Справа № 200/1648/17
Провадження № 2-р/200/1/19
У Х В А Л А
28 лютого 2019 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська
в складі: головуючого - судді Женеску Е.В.,
за участю секретаря Сокол І.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро заяву представника відповідача ОСОБА_1 вищого навчального закладу Дніпровський базовий медичний коледж Дніпропетровської обласної ради - ОСОБА_2 про роз'яснення рішення суду та розстрочку виконання судового рішення, -
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 05 березня 2018 року у справі № 200/1648/17 задоволено позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 вищого навчального закладу Дніпровський базовий медичний коледж Дніпропетровської обласної ради про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Визнано незаконним та скасовано наказ № 01-к від 06.01.2017 року про звільнення ОСОБА_3 з посади практичного психолога в ОСОБА_1 вищому навчальному закладі Дніпровський базовий медичний коледж Дніпропетровської обласної ради на підставі п.4 ст. 40 КЗпП України у зв'язку з прогулом без поважних причин.
Поновлено на роботі ОСОБА_3 на посаді практичного психолога в ОСОБА_1 вищому навчальному закладі Дніпровський базовий медичний коледж Дніпропетровської обласної ради.
Стягнуто з ОСОБА_1 вищого навчального закладу Дніпровський базовий медичний коледж Дніпропетровської обласної ради на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 82246 грн. 90 коп.
Стягнуто з ОСОБА_1 вищого навчального закладу Дніпровський базовий медичний коледж Дніпропетровської обласної ради на користь держави судовий збір у розмірі 2102,47 грн.
Допущено негайне виконання судового рішення в частині поновлення ОСОБА_3 на роботі на посаді практичного психолога в ОСОБА_1 вищому навчальному закладі Дніпровський базовий медичний коледж Дніпропетровської обласної ради.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 30 січня 2019 року рішення суду від 05.03.2018 року залишено без змін.
До Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська надійшла заява від представника ОСОБА_1 вищого навчального закладу Дніпровський базовий медичний коледж Дніпропетровської обласної ради - ОСОБА_2 про роз'яснення рішення суду та розстрочку виконання судового рішення.
Заявник мотивує свої вимоги тим, що задовольняючи вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу, судом не вказано, що дані суми визначено без утримання податків та інших обов'язкових платежів.
Заявник також просить розстрочити рівними частками на три місяці виконання рішення суду від 05.03.2018 року про стягнення з відповідача грошових коштів, мотивуючи відсутністю відповідних коштів у кошторису доходів та видатків.
У судове засідання сторони не з'явились, що не є перешкодою для розгляду заяви.
Дослідивши матеріали справи суд встановив наступне.
Відповідно до положень статті 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.
Згідно із положеннями частини третьої статті 271 ЦПК України суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження.
Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.
Зі змісту зазначеної статті вбачається, що незрозумілим є рішення суду, в якому припускається декілька варіантів тлумачення. Таким чином, приводом для роз'яснення рішення суду є утруднення чи неможливість його виконання.
Виходячи із системного тлумачення положень статті 271 ЦПК України роз'яснено може бути рішення суду у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто, роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.
Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
При цьому роз'яснено може бути виключно рішення, яке підлягає виконанню.
У пункті 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 Про судове рішення у цивільній справі зазначено, що відповідно до статті 221 ЦПК України , в редакції 2004 року, роз'яснення рішення суду, а не ухвали, можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз'яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до виконання.
Так, відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 року № 13 Про практику застосування судами законодавства про оплату праці , Задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
Разом з тим, у рішенні суду від 05.03.2018 року відсутня вказівка про те, що сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу 82246 грн. 90 коп. визначена без утримання прибуткового податку та інших обов'язкових платежів, що є підставою для задоволення вимог про роз'яснення рішення суду в цій частині.
Стосовно вимог відповідача про розстрочку виконання судового рішення, суд зазначає наступне.
Згідно зі ст. 129 - 1 Конституції України , суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ч.1,3, 4 ст.435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Статтею 33 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
Пунктом 10 постанови Пленуму Верховного суду України Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження № 14 від 26.12.2003 р . зазначено, що при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, суду потрібно мати на увазі, що, їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
При цьому, суд звертає увагу, що норми чинного законодавства допускають розстрочення виконання рішення лише у виняткових випадках, натомість заявником не надано належних та допустимих доказів, в розумінні ст.ст. 77, 78, 81 ЦПК України , на підтвердження наявності обставин, що утруднюють виконання рішення суду, а відтак обставини на які посилається заявник, не є такими обставинами, які б свідчили про їх винятковість.
За таких обставин, приймаючи до уваги вищевикладене, виходячи з принципів верховенства права, обов'язковості виконання судових рішень, відсутності виключних обставин для розстрочення виконання рішення, а також враховуючи, що розстрочення виконання рішення стосовно стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу може вплинути на інтереси стягувача, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви щодо розстрочення виконання рішення суду.
Керуючись ст.ст. 271, 435 ЦПК України суд, -
У Х В А Л И В:
Заяву представника відповідача ОСОБА_1 вищого навчального закладу Дніпровський базовий медичний коледж Дніпропетровської обласної ради - ОСОБА_2 про роз'яснення рішення суду та розстрочку виконання судового рішення - задовольнити частково.
Роз'яснити рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 05 березня 2018 року у справі № 200/1648/17 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 вищого навчального закладу Дніпровський базовий медичний коледж Дніпропетровської обласної ради про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а саме:
Роз'яснити, що в резолютивній частині рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 05 березня 2018 року сума середнього заробітку, яка стягнута з ОСОБА_1 вищого навчального закладу Дніпровський базовий медичний коледж Дніпропетровської обласної ради на користь ОСОБА_3, в розмірі 82246 грн. 90 коп. - визначена без вирахування необхідних податків та інших обов'язкових платежів, які підлягають утриманню роботодавцем відповідно до вимог чинного законодавства України.
В задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення суду відмовити.
Відповідно до ч.1 ст. 261 ЦПК України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом .
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення . Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Відповідно до п.15.5 ч.1 Перехідних положень ЦПК України апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя Е.В. Женеску
Суд | Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська |
Дата ухвалення рішення | 28.02.2019 |
Оприлюднено | 09.04.2019 |
Номер документу | 80988202 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська
Женеску Е. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні