господарського суду міста Києва від 28.03.2019 визнано неправомірними дії державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Валевського Олександра Олександровича щодо прийняття постанови від 22.12.2018 про закінчення виконавчого провадження №53967068 та скасовано постанову Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 22.12.2018 про закінчення виконавчого провадження №53967068.

Попри наведене, судом встановлено, що наказ господарського суду міста Києва №910/21223/15 від 28.09.2015 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспортобладнання" на користь Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго" в особі структурної одиниці Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго" "Старобешівської теплової електричної станції" 12 032,81 грн. перебуває на виконанні Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві з травня 2017 року (майже два роки), проте не лише не є виконаним, а судом встановлювались факти безпідставного повернення державним виконавцем відповідного наказу стягувачу, бездіяльність державного виконавця починаючи з лютого 2018 року щодо вчинення будь-яких дій з виконання такого наказу, безпідставність закінчення виконавчого провадження.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Варто зазначити, що наведені приписи були розглянуті Конституційним Судом України у своєму рішенні №18-рп/2012 від 13.12.2012, в якому вказано, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Розглядаючи справу №5-рп/2013 Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26.06.2013 зазначив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

З наведених приписів Конституції України та рішень Конституційного Суду України вбачається декларування нашою державою права кожного, на чию користь ухвалено судове рішення, на його виконання.

Законом України №475/97 від 17.07.1997 ратифіковано Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (надалі - "Конвенція") та Перший протокол до Конвенції, а відтак в силу ст. 9 Конституції України вони є частиною національного законодавства України.

Відповідно до ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Як вбачається із практики Європейського суду з прав людини, право на судовий розгляд, гарантоване статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони, яка поважає верховенство права, дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справах "Горнсбі проти Греції", "Бурдов проти Росії", "Ясіун'єне проти Литви", "Руйану проти Румунії", "Совтрансавто-Холдинг" проти України", "Шмалько проти України").

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Агрокомплекс проти України міститься висновок, що існування заборгованості, яка підтверджена остаточним і обов'язковим для виконання судовим рішенням, дає особі, на користь якої таке рішення винесено, підґрунтя для законного сподівання на виплату такої заборгованості і становить майно цієї особи у значенні статті 1 Першого протоколу.

Відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу (справа Юрій Миколайович Іванов проти України ).

Тобто, практика Європейського суду з прав людини однозначно свідчить про те, що невід'ємною умовою забезпечення права на суд є виконання судового рішення.

Однак, наведені приписи державним виконавцем Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Валевським Олександром Олександровичем були залишені поза увагою, оскільки після того, як судом було встановлено порушення права стягувача на виконання прийнятого на його користь рішення та постановлено ухвалу господарського суду міста Києва від 18.01.2018, якою, зокрема, зобов'язано орган державної виконавчої служби в порядку ч. 1 ст. 345 Господарського процесуального кодексу України не пізніше ніж у десятиденний строк з дня одержання даної ухвали повідомити суд і заявника про її виконання, останній не лише не усунув встановлені судом порушення, а й протягом майже 10 місяців не вчиняв жодних дій в межах виконавчого провадження та лише після звернення стягувача із запитом про надання інформації прийняв постанову, якою закінчив виконавче провадження.

Так, навіть якщо припустити, що стягувачем не було б направлено на вимогу органу виконавчої служби оригіналу виконавчого документу, то державний виконавець за належного виконання ним своїх посадових обов'язків зобов'язаний був прийняти постанову про закінчення виконавчого провадження не пізніше ніж у березні 2018 року, натомість постанова про закінчення виконавчого провадження №53967068 датована 22.12.2018.

При цьому, у суду наявні обґрунтовані сумніви щодо дійсності вказаної у цій постанові дати її складення, оскільки жодних доказів її направлення стягувачу відділом ДВС не надано, натомість згідно наявних у матеріалах справи документів дана постанова разом із супровідним листом надійшла Публічному акціонерному товариству "Донбасенерго" лише 07.03.2019 (згідно вхідної відмітки №01-00549-02/1.10), тобто через 13 днів після надходження до Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві запиту стягувача про надання інформації щодо стану виконання спірного наказу.

Враховуючи визначені Нормативами і нормативними строками пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України №958 від 28.11.2013, строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку, та відсутність доказів направлення постанови про закінчення виконавчого провадження стягувачу у 2018 році, суд вважає, що цілком імовірним є складення постанови про закінчення виконавчого провадження №53967068 лише після надходження запиту стягувача, або ж невиконання державним виконавцем свого обов'язку із направлення такої постанови стягувачуу визначений законом строк.

В будь-якому випадку, такі дії та бездіяльність державного виконавця не відповідають засадам виконавчого провадження (ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження"), зокрема, розумності строків виконавчого провадження.

У рішенні у справі "Ромашов проти України" Європейський суд вказував, що важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "суду" (рішення у справі "Горнсбі проти Греції").

А у справі "Михайленки проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що відмовою протягом декількох років вжити необхідних заходів для виконання остаточних рішень у цій справі державні органи України позбавили положення пункту 1 статті 6 Конвенції усього її практичного значення.

Отже, при розгляді скарги Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго" в особі структурної одиниці Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго" на дії Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві, судом було встановлено, що остаточне судове рішення - рішення господарського суду міста Києва від 10.09.2015 у справі №910/21223/15, яке набуло статусу остаточного 26.09.2015, станом на 28.03.2019 залишається невиконаним, незважаючи на те, що наказ господарського суду міста Києва від №910/21223/15 від 28.09.2015 перебуває на виконанні у Печерському районному відділі державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві з травня 2017 року.

Більше того, судом констатовано, що з жовтня 2017 року державним виконавцем спочатку безпідставно повернуто такий наказ стягувачу, а потім допущено триваючу бездіяльність (10 місяців) з поновлення порушеного права стягувача та в цілому державним виконавцем не виявлялась розумна зацікавленість станом виконавчого провадження №53967068, а потім державний виконавець безпідставно закінчив виконавче провадження.

Крім того, Печерським районним відділом державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві не було виконано вимог ухвали господарського суду міста Києва від 18.01.2018 та було проігноровано вимоги ухвали суду від 20.03.2019 щодо надання витребуваних судом доказів та забезпечення явки свого представника в судове засідання, яка була визнана судом обов'язковою, що в цілому може свідчити про неповагу відділу державної виконавчої служби до прийнятих судом остаточних судових рішень, або про необізнаність працівників відділу з положеннями законодавства щодо обов'язковості судових рішень в Україні.

В будь-якому випадку викладене свідчить про свідоме ігнорування органом держаної виконавчої служби положень Конституції України, Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Господарського процесуального кодексу України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Частиною 1 статті 246 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу.

В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення (ч. 5 ст. 246 Господарського процесуального кодексу України).

Наведене невиконання остаточного судового рішення (рішення господарського суду міста Києва від 10.09.2015 у справі №910/21223/15, яке набуло статусу остаточного 26.09.2015) Печерським районним відділом державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві протягом майже 2 років (за встановлення судом порушень відділом ДВС вимог Закону України "Про виконавче провадження" під час виконання виконавчого документа ще в січні 2018 року) безсумнівно є порушенням ч. 1, 2 ст. 129-1 Конституції України, ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", ч. 1 ст. 18 Господарського процесуального кодексу України та ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно ч. 6 ст. 246 Господарського процесуального кодексу України окрема ухвала надсилається відповідним юридичним та фізичним особам, державним та іншим органам, посадовим особам, які за своїми повноваженнями повинні усунути виявлені судом недоліки чи порушення чи запобігти їх повторенню.

Оскільки судом, було виявлено наведені порушення у діяльності Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві, то суд вбачає за необхідне направити дану окрему ухвалу Міністерству юстиції України, як центральному органу на який покладено обов'язок із забезпечення формування та реалізації державної політики у сфері примусового виконання рішень, а також яке наділене компетенцією щодо контролю та нагляду за діяльністю державних виконавців.

З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання (ч. 7 ст. 246 Господарського процесуального кодексу України).

За таких обставин, господарський суд міста Києва виносить на адресу Міністерства юстиції України окрему ухвалу про необхідність усунення порушень та недоліків в роботі Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві та налагодження його діяльності в сфері належного та повного виконання наказу господарського суду міста Києва №910/21223/15 від 28.09.2015, виданого на виконання остаточного судового рішення - рішення господарського суду міста Києва від 10.09.2015 у справі №910/21223/15, та вважає, що достатнім та обґрунтованим строком для надання ними відповіді є - один місяць з моменту одержання окремої ухвали.

Керуючись статтями 234, 246 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Направити окрему ухвалу Міністерству юстиції України з метою усунення порушень законодавства в частині обов'язковості виконання судового рішення господарського суду міста Києва від 10.09.2015 у справі №910/21223/15, яке набуло статусу остаточного.

2. Визначити Міністерству юстиції України строк для надання відповіді щодо обставин, з яких постановлено дану окрему ухвалу, - один місяць з моменту одержання даної окремої ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (28.03.2019) та може бути оскаржена протягом десяти днів з дати складення її повного тексту шляхом подання у відповідності до п. 17.5 ч. 1 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Господарського процесуального кодексу України апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду або через господарський суд міста Києва.

Повний текст ухвали складено 05.04.2019.

Суддя Р.В. Бойко