Рішення

від 27.03.2019 по справі 761/40412/16-ц

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/40412/16-ц

Провадження № 2/761/302/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2019 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді: Осаулова А.А.

за участю секретаря судових засідань: Вольда М.А.

представників учасників: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні в місті Києві в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю Паладін-Інвест , Київська міська рада, треті особи: Департамент земельних ресурсів виконавчого комітету Київської міської ради, товариство з обмеженою відповідальністю Кийградсервіс дільниця Покровська , Комунальне підприємство Керуюча дирекція Шевченківського району м.Києва про заборону вчинити певні дії щодо земельної ділянки, -

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2016 року ОСОБА_5 (надалі по тексту - позивач) звернувся до Шевченківського районного суду м.Києва із позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Паладін-Інвест (надалі по тексту - відповідач 1), Київської міської ради (надалі по тексту - відповідач 2), треті особи: Департамент земельних ресурсів виконавчого комітету Київської міської ради, Товариство з обмеженою відповідальністю Кийградсервіс дільниця Покровська , Комунальне підприємство Керуюча дирекція Шевченківського району м.Києва , у якій просив суд:

- заборонити ТОВ Паладін-Інвест вчиняти будь-які дії, які можуть порушити право власності ОСОБА_5 на гараж, який нам встановлено на земельній ділянці з кадастровим номером НОМЕР_1 по АДРЕСА_1, і право користування ОСОБА_5 частиною земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 по АДРЕСА_1, на якій встановлено гараж ний бокс НОМЕР_2 ОА Коперник .

- заборонити Київській міській раді вчиняти будь-які дії, які можуть порушити право власності ОСОБА_5 на гараж, який має адресу АДРЕСА_2 та розташований на земельній ділянці з кадастровим номером НОМЕР_1 по АДРЕСА_1, і право користування ОСОБА_5 частиною земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 по АДРЕСА_1, на якій встановлено гаражний бокс НОМЕР_2 ОСОБА_5;

- заборонити Київській міській раді передавати в оренду, користування, власність будь-яким особам земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1 по АДРЕСА_1.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на прибудинковій території за адресою по АДРЕСА_2 знаходиться належний позивачу гаражний бокс НОМЕР_2 об'єднання автолюбителів Коперник , створеного відповідно до розпорядження Шевченківської РДА м. Києва №1451 від 09.12.1997 р. Гаражний бокс НОМЕР_2 ОА Коперник побудований господарчим способом та введений в експлуатацію в 1990 році. Право власності на зазначений гараж належить позивачу. Між тим, з грудня 2013 року на вказаній території розпочались будівельні роботи із встановленням паркану на належній позивачу земельній ділянці у зв язку з розташуванням там гаражу. Як було встановлено, то за рішенням Київської міської ради від 18.03.2004 року вказана земельна ділянка була передана в користування спочатку ТОВ Топаз-Електронікс на підставі договору оренди від 27.08.2004 року, а в подальшому до вказаного договору судом були внесені зміни 09.07.2008 року, де орендарем стало ТОВ Палладін-Інвест із продовженням строку оренди до 10-ти років. Так, мали місце спроби з боку відповідача 1 чинити перешкоди позивачу у користуванні належним йому гаражем та земельною ділянкою, на якій він розташований. Вказаний відповідач 1 має намір розпочати будівництво багатоквартирного будинку та може унеможливити позивачу користуватися частиною орендованої ним земельної ділянки. Відтак, порушень права позивача підлягають судовому захисту шляхом звернення до суду із позовом, необхідність задоволення якого очевидна.

У запереченнях проти позову представник ТОВ Паладін-Інвест вказав, що позивач не надав жодних доказів наявності у нього права користування земельною ділянкою під гаражем за адресою АДРЕСА_2, оскільки право власності на земельну ділянку відбувається лише у разі набуття права власності на об єкт нерухомості, що перебуває у власності, користуванні іншої особи, а позивач не придбав вказаний гараж у іншої особи. Також, не надав він доказів про існування у нього права на земельну ділянку із її розміром та локалізацією. Наданий же технічний звіт з інвентаризації немає позначень території, що має статус прибудинкової, а тому документи, складені майстром г/д №4 не можуть розглядатись як містобудівна або землевпорядна документація. Доказів створення ОСББ, визначення спірної території як прилеглої до місця будівництва або доказів звернення до Київради із заявою про виділення земельної ділянки під гаражем з боку позивача надано не було. Більше того, строк дії договору оренди від 27.10.2004 року закінчився ще в 2014 році та станом на сьогодні не переукладався. Також, суду не було надано жодних доказів тому, що використання відповідачем 1 земельної ділянки по АДРЕСА_1 для будівництва житлового будинку може створити перешкоди у користуванні позивачем гаражного боксу НОМЕР_2 по АДРЕСА_2 із застосування передбаченого ст..386 ЦК України способу захисту права власності позивача на гараж. Відтак, в задоволенні позову в повному обсязі слід відмовити.

Представник відповідача Київської міської ради у запереченнях вказував, що проти задоволення позову заперечуває в повному обсязі з огляду на те, що рішенням Київської міської ради від 18.03.2004 року було передано в короткострокову оренду земельну ділянку для будівництва багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 ТОВ Топаз-Електронікс строком на 5 років. В подальшому рішенням Господарського суд м.Києва від 09.07.2008 року до вказаного договору були внесені зімни із заміною користувача за вказаним договором на відповідача 1 із продовження строку дії договору на 10 років, строк дії якого закінчився в жовтні 2014 року. У відповідності до вимог законодавства позивачем не було надано суду правовстановлюючий документ на спірну земельну ділянку, інформація щодо меж прибудинкової садиби по АДРЕСА_2 відсутня.

Представник третьої особи - КП Керуюча дирекція Шевченківського району м. Києва у пояснення, як містяться у матеріалах справи, просив відмовити у задоволення позовних вимог у зв'язку з їх безпідставністю та необґрунтованістю.

У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідачів у судовому засіданні заперечували проти задоволення позову з викладених у запереченнях підстав.

Треті особи у судове засідання не з'явились, про день час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, прочини неявки суду не відомі.

Ч. 1 ст. 211 ЦПК України визначено, що розгляд справи відбувається в судовому засіданні.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч. 1 ст. 223 ЦПК України).

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва Гуменюк А.І. від 17.11.2016 року було відкрито провадження у справі.

Відповідно до пункту 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду було призначено повторний автоматизований розподіл даної цивільної справи.

21.11.2017 року справу було передано до провадження судді Шевченківського районного суду м. Києва Осаулова А.А., а ухвалою судді від 23.11.2017 року її призначено до розгляду у судовому засіданні.

Разом з тим, 15 грудня 2017 року набули чинності зміни, внесені до Цивільного процесуального кодексу України Законом України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03.10.2017, № 2147-VIII, яким ЦПК України викладено в новій редакції.

Згідно п. 9 Розділу XIII ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ ЦПК України (в редакції від 03.10.2017), справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно положень п. 2 ч. 2 ст. 19 ЦПК України (в редакції від 03.10.2017), цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Протокольною ухвалою суду від 13.02.2018 року ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 13.02.2018 року відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача від 13.02.2018 року про зупинення провадження у даній справі.

Ухвалою суду від 23.01.2019 року закрито підготовче провадження у справі та призначено її до розгляду по суті.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Перевіряючи обставини справи, судом встановлено, що рішенням Київської міської ради від 18.03.2004 № 139/1349 земельна ділянка за адресою АДРЕСА_1, площею 0,2096 га (кадастровий номер НОМЕР_1) передана акціонерному товариству закритого типу „Топаз-Електронікс" у короткострокову оренду строком на 5 років для будівництва житлового будинку (договір оренди від 21.10.2004 № 91-6-00352).

Рішенням Господарського суду м. Києва від 09.07.2008 № 32/297 внесено зміни до договору оренди земельної ділянки від 21.10.2004 № 91-6-00352, вважаючи укладеною відповідну додаткову угоду, згідно з якою всі права та пов'язки за договором оренди земельної ділянки перейшли від акціонерного Товариства закритого типу „Топаз-Електронікс" до ТОВ „Паладін-інвест" та змінено термін дії договору на оренди на 10 років (додаткова угода від 19.09.2008 № 91-6-00803).

Термін дії договору оренди земельної ділянки на АДРЕСА_1 закінчився 21.10.2014.

В той же час ТОВ Паладін-Інвест 22.12.2014 року звернулось до Київської міської ради із заявою про поновлення договору оренди вказаної земельної ділянки в АДРЕСА_1.

Як вбачається до довідки ОА Коперник та свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 25.02.2014 року, то позивач ОСОБА_5 є власником гаражу НОМЕР_2 площею 50 кв.м. по АДРЕСА_2.

При цьому, як вбачається з кадастрового плану вказані земельні ділянки, де розташований гараж та виділена під будівництво межують між собою.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач зазначив, що належний йому на праві власності гараж знаходиться на території, що виділена ТОВ Паладін-Інвест для будівництва багатоквартирного будинку згідно вказаного договору оренди між вказаним товариством та Київською міською радою. Дії відповідачів з передачі земельної ділянки по АДРЕСА_1 в оренду і під забудову іншим особам порушить право власності позивача на гараж та право користування земельною ділянкою під ним.

