Ухвала

від 23.03.2020 по справі 447/559/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

23 березня 2020 року

м. Київ

справа № 447/559/18

провадження № 61-5144ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Курило В. П. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю.,

Коротенка Є. В.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану її представником ОСОБА_2 , на рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 29 березня 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду від 11 лютого 2020 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: ОСОБА_5 , приватний нотаріус Миколаївського районного нотаріальногоокругу Львівської області Алексєєва Ганна Миколаївна, про тлумачення умов договору та визнання припиненим зобов`язання,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаними позовними вимогами.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 05 липня 2013 року між ОСОБА_1 , в інтересах якої діяв представник ОСОБА_5 , з однієї сторони, та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , з іншої сторони, укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського районного нотаріального округу Львівської області Алєксєєвою Г. М.

11 вересня 2016 року ОСОБА_1 провела повний розрахунок за придбану земельну ділянку та частину житлового будинку у розмірі 510 000,00 грн, з яких 50 000,00 грн було оплачено 05 липня 2013 року та 460 000,00 грн протягом періоду з 20 липня 2013 року по 11 вересня 2016 року. Відповідачі не визнають той факт, що позивачка провела із ними повний розрахунок за придбану земельну ділянку.

В заперечення факту належного виконання умов договору, відповідачі вказують на те, що договір купівлі-продажу земельної ділянки був укладений із визначенням ціни договору у грошовому еквіваленті в іноземній валюті, а саме в євро. Відтак, позивач повинна згідно положень пунктів 4, 6 договору купівлі-продажу земельної ділянки розрахуватися із відповідачами за придбану земельну ділянку у гривні, сума якої відповідає грошовому еквіваленту 22 000,00 євро, яка по курсу валют Національного банку України станом на 27 квітня 2017 року складає 639 980,00 грн. Відповідачі вважають, що ОСОБА_1 розрахувалася із ними лише за придбану частину будинку. Не погодившись з такою позицією відповідачів, ОСОБА_1 звернулася до суду за захистом свої законних прав та інтересів.

З врахуванням уточнень від 13 червня 2018 року, позивач просила розтлумачити пункт 6 договору купівлі-продажу земельної ділянки

від 05 липня 2013 року, укладеного між ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , наступним чином, що кошти у сумі 230 000,00 грн будуть сплачені Продавцям в особі одного з Продавців до 01 жовтня 2016 року представником Покупця - ОСОБА_5 в гривні без застосування статті 533 ЦК України та визнати припиненим зобов`язання ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_5 , як покупця, за пунктом 6 договору купівлі-продажу земельної діяльності укладеного між ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_5 , та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , посвідченого 05 липня 2013 року.

Рішенням Миколаївського районного суду Львівської області від 29 березня 2019 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного суду від 11 лютого 2020 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишено без задоволення.

Рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 29 березня 2019 року залишено без змін.

11 березня 2020 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся через засоби поштового зв`язку до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 29 березня 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду від 11 лютого 2020 року та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

Частиною восьмою статті 394 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.

Підставою касаційного оскарження рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 29 березня 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду від 11 лютого 2020 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права:

- спірні правовідносини виникли на підставі письмового та нотаріально посвідченого правочину (частина перша статті 657 ЦК України) - договору купівлі-продажу земельної ділянки, тлумачення змісту якого не здійснено судами. В тексті договору купівлі-продажу земельної ділянки немає жодних положень про виникнення у позивача обов`язку щодо сплати на користь відповідачів грошових коштів в еквіваленті іноземної валюти. Розписки, на які послались суди, як на основний доказ у справі, не є складовими частинами договору, а відтак не є тими доказами, які можуть спростувати зміст правочину, на підставі якого виникли правовідносини. Судами застосовано норми права без урахування висновку щодо застосування норми права (зокрема статті 213 ЦК України) у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 18 квітня 2018 року у справі

№ 753/11000/14-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України);

- судами не надано оцінку та не досліджено зібрані у справі докази (зокрема пункти 3, 4, 5, 6, 23 договору купівлі-продажу земельної ділянки, письмові пояснення нотаріуса, пояснення ОСОБА_5 ), необґрунтовано відхилено клопотання заявника про дослідження доказів у справі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України, пункти 1, 3 частини третьої статті 411 ЦПК України).

Касаційна скарга подана у передбачений статтею 390 ЦПК України строк та з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, зокрема, містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.

З урахуванням наведеного касаційне провадження у цій справі необхідно відкрити.

Керуючись статтями 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , подану її представником ОСОБА_2 , на рішення Миколаївського районного суду Львівської області

від 29 березня 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду

від 11 лютого 2020 року.

Витребувати з Миколаївського районного суду Львівської області

№ 447/559/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: ОСОБА_5 , приватний нотаріус Миколаївського районного нотаріального округу Львівської області Алексєєва Ганна Миколаївна, про тлумачення умов договору та визнання припиненим зобов`язання.

Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та додані до неї документи, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: В. П. Курило

А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко