Рішення

від 09.04.2019 по справі 923/153/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2019 року, м. Херсон, справа № 923/153/19

Господарський суд Херсонської області у складі судді Закуріна М. К., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРОЙЕЛІТКОМФОРТ"

до Приватного підприємства приватна виробничо-комерційна фірма Аліна-А

про стягнення 46 000 грн збитків,

у с т а н о в и в:

Стосовно дій та аргументів позивача

01.03.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю Стройеліткомфорт звернулося з позовом до Приватного підприємства приватна виробничо-комерційна фірма Аліна-А про стягнення 46 000 грн спричинених збитків.

У якості обґрунтування власної позиції з посиланням на положення статей 224, 225 ГК України позивач вказав, що відповідач не виконав умови договору № 16 ПС від 17.08.2018 щодо своєчасного виконання робіт, а саме у строк до 09.10.2018, чим завдав позивачу збитків у сумі 46 000 грн, які полягають у застосуванні до нього штрафних санкцій за іншим договором підряду від 20.08.2018, укладеним з фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 Зокрема, за цим договором ОСОБА_1 повинен був приступити до робіт 11.10.2018, але у зв'язку із незавершенням робіт відповідачем до виконання власних зобов'язань не зміг приступити, а тому позивач був змушений сплатити штраф у вказаній сумі.

Стосовно процесуальних дій та рішень суду

Ухвалою суду від 05.03.2019 відкрите провадження у справі за правилами спрощеного провадження без повідомлення та виклику учасників справи. Цією ж ухвалою відповідачу встановлений строк (02.04.2019) надати відзив на позов, а позивачу строк (07.04.2019) - відповідь на відзив, проте у вказаний час відповідач відзив на позов не надав. При цьому ухвалу суду відповідач отримав 07.03.2019. Таким чином судом вжиті належні заходи щодо повідомлення відповідача про заявлений до нього позов та судовий його розгляд.

При вирішенні питання порядку подачі доказів з метою їх подальшої оцінки при винесенні даного рішення, суд зазначає, що позивачем дотримані вимоги частини 2 статті 80 Господарського процесуального кодексу України щодо подачі доказів разом із позовною заявою, а тому вони прийняті судом до розгляду.

Суд також констатує, що сторонами не заявлено будь-яких процесуальних клопотань.

Стосовно установлених судом обставин

17.08.2018 між Приватним підприємством приватна виробничо-комерційна фірма Аліна-А , виступаючим у якості замовника, та Товариством з обмеженою відповідальністю Стройеліткомфорт , як підрядником, укладений договір № 16 ПС.

Основними умовами договору, які стосуються предмету судового розгляду є наступні:

- Підрядник зобов'язується на підставі умов договору виконати роботи з проектування, монтажу та пусконалагодженню автоматизованої системи пожежної сигналізації, сповіщення про пожежу, пожежного моніторингу та автоматичної установки порошкового пожежогасіння для багатоквартирного будинку за адресою: буд. 62-а про проспекту Ушакова у м. Херсоні (пункт 1.1.),

- Замовник зобов'язується оплатити роботи … та прийняти їх на умовах даного договору (пункт 1.2.),

- Вартість … робіт складає 187 050 грн з ПДВ (пункт 2.1.),

- Розрахунок за роботи за пунктом 1.1. … здійснюється Замовником у два етапи: передоплата складає 138 400 грн з ПДВ, оплата за виконані роботи складає 48 650 грн з ПДВ протягом п'яти банківських днів з моменту підписання акту виконаних робіт (пункт 3.1.),

- Строк виконання робіт складає 35 робочих днів з моменту надходження передоплати на розрахунковий рахунок Підрядника (пункт 4.1.),

- Роботи вважаються виконаними після надання Замовнику повного пакету документів з позитивним висновком ГУ ДСНС України в Херсонській області (пункт 5.2.),

- За фактом отримання документів, вказаних у п. 5.2. Замовник підписує акт виконаних робіт (пункт 5.3.).

На виконання умов договору позивач платіжним дорученням № 1648 від 20.08.2018 перерахував у якості передоплати відповідачу 138 399,60 грн.

У свою чергу, як слідує з Акту приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2018 року, який підписаний представниками обох сторін 25.10.2018, відповідач виконав роботи на суму 187 050 грн.

Отже, викладені обставин свідчать, що позивач перерахував відповідачу передоплату у обумовленій сторонами сумі, а тому той повинен був виконати роботи до 09.10.2018, що складає 35 робочих днів, але завершив їх виконання із простроченням на 16 днів. При цьому позивач не надав доказів повної оплати виконаних робіт за укладеним договором.

20.08.2018 між позивачем, виступаючим у якості замовника, та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, як підрядником, укладений договір Підряду з утеплення стелі паркінгу .

Основними умовами договору, які стосуються предмету судового розгляду є наступні:

- Замовник доручає, а Підрядник бере на себе наступні зобов'язання: виконати роботи з утеплення стелі паркінгу … виконати штукатурні роботи. Адреса об'єкта будівництва Замовника: м. Херсон, проспект Ушакова, 62-А (пункт 1.1.),

- Ціна робіт складає 180 000 грн … (пункт 3.1.),

- Розрахунки за договором здійснюються наступним чином: 3.3.1. Після підписання договору Замовником протягом 5 робочих днів здійснюється передоплата у сумі 46 000 грн на користь Підрядника. 3.3.2. Оплата загальної вартості робіт, що складає 134 000 грн, здійснюється протягом 10 робочих днів з дня підписання акту виконаних робіт … (пункт 3.3.),

- Підрядник зобов'язаний: 4.1. Приступити до виконання робіт після закінчення робіт з монтажу системи пожежогасіння, а саме 11.10.2018 … (пункт 5.4.),

- У разі неможливості приступити до виконання робіт Підрядником у строк, встановлений у пункті 5.4.1. договору у зв'язку з незавершенням робіт з монтажу системи пожежогасіння Підрядник має право в односторонньому порядку відмовитись від виконання умов договору, про що має повідомити письмово, та грошові кошти, сплачені згідно пункту 3.3.1. договору не повертаються, а залишаються у власності Підрядника як штраф за невиконання умов договору (пункту 7.5.).

На виконання умов договору позивач відповідно до квитанцій до прибуткового касового ордеру № 2308 від 23.08.2018 на суму 10 000 грн, № 2008 від 20.08.2018 на суму 10 000 грн, № 2208 від 22.08.2018 на суму 10 000 грн, № 2108 від 21.08.2018 на суму 10 000 грн та № 2708 від 27.08.2018 на суму 6 000 грн сплатив ОСОБА_1 46 000 грн попередньої оплати за вказаним договором.

11.10.2018 ОСОБА_1 не приступив до виконання робіт, про що складено акт від 11.08.2018, в якому зафіксовано незавершення робіт з монтажу системи пожежогасіння.

16.10.2018 ОСОБА_1 листом повідомив позивача про розірвання договору підряду та залишення у власності отриманих коштів у вигляді штрафу у відповідності до пункту 3.3.1. договору.

Відносно оцінки суду установлених обставин на норм діючого законодавства

Щодо правової природи договору та договірних відносин

Установлені судом обставини наявності укладеного між сторонами договору, свідчать про виникнення між ними майново-господарських зобов'язань, у силу яких у відповідності до приписів статей 173, 174, 175 Господарського кодексу України одна сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони, а інша (управнена) сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За частиною 1 статті 175 того ж Кодексу майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зміст та умови договору, аналіз правовідносин та господарсько-договірних зобов'язань (майново-господарських зобов'язань у відповідності до частини 1 статті 179 ГК України), які виникли між сторонами на його підставі, з огляду на вказані правові положення, свідчать, що за своєю юридичною природою між ними укладений договір будівельного підряду.

Так, у відповідності до статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (частина 1).

Натомість за статтею 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх (частина 1).

Статтею 88 ЦК України визначені правові положення щодо відповідальності підрядника. Так, підрядник відповідає за недоліки збудованого об'єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини (частина 1). За невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі (частина 2).

Отже, за вказаними правовими положеннями у випадку прострочення передання об'єкта будівництва замовнику підрядник відшкодовує збитки, якщо не доведе, що таке порушення сталися не з його вини.

Статтею 193 ГК України встановлені загальні правила виконання господарських зобов'язань, за якими: Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина 1); Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (частина 2).

У даному випадку відповідач допустив порушення умов договору щодо строку виконання робіт та не довів, що таке порушення сталося не з його вини.

Щодо стягнення збитків

У відповідності до частини 2 статті 217 ГК України відшкодування збитків є одним із видів господарських санкцій.

Зокрема, відповідно до статті 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено (частина 1). Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (частина 2).

За змістом статті 225 того ж Кодексу до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються серед іншого: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною. При визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов'язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків.

Водночас, статтею 226 названого Кодексу визначні умови і порядок відшкодування збитків. Так, учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов'язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб'єктам, - зобов'язаний відшкодувати на вимогу цих суб'єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі.

Таким чином, збитками є (серед іншого) витрати, які здійснені стороною у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням іншою стороною зобов'язань за укладеним договором.

У даному випадку позивач збитками визначає сплачений ним штраф у сумі 46 000 грн за договором підряду від 20.08.2018, а тому суд повинен відповісти на питання наявності збитків у цій сумі через призму правомірності сплаченого позивачем штрафу.

Зокрема, вирішуючи правомірність сплаченого позивачем штрафу, суд зазначає, що згідно з частиною 1 статті 199 ГК України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Частиною 1 статті 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором, а за частинами 1 та 2 статті 217 ГК України такими санкціями є заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки, серед яких - застосування штрафних санкцій.

Безпосередньо правові наслідки порушення грошових зобов'язань передбачені приписами статті 230 ГК України та статей 549, 551 ЦК України.

Так, згідно із частиною 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

В статті 549 ЦК України конкретизовано визначення таких штрафних санкцій, а саме штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина 2).

Разом з тим, у відповідності до приписів частин1 та 2 статті 551 того ж Кодексу, предметом неустойки може бути грошова сума, розмір якої встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Таким чином, неустойка має безпосередню мету стимулювати боржника до виконання зобов'язання; за допомогою неустойки забезпечуються права кредитора шляхом створення таких умов, що підвищують рівень вірогідності виконання зобов'язання; неустойка стягується по факту невиконання чи неналежного виконання зобов'язання боржником, трансформуючись у такий спосіб у міру цивільно-правової відповідальності.

Так, пунктом 7.5. сторонами визначена можливість нарахування штрафу у випадку неможливості приступити до виконання робіт підрядником у строк, встановлений у пункті 5.4.1. договору, а саме у зв'язку з незавершенням робіт з монтажу системи пожежогасіння. У такому випадку підрядник має право в односторонньому порядку відмовитись від виконання умов договору, про що має повідомити письмово, та грошові кошти, сплачені згідно пункту 3.3.1. договору не повертаються, а залишаються у власності підрядника як штраф за невиконання умов договору.

Отже, нарахування штрафу та його сплата (опосередковано через залишення здійсненої передоплати у власності підрядника) нерозривно пов'язані із умовою початку виконання робіт за договором підряду.

У даному контексті суд вважає за необхідне навести умову пункту 5.4.1. договору від 20.08.2018, за змістом якої: Підрядник зобов'язаний приступити до виконання робіт після закінчення робіт з монтажу системи пожежегасіння, а саме 11.10.2018 … .

Наведена у цьому пункті дата початку виконання робіт підрядником, на думку суду, нерозривно пов'язана із умовою закінчення робіт з монтажу системи пожежегасіння, а тому може бути датою початку лише у випадку настання такої умови.

Підсумовуючи наведене суд приходить до висновку, що, оскільки станом на 11.10.2018 роботи з монтажу системи пожежегасіння не були виконаними, початок виконання робіт за договором від 20.08.2018 на цю дату не настав, а тому позивачу не завдано збитків простроченням здачі робіт за договором № 16ПС від 17.08.2018, оскільки відсутній причинний зв'язок між сплатою ним 46 000 грн ОСОБА_1 та несвоєчасним виконанням відповідачем умов названого договору.

Щодо висновків суду з предмету судового розгляду

На підставі викладеного, за результатами оцінки доказів та обставин справи, суд приходить до висновку, що:

- відповідач допустив порушення умов договору щодо строку виконання робіт та не довів, що таке порушення сталося не з його вини,

- нарахування штрафу у сумі 46 000 грн та його сплата (опосередковано через залишення здійсненої передоплати у власності підрядника) нерозривно пов'язані із умовою початку виконання робіт за договором підряду від 20.08.2018,

- наведена у пункті 5.4.1. договору від 20.08.2018 дата початку виконання робіт підрядником нерозривно пов'язана із умовою закінчення робіт з монтажу системи пожежегасіння, а тому може бути датою початку лише у випадку настання такої умови, тобто завершення робіт за договором № 16ПС від 17.08.2019,

- станом на 11.10.2018 роботи з монтажу системи пожежегасіння не були виконаними, а тому початок виконання робіт за договором від 20.08.2018 на цю дату не настав, у зв'язку з чим позивачу не завдано збитків простроченням здачі робіт за договором № 16ПС від 17.08.2018.

За таких обставин позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Щодо розподілу судових витрат

Судовими витратами у даній справі є витрати позивача на сплату судового збору відповідно до платіжного доручення № 1973 від 18.02.2019 у сумі 1 921 грн, які згідно з приписами статті 129 ГПК України покладаються на нього.

При цьому суд зазначає, що у тексті позовної заяви позивач вказав на здійснені ним судові витрати на правову допомогу у сумі 6 000 грн, проте доказів здійснення цих витрат шляхом їх сплати особі, яка надавала допомогу, не надано. Іншими словами позивач не довів шляхом надання доказів факту здійснення витрат на оплату правової допомоги.

На підставі вказаних правових норм та керуючись статтями 238, 240 ГПК України,

в и р і ш и в:

У задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя М.К. Закурін