Рішення

від 29.03.2019 по справі 909/770/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.03.2019 м. Івано-ФранківськСправа № 909/770/18

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Грици Ю.І.

секретар судового засідання Максимів Н. Б.

представники сторін не з"явилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпат-Полімер", вул. Промислова, 4,м. Калуш,Калуський район, Івано-Франківська область,77306

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістік ОСОБА_1" вул. Промислова, 4,м. Калуш,Івано-Франківська область,77305; проспект Дніпровський, б. 6-7, Обухівський район, Київська область, 08720

про стягнення збитків

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Карпат-Полімер" звернулося до суду з позовом про стягнення з ТОВ "Логістік ОСОБА_1" збитків у розмірі 489 800,00 грн. що завдані у зв'язку із пошкодженням акумуляторних тягових батарей до електричних навантажувачів та судові витрати .

Ухвалою суду від 11.09.18 відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 04.10.18. Ухвалою від 04.10.18 зупинено провадження у справі. Ухвалою суду від 06.11.18 провадження у справі поновлено, підготовче засідання призначено на 27.11.18. Ухвалою від 27.11.18 заяву ТОВ "Карпат-Полімер" (вх.№18019/18) про забезпечення позову задоволено частково. В судовому засіданні 27.11.2018 оголошувалась перерва до 06.12.2018. Ухвалою суду від 06.12.2018 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРПАТ-ПОЛІМЕР" (вх.№18755/18 від 05.12.2018) про залучення товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРСІС" (вул. Вікентія Хвойки, 18/14, м. Київ, код ЄДРПОУ 38322885) в якості спеціаліста у справі задоволено та доручено спеціалісту ОСОБА_2 проведення діагностики акумуляторних батарей, провадження у даній справі зупинено до надання спеціалістом висновку за результатами проведеного дослідження. Ухвалою від 04.02.2019 провадження у справі поновлено, підготовче засідання призначено на 19.02.2019. Ухвалою суду 19.02.19 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 12.03.19. Ухвалою суду від 12.03.19 відкладено розгляд справи на 29.03.19.

Представники сторін в судове засідання не з"явилися. Причини свого неприбуття суду не повідомили. Ухвали суду повернулися з відмітками про те, що позивач не отримав повідомлення "за терміном зберігання", відповідач - "неправильно зазначена адреса одержувача". При цьому, слід зазначити, що попередні ухвали відповідачем були отримані за адресою вказаною в позовній заяві. Згідно витягу з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістік ОСОБА_1" є проспект Дніпровський, б. 6-7, Обухівський район, Київська область, 08720. За вказаною адресою також було надіслано ухвалу суду від 12.03.19, яка відповідно до витягу з відстеження поштових відправлень "Укрпошта" була вручена представнику відповідача за дорученням 18.03.19(витяг та реєстр поштових відправлень суду міститься в матеріалах справи). Однак, повідомлення про вручення ухвали повернулося суду з відміткою відділення поштового зв"язку про те, що ухвала суду не вручена "за закінченням встановленого терміну зберігання".

Згідно з ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

У разі якщо ухвалу суду було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що сторони по даній справі були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи судом; з метою безпідставного затягування розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін.

В попередніх судових засіданнях представники позивача позовні вимоги підтримали посилаючись на недотримання відповідачем умов договору оренди автонавантажувачів в частині належного підтримання та збереження об"єкту оренди - акумуляторних тягових батарей в зв"язку з чим орендодавцю завдано збитки, які останній просить стягнути з відповідача в сумі 489800,0грн. В ході розгляду справи, за наслідками проведеного дослідження акумуляторних тягових батарей позивач заявив клопотання про зменшення позовних вимог в частині стягнення збитків завданих у зв"язку із пошкодженням акумуляторних тягових батарей до електричних навантажувачів, зокрема просить суд стягнути збитки в сумі 376 800,01 грн.

Представник відповідача в попередніх судових засіданнях проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві на позов. Зокрема, зазначає, що ним дотримано всіх умов договору оренди щодо використання та експлуатації предмету оренди; 4 акумуляторні тягові батареї, що були передані в оренду , не відповідали технічним вимогам в частині їх номінальної ємності про що відповідач повідомляв листом орендодавця. А відтак, вважає, що підстав для відшкодування збитків немає. Просить суд в позові відмовити.

В ході розгляду справи, за клопотанням позивача, ухвалою суду від 27.11.18 було накладено арешт в межах ціни позову на грошові кошти ТОВ "Логістик ОСОБА_1", що знаходиться на його банківських рахунках та на грошові кошти на всіх інших рахунках, які буде виявлено державним виконавцем при виконанні ухвали суду про забезпечення позову.

За клопотанням позивача, судом було доручено спеціалісту ОСОБА_2 провести діагностику акумуляторних батарей, що передавалися в оренду ТОВ "Логістик ОСОБА_1". Висновок спеціаліста міститься в матеріалах справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані сторонами докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст.86 ГПК України, з"ясувавши обставини на яких грунтуються позовні вимоги, з врахуванням ст.6Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку, суд вважає за необхідне зазначити наступне:

17.05.17 між ТОВ Карпат - Полімер та ТОВ Логістік ОСОБА_1" було укладено договір оренди автонавантажувачів № 1705/1 за яким позивач зобов'язався надати Відповідачу в тимчасове платне користування (оренду) основні засоби, а саме: навантажувачі та тягові акумуляторні батареї (далі - об'єкт оренди) згідно переліку в п.1.1.Договору.

На виконання умов договору відповідачу було передано в тимчасове платне користування (оренду) дизельні та електричні навантажувачі та додаткові тягові акумуляторні батареї до електричних навантажувачів, що підтверджується актами приймання-передачі.

Згідно п.3.2 договору об'єкт оренди передавався у користування відповідачу до 31.12.2017 року. В подальшому цей строк було продовжено до 31.12.18 додатковими угодами до договору.

Згідно укладеного договору орендар зобов'язувався забезпечувати збереження об'єкта оренди та підтримання його в належному для використання технічному стані (п.п. 6.2.4. п. 6.2. договору), а також до початку експлуатації об'єкта оренди зобов'язувався провести відповідне навчання працівників та допускати до експлуатації Об'єкта оренди тільки кваліфікований та спеціально навчений персонал (п.п. 6.2.7. п. 6.2. Договору). Під час експлуатації Об'єкта оренди орендар також зобов'язувався суворо дотримуватись вимог Інструкції з експлуатації автонавантажувачів (п.п. 6.2.8. п. 6.2. Договору).

При підписанні Актів приймання-передачі як електричних навантажувачів, так і додаткових тягових батарей до них, відповідачем не заявлялись жодні претензії щодо номінальної ємності переданих батарей, що свідчить про те, що об'єкт оренди на момент передачі його у тимчасове користування (оренду) орендарю знаходився в справному технічному стані, відповідно до вимог, які пред'являються до навантажувачів, що експлуатуються (п. 1.7. Договору, п. 2.2. Договору, п.п. 5.2.1. п. 5 Договору).

Як свідчать обставини справи, відповідачем впродовж майже року здійснювалась технічна та комерційна експлуатація Об'єкта оренди на умовах його нормального та безпечного використання у відповідності до мети оренди, визначеної в п. 1.4. Договору (п. 1.8. Договору) та не виставлялось жодних претензій, які б стосувались забезпечення нормальної роботи тягових акумуляторних батарей.

15.06.2018 року на адресу орендодавця надійшов лист орендаря, в якому зазначено про те, що 4 тягові батареї не відповідають технічним вимогам, а саме відсутня номінальна ємність, яка забезпечує їх функціонування, заряджена батарея забезпечує до 3-х годин роботи, що суперечить технічним характеристикам.

Слід зазначити, що згідно вищезгаданих технічних характеристик вказаних батарей, вони повинні забезпечувати безперебійну роботу навантажувача впродовж не менше як 8 годин поспіль. Тому, у разі, коли батареї у зарядженому стані забезпечують лише до 3-х годин роботи, вони вважаються такими, що пошкоджені (неробочі), оскільки ні поточний, ні капітальний ремонт не зможуть відновити робочий стан вказаних батарей.

Пунктом 9.5. Договору передбачено, що у випадку втрати Орендарем об'єкта оренди або завдання об'єкту оренди пошкоджень, які неможливо усунути шляхом проведення капітального або поточного ремонту, орендар відшкодовує орендодавцю збитки в розмірі реальної (ринкової) вартості об'єкта оренди, який втрачено або пошкоджено.

За таких обставин, як зазначає позивач, орендарем завдано пошкодження орендованим батареям, чим в свою чергу завдано збитків орендодавцю у розмірі реально (ринкової) вартості, що складає 489800,00 грн. - вартість придбання нових тягових батарей в кількості 4 штуки, що підтверджується рахунками-фактурами, що додаються до позовної заяви. Про що позивач повідомив відповідача листом від 19.06.18. Як свідчать матеріали справи відповіді на вказаний лист отримано не було.

