Рішення

від 02.04.2019 по справі 915/869/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2019 року Справа № 915/869/18

За позовом: Державного підприємства «Адміністрація морських портів України»

(01135, м. Київ, просп. Перемоги, 14)

в особі: Миколаївської філії Державного підприємства «Адміністрація морських

портів України» (Адміністрація Миколаївського морського порту)

(54020, м. Миколаїв, вул. Заводська, 23)

до відповідача: ОСОБА_1 акціонерного товариства «Судноплавна

компанія «Укррічфлот»

(04071, м. Київ, вул. Електриків, 8)

в особі: Філії ОСОБА_1 акціонерного товариства «Судноплавна компанія

«Укррічфлот» «Миколаївський річковий порт»

(54058, м. Миколаїв, вул. Проектна, 1)

про : стягнення 38439,37 грн.

Суддя Смородінова О.Г.

Секретар судового засідання Ржепецька К.М.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: ОСОБА_2, за довіреністю,

Від відповідача: ОСОБА_3, за ордером.

СУТЬ СПОРУ :

10.08.2018р. Державне підприємство Адміністрація морських портів України в особі Миколаївської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України (адміністрація Миколаївського морського порту) звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №18-01-02.01-4619 від 03.08.2018р., в якій просить стягнути з ОСОБА_1 акціонерного товариства Судноплавна компанія Укррічфлот в особі Філії ОСОБА_1 акціонерного товариства Судноплавна компанія Укррічфлот Миколаївський річковий порт заборгованість за надані по договору №44-П-АМПУ-16 від 09.03.2016р. про взаємодію сторін під час агентування суден у морських портах України послуги в розмірі 38439,37 грн., з яких: 30478,24 грн. сума основного боргу, 4205,16 грн. пені, 839,2 грн. 3% річних, 2916,77 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі: умов договору №44-П-АМПУ-16 від 09.03.2016р. про взаємодію сторін під час агентування суден у морських портах України, норм ст. 21 Закону України Про морські порти України , ст. ст. 530, 549, 611, 625, 610, 612 Цивільного кодексу України, положень Правил надання послуг в морських портах України, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 05.06.2013р. №348, та мотивовані тим, що відповідач 02 серпня 2017 року на морському причалі №11 перевантажив 2618,405 тон вантажу з т/х Hekmeh своїми силами та засобами за схемою борт - борт на підставі чого позивачем був виставлений відповідачу рахунок та складений акт наданих послуг з організації НРР за схемою борт - борт біля причалів силами та засобами клієнта на загальну суму 30478,24 грн. В свою чергу, відповідач акт наданих послуг не підписав, нараховані послуги не сплатив, що стало причиною для звернення до суду з відповідним позовом та додаткового нарахування на суму основного боргу пені, 3% річних та втрат від інфляції. Також позивачем зазначено, що при розгляді господарськими судами справи №915/883/16 вже були розглянуті обставини надання портом відповідачу послуг з організації ННР за схемою борт - борт біля причалів позивача силами та засобами клієнта та встановлено, що в даному випадку відповідач є портовим оператором в розумінні Закону України Про Миколаївський річковий порт , оскільки здійснює притаманні йому функції, та тариф на послугу з організації ННР за схемою борт - борт є чинним та правомірним.

Ухвалою суду від 14.08.2018р. за даним позовом було відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження (суддя Коваль Ю.М.), підготовче засідання призначено на 17.09.2018р.

