Рішення

від 11.04.2019 по справі 360/587/19

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

11 квітня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/587/19

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Петросян К.Є.,

за участю: секретаря судового засідання - Грищенко М.І.,

представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника відповідача - ОСОБА_3,

представника третьої особи - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Головного управління статистики у Луганській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Рубіжанське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

12 лютого 2019 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_4 до Головного управління статистики у Луганській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Рубіжанське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області, відповідно до якого позивач просить суд:

визнати неправомірними дії Головного управління статистики у Луганській області, які полягали у неврахуванні до заробітної плати (доходу) позивача для обчислення пенсії сум усіх отримуваних позивачем видів оплати праці (виплат, доходу), з яких були нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону на день одержання заробітної плати (виплат, доходу), і не включенні до «Довідки № 15/2-588 від 01.12.2016 про складові заробітної плати (за останні 24 календарні місяці роботи або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» , частини додаткової заробітної плати (доходу), отримуваної позивачем починаючи з 01 травня по 30 листопада 2016 року включно, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а саме: 1808,80 грн грошової компенсації за 5 невикористаних днів щорічної відпустки, отриманих 30 листопада 2016 року у складі заробітної плати (доходу) за листопад; 4161,58 грн місячної премії, отриманих 30 травня 2016 року у складі заробітної плати (доходу) за травень;

зобов'язати Головне управління статистики у Луганській області врахувати до заробітної плати (доходу) позивача для обчислення пенсії суми всіх отримуваних позивачем видів оплати праці (виплат, доходу), з яких були нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону на день одержання зазначеної зарплати (виплат, доходу), та надати позивачу виправлену «Довідку № 15/2-588 від 01.12.2016 про складові заробітної плати (за останні 24 календарні місяці роботи або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» , до якої включити всю додаткову заробітку плату (дохід), отримувану позивачем починаючи з 01 травня по 30 листопада 2016 року включно, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, у тому числі: 1808 грн. 80 коп. грошової компенсації за 5 невикористаних днів щорічної відпустки, отриманої 30 листопада 2016 року у складі заробітної плати (доходу) за листопад; 4161 грн. 58 коп. місячної премії, отриманої 30 травня 2016 року у складі заробітної плати (доходу) за травень.

В обгрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 22 серпня 2016 року вона досягла пенсійного віку, але продовжила працювати у відповідача до 30 листопада 2016 року включно. 1 грудня 2016 року позивач вийшла на пенсію відповідно до статті 86 Закону України № 889-УІІІ «Про державну службу» , звернулась до управління Пенсійного фонду України в м.Рубіжному Луганської області із заявою про призначення пенсії і надала необхідні документи, у тому числі довідки №15/2-587 та 15/2-588 від 01.12.2016 про складові заробітної плати, отримуваної протягом розрахункового періоду для призначення пенсії державному службовцю - з 01 травня по 30 листопада 2016 року включно.

Цей розрахунковий період визначається згідно з пунктом 4 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622 (надалі - Порядок № 622). Порядок №622 почав застосовуватись з 01 травня 2016 року, але правління Пенсійного фонду України (надалі - ПФУ) вчасно не виконало його пункт 5 і не затвердило форму довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям. Враховуючи це, 08 листопада 2016 року позивач надіслала до ПФУ запит щодо чинної форми довідки, але відповіді не отримала. Тому, довідки №15/2-587 та 15/2-588 від 01.12.2016 про складові заробітної плати відповідач склав за існуючими формами.

13 грудня 2016 року позивач отримала від ПФУ відповідь на свій повторний запит від 28.11.2016 щодо форми довідки про зарплату. В листі № 13768/Р-11 від 13.12.2016 ПФУ повідомило, що для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» подаються довідки про заробітну плату за формами, затвердженими постановами правління ПФУ від 14.02.2011 № 5-1 та від 04.09.2013 №15-1. З довідок № 15/2-587 та 15/2-588 від 01.12.2016 про складові зарплати виходило, що починаючи з 01 травня 2016 року загальна сума отримуваного позивачем заробітку (доходу), з якого був нарахований та сплачений єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (надалі ЄСВ), становила 99630, 78 грн. Розмір пенсії, призначеної позивачу з 01.12.2016, був обчислений Рубіжанським об'єднаним управлінням ПФУ Луганської області на підставі даних про заробіток (дохід), зазначених в цих довідках.

