Рішення

від 29.03.2019 по справі 161/15175/18

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/15175/18

Провадження № 2-др/161/12/19

ДОДАТКОВЕ Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2019 року

Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі: головуючого судді Івасюти Л.В.

з участю секретаря судового засідання Маковецької Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення суду,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся в суд із заявою про ухвалення додаткового рішення суду, мотивуючи її тим, що заочним рішенням Луцького міськрайонного суду від 25 лютого 2019 року задоволено його позовні вимоги про стягнення з ТВ ТзОВ Знання інфляційних втрат та 3% річних на суму 67037,90 гривень та судовий збір. Крім того, у позові ставилася вимога про стягнення в відповідача витрат на професійну правову допомогу , копія договору та інші документи на представництво та обумовлений об'єм послуг були надані суду. Оскільки на час закінчення справи він не мав усіх доказів на підтвердження понесених ним витрат на адвоката, то до закінчення справи стороною позивача було заявлено про стягнення витрат на професійну правову допомого та про те, що докази на підтвердження витрат будуть надані суду протягом 5 днів з моменту проголошення рішення.

Посилаючись на вищенаведене, заявник просить суд ухвалити додаткове рішення у цивільній справі №161/15175/18-ц, стягнувши понесені витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6000грн.

Представник заявника подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності та відсутності заявника.

Інші учасники судового розгляду в судове засідання не з'явились.

Суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності сторін.

Відповідно до вимог ч.4 ст.270 ЦПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення.

Дослідивши матеріали справи, та подані заявником докази на підтвердження обґрунтованості заявлених вимог, суд установив таке.

Згідно із п.1 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.

З матеріалів справи вбачається, що 25 лютого 2019 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області задоволено позов ОСОБА_1 до торгово-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "Знання" про стягнення інфляційних витрат та 3% річних, суд ухвалив: стягнути з торгово-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю Знання (код ЄДПОУ 13357838) на користь ОСОБА_1 інфляційні втрати в сумі 51657,76 гривень (п'ятдесят одна тисяча шістсот п'ятдесят сім гривень 76 копійок) та 3 % річних за період прострочення (з 06.07.2016 по 01.09.2018рр.) в сумі 15380,14 гривень (п'ятнадцять тисяч триста вісімдесят гривень 14 копійок), а всього: 67037,90грн; стягнути з Торгово-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю Знання , код ЄДПОУ 13357838 (адреса: 43010, м.Луцьк, пр.Волі,41) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1 (адреса: АДРЕСА_1) 704,80 грн. (сімсот чотири гривні 80 коп.) понесених судових витрат по справі; стягнути з Торгово-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю Знання , код ЄДПОУ 13357838 (адреса: 43010, м.Луцьк, пр.Волі,41) в дохід держави 704,80 грн. (сімсот чотири гривні 80 коп.) судового збору за позовну вимогу про стягнення трьох відсотків річних.

Судом не вирішено питання про стягнення витрат на правничу допомогу адвоката.

Згідно ч.8 ст.141 ЦПК України докази про судові витрати можуть бути подані стороною до судових дебатів або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Крім того, відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Згідно з частинами першою - четвертою статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі East/West Alliance Limited проти України , від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

З матеріалів справи випливає, що адвокатом Сорокопудом М.О. була надана професійна правнича допомога ОСОБА_1, яку він оцінює в сумі 6000грн., що вбачається з квитанції до прибуткового касового ордеру від 26 лютого 2019 року № 26./02/19 та акту прийому наданих послуг з професійної правової допомоги, згідно яких: за підготовку позовної заяви ОСОБА_1 адвокату Сорокопуду М.О. було сплачено 2000,00 грн, за попередню консультацію щодо характеру спірних правовідносин - 500грн., за складання процесуальних документів , ознайомлення з відзивом , складання відповіді на відзив -1000грн, за участь в судових засіданнях 21.01.2019р. та 25.02.2019р. -2500грн.

Правнича допомога ОСОБА_1 надавалась адвокатом Сорокопудом М.О. згідно з договором про надання правової допомоги від 20 вересня 2018 року та додаткового договору до нього від 20 вересня 2018 року.

Згідно зі ст. 30 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фінансовий розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумний та враховувати витрачений адвокатом час.

Вирішуючи питання щодо стягнення витрат на правничу допомогу, суд повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надавши їм належну оцінку в силу вимог статей 12, 81, 89 ЦПК України.

Адвокатом Сорокопудом М.О. до суду не надано детального опису робіт (наданих послуг), виконаних та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Статтею 1 Закону України Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу в цивільних та адміністративних справах , передбачено, що розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року (що становить 768,40грн.) за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Відповідно до журналу судового засідання від 21.01.2019 року представник позивача приймав участь в судовому засіданні з 09:29:26 год. по 09:33:36 год. (приблизно 4хв.), в той час як у розрахунку суми гонорару адвоката за здійснення представництва у цивільній справі №161/15175/18 під час розгляду справи у Луцькому міськрайонному суді зазначено кількість затраченого часу в кількості 2,5год. вартістю 2500грн.

Отже, на думку суду, витрати адвоката на правничу допомогу ОСОБА_1 в сумі 6000грн. є неспівмірними з обсягом наданих послуг .

Таким чином, суд, проаналізувавши матеріали справи та докази в їх сукупності, вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу при розгляді справи в суді, бере до уваги обставини справи, умови укладеного договору про надання правової допомоги від 20 вересня 2018 року, співмірність винагороди за надані юридичні послуги зі складністю справи; час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт, з урахуванням принципу розумності та справедливості, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви про стягнення витрат за надання правничої допомоги адвоката, які поніс позивач, в розмірі 5000грн.

В задоволенні решти вимог щодо стягнення витрат на правничу допомогу слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 5, 133, 141, 258-259, 263-265, 270, 280-282 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення суду задовольнити частково.

Стягнути з Торгово-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю Знання , код ЄДПОУ 13357838 (адреса: 43010, м.Луцьк, пр.Волі,41) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1 (адреса: АДРЕСА_1) 5000 грн. (п'ять тисяч гривень 00 коп.) понесених витрат на правничу допомогу адвоката.

В задоволенні решти заявлених вимог - відмовити.

Додаткове рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1 (адреса: АДРЕСА_1).

Відповідач: Торгово-виробниче товариство з обмеженою відповідальністю Знання , код ЄДПОУ 13357838 (адреса: 43010, м.Луцьк, пр.Волі,41).

Суддя Луцького міськрайонного суду Івасюта Л.В.