Стаття 55 Конституції України наділяє кожну особу правом захищати свої права і свободи будь-якими не забороненими законом засобами від порушень і протиправних посягань.

Аналіз положень глави 29 ЦК України дає підстави для висновку, що в ній закріплені речово-правові засоби захисту права власності. Що до зобов'язально-правових засобів, то вони визначаються безпосередньо нормами особливої частини Цивільного кодексу, що регламентує окремі види зобов'язань.

Норма ч. 2 ст. 386 ЦК закріплює за власником право у разі наявності в нього достатніх підстав припускати можливість порушення свого права власності іншою особою звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Зазначена норма гарантує власнику можливість вимагати не лише усунення порушень його права власності, що вже відбулися, а й звертатися до суду за захистом своїх прав, що можуть бути реально порушені в майбутньому, тобто застосовувати такий спосіб захисту своїх порушених прав, як попередження або припинення можливого порушення його прав власника в майбутньому. Таке правило відповідає особливому характеру права власності як його абсолютного права.

Відповідно до ст.377 ЦК України, до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійснення ним права користування та розпорядження своїм майном (ст..391 ЦК України).

Виходячи з аналізу норм ст.ст. 317, 391 ЦК України позивач, у відповідності до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, не надав жодних доказів, які б свідчили про те, що відповідачі ТОВ Паладін-Інвест або Київська міська рада перешкоджає йому у користуванні та розпорядженні його майном (гараж НОМЕР_2 за адресою АДРЕСА_2) станом на даний час чи тому, що вказані права позивача можуть бути реально порушені в майбутньому.

Думка позивача про те, що земельна ділянка, яка має адресу АДРЕСА_1 майже повністю займає територію, якою користується позивач є прибудинковою територією будинку АДРЕСА_2, є помилковою, оскільки документів, які б підтверджували дану обставину, матеріали справи не містять.

Більше того, за відсутності доказів надання дозволів на будівництво будинку на вказаній земельній ділянці як відповідачу, так і іншими особам у встановленому законом порядку та відсутності доказів наявності будь-яких перешкод з боку відповідачів у користування чи розпорядження вказаним гаражем, позовні вимоги в частині п.п.1,2 позовної заяви, задоволенню не підлягають.

Зі змісту ст. 15 та ст. 16 ЦК України вбачається, що суд може захистити право чи охоронюваний законом інтерес лише у разі їх порушення. При цьому, за аналізу вказаних статтей вбачається про можливість захисту лише свого права або інтересу та лише у разі його порушення.

При цьому, власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном (ч.1 ст.317 ЦК України). За умовами ч.4 ст.373 ЦК України власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

Із урахуванням викладеного, позовні вимоги в частині заборони Київській міській раді використовувати на власний розсуд належну їй земельну ділянку по АДРЕСА_1 є безпідставними.

Окрім того Європейський суд з прав людини в своїй практиці (рішення від 13.05.1980 року в справі Артіко проти Італії (пункт 35), рішення від 30.05. 2013 року в справі Наталія Михайленко проти України (пункт 32) визначає, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод призначена для гарантування не теоретичних або примарних прав, а прав практичних та ефективних.

За вказаних обставин, суду не надано доказів того, що права позивача у даному випадку з боку відповідачів порушено, що підлягають захисту у відповідності до способів, визначених ст. 16 ЦК України.

Доказами, відповідно до ст. 76 ЦПК України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Приписами ч.ч. 1,6 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд, оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позивачем не надано жодних доказів на підтвердження своїх позовних вимог, позовні вимоги у повному обсязі є такими, що не ґрунтуються на вимогах закону, а тому не підлягають задоволенню.

Згідно п.п.15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Керуючись ст. 55 Конституції України, ст.ст. 15, 16, 317, 386, 391, 373 ЦК України ст.ст. ст.ст. 12, 13, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 128, 211, 223, 263, 265, 273 п.п.15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

відмовити в повному обсязі в задоволенні позову ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю Паладін-Інвест , Київська міська рада, треті особи: Департамент земельних ресурсів виконавчого комітету Київської міської ради, товариство з обмеженою відповідальністю Кийградсервіс дільниця Покровська , Комунальне підприємство Керуюча дирекція Шевченківського району м.Києва про заборону відповідачам вчинити певні дії.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до або через Шевченківський районний суд м.Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити учасників:

Позивач: ОСОБА_5, адреса проживання ІНФОРМАЦІЯ_1;

Відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю Паладін-Інвест , код ЄДРПОУ 35647525, адреса знаходження м.Київ, вул.Смірнова-Ласточкіна, 3/5;

Київська міська рада, адреса м.Київ, вул.Хрещатик, 36.

Суддя: А.А.Осаулов

Повний текст рішення виготовлено 05.04.2019 року