Після отримання доступу до даних персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, позивач з'ясувала, що загальна сума заробітку (доходу), отримуваного нею починаючи з 01 травня 2016 року, з якого був сплачений ЄСВ, становить 103801,01 грн. В «Індивідуальних відомостях про застраховану особу (форма ОК-5)» з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування цей заробіток (дохід), виплачений відповідачем, визначається як «заробіток для нарахування пенсії» .

Отже, всупереч чинних станом на 01 грудня 2016 року нормам права, відповідач не включив до довідки № 15/2-588 від 01.12.2016 про складові заробітної плати (за останні 24 календарні місяці роботи або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» , частину сум отримуваного позивачем починаючи з 01 травня 2016 року заробітку (доходу), не дивлячись на те, що з них був нарахований і сплачений ЄСВ.

29 серпня 2018 року позивач звернулась до відповідача з проханням надати виправлену довідку про складові заробітної плати (за останні 24 календарні місяці роботи або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» , в якій були б вказані всі отримувані позивачем починаючи з 01 травня 2016 року суми зарплати (доходу) і всі види оплати праці (виплати), з яких фактично був нарахований і сплачений ЄСВ, за винятком посадового окладу, надбавок за ранг та за вислугу років, які були вказані в іншій довідці №15/2-587 від 01.12.2016, до якої позивач не мала претензій.

Загальна сума отримуваної позивачем заробітної плати (доходу), яка вказувалась в розрахункових листках за 7 місяців починаючи з 01 травня 2016 року, які входять до розрахункового періоду для призначення пенсії, дорівнювала загальній сумі «заробітку для нарахування пенсії» , який зазначений в «Індивідуальних відомостях про застраховану особу (форма ОК-5)» за ті ж самі 7 місяців, і становила 103801,01 грн.

За період з 01 травня 2016 року по 30 листопада 2016 року, на яку було нараховано єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, складає 103801,01 грн, але до довідки № 15/2-588 від 01.12.2016 про складові заробітної плати не увійшли дві суми із заробітку (доходу), виплаченого за травень і листопад 2016 року, з яких був нарахований і сплачений ЄСВ: 1808,80 грн - грошова компенсація за 5 невикористаних днів щорічної відпустки, яка була нарахована як складова зарплати за листопад; 4161,58 грн - місячна премія за квітень, яка фактично була нарахована і виплачена як складова зарплати (доходу) за травень.

Не включення суми 1808,80 грн відповідач пояснював тим, що грошова компенсація за невикористані дні щорічної відпустки «статтею 50 Закону від 10 грудня 2015 року «Про державну службу» не передбачена, як складова заробітної плати державного службовця» , а суми 4161,58 грн - тим, що це виплата «за період, що передував 01 травня 2016 року, тобто до зміни структури заробітної плати» .

На думку позивача, такі дії відповідача порушили чинні станом на 01 грудня 2016 року норми права, які містять Конституція України, закони про пенсійне забезпечення, про працю, інші закони та нормативно-правові акти, і невідчужуване та непорушне право позивача на належне пенсійне забезпечення - призначення позивачу, державному службовцю, пенсії в розмірі, який визначається частиною першою статті 37 Закону № 3723-ХП, а саме: «в розмірі 60 відсотків суми заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» . Такі дії відповідача, також призвели до втрати позивачем частини майна, до якого відносяться так звані «законні очікування» , яке захищається Конституцією та законами України, а також нормами міжнародного права.

Ухвалою суду від 13.02.2019 позовну заяву ОСОБА_4 до Головного управління статистики у Луганській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Рубіжанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, - залишено без руху.

Ухвалою суду від 22.02.2019 відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_4, справу визначено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження.

12.03.2019 від відповідача через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву (а.с.59-64), відповідно до якого відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на наступне.

Позивач дійсно працювала у Головному управлінні статистики у Луганській області на посаді заступника начальника управління поширення інформації та комунікацій - начальника відділу публікаційної та інформаційно-аналітичної роботи до 30 листопада 2016 року.

