Постанова

від 15.05.2019 по справі 6/13

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" травня 2019 р. Справа№ 6/13

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Калатай Н.Ф.

суддів: Буравльова С.І.

Мартюк А.І.

при секретарі Рибчич А. В.

За участю представників:

від позивача: Щедрін Р.А. - адвокат

Єфімов О.М. - адвокат

від відповідача 2: Жукова О.М. - представник за довіреністю № 01-19600/08 від 22.01.2018

Ігнатенко В.І. - представник за довіреністю № 01-19599/08 від 22.12.2018

від прокуратури : Морозов В.Ю. - посвідчення № 034624 від 23.07.2015

від інших учасників судового процесу: не з'явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Державної служби України з надзвичайних ситуацій

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.02.2019, повний текст якої складено 12.02.2019,

про задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Слайг про зміну способу та порядку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 13.04.2010

у справі № 6/13 (суддя Ковтун С.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Слайг

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю Аварійно-технічні роботи Техно-Безпека

2. Державної служби України з надзвичайних ситуацій

про визнання права власності на майно та витребування майна

за участю Прокуратури міста Києва

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю Слайг звернулося до Господарського суду міста Києва з заявою про заміну способу виконання рішення суду, в якій просило змінити спосіб виконання рішення Господарського суду міста Києва від 13.04.2010 по справі № 6/13 з вилучення у відповідача 2 та передачі позивачу майна, зазначеного в рішенні Господарського суду міста Києва від 13.04.2010 по справі № 6/13, на стягнення з відповідача 2 на користь позивача вартості майна, зазначеного в рішенні Господарського суду міста Києва від 13.04.2010 по справі № 6/13, загальна сума якого складається з вартості самого майна 167 800,00 доларів США, по курсу НБУ на день винесення ухвали про зміну способу виконання та суми сплаченого мита при імпорті цього майна в Україну, у розмірі 107 127,56 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.02.2019 у справі № 6/13 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Слайг про зміну способу виконання рішення Господарського суду міста Києва № 6/13 від 13.04.2010, змінено спосіб виконання рішення Господарського суду міста Києва від 13.04.2010 по справі № 6/13 з витребування майна: а) плавучих засобів - глісерів-аерочовнів моделі GTO Patrol Master Series 1696 , модельний рік - 2009 рік, виробництва компанії Good Time Outdoors, Inc. США, в кількості 8 штук з серійними номерами: VIN EVJ00445I809, VIN EVJ00446I809, YIN EVJ00447I809, VIN EVJ00448I809, VIN EVJ00449I809, VIN EVJ00450I809, VIN EVJ004511809, VIN EVJ00452I809; б) причепів (трейлерів) Magic Tilt Trailer, моделі TWA 1386 R 4400 , в кількості 10 штук, з серійними номерами: VIN 1М5ВА212291Е47987; VIN 1М5ВА212091Е47986; VIN 1М5ВА212991Е47985; VIN 1М5ВА212391Е47979; VIN 1М5ВА212191Е47981; VIN 1М5ВА212791Е47984; VIN 1М5ВА212391Е47982; VIN 1M5BA212X91E47980; VIN 1М5ВА212591Е47983; VIN 1M5BA212491E47988, на стягнення з Державної служби України з надзвичайних ситуацій на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Слайг 4 601 695,52 грн. вартості майна та 107 127,56 грн. сплаченого мита при імпорті цього майна в Україну.

Постановляючи вказану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що:

- рішенням суду у цій справі відповідача 2 зобов'язано передати позивачу майно, проте відповідач 2 своїм листом від 25.10.2018 за вих. № 03-16324/08 повідомив відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про те, що майно, яке підлягає передачі, на балансі апарату відповідача 2 не обліковується, у зв'язку з чим він як боржник за виконавчим провадженням не може виконати рішення суду та вимогу державного виконавця щодо вилучення та передачі позивачу як стягувачу майна, вказаного в наказі суду;

- згідно з актом головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Думанської А.Л. від 25.01.2019, у відповідача 2 відсутнє визначене виконавчим документом майно, яке він за виконавчим документом повинен передати стягувачу в натурі, що підтверджується листом відповідача 2 від 25.10.2018 № 03-16324/08, поданим боржником на вимогу державного виконавця від 02.10.2018 № 20.1/56625896/3;

- надані заявником матеріали свідчать про неможливість виконання рішення суду шляхом витребування майна, тобто доводи заявника про можливість виконання рішення суду іншим шляхом є обґрунтованими.

