Рішення

від 03.04.2019 по справі 925/1057/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2019 року м. Черкаси справа № 925/1057/18

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Чевгуза О.В., з секретарем судового засідання Брус Л.П., за участю представників сторін:

від позивача - представник не з'явився,

від відповідача - представник не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Черкаської області у місті Черкаси справу

за позовом фізичної особи-підприємця Копієвської Ольги Миколаївни, м.Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика вакуумної техніки "ВАКУУМНОВА", м. Черкаси,

про відшкодування завданої шкоди ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - фізична особа-підприємець Копієвська Ольга Миколаївна (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) звернувся із позовом до Господарського суду Харківської області, в якому просить суд стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика вакуумної техніки "ВАКУУМНОВА" (18021,м. Черкаси, вул. Гагаріна, 45/184, код ЄДРПОУ 41885085) на користь позивача завдану шкоду в розмірі 49270,27 грн, з яких 36300,00 грн - борг за порушення умов договору поставки, 12480,00 грн - упущеної вигоди, 34,27 грн - втрати внаслідок інфляції та 456,00 грн - 3% річних. Крім того, позивач просить покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору у розмірі 1762,00 грн та затрати на проведення електротехнічного дослідження в Харківському науково-дослідному інституті судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса в сумі 7035,60 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на те, що ним на виконання усної домовленості з відповідачем був оплачений товар на загальну суму 36300,00 грн, а відповідач не виконав належним чином своїх зобов'язань, а саме поставив позивачу товар неналежної якості. У зв'язку з чим позивач заявив до стягнення з відповідача кошти у розмірі 49270,27 грн, а також відшкодування витрат на проведення експертизи щодо встановлення якості товару у розмірі 7035,60 грн.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.09.2018 позовну заяву фізичної особи-підприємця Копієвської Ольги Миколаївни передано за територіальною підсудністю до Господарського суду Черкаської області.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 09.10.2018 відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.

У зв'язку із звільненням судді Єфіменка В.В. (головуючий у справі) у відставку, за розпорядженням керівника апарату суду №17 від 01.02.2019, було проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями. За наслідками автоматизованого розподілу справу №925/1057/18 передано на розгляд судді Чевгузу О.В.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 06.02.2019 справу прийнято до свого провадження суддею Чевгузом О.В.

У відзиві на позовну заяву відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив повністю, мотивуючи це тим, що жодних додаткових вимог, специфікацій щодо якості товару сторонами погоджено не було, а тому поставлений позивачу товар є належної якості, відповідає умовам усної домовленості про купівлю-продаж, яка була погоджена сторонами.

У судовому засіданні 02.04.2019 представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив повністю з викладених у відзиві на позов підстав та мотивів.

Від позивача надійшло клопотання, в якому він просить суд провести розгляд справи без участі його представника за наявними у справі матеріалами.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відмови позивачем від позову не подано, клопотання про відкладення розгляду справи від сторін суд не отримав, докази врегулювання спору відсутні, а тому суд вважає, що розгляд справи слід провести за наявними у справі матеріалами.

У судовому засіданні 03.04.2019 були підписані вступна та резолютивна частини рішення, в порядку ст. 240 ГПК України, без його проголошення.

У відповідності до ч. 3 ст. 13, ст. 74 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, судом встановлено такі обставини.

12.04.2018 фізичною особою-підприємцем Копієвською Ольгою Миколаївною (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фабрика вакуумної техніки "ВАКУУМНОВА" (відповідач) було досягнуто усної домовленості про купівлю-продаж Насосу вакуумного Rietshle VF61 вартістю 36300,00 грн (тридцять шість тисяч триста гривень 00 коп.)

На виконання вищевказаної домовленості продавець (відповідач у справі) виписав покупцю рахунок-фактуру СФ №0000412 від 12.04.2018.

13.04.2018 позивачем та ТОВ Велта РД Титан був укладений договір поставки №6 у письмовій формі. Копія вказаного договору міститься в матеріалах справи.

Відповідно до специфікації №1 до договору позивач зобов'язався поставити на адресу ТОВ Велта РД Титан насос вакуумний Rietschle VF 61 у кількості 1 шт. у комплекті з супровідними документами до нього.