До Головного управління статистики у Луганській області в інтересах позивача надійшло звернення щодо виплати допомоги у травні та жовтні 2016 року, на яке була надана відповідь від 18.01.2018 № 17-07/263.

Надалі, в інтересах позивача надійшло звернення до відповідача щодо виплат і допомоги, які обчислювались і нараховувались виходячи з середньої заробітної плати за розрахунковий період, що перевищує місяць, та періоду, за який провадилось нарахування та оплати праці на яке була надана відповідь від 18.01.2018 № 17-07/263.

На звернення позивача від 27.02.2018 щодо надання довідок про складові заробітної плати була надана відповідь від 01.03.2018 № 17-07/1499.

На заяву позивача від 03.03.2018 щодо надання інформації про заробітну плату була надана відповідь від 15.03.2018 № 17-07/1681.

На заяву позивача щодо надання виправленої довідки про складові зарплати була надана відповідь від 12.09.2018 № 3660/17-07.

Відповідач зазначає, що саме Закон № 889-УІІІ можна віднести до спеціального закону у сфері державної служби.

Статтею 57 Закону № 889-УІІІ передбачено, що державним службовцям надається щорічна основна оплачувана відпустка тривалістю 30 календарних днів, якщо законом не передбачено більш тривалої відпустки, з виплатою грошової допомоги у розмірі середньомісячної заробітної плати.

Згідно із ч.1 ст.24 Закону № 504/96-ВР у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи.

Частиною 4 ст.24 Закону № 504/96-ВР зокрема встановлено, що за бажанням працівника частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією. При цьому тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не повинна бути менше ніж 24 календарних дні.

Таким чином, на думку відповідача, грошова компенсація за невикористані дні відпустки є одноразовою виплатою, яка, хоча і включається до фонду заробітної плати (додаткового), проте є виплатою за невідпрацьований час відповідно до пункту 2.2.12 Інструкції зі статистики заробітної плати, що затверджена наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 р. за № 114/8713, тобто відноситься до разових платежів та не пов'язана з виконанням позивачем своїх службових обов'язків і має компенсаційний характер, пов'язаний, як правило, із фактом звільнення працівника.

Загальна сума нарахованої позивачу заробітної плати за період 01 травня 2016 року по 30 листопада 2016 року, на яку нараховано єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, складає 103801,01 грн, враховуючи:

- 1808,80 грн - грошова компенсація за невикористані 5 календарних днів щорічної основної відпустки відповідно до наказу Головного управління статистики у Луганській області від 28.11.2016 № 344-к Про звільнення ОСОБА_5 В. ;

- 4161,58 грн - премія за квітень 2016 року, що виплачена у травні 2016 року, відповідно до наказу Головного управління статистики у Луганській області від 10 травня 2016 року №22-ф Про використання економії фонду оплати праці робітників підрозділу, що утримуються за рахунок загального фонду бюджету .

Премія позивачу була нарахована відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 № 268 Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів , за період, що передував 01 травня 2016 року, тобто до зміни структури заробітної плати.

Тобто, зазначені вище дві виплати не увійшли до довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подавалась для призначення пенсії відповідно до Закону України Про державну службу , затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду від 14.02.2011 № 5-1 Про виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва по справі № 2а-4753/09/2670 (довідка 15/2-588 від 31.12.2016), що не суперечило законодавству. Довідка № 15/2-588 від 01.12.2016 була надана позивачу за формою відповідно до законодавства чинного станом на 01.12.2016.

Окрім того, відповідно до Закону України № 889-УІІІ було розроблене Типове положення про преміювання державних службовців органів державної влади, інших державних органів, їхніх апаратів (секретаріатів), затверджене наказом Міністерства соціальної політики України від 13 червня 2016 року № 646 (набрало чинності 15.07.2016), керуючись яким було розроблене положення про преміювання працівників Головного управління статистики у Луганській області від 15.07.2016 № 42, тому державним службовцям Головного управління статистики у Луганській області у травні - червні 2016 року місячна премія не нараховувалась.

13.03.2019 від позивача через канцелярію суду надійшла відповідь на відзив (а.с.107-111), відповідно до якої зазначено наступне.

Інструкція зі статистики заробітної плати, не є нормативно-правовим актом, прийнятим відповідно до Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування та законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні і не регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. А тому, вона не є нормативно-правовим актом, який належить до законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування та (або) до законодавства про пенсійне забезпечення в Україні.

Закон України № 504/96-ВР Про відпустки , на який посилається відповідач, також не належить до законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування та (або) до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні. Виходячи з преамбули до цього Закону та змісту його статті 1 Законодавство про відпустки , він належить до законодавства про відпустки. Жодна з його норм не регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Зокрема, цей Закон не визначає заробітну плату (дохід), яка враховується для обчислення пенсій застрахованим особам, у тому числі державним службовцям. Норма цього Закону, яка зазначена в статті 24 (на неї посилається відповідач), і жодна інша його норма не передбачає, що сума грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки не враховується (не включається) для обчислення пенсії застрахованим особам, у тому числі державним службовцям.

Закон України № 108/95-ВР Про оплату праці , на який також посилається відповідач, виходячи з преамбули до цього Закону, разом із Кодексом законів про працю України належить до законодавства про працю.

Жодна стаття Закону України № 108/95-ВР Про оплату праці не містить норми, яка б прямо чи опосередковано вказувала, що грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної відпустки, яка згідно зі статтею 2 цього Закону є компенсаційною виплатою, передбаченою чинним законодавством і відноситься до додаткової заробітної плати, не враховується для обчислення пенсії.

15.03.2019 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив (а.с.113-117), відповідно до яких відповідач знов зауважує, що грошова компенсація за невикористані дні відпустки є одноразовою виплатою, яка, хоча і включається до фонду заробітної плати (додаткового), проте є виплатою за невідпрацьований час, тобто - відноситься до разових платежів та не пов'язана з виконанням позивачем своїх службових обов'язків і має компенсаційний характер, пов'язаний, як правило, із фактом звільнення працівника, що зазначено у абзацах 10,11,12 відзиву.

28.03.2019 від представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, надійшли пояснення (а.с.214-217), відповідно до яких зазначено наступне.

01.12.2016 позивач написала заяву до управління про призначення пенсії за віком згідно із Законом України Про державну службу . Також позивач власноруч 01.12.2016 написала пояснювальну записку, у якій зазначила, що за призначенням пенсії за віком раніше не зверталася, так як планувала вийти на пенсію, як державний службовець та чекала відповідної постанови Кабінету Міністрів України.

Управління за наслідками розгляду заяви позивача та доданих до неї документів протоколом від 08.12.2016 №2000 призначило ОСОБА_4 пенсію з 01.12.2016 та довічно щомісячно в сумі 8539 грн. 78 коп.

Розпорядженням управління від 16.12.2016 № 166907 позивачу призначена пенсія за віком у розмірі 8539 грн 78 коп.

26.12.2016 листом № 176/Р-14 ОСОБА_4 повідомлено про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України Про державну службу від 10.12.2015 № 889-УІІІ з 01.12.2016 та про розмір пенсії, що становить з 01.12.2016 довічно 8539 грн 78 коп.

На думку третьої особи, позовні вимоги позивача є безпідставними та такими, що не грунтуються на нормах чинного законодавства.

Також, на думку третьої особи, позивачем пропущено строк на звернення до суду.

Представники позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги, надали пояснення, аналогічні викладеному у позовній заяві та просили суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав пояснення аналогічні викладеному у відзиві на позовну заяву, у задоволенні позовних вимог просив відмовити.

Представник третьої особи, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, не прибув у судове засідання, розгляд справи просив проводити без його участі.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 72-77,90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, є внутрішньо переміщеною особою, відповідно до довідки від 25.10.2016 №917014004 (а.с.37-39).

Позивач працювала в Головному управлінні статистики у Луганській області на посаді заступника начальника управління поширення інформації та комунікацій - начальника відділу публікаційної та інформаційно-аналітичної роботи до 30 листопада 2016 року, що не заперечують сторони по справі та підтверджується наказом ГУ статистики у Луганській області від 28.11.2016 №344-к та трудовою книжкою позивача (а.с.95,222-227).