Не погоджуючись з ухвалою, Державна служба України з надзвичайних ситуацій звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва у справі № 6/13 від 04.02.2019.

У апеляційній скарзі апелянт зазначив про те, що оспорювана ухвала суду першої інстанції винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

У обґрунтування вказаної позиції апелянт послався на те, що:

- позивачем не надано необхідних, належних та допустимих доказів, які б унеможливлювали або ускладнювали виконання рішення, підтверджували знищення або відсутність майна, яке підлягає поверненню за рішенням суду;

- статтею 331 ГПК України передбачено встановлення порядку та способу виконання рішення, яке було ухвалено судом по справі, а не зміни його резолютивної частини, в якій міститься висновки суду по суті позовних вимог, проте зміна способу виконання рішення суду у справі № 6/13 шляхом стягнення вартості майна, зазначеного в рішення суду, є окремим способом захисту порушених або оспорюваних законом інтересів та змінює по суті рішення суду;

- спірне майно відповідачем 2 було передано на праві оперативного управління до відповідних територіальних підрозділів (самостійних юридичних осіб) з метою використання їх під час здійснення заходів, пов'язаних із рятуванням людей, і на даний час вказане майно не списано з балансів територіальних органів відповідача 2;

- акт державного виконавця не є підтвердженням знищення або відсутності майна, яке підлягає поверненню за рішенням суду, оскільки державним виконавцем не здійснювався виїзд за місцезнаходженням боржника з метою встановлення факту наявності/відсутності майна, ним не проводились дії щодо перевірки наявності спірного майна; вказаний акт є констатацією відомостей (фактів), викладених відповідачем 2 у направленому державному виконавцю листі;

- судом першої інстанції до спірних правовідносин безпідставно застосовано приписи ч. 3 ст. 229 ГК України, згідно з якою у разі висунення вимог щодо відшкодування збитків в іноземній валюті кредитор повинен зазначити грошовий еквівалент суми збитків у гривнях за офіційним курсом Національного банку України на день висунення вимог;

- виконаний позивачем розрахунок вартості спірного майна є завищеним, оскільки позивачем при зверненні до суду з позовом у справі № 6/13 визначено ціну позову виходячи з розрахунку вартості майна, яка складала в сумі 1 434 089,37 грн., а не 167 800,00 доларів США;

- під час виконавчого провадження з примусового виконання рішення у справі № 6/13 позивач звертався до суду з заявою про визнання його відмови від примусового виконання рішення суду підставою для якої слугував договір поставки № 1-08/11 від 01.08.2011, укладений між відповідачем 1 та позивачем, за яким відповідач 1 набув права власності на спірне майно та сплатив його вартість (1 791 000,00 грн.) позивачу.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.02.2019 справу № 6/13 передано на розгляд колегії суддів у складі: Дідиченко М. А. - головуюча суддя; судді - Руденко М. А., Сулім В. В.

Ухвалою від 05.03.2019 колегією суддів у складі: Дідиченко М. А. - головуюча суддя; судді - Руденко М. А., Сулім В. В. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної служби України з надзвичайних ситуацій на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.02.2019 у справі 6/13, призначено справу до розгляду на 03.04.2019.

18.03.2019 до суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просив ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.02.2019 у справі № 6/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, а 29.03.2019 - від відповідача відповідь на відзив на апеляційну скаргу.

Ухвалою від 03.04.2019 задоволено самовідвід судді Дідиченко М.А. від розгляду апеляційної скарги Державної служби України з надзвичайних ситуацій на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.02.2019 у справі № 6/13. Матеріали справи № 6/13 передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою відповідносто до положень ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Розпорядженням № 09.1-07/126/19 від 12.04.2019, у зв'язку з задоволенням заяви про самовідвід судді Дідиченко М.А., яка є головуючим суддею (суддею-доповідачем), призначено повторний автоматизований розподіл справи № 6/13.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.04.2019 справа № 6/13 передана на розгляд колегії суддів у складі: Калатай Н.Ф. (головуючий), судді Зубець Л.АП., Мартюк А.І.

Ухвалою від 15.04.2019 колегією суддів у складі: Калатай Н.Ф. (головуючий), судді Зубець Л.АП., Мартюк А.І.:

- прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Державної служби України з надзвичайних ситуацій на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.02.2019 у справі 6/13;

- розгляд справи № 6/13 призначено на 15.05.2019 о 15:00;

- сторони попереджено, що нез'явлення їх представників в судове засідання не є перешкодою в розгляді апеляційної скарги.