05.09.2018р. від відповідача до суду надійшов відзив, в якому він проти позовних вимог заперечує в повному обсязі, зазначаючи наступне: по-перше, відповідач не направляв позивачу заявки на будь-якої додаткової послуги, перелік яких значиться у додатках до договору, по-друге, у справі відсутні задокументовані фактичні обставини, які дозволяли дійти висновку про виконання посадовими особами дій щодо організації навантажувально-розвантажувальних робіт, та по-третє, відповідачем вже були сплачені усі портові збори, в т.ч. адміністративний, корабельний, причальний, санітарний за усі надані портом послуги у серпні 2017 року. Так, відповідач зазначає, що при розгляді справи №915/883/16 було надано оцінку обставинам здійснення вантажних операцій відносно т/х Рalais у квітні 2016 року, а тому, будь-які обставини, що були встановлені під час розгляду вказаної справи не можуть ніяким чином впливати на розгляд даної справи, предметом спору якої є стягнення нарахованої заборгованості за послуги порту при здійсненні вантажних операцій відносно т/х Hekmeh у серпні 2017 року. Також відповідач наполягає на тому, що він не являється портовим оператором, оскільки не здійснює експлуатацію морського терміналу, а також на тому, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів щодо наявності факту сповіщення морського агента про діючі вільні ціни (тарифи) на товари, роботи чи послуги з посиланням на офіційний сайт порту. Відповідач стверджує, що послуга з організації НРР а схемою борт - борт біля причалів силами та засобами клієнта додатком №6 до договору про надання послуг, не передбачена, тому між ним та позивачем відсутні договірні відносини щодо надання такої послуги. Окрім цього, відповідач зазначає, що позивачем не додано жодного документального підтвердження надання послуги відповідачу, а також, наразі у Миколаївському обласному територіальному відділенні Антимонопольного комітету України розглядається справа про порушення з боку позивача законодавства про захист економічної конкуренції.

11.09.2018р. від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій підприємство наполягає на тому, що відповідач є портовим оператором, оскільки його діяльність підпадає під визначення поняття портового оператора у ст.1 Закону України Про морські порти України , відповідач був належним чином обізнаний про встановлені тарифи, зокрема на організацію НРР за схемою борт - борт , та вказані послуги не охоплюються наданням Адміністрацією послуг суднам у складі корабельного, якірного чи інших портових зборів, оскільки послуги, пов'язані із здійсненням операцій з вантажами мають інший характер та не пов'язані з портовими зборами.

28.09.2018р. від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких товариство наполягає на тому, що по-перше, обставини, встановлені у справі №915/883/16 не можна вважати преюдиційними в даному випадку, оскільки в даному випадку судами не були встановлені певні обставини, а була надана правова оцінка обставинам, які були предметом дослідження у цій справі; по-друге, відповідач не являється портовим оператором та не внесений до Реєстру морських портів України як портовий оператор, тому вимоги позивача є безпідставними. Також відповідач зазначає, що посилання позивача на норми Закону України Про морські порти України , в тому числі стосовно визначення портового оператора, є безпідставними, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 2 вказаного Закону його дія не поширюється на річкові порти. Окрім цього, відповідач наполягає на тому, що у нього не виникло обов'язку з оплати фактично не замовленої та неотриманої послуги, отже, у нього відсутній обов'язок з оплати штрафних санкцій та компенсаційних виплат позивачу.

Ухвалою суду від 10.10.2018р. було постановлено проводити процедуру врегулювання спору за участю судді по справі №915/869/18 за позовом Державного підприємства Адміністрація морських портів України в особі Миколаївської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України (адміністрація Миколаївського морського порту) до відповідача ОСОБА_1 акціонерного товариства Судноплавна компанія Укррічфлот в особі Філії ОСОБА_1 акціонерного товариства Судноплавна компанія Укррічфлот Миколаївський річковий порт про стягнення заборгованості у розмірі 38439,37 грн. провадження у справі зупинено.

Ухвалою суду від 03.12.2018р. припинено врегулювання спору за участю судді, поновлено провадження у справі, справу передано для визначення іншого складу суду відповідно до приписів ст. 32 ГПК України.

На підставі розпорядження керівника апарату Господарського суду Миколаївської області №373 від 03.12.2018р., на виконання вищевказаної ухвали господарського суду від 03.12.2018р., здійснено повторний автоматизований розподіл справи № 915/869/18.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.12.2018р. автоматизованою системою документообігу суду визначено головуючого суддю у справі №915/869/18 - ОСОБА_4

Ухвалою суду від 10.12.2018р. справу було прийнято до провадження суддею Смородіновою О.Г., розгляд справи розпочато заново зі стадії підготовчого провадження, підготовче засідання призначено на 08.01.2019р.

Підготовче засідання неодноразово відкладалось.

Ухвалою суду від 07.02.2019р. строк проведення підготовчого провадження був продовжений, оголошено перерву у підготовчому засіданні до 07.03.2019р.

07.03.2019р. від відповідача до суду надійшли пояснення, в яких він додатково до раніше висловлених заперечень зазначив, що по-перше, відповідно до приписів п.5 ст. 18 Закону України Про морські порти України адміністрація морських портів не має права перешкоджати або втручатися в діяльність суб'єктів господарювання, крім випадків, передбачених законом, а також встановлювати для них умови діяльності, що погіршують їх становище порівняно з іншими суб'єктами господарювання або порушують їхні права та законні інтереси; по-друге, однією з ключових функцій морського порту, визначених на рівнів закону, є забезпечення можливості здійснювати вантажні операції в морському порту, та в силу положень ст.22 вказаного Закону, наказу Міністерства інфраструктури України від 27.05.2013р. №316 Про портові збори , Порядку надання послуг з регулювання руху суден, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 08.05.2011р. №291, ОСОБА_3 на послуги із забезпечення лоцманського проведення суден, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 03.12.2013р. №965, надання портом судно заходу можливості проведення навантажувально-розвантажувальних робіт за варіантом судно - судно ( борт - борт ) опосередковуються наданням наступних обов'язкових послуг: що сплачуються судновласником (чи морським агентом) у складі корабельного (за користування акваторією порту та операційною акваторією причалу), якірного (за використання місць якірних стоянок), канального (за експлуатацію підхідного каналу) та причального (за користування причалом) зборів; із забезпечення лоцманського проведення; регулювання руху суден. Інших обов'язкових послуг чинним законодавством України не передбачено. Також відповідач зазначає, що при прийнятті рішення у справі №915/370/17 з подібним предметом спору, було враховано, що послуга є різновидом об'єктів цивільних правовідносин, що виражається у вигляді певної правомірної операції, тобто у вигляді ряду дій виконавця або у діяльності, що являється об'єкта зобов'язання, при цьому необхідно враховувати наявність корисного ефекту діяльності адміністрації для замовника послуги; користування послугою є правом а не обов'язком відповідача; зі змісту листів повинен чітко простежуватись факт замовлення послуги, вартість якої намагається стягнути позивач; утримання акваторії (або її окремої частини) та заходи, пов'язані із забезпеченням безпеки судноплавства - вже увійшли у склад послуг, які надаються портом за рахунок корабельного збору.

Ухвалою суду від 07.03.2019р. підготовче провадження у справі було закрито, справу призначено до розгляду по суті на 02.04.2019р.

В судовому засіданні 02.04.2019р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві, запереченнях та поясненнях.

За наслідками проведеного судового засідання 02.04.2019р., у відповідності до приписів ст.240 Господарського процесуального кодексу України, суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши в судових засіданнях представників сторін, вивчивши матеріали справи, дослідивши докази у їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

09 березня 2016 року між Державним підприємством Адміністрація морських портів України в особі Миколаївської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України (адміністрація Миколаївського морського порту), як адміністрацією, та Публічним акціонерним товариством Судноплавна компанія Укррічфлот (АСК Укррічфлот ) в особі Філії публічного акціонерного товариства Судноплавна компанія Укррічфлот Миколаївський річковий порт , як морським агентом, був укладений договір за №44-П-АМПУ-16 про взаємодію сторін під час агентування суден у морських портах України, відповідно до умов якого сторони узгодили, що предметом договору є: надання послуг суднам на підходах і безпосередньо в акваторії морського порту для їх безпечного судноплавства, маневрування та стоянки; порядок надання (виконання) адміністрацією порту судно заходу за плату послуг (робіт) при обслуговуванні суден морським агентом в морських портах України, а також врегулювання порядку нарахування та оплати портових зборів та інших послуг (робіт), наданих (виконаних) адміністрацією порту суднозаходу та організація інформаційного забезпечення під час приходу, перебування та виходу судна із морського порту; послуги із забезпечення проведення криголамних робіт протягом періоду оголошеної льодової кампанії (п. 1.1 договору).

Також, відповідно до умов вказаного пункту договору, перелік послуг не є вичерпним, адміністрація порту суднозаходу за можливості може надавати морському агенту інші послуги (перелік яких зазначається в додатках, які є невід'ємною частиною цього договору), за його письмовою заявкою з оплатою згідно з діючими та затвердженими вільними цінами (тарифами) адміністрації порту суднозаходу.