17.04.2018 ТОВ Велта РД Титан здійснило оплату товару за договором поставки №6 від 13.04.2018, сплативши позивачу 48780,00 грн.

18.04.2018 позивачем було здійснено оплату за товар в розмірі 36300,00 грн на користь відповідача згідно виписаного рахунку-фактури СФ №0000412 від 12.04.2018.

23.04.2018 через перевізника Нова пошта (відділення №27, м. Харків) позивачем було отримано відправлення від відповідача, що підтверджується ТТН №59998061861642.

Як стверджує позивач, у відправленні, яке було отримано ним від відповідача на виконання усної домовленості про купівлю-продаж, знаходилось:

1) Обладнання, схоже на вакуумний насос Rietshle VF61;

2) Товарна накладна №0420.1 від 20.04.2018;

3) Оригінал рахунку-фактури СФ№0000412.1 від 12.04.2018.

Документи щодо виробника товару, якості товару, гарантійного терміну, інструкції експлуатації з боку відповідача на адресу позивача надано не було.

24.05.2018 позивач повернув на рахунок ТОВ Велта РД Титан грошові кошти у розмірі 48780,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №1129 від 24.05.2018.

На думку позивача, саме у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов усної домовленості сторін, а саме порушенням відповідачем вимог щодо якості та комплектності товару, позивач зазнав збитків у вигляді упущеної вигоди.

Сума упущеної вигоди, розрахована позивачем, становить 12480,00 грн. (48700,00 грн - 36300,00 грн = 12480,00 грн).

За твердженням позивача, отриманий ним товар не відповідав замовленню, яке було узгоджене з відповідачем. Тому позивач направив відповідачу лист за № 6 від 27.04.2018 з відмовою від прийняття товару та вимогою щодо відновлення становища, що існувало до моменту укладення усного договору купівлі-продажу. А саме позивач у вказаному листі повідомив відповідача про те, що отриманий ним товар не відповідає вимогам, які були узгоджені сторонами, тому позивач відмовився підписувати товарну накладну та приймати отримане обладнання, просить повернути сплачені за товар кошти в розмірі 36300,00 грн. Копія вказаного листа міститься в матеріалах справи.

Відповідач відповіді на вказаний лист не надав.

Окрім того, 18.05.2018 позивач направив відповідачу претензію №1 з вимогою повернути грошові кошти за товар.

На замовлення позивача Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса було проведено електротехнічне дослідження поставленого позивачу товару, відповідно до висновків якого за №14269 від 06.07.2018 вакуумна установка Werie Rietschle 7860 Schopfheim VF 61 виготовлена у 1981 році та має технічний стан, що за зовнішніми ознаками характерний для тривалої експлуатації.

У зв'язку з понесеними витратами на проведення вказаної експертизи позивачем заявлені до стягнення з відповідача 7035,60 грн в якості компенсації понесених витрат.

Окрім того, позивачем нараховані на суму заборгованості та заявлені до стягнення з відповідача 34,27 грн інфляційних втрат та 456,00 грн - 3% річних.

Згідно зі ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. За приписом статті 86 цього кодексу господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, керуючись своїм внутрішнім переконанням, враховуючи пояснення представника відповідача, суд вважає позовні вимоги такими, що не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а отже не підлягають до задоволення, виходячи з наступного.

Як встановлено судом та підтверджується зібраними у справі доказами, правовідносини сторін виникли на підставі усної домовленості, за умовами якої відповідач зобов'язався поставити позивачу товар, а позивач взяв на себе зобов'язання прийняти товар та оплатити його вартість.

За загальним порядком укладання господарських договорів вони викладаються у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Відповідно до положень статті 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Правочин, відповідно до ст. 205 Цивільного кодексу України може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, враховуючи положення зазначених кодексів та дії сторін, які полягають у тому, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Фабрика вакуумної техніки "ВАКУУМНОВА" (продавець) був поставлений, а фізичною особою-підприємцем Копієвською Ольгою Миколаївною (покупець) оплачений та прийнятий товар за встановленою ціною, суд приходить до висновку про існування між сторонами договірних відносин, а отже виникнення у сторін цивільних прав і обов'язків.

