Постанова

від 08.04.2019 по справі 489/7608/18

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

08.04.19

22-ц/812/497/19

Єдиний унікальний номер судової справи 489/7608/18

Номер провадження 22-ц/812/497/19

Доповідач апеляційного суду Серебрякова Т.В.

Постанова

Іменем України

08 квітня 2019 року місто Миколаїв

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Миколаївського апеляційного суду в складі:

головуючого Серебрякової Т.В.,

суддів: Бондаренко Т.З., Крамаренко Т.В.,

з секретарем судового засідання Цуркан І.І.,

за участі:

представника особи, яка подала апеляційну скаргу - ОСОБА_2,

переглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою Політичної партії Українське об'єднання патріотів - Укроп ухвалу, яка постановлена Ленінським районним судом міста Миколаєва під головуванням судді Рум'янцевої Н.О. в приміщенні цього ж суду 07 грудня 2018 року, у цивільній справі за заявою ОСОБА_3 про застосування заходів забезпечення позову до подання позовної заяви про визнання загальних зборів членів Миколаївської обласної організації політичної партії Українське об'єднання патріотів - Укроп від 26 серпня 2018 року такими, що не відбулися та визнання недійсним протоколу цих зборів,

УСТАНОВИЛА:

У грудні 2018 року ОСОБА_3 подав до суду заяву про застосування заходів забезпечення позову до подання позовної заяви про визнання загальних зборів членів Миколаївської обласної організації політичної партії Українське об'єднання патріотів - Укроп від 26 серпня 2018 року такими, що не відбулися та визнання недійсним протоколу цих зборів.

В обґрунтування заяви ОСОБА_3 зазначав, що 26 серпня 2018 року членом Миколаївської обласної організації політичної партії Українське об'єднання патріотів - Укроп ОСОБА_4 були скликані та організовані Загальні збори партії, на яких було обрано керівником обласного осередку партії вказану особу, про що наявне оголошення на офіційному сайті політичної партії.

Між тим, заявник вважає що зазначені збори проведені із порушенням процедури їх скликання, оскільки ОСОБА_4 не уповноважений статутом партії на скликання зборів партії, учасниками зборів зареєструвались особи, які не є членами партії або взагалі на час проведення зборів є померлими, чи не були на них присутні.

Вищевказані обставини є підставою позову про визнання загальних зборів недійсними.

Оскільки, маючи на руках оригінал протоколу неправомочних зборів обласної організації політичної партії, ОСОБА_4 у будь-який час може звернутись до державного реєстратора Головного територіального управління юстиції України в Миколаївській області для внесення змін до Єдиного державного реєстру щодо керівника організації, виключивши заявника таким чином у незаконний спосіб зі складу керівника організації, ОСОБА_3 просив суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам відділу державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та громадських формувань Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції України в Миколаївській області вчиняти будь-які дії по внесенню змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо зміни керівника та/або керівних органів, чи будь-яких інших відомостей відносно Миколаївської обласної організації політичної партії Українське об'єднання патріотів - Укроп (код ЄДРПОУ 39953669).

Ухвалою судді Ленінського районного суду міста Миколаєва від 07 грудня 2018 року заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову у справі задоволено. Вжито заходів забезпечення позову.

Заборонено державним реєстраторам відділу державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та громадських формувань Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції України в Миколаївській області вчиняти будь-які дії по внесенню змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо зміни керівника та/або керівних органів, чи будь-яких інших відомостей відносно Миколаївської обласної організації політичної партії Українське об'єднання патріотів Укроп (код ЄДРПОУ 39953669).

Копію ухвали для виконання направлено до Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради.

В апеляційній скарзі Політична партія Українське об'єднання патріотів - Укроп , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просила ухвалу районного суду скасувати та постановити нову, якою у задоволені заяви відмовити.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступних підстав.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що заява про забезпечення позову в достатній мірі обґрунтована необхідністю забезпечення позову, ОСОБА_3 викладено свої доводи щодо можливості настання несприятливих наслідків у разі незабезпечення позову, зазначені ним підстави та вид забезпечення позову є співмірними з пред'явленими вимогами, а обраний вид забезпечення позову не порушує прав і охоронюваних законом інтересів відповідача.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Миколаївського апеляційного суду не погоджується з таким висновком суду.

Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23 лютого 2006 року за №3477-IV застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.

За змістом п.1 ст.6, ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР, кожен має право на розгляд його справи упродовж розумного строку судом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Суд зобов'язаний поважати честь і гідність усіх учасників цивільного процесу і здійснювати правосуддя на засадах їх рівності перед законом і судом.

Відповідно до ст.ст.1,3 ЦК України, ст.ст.2,4-5,12-13,19 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, що виникають з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також справ, розгляд яких, в порядку цивільного судочинства, прямо передбачено законом.

При цьому, в порядку цивільного судочинства, виходячи із його загальних засад про неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність, перш за все регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Кожна особа, а у випадках, встановлених законом, органи та особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси, мають право в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів; або прав, свобод та інтересів інших осіб, інтереси яких вони захищають, державних чи суспільних інтересів.

Частина 1 ст.15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ч.2 ст.15 ЦК України).

Статтею 124 Конституції України визначений принцип обов'язковості судових рішень, який із огляду на положення ст.ст.18,153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Отже, інститут забезпечення позову передбачає можливість захисту особою порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Разом з тим у цивільному процесуальному кодексі встановлено систему захисту прав особою, щодо якої застосовано заходи забезпечення позову. Складовими такої системи є: співмірність видів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами; можливість суду вимагати від заявника пропозиції щодо зустрічного забезпечення; відшкодування особі збитків, завданих забезпеченням позову; право на апеляційне оскарження ухвали суду щодо забезпечення позову.

За змістом ст.ст.149-153 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Ці підстави є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Позов забезпечується, зокрема, шляхом заборони вчиняти певні дії (п.2 ч.1 ст.150 ЦПК України).

Про забезпечення позову суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено в установленому порядку.

Процесуальним законом визначено обов'язок заявника вказати предмет позову та обґрунтувати необхідність забезпечення позову, захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів інших осіб, які можуть отримати статус учасника справи; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, яку заявник має намір пред'явити, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Також, відповідно до роз'яснень п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Із матеріалів справи убачається, що заявник подав заяву про забезпечення позову 05 грудня 2018 року до подання позовної заяви про визнання загальних зборів членів Миколаївської обласної організації політичної партії Українське об'єднання патріотів - Укроп такими, що не відбулись та визнання недійсним протоколу цих зборів.

В подальшому ОСОБА_3 звернувся до районного суду із відповідною позовною заявою та ухвалою судді Ленінського районного суду міста Миколаєва від 28 грудня 2018 року відкрито провадження у справі.

Разом з тим, враховуючи доводи заявника з питання забезпечення позову, колегія суддів приходить до висновку, що з наявних матеріалів справи не встановлено підстав, які б свідчили про те, що невжиття судом таких заходів створить очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам та інтересам заявника ОСОБА_3 або ускладнить чи зробить неможливим виконання рішення суду за наслідками розгляду даної справи.

Окрім того, приймаючи заходи забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам внесення змін у Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відносно Миколаївської обласної організації політичної партії Українське об'єднання патріотів - Укроп , суд фактично вжив заходи, які суперечать змісту заходів забезпечення позову та меті їх застосування, яка полягає в захисті інтересів учасника процесу, а не в позбавленні (порушенні) прав інших осіб.

До того ж, на думку колегії суддів, забороняючи державним реєстраторам вчиняти будь-які дії по внесенню змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо зміни керівника та/або керівних органів, чи будь-яких інших відомостей відносно Миколаївської обласної організації політичної партії Українське об'єднання патріотів Укроп , суд першої інстанції вжив таких заходів забезпечення позову, які фактично пов'язані із втручанням у внутрішню діяльність політичної партії, що є недопустимим.

При цьому висновок суду першої інстанції про те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся до суду, жодним чином не обґрунтований та не підтверджується жодними доказами.

Щодо клопотання особи, яка подала апеляційну скаргу, про застосування до ОСОБА_3 заходів процесуального примусу шляхом стягнення з останнього штрафу, то колегія виходить з наступного.

Відповідно до п.11 ч.3 ст.2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.2 ст.44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

Відповідно до ст.148 ЦПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від 0.3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству; невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених на учасника судового процесу; неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання доказів без поважних причин.

Таким чином застосування заходів процесуального примусу мають на меті запобігти зловживанню процесуальними правами та забезпечити правильний і своєчасний розгляд цивільної справи в умовах процесуальної недобросовісності учасника судового процесу.

З аналізу наведених норм убачається, що зловживанням правами можуть бути визнані дії учасника процесу, які формально хоча й передбачені серед його повноважень та прав, однак здійснюються ним не з метою досягнення передбаченого законом процесуального результату, а з метою затягування чи взагалі перешкоджання розгляду справи.

Саме цей критерій є основним для кваліфікації дій особи як зловживання правами.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для застосування до ОСОБА_3 заходів процесуального примусу, оскільки вчинення останнім процесуальних дій, передбачених ЦПК України для здійснення захисту своїх інтересів, у тому числі право заявляти відвід, не можна розцінювати як зловживання процесуальними правами.

При цьому посилання ОСОБА_5 у відзиві на те, що апеляційний суд безпідставно прийняв апеляційну скаргу Політичної партії Українське об'єднання патріотів - Укроп та призначив її до розгляду безпідставні, так як це є дискреційним повноваженням апеляційного суду.

Керуючись ст.ст.367,374,376,381,382 ЦПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Політичної партії Українське об'єднання патріотів - Укроп - задовольнити частково.

Ухвалу судді Ленінського районного суду міста Миколаєва від 07 грудня 2018 року - скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволені заяви ОСОБА_3 про застосування заходів забезпечення позову до подання позовної заяви про визнання загальних зборів членів Миколаївської обласної організації політичної партії Українське об'єднання патріотів - Укроп від 26 серпня 2018 року такими, що не відбулися та визнання недійсним протоколу цих зборів - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення у випадках та з підстав, передбачених ст.389 ЦПК України.

Головуючий Т.В. Серебрякова

Судді: Т.З. Бондаренко

Т.В. Крамаренко

Повний текст судового рішення

складено 09 квітня 2019 року