Відповідно до умов п. 3.2 договору розмір зборів, тарифів на послуги, що надаються адміністрацією порту суднозаходу та які не підлягають державному регулюванню, визначаються згідно з вільними цінами (тарифами) адміністрації порту суднозаходу, що діють на момент надання відповідних послуг.

Згідно з п. 2.2.1 договору, адміністрація має право в односторонньому порядку змінювати вільні ціни (тарифи) на послугу по даному договору та вводити нові тарифи. При цьому адміністрація порту суднозаходу сповіщає про такі зміни морського агента шляхом опублікування їх на офіційному сайті та/або електронною поштою/фактом.

Перелік послуг, які надаються Миколаївською філією ДП «АМПУ» (адміністрацією Миколаївського морського порту), згідно з затвердженими вільними цінами (тарифами) з 01.01.2016 розміщено на офіційному веб-сайті www.portnikolaev.com.

Відповідно до наказу Адміністрації Миколаївського морського порту від 15.04.2016р. №267, тариф на послугу по організації навантажувально-розвантажувальних робіт (НРР) за схемою борт - борт , біля причалів силами та засобами клієнта складає 9,70 грн. за одну тонну перевантаженого вантажу.

Пунктом 3.6 договору передбачено, що остаточні рахунки по суднозаходу, а також по інших послугах, наданих адміністрацією порту суднозаходу, оплачуються Морським агентом відповідно до затверджених вільних цін (тарифів) адміністрації порту суднозаходу протягом 20-ти банківських днів з дати виставлення рахунку.

01.08.2017р. за вих. №01/08/03 відповідач повідомив позивача, що він здійснюватиме власними силами та засобами перевантаження вантажу руда у кількості орієнтовно 3000 тонн за схемою борт - борт з т/х Hekmeh , прапор - Vanuatu, орієнтовна дата підходу 01-02.08.2017р., який буде знаходитись на причалі №11, а також гарантував оплату портових зборів згідно договору.

В подальшому, 02 серпня 2017 року відповідач здійснив перевантаження 2618,405 тонн вантажу з т/х Hekmeh своїми силами та засобами за схемою борт - борт , що підтверджується копією відповідного каботажного коносаменту (а.с. 55), у зв'язку з чим позивачем 03.08.2017р. був виставлений відповідачу рахунок №54262647 на суму 30478,24 грн. за надання послуги згідно з тарифом 9,70 грн. *2618,405+ПДВ та акт наданих послуг від 03.08.2017р. на цю ж суму (а.с.59-60).

Вказані акт та рахунок відправлені відповідачу 17.08.2017р., що підтверджується копією витягу журналу реєстрації рахунків та витягу з реєстру поштових відправлень.

Відповідач акт наданих послуг не підписав, примірник акту не повернув, виставлений рахунок не сплатив, що стало підставою для звернення позивача до суду з відповідним позовом.

Позивач у позові зазначає, що обставини щодо врегулювання умовами договору №44-П-АМПУ-16 від 09.03.2016р. надання послуг з організації НРР за схемою борт - борт силами та засобами клієнта; участь у даних правовідносинах відповідача як портового оператора та права позивача затверджувати вільні ціни (тарифи), в тому числі тариф на послугу з організації НРР за схемою борт - борт силами та засобами клієнта вже були предметом дослідження у справі №915/883/16 та встановлені судами (в т.ч. апеляційної та касаційної інстанцій).

Відповідач проти такого твердження заперечує, зазначаючи, що в даному випадку у справі №915/883/16 судами була надана правова оцінка обставинам по суті того спору, а саме, про стягнення заборгованості у загальному розмірі 98260,58 грн., яка була нарахована під час здійснення вантажних операцій відносно т/х Palais у квітні 2016 року, та стверджує, що будь-які обставини, що були встановлені під час розгляду вказаної справи не можуть впливати на розгляд спору про стягнення заборгованості, яка була нарахована при здійсненні відповідачем вантажних операцій відносно т/х Hekmeh у серпні 2017 року.