06.07.18 позивач направив на адресу відповідача претензію №0607/01 про відшкодування збитків .В матеріалах справи відсутні докази надання відповіді на претензію чи виконання її вимог.

В силу ч.1 ст.216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з ч.2 ст.217 Господарського кодексу України, у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків, штрафні санкції, оперативно-господарській санкції.

Нормами ст. 623 Цивільного кодексу України та ст. 224 Господарського кодексу України визначено, що учасник господарських відносин, який порушив господарські зобов'язання або встановлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, одним із способів захисту цивільних прав є відшкодування збитків та інші способи відшкодування шкоди.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому, збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил ст. 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

Відповідно до ст. 285 ГК України орендар зобов'язаний берегти орендоване майно відповідно до умов договору, запобігаючи його псуванню або пошкодженню, та своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату та відшкодовувати орендодавцю вартість орендованого майна у разі відчуження цього майна або його знищення чи псування з вини орендаря.

Учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов'язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб'єктам, - зобов'язаний відшкодувати на вимогу цих суб'єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі, (ч. 1 ст. 256 ГК України).

Відповідно до ст. 285 ГК України орендар зобов'язаний берегти орендоване майно відповідно до умов договору, запобігаючи його псуванню або пошкодженню, та своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату та відшкодовувати орендодавцю вартість орендованого майна у разі відчуження цього майна або його знищення чи псування з вини орендаря.

Частина 2 ст. 779 ЦК України передбачає, що у разі неможливості відновлення речі наймодавець має право вимагати відшкодування завданих йому збитків.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;

неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом, (ч 1. ст. 225 ГК України).

При цьому, суттєвим складовим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Тобто, слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі - наслідком такої протиправної поведінки.

Як зазначалося вище, судом за клопотанням позивача було залучено спеціаліста ТОВ "Енерсервіс" для проведення діагностики 4-х акумуляторних батарей, що були об"єктом оренди. Поданими в матеріали справи актами діагностики тягових акумуляторних батарей від 18.12.18 та 19.12.18 підтверджено непрацездатність та необхідність подальшої утилізації 3-х АКБ.

Враховуючи той факт, що позивач передав в оренду відповідачу акумуляторні тягові батареї у стані придатному для використання, що не заперечувалося і самим відповідачем під час їх отримання та використання впродовж року оренди, а також, враховуючи виявлення їх несправності вже після використання впродовж певного часу оренди та зважаючи на висновок спеціаліста за результатами проведеної діагностики, суд приходить до висновку, що саме з вини відповідача - не забезпечення збереження об'єкта оренди та підтримання його в належному для використання технічному стані, позивачу спричинено майнову шкоду у зв'язку із пошкодженням акумуляторних батарей до електричних навантажувачів, що були передані в оренду згідно умов договору.

У відповідності до ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень(ст.74 ГПК України).

Згідно ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на вищевикладене, суд вважає позовні вимоги про стягнення збитків в сумі 376800,01грн. обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо стягнення судових витрат слід зазначити, що позивачем в позовній заяві зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв"язку з розглядом справи в сумі 47347,0грн. з яких 30 000,0 грн. витрати на експертизу, 10 000,0грн.витрати на професійну правничу допомогу та 7347,0грн.судового збору.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За поданий позов позивач сплатив судовий збір у розмірі 7347,00 грн. Враховуючи, що позовні вимоги зменшено, судовий збір слід стягнути з відповідача на користь позивача в сумі 5652,00грн.

Щодо орієнтовних судових витрат на проведення експертизи та витрат на правничу допомогу, то доказів понесення таких витрат позивачем не подано. Зважаючи на те, що вказані витрати заявлені в попередньому (орієнтовному) розрахунку, то вказані витрати судом до уваги не беруться.

Керуючись ст.ст.129, 232-233, 236-238,240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістік ОСОБА_1" ( вул. Промислова, 4,м. Калуш,Івано-Франківська область,77305;проспект Дніпровський, б. 6-7, Обухівський район, Київська область, 08720; код ЄДРПОУ 39309362) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпат-Полімер"( вул. Промислова, 4, м. Калуш, Калуський район, Івано-Франківська область,77306; код ЄДРПОУ 33704000) збитки в сумі 376 800,01 (триста сімдесят шість тисяч вісімсот гривень одна копійка) , судовий збір в сумі 5652,00(п"ять тисяч шістсот п"ятдесят дві ) грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Грица Ю.І.

Повне рішення складено 08.04.2019