Відповідно до положень ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як встановлено судом та підтверджується зібраними у справі доказами

правовідносини, що виникли між позивачем та відповідачем, за своєю правовою природою є відносинами поставки та відповідають ст. 712 Цивільного кодексу України, відповідно до якої за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відносини купівлі-продажу врегульовані Главою 54 ЦК України, відповідно до положень якої за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Обов'язок покупця оплатити товар, передбачений у ч. 1 ст. 692 ЦК України, відповідно до якої покупець, після прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на товар зобов'язаний оплатити його вартість, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.

Стаття 627 Цивільного кодексу України передбачає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання.

Судом встановлено, що факт отримання позивачем товару та документів до нього підтверджується дублікатами товарно-транспортних накладних №59998061861642 від 21.04.2018 та №59000332634624 від 21.04.2018, у яких зазначено, що представник позивача ОСОБА_4 прийняв відправлення від відповідача 23.04.2018. Копії вказаних накладних містяться в матеріалах справи (том 1, а.с. 129-130).

Таким чином, твердження позивача про те, що відповідачем разом з проданим товаром не були надані супровідні документи не відповідають дійсним обставинам справи. Так, з вищевказаних накладних вбачається, що позивач в особі свого представника 23.04.2018 отримав товар, а саме як вказано в накладній двигун фактичною вагою 52,6 кг, а також документи фактичною вагою 0,1 кг.

Окрім того, будь-яких зауважень позивача щодо якості та комплектності товару, а також комплекту супровідних документів до нього у місці отримання товару перевізником зафіксовано не було, що не заперечується і самим позивачем.

Відповідно до положень статті 673 Цивільного кодексу України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується.

Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як встановлено судом, правовідносини сторін виникли на підставі усної домовленості про купівлю-продаж товару. Доказів на підтвердження того, що сторонами були узгоджені додаткові вимог до якості та комплектності товару, позивач суду не надав.

Відповідно до виставленого відповідачем рахунку-фактури СФ№0000412.1 від 12.04.2018 позивачем було здійснено оплату товару, а саме за Насос вакуумний Rietschle VF 61 в розмірі 36300,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №1116 від 18.04.2018, копія якого міститься в матеріалах справи (том 1, а.с. 22).

Таким чином, як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, сторони усно домовились про купівлю-продаж насосу вакуумного Rietschle VF 61 у кількості 1 шт. вартістю 36300,00 грн.

Судом встановлено, що відповідач виконав свій обов'язок щодо передачі товару у кількості, погодженій сторонами. Позивач вказаний товар оплатив та прийняв, що підтверджується матеріалами справи.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи товар, переданий позивачу, відповідає заявленому у рахунку-фактурі, наданому відповідачем. Доказів на підтвердження наявності погоджених сторонами вимог щодо якості, комплектності товару позивачем суду не подано.

Отже, суд дійшов обґрунтованого висновку, що відповідач виконав свій обов'язок щодо поставки товару належним чином.

Відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до ст. 44 Господарського кодексу України одним з принципів підприємницької діяльності є комерційний розрахунок та власний комерційний ризик.

Отже, позивач здійснював свою господарську діяльність самостійно на власний розсуд та ризик з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку, керувався принципом комерційного розрахунку та власного комерційного ризику. Суд вважає, що завідомо придбавши у відповідача прилад вісімдесятих років виробництва та не спромігшись його продати та отримати вигоду, позивач не вправі вимагати від відповідача повернення коштів та відшкодування збитків.

Окрім того, суд вважає за необхідне зазначити, що позивачем не доведено обставин неможливості використання отриманого насосу, оскільки Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса внаслідок проведеного електротехнічного дослідження за зовнішніми ознаками встановлене лише обставину його тривалого використання, але не встановлено непридатність до використання за призначенням.

Таким чином, правові підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми боргу в розмірі 36300,00 грн відсутні.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків у виді упущеної вигоди в розмірі 12480,00 грн та нарахованих інфляційних втрат у розмірі 34,27 грн, 3% річних у розмірі 456,00 грн, а також відшкодування витрат на проведення експертизи щодо встановлення якості товару у розмірі 7035,60 грн є похідними від основної вимоги про стягнення боргу. Оскільки підстави для задоволення основної позовної вимоги відсутні, то суд не вбачає підстав для задоволення похідних вимог.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236-241 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги на рішення, рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення.

Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складене та підписане 12.04.2019.

Суддя О.В. Чевгуз