Станом на 15.05.2019 відзивів на апеляційну скаргу, клопотань та пояснень до суду не надходило.

Розпорядженням № 09.1-08/1283/19 від 15.05.2019, у зв`язку перебуванням судді Зубець Л.П., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), на лікарняному, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 6/13.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.05.2019 справа № 6/13 передана на розгляд колегії суддів у складі: Калатай Н.Ф. (головуючий), судді Буравльов С.І., Мартюк А.І.

Ухвалою від 15.05.2019 колегії суддів у складі: Калатай Н.Ф. (головуючий), судді Буравльов С.І., Мартюк А.І. апеляційну скаргу Державної служби України з надзвичайних ситуацій на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.02.2019 у справі 6/13 прийнято до свого провадження.

Відповідач 1 представників у судове засідання не направив, про причини неявки суду не повідомив.

Враховуючи належне повідомлення всіх учасників про час і місце судового розгляду апеляційної скарги, те, що апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції розглядається протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі, та те, що явка представників учасників судового процесу в судове засідання не визнана обов'язковою, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у відсутність представника відповідача 1 за наявними матеріалами апеляційного провадження.

Під час розгляду справи представники відповідач 2 та прокуратури позивача апеляційну скаргу підтримали у повному обсязі та просили її задовольнити, представники позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечили, просили залишити її без задоволення, а оспорювану ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача 2 та прокуратури, з урахуванням правил ст. ст. 269, 270 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів встановила таке.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.04.2010, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.07.2010 та постановою Вищого господарського суду України від 05.10.2010, у справі № 6/13 позовні вимоги задоволено повністю:

- визнано право власності Товариства з обмеженою відповідальністю Слайг на плавучі засоби - глісери-аерочовни моделі GTO Patrol Master Series 1696 , модельний рік - 2009 рік, виробництва компанії Good Time Outdoors, Inc. США, в кількості 8 штук з серійними номерами: VIN EVJ00445I809, VIN EVJ00446I809, YIN EVJ00447I809, VIN EVJ00448I809, VIN EVJ00449I809, VIN EVJ00450I809, VIN EVJ004511809, VIN EVJ00452I809 та причепи (трейлери) Magic Tilt Trailer, моделі TWA 1386 R 4400 , в кількості 10 штук, з серійними номерами: VIN 1М5ВА212291Е47987; VIN 1М5ВА212091Е47986; VIN 1М5ВА212991Е47985; VIN 1М5ВА212391Е47979; VIN 1М5ВА212191Е47981; VIN 1М5ВА212791Е47984; VIN 1М5ВА212391Е47982; VIN 1M5BA212X91E47980; VIN 1М5ВА212591Е47983; VIN 1M5BA212491E47988;

- вирішено витребувати в Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи та передати Товариству з обмеженою відповідальністю Слайг вказане вище майно;

- до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Аварійно-технічні роботи Техно-Безпека та з Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Слайг присуджено по 7 214,00 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з кожного.

На виконання вказаного рішення 19.07.2010 видано відповідні накази (а.с. 37-39 т. 2).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.06.2016 задоволено заяву Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про заміну сторони виконавчого провадження, замінено відповідача - Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи на його правонаступника - Державну службу України з надзвичайних ситуації України (далі відповідач 2).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.12.2017, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.02.2018, задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Слайг про виправлення помилки в наказі та поновлення строку пред'явлення наказу до виконання.