Господарський суд вважає за необхідне зазначити, що предметом розгляду як у справі №915/883/16 так і у даній справі є стягнення заборгованості за нарахований позивачем відповідачу та несплачений портовий збір за організацію навантажувально-розвантажувальних робіт за схемою борт - борт у різний період відносно різних суден.

В ході розгляду справи №915/883/16 судами було встановлено, що договором від 09.03.2016 №44-П-АМПУ-16 передбачено, що перелік послуг, які надаються адміністрацією порту суднозаходу не є вичерпним, та можуть надаватись будь-які послуги, що діють у порту, а розмір тарифів визначається згідно з вільними цінами, що діють у порту на момент надання відповідних послуг. Відповідно до п. 2.2.1 договору Адміністрація має право в односторонньому порядку змінювати вільні ціни (тарифи) на послуги по даному Договору та вводити нові тарифи. При цьому адміністрація порту суднозаходу сповіщає про такі зміни Морського агента шляхом опублікування їх на офіційному сайті та/або електронною поштою/факсом. Згідно з додатком № 6 до зазначеного Договору визначено, що Адміністрацією можуть надаватись інші послуги по замовленню клієнта. Судами також було встановлено, що відповідач листами від 08.04.2016 за вих. №597 та від 20.04.2016р. за вих. №648 повідомляв про суднозахід в акваторію порту з метою здійснення перевантаження вантажу біля причалу № 11 по схемі «борт-борт» та гарантував оплату наданих адміністрацією послуг. На підставі цього судами був зроблений висновок, що у згаданих листах відповідач офіційно повідомив про намір здійснити перевантаження вантажу, що зумовило позивача забезпечити надання відповідної послуги.

З наданого суду договору №44-П-АМПУ-16 від 09.03.2016р. вбачається, що умова щодо невичерпного переліку послуг, які надаються адміністрацією порту судно заходу сторонами не змінювалась, перелік послуг, перерахованих у додатку №6 до вказаного договору також не коригувався, та пунктом 9 вказаного додатку передбачена можливість надання додаткових інших послуг по замовленню клієнта.

Отже, станом на серпень 2017 року умови вказаного договору залишились незмінними та сторонами не було укладено жодних додаткових угод, спрямованих на зміну, в т.ч. обмеження послуг, які надаються адміністрацією порту морському агенту.

В даному випадку відповідач також листом від 01.08.2017р. за вих. №01/08/03 повідомляв позивача про суднозахід в акваторію порту з метою здійснення перевантаження вантажу біля причалу № 11 по схемі борт - борт та гарантував оплату портових зборів.

Відповідно до приписів ст. 21 Закону України Про морські порти України державному регулюванню підлягають тарифи на спеціалізовані послуги, перелік яких затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2013р. №405 Про затвердження переліку спеціалізованих послуг, що надаються у морському порту суб'єктами природних монополій, які підлягають державному регулюванню . Тарифи на інші послуги, крім визначених у частині першій статті 21 Закону України Про морські порти України , є вільними та визначаються договором між суб'єктом господарювання, який надає відповідні послуги, та їх замовником.

Пунктом 3.2 договору від 09.03.2016р. № 44-П-АМПУ-16 передбачено, що розмір зборів, тарифів на послуги, що надаються адміністрацією порту суднозаходу та які не підлягають державному регулюванню, визначається згідно з вільними цінами (тарифами) адміністрації порту суднозаходу, що діють на момент надання відповідних послуг.

Отже сторони погодили, що плата за надання послуги по організації НРР за схемою борт - борт , біля причалів силами та засобами клієнта визначається згідно вільної ціни (тарифу), яка діє у порту Миколаїв на момент надання відповідної послуги.

Відповідно до п. 2.2.1 договору від 09.03.2016р. № 44-П-АМПУ-16 Адміністрація має право в односторонньому порядку змінювати вільні ціни (тарифи) на послуги по даному договору та вводити нові тарифи. При цьому адміністрація порту суднозаходу сповіщає про такі зміни Морського агента шляхом опублікування їх на офіційному сайті та/або електронною поштою/факсом.

