Рішення
від 29.03.2019 по справі 447/559/18
МИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/447/68/19 Справа № 447/559/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

29.03.2019 року Миколаївський районний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді Бачуна О.І.

при секретарі Крочак І.Ю.

з участю представник позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, третьої особи ОСОБА_6, Приватного нотаріуса Миколаївського районного нотаріального округу Львівської області ОСОБА_7 про тлумачення умов договору та визнання припиненим зобов'язання,

ВСТАНОВИВ:

Процесуальні дії у справі.

05.03.2018 позивач пред'явила позов, відповідно до якого просив розтлумачити пункт 6 договору купівлі-продажу земельної ділянки від 05.07.2013 укладеного між

ОСОБА_3, в особі представника ОСОБА_6, та ОСОБА_4, ОСОБА_5, наступним чином, що кошти у сумі 230000,00 грн. будуть сплачені Продавцям в особі одного з Продавців до 01.10.2016 р. представником Покупця гр. ОСОБА_6 в гривні без застосування ст. 533 Цивільного кодексу України та визнати припиненим зобов'язання ОСОБА_3, в особі представника ОСОБА_6, як покупця, за пунктом 6 договору купівлі-продажу земельної діяльності укладеного між ОСОБА_3, в особі представника ОСОБА_6, та ОСОБА_8, ОСОБА_9, посвідченого 05 липня 2013 року. В обгрунтування позову зазначила таке. 11.09.2016 р. ОСОБА_3.В. провела повний розрахунок за придбану земельну ділянку та частину житлового будинку у розмірі 510000,00 грн., з яких 50000,00 грн. було оплачено 05.07.2013 р. та 460000,00 грн. протягом періоду з 20.07.2013 р. по 11.09.2016 р. Відповідачі не визнають той факт, що Позивач провела із ними повний розрахунок за придбану земельну ділянку. В заперечення факту належного виконання умов договору, відповідачі вказують на те, що, договір купівлі-продажу земельної ділянки був укладений із визначенням ціни договору у грошовому еквіваленті в іноземній валюті, а саме в євро. А відтак, позивач повинна згідно положень п. 4 та п. 6 договору купівлі-продажу земельної ділянки розрахуватися із відповідачами за придбану земельну ділянку у гривні сума якої відповідає грошовому еквіваленту 22000,00 євро, яка по курсу валют Національного банку України станом на 27.04.2017 р. складає 639980,00 грн. Відповідачі вважають, що ОСОБА_3 розрахувалася із ними лише за придбану частину будинку. Не погодившись з такою позицією відповідачів, ОСОБА_3 звернулася до суду за захистом свої законних прав та інтересів.

30.03.2018р. суд відкрив провадження у справі і призначив справу до підготовчого судового розгляду засідання.

07.05.2018року на адресу суду поступило письмове пояснення по справі від третьої особи Приватного нотаріуса Миколаївського районного нотаріального округу Львівської області ОСОБА_7, відповідно до якого, вона зазначила, що нею, 05.07.2013року було посвідчено договір купівлі -продажу земельної ділянки укладеного між ОСОБА_3, в особі представника ОСОБА_6, та ОСОБА_8, ОСОБА_9 Крім цього, вказала, що у договорі купівлі-продажу земельної ділянки, зокрема у пунктах 4, 5 та 6, не визначено грошовий еквівалент ціни договору в іноземній валюті, а саме в євро, згідно частини 2 статті 533 Цивільного кодексу України. Також зазначила, що правовідносини які виникли між сторонами на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 05 липня 2013 року, зареєстрованого у реєстрі за № 1009, не врегульовано положеннями частини 2 статті 533 Цивільного кодексу України. Повідомила, що ОСОБА_3, в особі представника ОСОБА_6, як покупець, згідно пунктів 4, 5 та 6 договору купівлі-продажу земельної ділянки не повинна сплачувати ОСОБА_4, ОСОБА_5 вартість земельної ділянки в гривні, що відповідає еквіваленту в розмірі 24570,95 євро по курсу євро на момент оплати.

