Постанова

від 09.04.2019 по справі 127/1780/18

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

іменем України

9 квітня 2019 року

м. Київ

справа № 127/1780/18

провадження № 51-8799 км 18

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

в режимі відеоконференції

засудженого ОСОБА_6 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу прокурора Прокуратури Вінницької області, на вирок Апеляційного суду Вінницької області від 12 червня 2018 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017020010005644 за обвинуваченням

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Переяслав-Хмельницького Київської області, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , раніше не судимого на підставі статті 89 Кримінального кодексу України (далі КК),

у вчиненні злочинів, передбачених частиною 1 статті 358, частиною 3 статті 358, частиною 1 статті 191 та частиною 3 статті 191 КК.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини.

За вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 13 березня 2018 року ОСОБА_6 засуджено:

- за частиною 1 статті 358 КК до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік;

- за частиною 3 статті 358 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік;

- за частиною 1 статті 191 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки;

- за частиною 3 статті 191 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, на строк 2 роки.

На підставі частини 1 статті 70 КК шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_7 за сукупністю злочинів остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, на строк 2 роки.

На підставі статті 75 КК ОСОБА_6 звільнено від відбування основного покарання та встановлено іспитовий строк тривалістю 3 роки з покладенням обов`язків, передбачених статтею 76 КК.

Стягнуто процесуальні витрати на користь держави, цивільний позов задоволено і вирішено питання з речовими доказами.

За вироком суду ОСОБА_6 визнано винуватим і засуджено за злочини, вчинені за таких обставин.

11 листопада 2017 року ОСОБА_6 перебуваючи на посаді касира-оцінювача відокремленого підрозділу № 4Повного товариства «Ломбард Приват» Сич С.В. і Компанія"(далі «Товариство»),розташованого на вул. Пирогова, 51 ум. Вінниці, будучи матеріально-відповідальною особою, з метою привласнення грошей оформив договір позики № 4.2017.2233, внісши до нього завідомо недостовірні відомості щодо анкетних даних неіснуючої особи та недостовірні дані щодо предмету застави. Надалі на підставі цього договору привласнив гроші в сумі 8700 грн, якими розпорядився на власний розсуд, чимзавдав юридичнійособі майнової шкоди на вказану суму.

Крім цього, ОСОБА_6 діючи повторно, в період часу з 15 листопада 2017 року по 3 грудня 2017 року, перебуваючи на посаді касира - оцінювача відокремленого підрозділу № 4зазначеного Товариства, розташованого на вул. Пирогова, 51 ум. Вінниці, будучи матеріально-відповідальною особою, з метою привласнення грошей товариства, оформив 13 договорів позики № 4.2017.2261 від 15 листопада 2017 року, № 4.2017.2288 від 17 листопада 2017 року, № 4.2017.2361 від 20 листопада 2017 року, № 4.2017.2345 від 25 листопада 2017 року, № 4.2017.2361 від 26 листопада 2017 року, № 4.17.1228 та № 4.17.1230 від 29 листопада 2017 року, № 4.2017.2400 та № 4.2017.2405 від 30 листопада 2017 року, № 4.17.1251 від 2 грудня 2017 року, № 4.17.1253 та № 4.2017.2432 від 3 грудня 2017 року, внісши до них завідомо недостовірні відомості щодо предмету застави та дані неіснуючих осіб.

Надалі ОСОБА_6 , на підставі підроблених договорів позики, видав з каси товариства та здійснив повторне привласнення коштів на загальну суму 36150 грн, розпорядившись ними на власний розсуд, завдавши товариству матеріальної шкоди на вказану суму.

Розглядаючи апеляційну скаргу прокурора, суд апеляційної інстанції 12 червня 2018 року ухвалив новий вирок, яким вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 13 березня 2018 року скасував у частині призначеного покарання у зв`язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м`якості, через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

ОСОБА_6 засуджено:

- за частиною 1 статті 358 КК до покарання у виді обмеження воліна строк 1 рік;

- за частиною 3 статті 358 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік;

- за частиною 1 статті 191 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки;

- за частиною 3 статті 191 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, на строк 2 роки.

На підставі частини 1 статті 70 КК шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_7 за сукупністю злочинів остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, на строк 2 роки.

У решті вирок районного суду залишено без зміни.

Як убачається з матеріалів провадження, до початку касаційного розгляду, до Верховного Суду надійшов лист прокурора Прокуратури Вінницької області ОСОБА_8 , який подав касаційну скаргу та є прокурором вищого рівні. Прокурор, згідно зі статями 403, 432 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК) подав відмову від касаційної скарги.

Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, яка просила закрити касаційне провадження, думку засудженого, який не заперечував проти закриття касаційного провадження та перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що наявні всі підстави для закриття касаційного провадження.

Мотиви Суду

Згідно зі статтею 432 КПК відмова від касаційної скарги, зміна і доповнення касаційної скарги під час касаційного провадження здійснюється відповідно до положень статті403цього Кодексу.

Крім того, відповідно до вимог статті 403 КПКособа, яка подала апеляційну скаргу, має право відмовитися від неї до закінчення апеляційного розгляду. Якщо вирок або ухваласудупершої інстанції не були оскаржені іншими особами або якщо немає заперечень інших осіб, які подали апеляційну скаргу, проти закриття провадження у зв`язку з відмовою від апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції своєю ухвалою закриває апеляційне провадження.

Так, прокурор Прокуратури Вінницької області ОСОБА_8 , який подав касаційну скаргу, подав відмову від своєї касаційної скарги.

Враховуючи те, що касаційне провадження відкрито виключно за касаційною скаргою прокурора, то суд вбачає підстави для закриття касаційного провадження у зв`язку з відмовою прокурора від касаційної скарги.

Відповідно до вимог частини 4 статті 36 КПК прокурори вищого рівня мають право, зокрема, доповнити, змінити або відмовитись від апеляційної чи касаційної скарги, заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, внесених ними, керівниками, першими заступниками чи заступниками керівників або прокурорами прокуратури нижчого рівня.

Однак судові рішення щодо засудженого ОСОБА_6 , окрім прокурора ОСОБА_8 , не були оскаржені іншими особами, а касаційне провадження на підставі частини 2 статті 403 та статті 432 КПК підлягає закриттю.

Таким чином, касаційне провадження слід закрити.

На підставі наведеного та керуючись статтями 403, 432, 433, 434, КПК, Суд

постановив:

Касаційне провадження за касаційною скаргою прокурора Прокуратури Вінницької області, на вирок Апеляційного суду Вінницької області від 12 червня 2018 року щодо засудженого ОСОБА_6 закрити.

Ухвала є остаточною й оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3