Наказом Адміністрації Миколаївського морського порту від 15.04.2016р. №267 затверджено та введено в дію вільну ціну (тариф) надання послуг по організації НРР за схемою борт - борт , біля причалів силами та засобами клієнта, яка становить 9,70 грн./тн. без ПДВ. Зазначена інформація була оприлюднена на офіційному сайті порту. Отже, позивачем в межах визначених Договором та законом повноважень, введено в дію новий тариф на послугу та оприлюднено його на веб-сайті.

Відповідно до п. 5.1 - 5.3 Положення про Миколаївську філію Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрація Миколаївського морського порту), затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 18.04.2014 р. № 184, керівництво філією на принципах єдиноначальства здійснює начальник філії, який діє на підставі Положення про філію та довіреності, виданої Головою АМПУ.

Відповідно до Довіреності від 19.02.2016 року № 862, виданої на ім'я ОСОБА_5, який був начальником філії станом на 15.04.2016 року (момент затвердження вільного тарифу), до його прав належало - видавати накази (п. 5) та затверджувати калькуляцію вільних тарифів (цін) на послуги, що надаються філією та не підлягають державному регулюванню.

Крім того, наказом Голови Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» від 23.12.2014 № 254 затверджено Положення про порядок розробки, введення в дію та перегляду вільних цін (тарифів) відокремленими підрозділами (філіями) Державного Підприємства «Адміністрація морських портів України» та наказом начальника адміністрації Миколаївського морського порту від 23.02.2015 №112 «Про затвердження Положення про порядок розробки, введення в дію та перегляду вільних цін (тарифів) Миколаївською філією державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрацією Миколаївського морського порту)» (додаються) затверджено відповідні порядки розробки та введення в дію вільних тарифів у морських портах та визначено, що начальники філій затверджують та вводять в дію вільні ціни (тарифи).

Відповідно до наданих повноважень начальником філії 15 квітня 2016 року наказом № 267 затверджено вільну ціну (тариф) на послугу по організації НРР за схемою «борт-борт» , біля причалів силами та засобами клієнта згідно розрахунку, наведеному у додатку 1 до наказу, та введено даний тариф в дію з 15.04.2016 року.

Вказані обставини стосовно порядку повідомлення клієнтів про ціни (тарифи) на послуги адміністрації та наявності повноважень на встановлення таких тарифів були встановлені судами при розгляді справи №915/883/16 та станом на березень 2017 року (надання послуг, стягнення заборгованості за які є предметом даної справи) нового повідомлення та оприлюднення позивачем не здійснювалось. Наказ №267 від 15.04.2016р. є чинним та не скасованим.

Таким чином, в момент здійснення відповідачем перевантажувальних робіт 02 серпня 2017 року та споживання відповідної послуги, у морському порту Миколаїв вільний тариф за неї складав 9,70 грн./тн. без ПДВ.

Також, відповідач посилається на те, що ним здійснено оплату всіх портових зборів за кожний суднозахід, як судновласника плавзасобів.

У морському порту портові збори сплачують судновласники суден. Послуги, що надаються у порту споживаються не лише судновласниками, а також іншими суб'єктами господарювання, зокрема портовими операторами.

Згідно з Законом України Про морські порти України портовий оператор (стивідорна компанія) - суб'єкт господарювання, що здійснює експлуатацію морського терміналу, проводить вантажно-розвантажувальні роботи, обслуговування та зберігання вантажів, обслуговування суден і пасажирів, а також інші пов'язані з цим види господарської діяльності.

Твердження відповідача, що портовим оператором може вважатись лише суб'єкт господарювання, який здійснює експлуатацію морського терміналу, не приймається судом до уваги, оскільки визначення портового оператора, зазначене у Законі України Про морські порти України передбачає сукупність ознак діяльності суб'єкта господарювання для класифікації його як портового оператора: здійснення експлуатації морського терміналу, проведення вантажно-розвантажувальних робіт, обслуговування та зберігання вантажів, обслуговування суден і пасажирів, а також здійснення інших пов'язаних з цим видів господарської діяльності.

З даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що серед видів економічної діяльності відповідача є транспортне оброблення вантажів (код КВЕД 52.24). Даний клас включає: навантаження та розвантаження вантажів або багажу пасажирів незалежно від виду транспорту, що використовують для перевезення навантаження, у т.ч. закріплення, вантажу та розвантаження суден (стивідорські роботи) навантаження та розвантаження вантажних залізничних вагонів.