01.12.2016 позивач звернулась до управління пенсійного фонду з заявою про призначення пенсії за віком, відповідно до Закону України Про державну службу (а.с.220).

Протоколом управління Пенсійного фонду від 08.12.2016 № 2000 призначено ОСОБА_4 пенсію з 01.12.2016 та довічно щомісячно в сумі 8539 грн 78 коп (а.с.218).

Згідно довідки від 01.12.2016 №15/2-587 заробітна плата позивача станом на 01.12.2016 становить: посадовий оклад - 4652,00 грн, надбавка за ранг (5 ранг) - 600,00 грн, надбавка за вислугу років (50%) (за стаж державної служби 21 рік) - 2326,00 грн (а.с.40,93).

Відповідно до довідки від 01.12.2016 № 15/2-588 вбачається, що у період з 01.05.2016 по 30.11.2016 надбавки, премії та інші виплати становили:

надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи: в липні - 697,80 грн; в серпні - 697,80 грн; в вересні - 697,80 грн; в жовтні - 721,52 грн; в листопаді - 1163,00 грн (всього 3977,92 грн);

премії: в травні - в липні - 4500,00 грн; в серпні - 4500,00 грн; в вересні - 4500,00 грн; в жовтні - 3953,12 грн; в листопаді - 5000,00 грн (всього 22453,12 грн);

інші виплати: в травні - 7478,00 грн; в жовтні - 12675,74 грн; (всього 20153,74 грн) (а.с.41,94).

Відповідачем були виготовлені та видані позивачу довідка про складові заробітної плати, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України Про державну службу від 01.12.2016 №15/2-587 та довідка про складові заробітної плати (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України Про державну службу від 01.12.2016 №15/2-588 (а.с.17-18).

Разом з тим, з даних персоніфікованого обілку відомостей у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, позивачу стало відомо, що загальна сума заробітку (доходу), отримуваного нею починаючи з 01 травня 2016 року, з якого був сплачений ЄСВ, становить 103801,01 грн (а.с.22-23).

Згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу форми ОК-5, Головним управлінням статистики у Луганській області було сплачено страхові внески за 31 день травня 2016 року та за 30 днів листопада 2016 року відносно позивача (а.с.45,46,232 на звороті - 237).

З розрахункових листів позивача вбачається, що ОСОБА_4 за період з травня по листопад 2016 року було нараховано заробітну плату в загальній сумі 103801,01 грн (а.с.48,48 на звороті).

Загальна сума нарахованої заробітної плати позивачу за період з травня по листопад 2016 року в сумі 103801,01 грн не заперечується сторонами по справі.

29.08.2018 позивач звернулась до відповідача щодо надання виправленої довідки про складові зарплати, оскільки до довідки №15/2-588 від 01.12.2016 не було включено частину доходу, отримуваного позивачем з 01.05.2016 (а.с.47,90). Проте, листом від 12.09.2018 №3660/17-07 відповідачем було відмовлено в наданні такої довідки, оскільки премія була нарахована за період, що передував 01.05.2016, тобто до змін структури заробітної плати, а компенсація за невикористану відпустку не передбачена, як складова заробітної плати державного службовця (а.с.49,91,92).

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

01 травня 2016 року набув чинності Закон України від 10 грудня 2015 року №889-VIII Про державну службу (далі Закон № 889-VIII), підпунктом 1 пункту 2 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення якого визнано таким, що втратив чинність, Закон України Про державну службу (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Пунктом 10 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону № 889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України Про державну службу (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України Про державну службу (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Пунктом 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону № 889-VIII передбачено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України Про державну службу (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України Про державну службу (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Тобто, розділом XI Прикінцеві та перехідні положення Закону № 889-VIII передбачено, що за наявності у особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу державної служби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Водночас, для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, стаття 37 Закону № 3723-ХІІ передбачає додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.

Аналізуючи зазначені норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ після 01 травня 2016 року є дотримання сукупності вимог, визначених частиною першою статті 37 Закону № 3723-ХІІ і пунктами 10, 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону № 889-VIII, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.

Отже, після 01 травня 2016 року (дата набрання чинності Законом № 889-VIII) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України № 889-VIII, та мають передбачені частиною першою статті 37 Закону № 3723-ХІІ вік і страховий стаж.