13.06.2018року третя особа ОСОБА_6 подав до суду письмові пояснення, в яких зазначив, що повністю підтримую позовні вимоги ОСОБА_3, а також повністю визнає усі обставини наведені ОСОБА_3 у позовній заяві по даній справі. Відповідно до п. 4 договору купівлі-продажу земельної ділянки ОСОБА_6, як представник ОСОБА_3, та ОСОБА_4, ОСОБА_5 погодили продаж земельної ділянки по ціні 255000,00 грн.

До моменту підписання договору купівлі-продажу земельної ділянки ОСОБА_6 сплатив на користь відповідачів 25000,00 грн. та погодив із відповідачами сплату залишку коштів у розмірі 230000,00 грн. до 01.10.2016 р. Після укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки та купівлі-продажу частини будинку відповідачі попросили ОСОБА_6 оплатити їм 230000,00 грн. конвертувавши ці кошти в євро. До 11.09.2016 р. ОСОБА_6 повністю сплатив відповідачам 230000,00 грн. по договору купівлі-продажу земельної ділянки конвертовані в євро на момент розрахунку із переплатою у 7369,56 грн. Відповідачі вимагають, щоб ОСОБА_6 сплатити не 230000,00 грн. конвертовані з євро, а еквівалент 230000,00 грн. в євро визначений на момент укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки, що складає 22162,03 євро. Під час укладення спірного договору ОСОБА_6 не погоджував із відповідачами умов договору про оплату вартості земельної ділянки у розмірі 22162,03 євро по курсу валют на момент оплати до 01.10.2016 р.

Після укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки, ОСОБА_6 погодився сплатити 230000,00 грн. в євро, тобто, погодився самостійно конвертувати 230000,00 грн. в євро і ці конвертовані кошти передавати в рахунок оплати земельної ділянки. ОСОБА_6 написав розписку про те, що зобов'язуюся повернути кошти ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (за продану половину будинку в м. Миколаєві Львівської області, вул. Шептицького, 15) в сумі 460000,00 грн. до 01.10.2016 р. Зазначив, що 11.09.2016 р. ОСОБА_10 в його особі, провела повний розрахунок за придбану земельну ділянку та частину житлового будинку у розмірі 510000,00 грн., з яких 50000,00 грн. було оплачено 05.07.2013 р. та 460000,00 грн. протягом періоду з 20.07.2013 р. по 11.09.2016 р.

13.06.2018року ОСОБА_3 через представника - адвоката ОСОБА_1 подала до суду заяву про уточнення позовних вимог, і просить розтлумачити пункт 6 договору купівлі-продажу земельної ділянки укладеного між ОСОБА_3, в особі представника ОСОБА_6, та ОСОБА_4, ОСОБА_5, посвідченого 05 липня 2013 року приватним нотаріусом Миколаївського районного нотаріального округу Львівської області ОСОБА_11, зареєстрований у реєстрі за № 1009, наступним чином, що кошти у сумі 230000,00 грн. будуть сплачені Продавцям в особі одного з Продавців до 01.10.2016 р. представником Покупця гр. ОСОБА_6 в гривні без застосування ст. 533 Цивільного кодексу України та визнати припиненим зобов'язання ОСОБА_3, в особі представника ОСОБА_6, як покупця, за пунктом 6 договору купівлі-продажу земельної ділянки укладеного між ОСОБА_3, в особі представника ОСОБА_6, та ОСОБА_4, ОСОБА_5, посвідченого 05 липня 2013 року приватним нотаріусом Миколаївського районного нотаріального округу Львівської області ОСОБА_11, зареєстрований у реєстрі за №1009.

05.07.2018 представник відповідачів подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначив, що ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_3, в особі представника ОСОБА_6, попередньо до укладення 05.07.2013 року договорів купівлі продажу 2/4 частин житлового будинку та земельної ділянки, в усному порядку домовилися, що оплата за придбане згідно договорів купівлі - продажу від 05.07.2013 нерухоме майно відбудеться у валюті - євро. Загальна сума за придбане нерухоме майно згідно домовленості, становила 49141,90 євро. При такій домовленості також був присутній - ОСОБА_12.

Продаж 2/4 частин житлового будинку разом з відповідною частиною господарських будівель, розташованих на земельній ділянці площею 0,093 знаходиться за адресою: Львівська область, м. Миколаїв, вул. Шептицьких, 15, вчинено за 255000,00 грн.. що складають 22162,03 євро. При цьому, в пункті 2.3. розділу 2 договору купівлі - продаж 2/4 (двох четвертих) частин житлового будинку передбачено, що представник ОСОБА_6 оплатив продавцям до підписання цього договору 05.07.2013 року 25000,00 грн., що на той час складали - 2408,92 євро.