У грудні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю Слайг звернулося до Господарського суду міста Києва з заявою про зміну способу виконання рішення суду, в якій просило змінити спосіб виконання рішення Господарського суду міста Києва від 13.04.2010 по справі № 6/13 з вилучення у відповідача 2 та передачі позивачу майна, зазначеного в рішенні Господарського суду міста Києва від 13.04.2010 по справі № 6/13, на стягнення з відповідача 2 на користь позивача вартості майна, зазначеного в рішенні Господарського суду міста Києва від 13.04.2010 по справі № 6/13, загальна сума якого складається з вартості самого майна 167 800,00 доларів США, по курсу НБУ на день винесення ухвали про зміну способу виконання та суми сплаченого мита при імпорті цього майна в Україну, у розмірі 107 127,56 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.02.2019 у справі № 6/13 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Слайг про зміну способу виконання рішення Господарського суду міста Києва № 6/13 від 13.04.2010, змінено спосіб виконання рішення Господарського суду міста Києва від 13.04.2010 по справі № 6/13 з витребування майна: а) плавучих засобів - глісерів-аерочовнів моделі GTO Patrol Master Series 1696 , модельний рік - 2009 рік, виробництва компанії Good Time Outdoors, Inc. США, в кількості 8 штук з серійними номерами: VIN EVJ00445I809, VIN EVJ00446I809, YIN EVJ00447I809, VIN EVJ00448I809, VIN EVJ00449I809, VIN EVJ00450I809, VIN EVJ004511809, VIN EVJ00452I809; б) причепів (трейлерів) Magic Tilt Trailer, моделі TWA 1386 R 4400 , в кількості 10 штук, з серійними номерами: VIN 1М5ВА212291Е47987; VIN 1М5ВА212091Е47986; VIN 1М5ВА212991Е47985; VIN 1М5ВА212391Е47979; VIN 1М5ВА212191Е47981; VIN 1М5ВА212791Е47984; VIN 1М5ВА212391Е47982; VIN 1M5BA212X91E47980; VIN 1М5ВА212591Е47983; VIN 1M5BA212491E47988, на стягнення з Державної служби України з надзвичайних ситуацій на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Слайг 4 601 695,52 грн. вартості майна та 107 127,56 грн. сплаченого мита при імпорті цього майна в Україну.

Задовольняючи заяву позивача про заміну способу виконання рішення у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що надані заявником матеріали свідчать про неможливість виконання рішення суду шляхом витребування майна, тобто доводи заявника про можливість виконання рішення суду іншим шляхом є обґрунтованими, що колегія суддів вважає вірним з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Статтею 115 ГПК України унормовано, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження .

Відповідно до ст. 17 Закону України від 23.02.2006 року № 3477-IV Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції ратифіковано Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (з протоколами).

Право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (п. 43). Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

За правилом ст. 7 Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень від 05.06.2012 № 4901-VI із змінами і доповненнями станом на дату відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду в цій справі, виконання рішень суду про зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження , з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 № 1404-VIII із змінами і доповненнями станом на дату відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду в цій справі, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень , мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Відповідно до ст. 331 ГПК України:

- за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання (ч. 1);

- підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (ч. 3).

З матеріалів справи слідує, що рішення суду у цій справі в частині вилучення у відповідача 2 та передачі позивачу спірного майна у добровільному порядку виконано не було.

19.06.2018 Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі Відділ ДВС) за заявою позивача відкрив виконавче провадження № 56625896 щодо виконання наказу № 6/13 про витребування спірного майна.

Державним виконавцем Відділу ДВС відповідачу 2 направлено вимогу № 20.1/56625896/3 від 02.10.2018 (а.с. 128 т. 4), в якій виконавець просив негайно вжити заходи щодо виконання наказу про передачу спірного майна та повідомити про наявність/відсутність майна, що підлягає передачі, на який відповідач 2 листом за № 03-16324/08 від 25.10.2018 (а.с. 129 т. 4) повідомив про те, що майно, яке підлягає стягненню згідно з вищевказаним наказом суду, на балансі апарату відповідача 2 (ідентифікаційний код 38516849) не обліковується, у зв'язку з чим відповідач 2 не може виконати вимогу державного виконавця.

Крім того, відповідач 2 листом № 03-16712/08 від 01.11.2018 (а.с. 130 т. 4) повідомив адвоката Щедріна Р.А. на його адвокатський запит про те, що відповідач 2 (ідентифікаційний код 38516849) є боржником у виконавчому провадженні № 56625896 по примусовому виконанню наказу Господарського суду міста Києва від 19.10.2010 № 6/13; що структура відповідача 2 затверджена наказом відповідача 2 від 20.11.2015 № 576 Про затвердження положень про самостійні структурні підрозділи апарату ДСНС України; що на балансі структурних підрозділів апарату відповідача 2 (ідентифікаційний код 38516849) глісери-аерочовни, вказані в наказі Господарського суду міста Києва № 6/13, не обліковуються.

З посиланням на вищезгаданий лист відповідача 2 від 25.10.2018 № 03-16324/08 головним державним виконавцем Відділу ДВС Думанською А.Л. складено акт від 25.01.2019 (а.с. 200 т. 4) про відсутність у боржника майна, яке він за виконавчим документом повинен передати стягувачу в натурі.

Відповідач 2 у апеляційній скарзі повідомив про те, що передав спірне майно на праві оперативного управління до відповідних територіальних підрозділів (самостійних юридичних осіб) з метою використання їх під час здійснення заходів, пов'язаних із рятуванням людей, що виключає можливість вилучення такого майна у відповідача 2.

Вказаний факт підтверджується листом-відповіддю відповідача на запит адвоката Щедріна Р.А. від 16.06.2014 № 02-7608/212, копія якого знаходиться в матеріалах справи (а.с.179-180 т.4).

Однак з тих обставин, що територіальні підрозділи відповідача 2, у тому числі апарат відповідача 2, мають статус юридичних осіб зі своїми ідентифікаційними кодами, не слідує, що боржником за рішенням у справі № 6/13 є не відповідач 2 (ідентифікаційний код 38516849), а апарат відповідача 2 (ідентифікаційний код 38516849).

Вказаних обставин не спростовує і той факт, що спірне майно не обліковується на балансі апарата відповідача 2, на що боржник також посилається в заперечення задоволення заяви стягувача.

Водночас вказані обставини, на думку колегії суддів, істотно ускладнюють виконання рішення суду, оскільки фактично унеможливлено виконання рішення суду у цій справі в натурі.

Однак той факт, що на сьогодні через дії відповідача 2 виконати рішення суду у справі № 6/13 в натурі є неможливим, не є підставою вважати, що рішення не має бути виконане взагалі.

При цьому слід врахувати, що навіть у випадку наявності в відповідача 2 спірного майна, передача вказаного майна, яке було у використанні майже 10 років та, відповідно, втратило частину вартості, не зможе вважатися добросовісним виконанням рішення суду у цій справі, оскільки, як слідує з судового рішення в цій справі, позивач має право на повернення нового майна, що, за обставин перебування його в експлуатації протягом тривалого терміну, не є можливим.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції в тому, що надані заявником матеріали свідчать про неможливість виконання рішення суду шляхом витребування майна, тобто доводи заявника щодо виконання рішення суду іншим шляхом є обґрунтованими, а вимоги його заяви про заміну способу виконання рішення Господарського суду міста Києва від 13.04.2010 у справі № 6/13 є законними.

Посилання відповідача 2 у апеляційній скарзі на те, що під час виконавчого провадження з примусового виконання рішення у цій справі позивач звертався до суду із заявою про визнання його відмови від примусового виконання рішення суду, підставою для чого був укладений позивачем з відповідачем 1 договір поставки від 01.08.2011 № 1-08/11, за яким позивач зобов'язався поставити відповідачу 1 спірне майно за 18 простих векселів на загальну суму номінальної вартості 1 791 000,00 грн. (а.с.12-17 т.3), до уваги колегією суддів не беруться, оскільки ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.04.2012 у справі № 6/13 (а.с.25-26 т.3) у задоволенні вказаної заяви позивачу відмовлено; Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.05.2012 у справі № 6/13 (а.с.28-29 т.3) відмовлено в прийнятті апеляційної скарги відповідача 2 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.04.2012 у справі № 6/13.

Висновки судів та встановлені судами обставини при вирішенні спору у справі № 910/9670/16 за позовом ТОВ Слайг до Державної служби України з надзвичайних ситуацій за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Державної казначейської служби України про стягнення 4 619 936,07 грн. збитків, спричинених невиконанням відповідачем рішення Господарського суду міста Києва від 13.04.2010 у справі № 6/13, та при вирішенні спору у справі № 910/12738/16 за позовом ТОВ Слайг до ТОВ Аварійно-технічні роботи Техно-Безпека , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Державна служба України з надзвичайних ситуацій про визнання зобов'язань припиненими та розірвання договору, на які також посилається апелянт у апеляційній скарзі, до уваги колегією суддів не беруться як такі, що не мають значення для вирішення по суті спору, що є предметом цього провадження.

Щодо посилань відповідача 2 у апеляційній скарзі на те, що виконаний позивачем розрахунок вартості спірного майна є завищеним, оскільки позивачем при зверненні до суду з позовом у справі № 6/13 визначено ціну позову виходячи з розрахунку вартості майна, яка складала в сумі 1 434 089,37 грн., а не 167 800,00 доларів США, слід зазначити таке.

Під час розгляду справи № 6/13 судами встановлено, що спірне майно було придбано позивачем за укладеним з компанією Cardlex Corp., Aquilano De La Guardia St., Панама (продавцем) контрактом № 17 (далі Контракт) (а.с. 9-10 т. 1), загальна ціна якого 1 800 000,00 доларів США; вартість спірних глісерів-аерочовнив та причепів (трейлерів) становить 167 800,00 доларів США.