Отже, при здійснені навантажувальних робіт у порту Миколаїв відповідач виступає як портовий оператор, а не лише як судновласник. Таким чином, портові збори відповідач сплачує за захід своїх плавзасобів у порт як судновласник, а за безпосередньо здійснення перевантажувальних робіт та користування у цих цілях акваторією порту, відповідач має сплачувати за відповідні послуги вже як портовий оператор.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які спростовують вказані обставини.

Отже, суд дійшов висновку про правомірність тверджень позивача стосовно можливості надання та споживання відповідачем такої послуги як організація НРР за схемою борт - борт в межах договору №44-П-АМПУ-16 від 09.03.2016р.

Натомість, стосовно фактичного надання вказаних послуг, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної в постанові від 22.09.2015р. у справі № 826/16369/16-а, реальність господарської операції може бути підтверджена виключно первинними документами, оформленими відповідно до вимог вищеназваного закону, отже, в даному випадку має бути досліджений факт надання послуг, підтверджений належними та допустимими доказами.

Згідно зі статтею 3 Цивільного кодексу України однією із засад цивільного законодавства України є свобода договору.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договору.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання не допускається, а зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу приписів ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Послугам обов'язково властиві щонайменше дві ознаки: 1) надання послуги невіддільне від діяльності особи-послугонадавача; 2) корисний ефект такої діяльності не виступає у вигляді певного осяжного матеріального результату, а полягає в самому процесі надання послуги.

Послугу, можна визначити як різновид об'єктів цивільних правовідносин, що виражається у вигляді певної правомірної операції, тобто у вигляді ряду дій виконавця або у діяльності, що являється об'єктом зобов'язання, яка має нематеріальний ефект, нестійкий речовий результат або уречевлений результат, пов'язаний з іншими договірними відносинами, і яка характеризується властивостями здійсненності, невіддільності від джерела, моментальною споживністю, неформалізованістю якості.

Позивач у позові зазначає, що суть даної послуги полягає в організації Адміністрацією таких робіт, тобто створенню необхідних та безпечних умов здійснення навантажувально-розвантажувальних робіт НРР, що в першу чергу передбачає своєчасну та згідно з приписами чинного законодавства безпечну експлуатацію портових гідроспоруд (причалів, акваторії) саме для здійснення перевантажувальних робіт за схемою борт-борт . Так вказана послуга передбачає постановку судна, на/з якого будуть перевантажувати вантаж, та його швартування біля причалу, безпечну постановку другого судна до першого. Зазначені дії повністю скеровуються диспетчерською Адміністрації Миколаївського морського порту та судна, таким чином, займають місце в акваторії порту та причал.

Позивач стверджує, що відповідач по суті користувався нерухомим майном позивача для перевантаження вантажу, що не є функцією судновласника.