Аналогічна правова позиція щодо застосування вищезазначених норм матеріального права висловлена у постановах Верховного Суду від 03 липня 2018 року у справі № 569/350/17 (№ рішення в ЄДРСР 75082026), від 03 липня 2018 року у справі № 586/965/16-а (№ рішення в ЄДРСР 75082148) та від 10 липня 2018 року у справі № 591/6970/16-а (№ рішення в ЄДРСР 75227579).

Питання щодо права позивача на отримання пенсії не є спірним в даній справі. Натомість, спірним питанням є правомірність неврахування відповідачем до довідки №15/2-588 від 01.12.2016 грошової компенсації за 5 невикористаних днів щорічної відпустки, отриманої 30 листопада 2016 року у складі заробітної плати (доходу) за листопад 2016 року та місячної премії, отриманої 30 травня 2016 року у складі заробітної плати (доходу) за травень 2016 року, з яких сплачено страхові внески.

Згідно статті 1 Закону України Про оплату праці заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

У статті 2 Закону України Про оплату праці визначена структура заробітної плати, яка складається: основна заробітна плата винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці, встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців; додаткова заробітна плата винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій; інші заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

У наказі Державного комітету статистики України Про затвердження інструкції зі статистики заробітної плати від 13 січня 2004 року № 5 визначено, що структура заробітної плати складається з основної, додаткової та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, зокрема, до додаткової заробітної плати належать: доплати, надбавки, премії, винагороди, виплати у тому числі компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, суми виплат, пов'язані з індексацією заробітної плати, матеріальна допомога, яка надається всім або більшості працівників, та виплати соціального характеру.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст. 50 Закону України Про державну службу заробітна плата державного службовця складається з: 1) посадового окладу; 2) надбавки за вислугу років; 3) надбавки за ранг державного службовця; 4) виплати за додаткове навантаження у зв'язку з виконанням обов'язків тимчасово відсутнього державного службовця у розмірі 50 відсотків посадового окладу тимчасово відсутнього державного службовця; 5) виплати за додаткове навантаження у зв'язку з виконанням обов'язків за вакантною посадою державної служби за рахунок економії фонду посадового окладу за відповідною посадою; 6) премії (у разі встановлення).

За результатами роботи та щорічного оцінювання службової діяльності державним службовцям можуть встановлюватися премії. До премій державного службовця належать: 1) премія за результатами щорічного оцінювання службової діяльності; 2) місячна або квартальна премія відповідно до особистого внеску державного службовця в загальний результат роботи державного органу.

При цьому загальний розмір премій, передбачених пунктом 2 цієї частини, які може отримати державний службовець за рік, не може перевищувати 30 відсотків фонду його посадового окладу за рік.

Статтею 66 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII Про пенсійне забезпечення (далі Закон № 1788-XII в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.

Відповідно до статті 66 Закону України Про пенсійне забезпечення до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Разом з тим, стаття 41 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі Закон № 1058-IV) визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема, до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм, отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Така позиція узгоджується з постановою Верховного Суду України від 16 вересня 2014 року у справі № 21-314а14 (№ рішення в ЄДРСР 40821962), який, аналізуючи положення статті 37 Закону № 3723-XII, статті 41 Закону № 1058-IV та статті 66 Закону № 1788-XII, дійшов висновку, що суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, зокрема матеріальна допомога на оздоровлення та допомога на вирішення соціально-побутових питань, сума індексації заробітної плати, включаються до складу заробітної плати державного службовця та враховуються при обчисленні розміру його пенсії.

Аналогічна позиція також висловлена Верховним Судом у постановах від 14 серпня 2018 року у справі № 468/1212/16-а, від 14 серпня 2018 року у справі № 127/15400/17 (№№ рішень в ЄДРСР 75873078, 75872960).

Серед іншого, в постановах Верховного Суду України від 20 лютого 2012 року у справі № 21-430а11, від 14 травня 2013 року у справі № 21-125а13, від 28 травня 2013 року в справі № 21-97а13 також визначено, що отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що відповідачем неправомірно було не включено до довідки №15/2-588 від 01.12.2016 грошову компенсацію за 5 невикористаних днів щорічної відпустки, отриманої 30 листопада 2016 року за листопад 2016 року та місячної премії, отриманої 30 травня 2016 року за травень 2016 року, оскільки з вказаних виплат було сплачено страхові внески.