За умовами договору купівлі-продажу земельної ділянки від 05.07.2013 року відповідачі продали, а ОСОБА_3, в особі представника ОСОБА_6 купила земельну ділянку площею 0,093 га, кадастровий номер 4623010100:01:011:0393, надану для будівництва та обслуговування житлового будинку, за місцезнаходженням: Львівська область, м. Миколаїв вул. Шептицьких, 15. Тобто зі змісту положень вищезазначених договорів купівлі - продажу вбачається, і це не заперечується відповідачами, що ОСОБА_6 було здійснено попередню оплату за придбані 2/4 частини житлового будинку та земельну ділянку за адресою: Львівська область, м. Миколаїв, вул. Шептицьких, 15, сукупно 4817,84 євро. Решту суми (44324,06 євро) представник покупця ОСОБА_6 зобов'язувався оплатити до 01.10.2016 року.

В підтвердження виконання своїх зобовязань - ОСОБА_6 05.07.2013 року надано відповідачам власноручно написану 05.07.2013 року розписку, у якій ОСОБА_6 зобов'язувався повернути кошти в сумі 44324,06 євро щомісячними платежами по 500-1000 євро та сплатити вказану суму до 01.10.2016 року.

20.07.2013 року ОСОБА_6 було надано іншу розписку, в якій останній повторно зобов'язувався повертати відповідачам кошти в сумі 460000,00 грн. Зобов'язання мають бути виконані до 01.10.2016 року. З цієї ж розписки також вбачається, що ОСОБА_6 зобов'язався проводити оплату щомісячними платежами по 500-1000 євро, про що буде зроблено відповідний запис із зазначенням дати і суми повернення.

Станом на 01.10.2016 року ОСОБА_6 не в повному обсязі виконано свої зобов'язання, вважають, що ОСОБА_6 сплачено в повному обсязі лише вартість придбаних 2/4 частини житлового будинку по вул. Шептицького, 15, м. Миколаїв, Львівська області яка по договору купівлі-продажу становить 24570,95 євро. Натомість вартості земельної ділянки площею 0,093 га, розташованої за адресою Львівська область, м. Миколаїв, вул. Шептицьких, 15, представник покупця в повному обсязі не оплатив, що свідчить про не виконання своїх зобов'язань у встановлені строки.

Пунктом 6 договору купівлі - продажу земельної ділянки від 05.07.2013 року встановлено, що кошти в сумі 230000,00 грн., складають 22162,03 євро будуть сплачені продавцям в особі одного з продавців до 01.10.201 року представником покупця ОСОБА_6

На даний час заборгованість ОСОБА_10 перед відповідачами за придбану земельну ділянку площею 0,093 га, становить 22000,00 євро, що еквівалентно на час подання позову 639980,00 грн.

22.08.2018 позивач подав відповідь на відзив у якій зазначила, що заперечує проти фактів викладених у відзиву на позовну заяву. Зазначив, що відповідно до частини першої статті 637 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 ЦК України. У частинах третій та четвертій статті 213 ЦК України визначаються загальні способи, що застосовуватимуться при тлумаченні, які втілюються в трьох рівнях тлумачення.

22.08.2018року ОСОБА_6 подав до суду письмові пояснення щодо відзиву, в яких зазначив, що під час укладеного спірного договору купівлі продажу земельної ділянки, ОСОБА_6, як представник ОСОБА_10 не погоджував з відповідачами умов договору про оплату вартості за земельну ділянку у розмірі 22162,03 Євро по курсу валют на момент оплати до 01.10.2016р.

Ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області від 18.09.2018року закрито підготовче провадження по справі і справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.

27.09.2018р. представником відповідачів ОСОБА_2 подано заперечення щодо відповіді на відзив на позовну заяву.

12.11.2018року на адресу суду подано письмові пояснення ОСОБА_12 та його нотаріально завірену заяву.

В судовому засідання представник позивача ОСОБА_13 уточненні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задоволити.