Факт оплати позивачем 167 800,00 доларів США за спірне майно підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними документами.

З наявних у матеріалах справи митних декларацій з відмітками митного органу про сплату (а.с. 13-17 т. 1) слідує, що ціна товару в гривнях (п. 42 декларацій), з урахуванням курсу валют станом на дату поставки товару (п. 23 декларацій), дорівнює 1 326 961,72 (85 239,00+313 854,80+313 478,48+300 397,44) грн.

Загальна сума сплаченого позивачем мита (п. 47 декларацій) становить 107 127,56 грн.

Отже, звертаючись до суду з цим позовом, позивач визначив ціну позову саме у доларах США (167 800,00 доларів США) в еквіваленті за курсом валют на дату звернення в сумі 1 326 961,72 грн., додавши до суми позову суму мита, сплаченого при оформленні товару, 107 127,56 (1 434 089,37 грн. = 1 326 961,72 + 107 127,56) грн.

Таке визначення ціни позову в цьому випадку, на думку колегії суддів, є правомірним, оскільки у п. 9 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 № 246 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.11.1999 за № 751/4044, первісною вартістю запасів, що придбані за плату, є собівартість запасів, яка складається з таких фактичних витрат:

- суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю) за вирахуванням непрямих податків;

- суми ввізного мита;

- суми непрямих податків у зв'язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству/у станові;

- транспортно-заготівельні витрати (затрати на заготівлю запасів, оплата тарифів (фрахту) за вантажно-розвантажувальні і транспортування запасів усіма видами транспорту до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування ризиків запасів);

- інші витрати, які безпосередньо пов'язані з придбанням і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для у запланованих цілях. До таких витрат, зокрема, прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, прямі витрати підприємства/установи на доопрацювання і якісно технічних характеристик запасів.

Також слід зазначити про таке.

Частиною 1 ст. 8 ЦК України встановлено, що якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

У разі висунення вимог щодо відшкодування збитків в іноземній валюті кредитором повинен бути зазначений грошовий еквівалент суми збитків у гривнях за офіційним курсом Національного банку України на день висунення вимог (ч. 3 ст. 229 ГК України).

Посилання апелянта на неможливість застосування до спірних правовідносин положень ст. 229 ЦК України колегією суддів не приймаються, оскільки чинним законодавством не встановлено порядок визначення вартості майна, яке неможливо стягнути у виконавчому провадженні в натурі, з огляду що, колегія суддів вважає правомірним застосування до спірних правовідносин приписів ч. 3 ст. 229 ГК України.

Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що вартість майна, яке підлягає вилученню у відповідача, складається з суми, сплаченої позивачем компанії Cardlex Corp., Aquilano De La Guardia St., Панама, в доларах США за офіційним курсом Національного банку України на день складання та подання цієї заяви, та витрат, понесених позивачем у зв'язку з імпортом майна в Україну, зокрема витрат по сплаті мита при імпорті майна в Україну, та становить 4 773 326,74 грн. (167 800,00 доларів США х 27,8081 грн./l дол. США (курс НБУ на 13.12.2018)+107 127,56 грн. мита, сплаченого при імпорті майна).

Викладені вище обставини спростовують посилання апелянта на невірне визначення позивачем вартості спірного майна.

З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Слайг про зміну способу та порядку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 13.04.2010.

Згідно ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Підстави для скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 04.02.2019 у справі № 6/13 про задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Слайг про зміну способу та порядку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 13.04.2010 та для задоволення апеляційної скарги Державної служби України з надзвичайних ситуацій відсутні.

Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судові витрати по справі за звернення з апеляційною скаргою покладаються на Державну службу України з надзвичайних ситуацій.

Керуючись ст. 267-271, 273, 275-276, 281-284, 287 Господарського процесуального кодексу України, Північного апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної служби України з надзвичайних ситуацій на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.02.2019 у справі № 6/13 про задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Слайг про зміну способу та порядку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 13.04.2010 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.02.2019 у справі № 6/13 про задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Слайг про зміну способу та порядку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 13.04.2010 залишити без змін.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

4. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

5. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи № 6/13.

Повний текст постанови складено: 20.05.2019

Головуючий суддя Н.Ф. Калатай

Судді С.І. Буравльов

А.І. Мартюк