Доводи відповідача стосовно того, що виплачена позивачу премія у травні 2016 року на підставі наказу від 10.05.2016 №22-ф (а.с.118) була премією за квітень суд вважає безпідставними, оскільки з розрахункових листів вбачається, що дана виплата була нарахована та сплачена фактично у травні 2016 року, наказ винесено також у травні 2016 року. Згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу форми ОК-5, Головним управлінням статистики у Луганській області було сплачено страхові внески за 31 день травня 2016 року. До того ж, згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу, зазначена сума премії також була включена до суми заробітку саме за травень 2016 року (а.с.22-23).

Що стосується обраного позивачем способу захисту порушеного права, суд зазначає таке.

Частиною другою статті 245 КАС України визначено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про:

- визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень (пункт 2);

- визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій (пункт 3);

- визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії (пункт 4);

- інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів (пункт 10).

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Частиною другою статті 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

В рамках адміністративного судочинства:

дії - певна форма поведінки суб'єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні суб'єктом владних повноважень своїх обов'язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм;

бездіяльність - певна форма поведінки суб'єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов'язків згідно із законодавством України;

рішення - нормативно-правовий акт або індивідуальний акт (нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк).

Зважаючи на обставини справи, враховуючи, що настання для позивача негативних наслідків пов'язано із невключенням відповідачем до довідки №15/2-588 від 01.12.2016: 1808,80 грн грошової компенсації за 5 невикористаних днів щорічної відпустки, отриманої 30 листопада 2016 року за листопад 2016 року; 4161,58 грн місячної премії, отриманої 30 травня 2016 року, з яких було сплачено страхові внески, суд вважає, що достатнім та ефективним способом захисту порушеного права позивача, з урахуванням ч.2 ст.9 КАС України, є визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невключення до довідки №15/2-588 від 01.12.2016 грошової компенсації за 5 невикористаних днів щорічної відпустки, отриманої 30 листопада 2016 року за листопад 2016 року в сумі 1808,80 грн та місячної премії, отриманої 30 травня 2016 року в сумі 4161,58 грн.

Як наслідок, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача видати позивачу нову довідку, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України Про державну службу про складові заробітної плати з урахуванням грошової компенсації за 5 невикористаних днів щорічної відпустки за листопад 2016 року в сумі 1808,80 грн та місячної премії за травень 2016 року в сумі 4161,58 грн, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір в сумі 768,40 грн.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.

Оскільки позовні вимоги фактично підлягають задоволенню лише з корегуванням способу захисту порушеного права, суд вважає за необхідне судовий збір у розмірі 786,40 грн стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_4 до Головного управління статистики у Луганській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Рубіжанське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління статистики у Луганській області щодо невключення до довідки №15/2-588 від 01.12.2016 про складові заробітної плати (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України Про державну службу грошової компенсації за 5 невикористаних днів щорічної відпустки, отриманої 30 листопада 2016 року за листопад 2016 року в сумі 1808,80 грн та місячної премії, отриманої 30 травня 2016 року в сумі 4161,58 грн.

Зобов'язати Головне управління статистики у Луганській області видати ОСОБА_4 нову довідку про складові заробітної плати (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України Про державну службу з урахуванням грошової компенсації за 5 невикористаних днів щорічної відпустки, отриманої 30 листопада 2016 року за листопад 2016 року в сумі 1808,80 грн та місячної премії, отриманої 30 травня 2016 року в сумі 4161,58 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління статистики у Луганській області (код ЄДРПОУ 02359834, бульв.Дружби Народів, 32А, м.Сєвєродонецьк, Луганська область, 93404) на користь ОСОБА_4 (і.н. НОМЕР_1, фактичне місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2) судовий збір в сумі 768,40 (сімсот шістдесят вісім гривень 40 коп).

У задоволенні інших вимог, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складено та підписано 11 квітня 2019 року.

Суддя ОСОБА_6