Представник відповідачів ОСОБА_2 проти задоволення позовних вимог заперечили в повному обсязі, вважає що у задоволенні таких слід відмовити, оскільки такі заявлені необгрунтовнао та безпідставно.

Третя особа ОСОБА_6 в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Третя особа приватний нотаріус ОСОБА_7 в судове засідання не з'явилася, хоча про час та місце та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.

Судом встановлено:

05.07.2013 р. між ОСОБА_3, в особі представника ОСОБА_6, з однієї сторони, та ОСОБА_4, ОСОБА_5, з іншої сторони, було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського районного нотаріального округу Львівської області ОСОБА_11, зареєстрований у реєстрі за № 1009.

Згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 продали, а ОСОБА_3, в особі представника ОСОБА_6, купила земельну ділянку площею 0,093 га, кадастровий номер 4623010100:01:011:0393 надану для будівництва і обслуговування житлового будинку, місце знаходження якої: місто Миколаїв, вулиця Шептицького, 15, Львівської області (п. 1 договору).

Відповідно до п. 4 договору купівлі-продажу земельної ділянки цей продаж за домовленістю сторін вчинено за 255000,00 грн., що на день підписання цього договору становлять 24570,95 євро (з розрахунку 1 євро - 10,378111 грн.) згідно довідки № 353 виданої 05.07.2013 р. ТВБВ № 10013/081 філії-Львівське обласне управління АТ Ощадбанк .

Відповідно до п.45 Договору, до підписання цього договору ОСОБА_3, в особі представника ОСОБА_6, оплатила Продавцям в особі ОСОБА_4 25000,00 грн., що складали 2408,92 євро.

Згідно п. 6 договору купівлі-продажу земельної ділянки кошти у сумі 230000,00 грн., що складають 22162,03 євро, будуть сплачені Продавцям в особі одного з Продавців до 01.10.2016 р. представником Покупця ОСОБА_6. Про повний розрахунок представника Покупця з Продавцями буде складена відповідна нотаріально засвідчена заява одним з Продавців.

05.07.2013 р. між ОСОБА_3, в особі представника ОСОБА_6 (Покупець), та ОСОБА_4, ОСОБА_5 (Продавці), було укладено договір купівлі-продажу 2/4 (двох четвертих) частин житлового будинку, посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського районного нотаріального округу Львівської області ОСОБА_7, зареєстрований у реєстрі за № 1008 (надалі - договір купівлі-продажу частини будинку).

Згідно договору купівлі-продажу частини будинку ОСОБА_4 та ОСОБА_5 продали, а ОСОБА_3, в особі представника ОСОБА_6, купила 2/4 (дві четвертих) частин житлового будинку разом із відповідною частиною господарських будівель, розташованих на земельній ділянці площею 0,093 га, кадастровий номер 4623010100:01:011:0393, що знаходиться у місті Миколаїв, вулиця Шептицького, 15, Львівської області (п. 1.1. договору).

Відповідно до п. 2.2. договору купівлі-продажу частини будинку цей продаж за домовленістю сторін вчинено за 255000,00 грн., що на день підписання цього договору становлять 24570,95 євро (з розрахунку 1 євро - 10,378111 грн.), згідно довідки № 353 виданої 05.07.2013 р. ТВБВ № 10013/081 філії-Львівське обласне управління АТ Ощадбанк .

До підписання договору купівлі-продажу частини будинку 05.07.2013 р. ОСОБА_3, в особі представника ОСОБА_6, оплатила Продавцям, в особі ОСОБА_4 25000,00 грн., що складали 2408,92 євро (п. 2.3. договору).

Згідно п. 2.4. договору купівлі-продажу частини будинку кошти у сумі 230000,00 грн., що складають 22162,03 євро будуть сплачені Продавцям в особі одного з Продавців до 01.10.2016 р. представником Покупця ОСОБА_6. Про повний розрахунок представника Покупця з Продавцями буде складена відповідна заява одним з Продавців, нотаріально засвідчена.

05.07.2013р. ОСОБА_6 написав розписку ОСОБА_4, ОСОБА_5 відповідно до якої, зобов'язується повернути кошти в сумі 44324,06євро , щомісячними платежами по 500-1000 євро і сплатити повну суму до 01.10.2016року за куплені 2/4 частини житлового будинку та земельну ділянку.

