Ухвала

від 03.04.2019 по справі 6/13

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

"03" квітня 2019 р. Справа№ 6/13

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дідиченко М.А.

суддів: Суліма В.В.

Руденко М.А.

розглянувши заяву про самовідвід судді Дідиченко М.А. (головуюча), подану по справі № 6/13 за апеляційною скаргою Державної служби України з надзвичайних ситуацій України

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.02.2019

у справі № 6/13 (суддя - Ковтун С. А.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Слайг"

про зміну способу виконання рішення

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Слайг"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Аварійно-технічні роботи "Техно-Безпека"

2) Державної служби України з надзвичайних ситуацій

за участю Прокуратури міста Києва

про визнання права власності на майно та витребування майна

За участю представників сторін:

від стягувача : Щедрін Р.А.;

від боржника 1: не з'явився;

від відповідача 2: Жукова О.М.;

від прокурора: Морозов В.Ю.;

ВСТАНОВИВ:

13.04.2010 Господарський суд міста Києва ухвалив рішення, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.07.2010, про визнання права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Слайг" на майно та витребування цього майна у Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.

19.07.2010 суд видав відповідні накази.

Постановою Вищого господарського суду України від 05.10.2010 постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.07.2010 залишено без змін.

27.06.2013 Господарський суд міста Києва замінив боржника - Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, на правонаступника - Державну службу України з надзвичайних ситуацій.

07.12.2017 суд поновив строк для пред'явлення до виконання наказу Господарського суду міста Києва № 6/13 від 19.07.2010 та виправив помилки, допущені при оформленні наказу Господарського суду міста Києва № 6/13 від 19.07.2010, зазначивши вірну назву майна, що підлягає витребуванню.

17.05.2018 суд виправив описку, допущену в ухвалі Господарського суду міста Києва № 6/13 від 27.06.2013, зазначивши ідентифікаційний код Державної служби України з надзвичайних ситуацій 38516849.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Слайг" звернулося до суду з заявою про заміну способу виконання рішення з вилучення відповідного майна на стягнення вартості майна, загальна вартість якого складається із вартості самого майна 167 800,00 доларів США, по курсу НБУ на день винесення ухвали про зміну способу виконання, та суми сплаченого мита при імпорті цього майна в Україну в розмірі 107127,56 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.02.2019 у справі № 6/13 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Слайг" про зміну способу виконання рішення Господарського суду міста Києва № 6/13 від 13.04.2010 було задоволено.

Змінено спосіб виконання рішення Господарського суду міста Києва від 13.04.2010 по справі № 6/13 з витребування майна на стягнення з Державної служби України з надзвичайних ситуацій на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Слайг" 4 601 695,52 грн. вартості майна та 107 127,56 грн. сплаченого мита при імпорті цього майна в Україну.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідач 2 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва у справі № 6/13 від 04.02.2019.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу № 6/13 передано на розгляд колегії суддів у складі: Дідиченко М. А. - головуюча суддя; судді - Руденко М. А., Сулім В. В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної служби України з надзвичайних ситуацій України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.02.2019 у справі 6/13, розгляд справи призначено на 03.04.2019.

03.04.2019 року суддя Дідиченко М.А. заявила самовідвід по справі № 6/13, обґрунтовуючи його тим, що вона приймала участь у перегляді рішення Господарського суду міста Києва від 11.08.2016 у справі № 910/9670/16.

Згідно ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" (Заява №7577/02) від 03.05.2007 суд нагадує, що "безсторонність", в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

В рішенні у справі "Олександр Волков проти України" від 09.01.2013 зазначено наступне:

(104) Як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (І) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (ІІ) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах "Фей проти Австрії", від 24.02.1993, Series A N 255, пп. 28 та 30, та "Веттштайн проти Швейцарії", заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-XII).

(105) Проте між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а й може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій) (див. рішення у справі "Кіпріану проти Кіпру", заява № 73797/01, п. 119, ECHR 2005-XIII). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об'єктивної безсторонності (див. рішення від 10 червня 1996 року у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства", п. 32, Reports 1996-III).

(106) У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (див. рішення від 26.10.1984 у справі "Де Куббер проти Бельгії", Series A, №86). (107) Насамкінець, концепції незалежності та об'єктивної безсторонності тісно пов'язані між собою та залежно від обставин можуть вимагати спільного розгляду (див. рішення у справі "Сасілор-Лормін проти Франції", заява №65411/01, п. 62, ECHR 2006-XIII).

Як встановлюють Бангалорські принципи поведінки суддів, схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27.07.2006, об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Таким чином, з численної практики Європейського суду з прав людини вбачається, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи навіть тоді, коли у стороннього спостерігача лише могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. Отже, при наявності зазначених підстав суддя повинен заявити самовідвід.

Як встановлено колегією суддів, підставою для постановлення оскаржуваної ухвали є відсутність визначеного виконавчим документом у справі № 6/13 майна, яке боржник зобов'язаний передати стягувачу в натурі, що свідчить про неможливість виконання рішення шляхом витребування майна.

В той же час, суддя Дідиченко М.А. приймала участь у перегляді в апеляційному порядку рішення Господарського суду міста Києва від 11.08.2016 року у справі № 910/9670/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Слайг" до Державної служби України з надзвичайних ситуацій, третя особа Державна казначейська служба України, про стягнення 4 619 936, 07 грн.

Позовні вимоги у справі № 910/9670/16 були обґрунтовані невиконанням відповідачем рішення у справі № 6/13 в частині передачі майна, у зв'язку з чим позивач заявив вимогу про стягнення збитків у вигляді вартості майна.

За результатами розгляду даної справи було прийнято постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.07.2017 про залишення вказаного рішення Господарського суду міста Києва про відмову у задоволенні позову без змін.

Так, у прийнятій постанові встановлювались обставини та досліджувались докази, які є предметом розгляду заяви про зміну способу виконання рішення у справі № 6/13, та судовою колегією висловлено правову позицію щодо спірних правовідносин, а саме відшкодування вартості належного позивачу майна.

З огляду на приписи статей 35, 38 ГПК України, з метою виключення обставин, які можуть поставити під сумнів неупередженість судді при розгляді даної справи, недопущення у сторін чи інших осіб будь-яких сумнівів у безсторонності суду та забезпечення довіри до судової влади України, суддя Дідиченко М.А. заявила самовідвід від розгляду даної справи у зв'язку з тим, що брала участь у перегляді рішення Господарського суду Київської області від 05.09.2017.

Пунктом 5 частини 1 статті 35 ГПК України передбачено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу) якщо існують обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.

Згідно зі ст. 39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

Розглянувши в нарадчій кімнаті заяву про самовідвід, беручи до уваги, що суддя Дідиченко М.А. висловила свою правову позицію щодо даного спору в межах справи № 910/9670/16, що відображено в постанові Київського апеляційного господарського суду від 25.07.2017, з метою уникнення у подальшому можливих сумнівів та переконань сторін в об'єктивності та неупередженості суду апеляційної інстанції та забезпечення довіри до судової влади України, Північний апеляційний господарський суд вважає за можливе задовольнити заяву про самовідвід судді Дідиченко М.А.

У разі задоволення заяви про відвід одному або декільком суддям, які розглядають справу колегіально, справа розглядається в тому самому суді таким самим складом колегії суддів із заміною відведеного судді або суддів, або іншим складом суддів, який визначається у порядку, встановленому статтею 32 цього Кодексу (ч. 2 ст. 40 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 32, 35, 38-40 ГПК України Північний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Самовідвід судді Дідиченко М.А. у розгляді апеляційної скарги Державної служби України з надзвичайних ситуацій України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.02.2019 по справі № 6/13 - задовольнити.

Матеріали справи № 6/13 передати для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою у відповідності до положень ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя М.А. Дідиченко

Судді В.В. Сулім

М.А. Руденко