В поняття організація НРР за схемою борт-борт , за твердженням позивача, також включається така діяльність (дії): 1) організація робіт щодо безпечної обробки судна (головний диспетчер узгоджує взаємодію роботи структурних підрозділів Адміністрації, суден, інших транспортних організацій, фірм і об'єднань, Портових операторів, що перебувають у договірних зобов'язаннях з Адміністрацією); 2) забезпечення правильного розташування судна біля причалу, заповнення суднових справ з вказівкою усіх операцій, які відбуваються з судном (змінний диспетчер здійснює контроль за виконанням змінно-добового плану Адміністрації та протоколів диспетчерських нарад, систематично заповнює суднові справи з вказівкою усіх операцій, які відбуваються із судном (баржею, буксиром), перервами часу робочої зміни (метео, відсутність вагонів) та введення суднових справ у систему 1С:Підприємство та в єдину інформаційну систему); 3) забезпечення цілісності документації та повноти введення до Системи інформаційного забезпечення основної виробничої діяльності інформації (старший диспетчер з залізничних операцій контролює правильність оформлення та своєчасність надання документів для узгодження планів завезення на експортні, імпортні, транзитні та каботажні вантажі експедиторами вантажовласників); 4) виконання диспетчерських добових зведень, підготовка добових довідок щодо обсягів переробки вантажів (оператор диспетчерського руху та ВРР на морському транспорті головної диспетчерської виконує диспетчерські зведення добові та по змінно, готує щодобову оперативну інформаційну довідку стосовно роботи морських терміналів (Універсальний звіт з вантажопереробки), щодобову інформаційну довідку стосовно судозаходів (Судозаходи та пасажири), довідку щодо переробки зернових вантажів в Департамент державної політики в галузі морського та річкового транспорту, ДП АМПУ ); 5) організація та контроль за оформленням перевізних документів (провідний інженер групи обліку вантажів контролює ведення обліку, повноту інформації, що вноситься до Системи інформаційного забезпечення основної виробничої діяльності Адміністрації, контролює облік вантажів за вантажовласниками згідно з даними портових операторів, готує зведення про рух вантажів, терміни їх зберігання та надає до підрозділів Адміністрації, формує та надає щотижневі звіти в Міністерство інфраструктури України та на митний пост Миколаївський-морський відносно наявності і руху вантажів); 6) здійснення обліку вантажу, оформлення документів, для передачі до розрахункового центру (змінний інженер групи обліку вантажів своєчасно оформлює транспортні та інші документи на експортні, імпортні, транзитні та каботажні вантажі, що переробляються у морському порту Миколаїв, готує керівництву Адміністрації, розрахунковому центру Адміністрації, службі капітану порту щоденні зведення та здійснює щодобове планування підходів, відходів та обробки суден на акваторії Бузько-Дніпровського регіону); 7) здійснення у складі чергової зміни керівництва робіт по забезпеченню безпеки мореплавства в акваторії та безпечної стоянки суден в порту під час проведення НРР за схемою борт-борт (начальник зміни інспекції державного портового нагляду).

Відповідно до ч. 1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до приписів ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з нормами ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Позивач в підтвердження факту надання послуги з організації навантажувально-розвантажувальних робіт біля причалу №11 02 серпня 2017 року надав лише акт наданих послуг (виконаних робіт), який не підписаний та оспорюється відповідачем.

З огляду на таке невизнання надання послуги, фактичне надання послуг має бути підтверджено іншими первинними документами, які свідчать про здійснення організації робіт щодо безпечної обробки судна, узгодження диспетчерською службою роботи структурних підрозділів адміністрації, суден, інших транспортних організацій, заповнення суднових справ з вказівкою усіх операцій, які відбуваються з судном, внесення інформації до Системи інформаційного забезпечення основної виробничої діяльності , виконання диспетчерських добових зведень, оформлення щотижневих звітів в Міністерство інфраструктури України та на митний пост Миколаївський-морський відносно наявності та руху вантажів стосовно судна т/х Hekmeh у серпні 2017 року та здійснення інших операцій стосовно вказаного судна за спірний період, які зазначені позивачем як складові спірних послуг.

Тобто, позивачем не доведено суду самого факту надання позивачем та споживання відповідачем спірних послуг з організації НРР за схемою борт-борт , а отже - і не доведено підстав для зобов'язання відповідача сплатити кошти за надані та, відповідно, спожиті послуги.

Враховуючи вищенаведені норми та обставини справи, оцінивши відповідно до ст. 86 ГПК України надані докази, розглянувши даний спір із застосуванням норм матеріального права, якими регулюються спірні відносини, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Судовий збір, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 201, 219, 220, 233, 238, 240, 241

Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в порядку, визначеному статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.

Сторони та інші учасники справи:

позивач : Державне підприємство Адміністрація морських портів України (01135, м.Київ, просп.Перемоги, буд.14; ідент.код 38727770) в особі Миколаївської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України (адміністрація Миколаївського морського порту) (54020, м.Миколаїв, вул.Заводська, буд.23; ідент.код 38728444),

відповідач : Приватне акціонерне товариство Судноплавна компанія Укррічфлот (04071, м.Київ, вул.Електриків, буд.8; ідент.код 00017733) в особі Філії ОСОБА_1 акціонерного товариства Судноплавна компанія Укррічфлот Миколаївський річковий порт (54058, м.Миколаїв, вул.Проектна, буд.1; ідент.код 37974053).

Повний текст рішення складено та підписано суддею 10 квітня 2019 року.

Суддя О.Г.Смородінова