20.07.2013року ОСОБА_6 написав розписку про те, що він зобов'язується повернути кошти ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (за продану половину будинку в м. Миколаєві Львівської області, вул. Шептицького, 15) в сумі 460000,00 грн. до 01.10.2016 р. Згідно даної розписки ОСОБА_6 зобов'язався проводити проплату щомісячними платежами по 500-1000 євро, або більше про, що буде зроблений відповідний запис у даній розписці з зазначенням дати і суми повернення та підписами ОСОБА_6 і когось із подружжя ОСОБА_5.

Згідно даної розписки ОСОБА_6 здійснив оплату у розмірі 22324,00 євро, що згідно курсу валют Національного банку України на момент передачі коштів відповідачам складало 460000 грн.

19.10.2017 р. Миколаївським районним судом Львівської області винесено заочне рішення по справі № 447/1020/17 за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про стягнення боргу, яким позов задоволено повністю, стягнено з ОСОБА_3В, борг в розмірі 22000,00 євро, що еквівалентно 639980,00 грн.

ОСОБА_3 подала заяву про перегляд заочного рішення, яка ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області від 08.12.2017 р. у справі № 447/1020/17 була залишена без задоволення.

18.12.2017 р. ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу на заочне рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 19.10.2017 р. у справі № 447/1020/17.

Постановою Апеляційного суду Львівської області від 11.05.2018року, апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення, а заочне рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 19.10.2017р. без змін.

Постановою Верховного суду від 14.03.2019року, касаційну скаргу залишено без задоволення, заочне рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 19.10.2017року та постанову Апеляційного суду Львівської області від 11.05.2018року залишено без змін.

Оцінка суду.

Відповідно до статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

В силу ст.509 ЦК України, після укладення 05.07.2013 року договорів купівлі - продажу нерухомого майна у покупця виникло зобов'язання перед продавцями щодо оплати вартості придбаного нерухомого майна. Виконання даного зобов'язання за домовленістю сторін повинно було здійснюватися саме в валюті євро , що підтверджується написаною боржником розпискою від 05.07.2013 року.

Згідно ч.1, 2 ст. 524 ЦК України, зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Таким чином, сторони наділені правом відповідно до положень Цивільного кодексу України визначити еквівалент зобов'язання в іноземній валюті, що сторонами було погоджено відповідно до попередньої домовленості та виданої розписки від 05.07.2013 року.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Зі змісту розписки від 20.07.2013р. вбачається, що платежі здійснювалися ОСОБА_6 у валюті євро , відповідно, і залишок після кожного чергового платежу також вказувався валюті - євро . В розписці жодним чином не зазначено про конвертацію кошті, що сплачувалися ОСОБА_6 в національну валюту - гривню .

З цього слідує, що сторони своїми подальшими діями, а саме виданням розписок 05.07.2013 року та 20.07.2013 року, фактично сплачували кошти в євро, чим визначили грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Згідно ч.ч.1, 2 ст. 533 ЦК України, грошове зобов'язання має бути виконане у гривня. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Вказаний правовий висновок міститься в постанові ОСОБА_14 Верховного Суду від 30.05.2018р. у справі №750/8676/15ц ( провадження №14-79цс18)

У зобов'язанні між ОСОБА_10, в особі ОСОБА_6 та ОСОБА_4 ОСОБА_5 сторони визначили грошовий еквівалент в іноземній валюті, а саме 44324,06 євро, відповідно, і його виконання повинно відбуватися із прив'язкою до гривні офіційним курсом на день платежу.

Станом на 01.10.2016 року ОСОБА_6 не в повному обсязі виконано свої зобов'язання щодо оплати земельної ділянки за адресою: Львівська область, м.Миколаїв, вул. Шептицьких, 15., оскільки останнім погашено черговими платежами по 300-3500 євро лише 22324,00 євро, що сукупно, з врахуванням зазначеної в договорах 05.07.2013 року попередньої оплати в сумі 4817,84 євро, становить 27141,84 євро. Тому з урахуванням вищевказаного, ОСОБА_6 сплачено в повному обсязі лише вартість придбаної 2/4 частини житлового будинку по вул. Шептицького, 15, м. Миколаїв, Львівська області, яка по договору купівлі-продажу становить 24570,95 євро.

Натомість вартості земельної ділянки площею 0,093 га, розташованої за адресо Львівська область, м. Миколаїв, вул. Шептицьких, 15, представник покупця в повному обсязі не оплатив, що свідчить про не виконання своїх зобов'язань у встановлені строки.

Пунктом 6 договору купівлі - продажу земельної ділянки від 05.07.2013 року встановлено, що кошти в сумі 230000,00 грн., складають 22162,03 євро будуть сплачені продавцям в особі одного з продавців до 01.10.2016 року представником покупця ОСОБА_6

Згідно приписів ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона(продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 638 ЦК України договір купівлі-продажу є укладеним, якщо сторони у належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Статтею 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

На даний час заборгованість відповідача в особі її представника ОСОБА_6 перед ОСОБА_4 і ОСОБА_5 за придбану земельну ділянку площею 0,093 га, становить 22000,00 євро, що еквівалентно на час подання позову 639980,00 грн., з розрахунку 1 євро - 29,092340 грн., згідно офіційного курсу НБУ. Дана обставина щодо несплати в повному обсязі коштів за договором купівлі - продажу земельної ділянки від 05.07.2013 року в розмірі 22000,00 євро, що еквівалентно згідну курсу НБ України 639980,00 грн. встановлені в заочному рішенні Миколаївського районного суду Львівської області від 19.10.2017 року, яке залишено без змін Верховним Судом.

Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини першої статті 637 ЦК України, тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 ЦК України.

Відповідно до ст. 213 ЦК України, на вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину. При тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з'ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін.

Пункт 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними"вказує, що при розгляді спору суд може ухвалити рішення про тлумачення змісту правочину лише на вимогу однієї або обох сторін правочину чи їх правонаступників, - в порядку позовного провадження. Крім того, необхідно звертати увагу на те, що суд наділений повноваженнями вирішувати вказані вимоги лише за наявності спору, тобто коли сторони мають різне уявлення щодо свого волевиявлення або волевиявлення іншої сторони. Тлумачення змісту правочину є правом суду, а не обов'язком за умови наявності спору. Метою тлумачення правочину є з'ясування того, що в ньому дійсно виражено, а не того, що малося на увазі.

Враховуючи вищенаведені факти та обставини, суд вважає, що заявлені позовні вимоги ОСОБА_3 є безпідставними, а тому у їх задоволенні слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, третьої особи ОСОБА_6, Приватного нотаріуса Миколаївського районного нотаріального округу Львівської області ОСОБА_7 про тлумачення умов договору та визнання припиненим зобов'язання - відмовити повністю.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з часу складання повного судового рішення до Львівського апеляційного суду

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_3, місце реєстрації проживання ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1

Відповідач: ОСОБА_4, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_2

Відповідач: ОСОБА_5, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_3

Третя особа: ОСОБА_6, місце проживання м.Миколаїв, вул. 400-річчя Миколаєва,12 Львівської області.

Третя особа: Приватний нотаріус Миколаївського районного нотаріального округу Львівської області ОСОБА_7, місце розташування: м.Миколаїв, вул. Завалля,49 Львівської області.

Суддя Бачун О. І.

СудМиколаївський районний суд Львівської області
Дата ухвалення рішення29.03.2019
Оприлюднено09.04.2019
Номер документу81009674
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —447/559/18

Постанова від 15.06.2021

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Ігнатенко Вадим Миколайович

Ухвала від 23.03.2020

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Курило Валентина Панасівна

Постанова від 11.02.2020

Цивільне

Львівський апеляційний суд

Ніткевич А. В.

Постанова від 11.02.2020

Цивільне

Львівський апеляційний суд

Ніткевич А. В.

Ухвала від 29.07.2019

Цивільне

Львівський апеляційний суд

Ніткевич А. В.

Ухвала від 16.05.2019

Цивільне

Львівський апеляційний суд

Ніткевич А. В.

Рішення від 29.03.2019

Цивільне

Миколаївський районний суд Львівської області

Бачун О. І.

Рішення від 29.03.2019

Цивільне

Миколаївський районний суд Львівської області

Бачун О. І.

Ухвала від 18.09.2018

Цивільне

Миколаївський районний суд Львівської області

Бачун О. І.

Ухвала від 30.03.2018

Цивільне

Миколаївський районний суд Львівської області

Бачун О. І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні