Постанова

від 09.02.2010 по справі 4/152/09

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГО СПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" лютого 2010 р. Справа № 4/152/09

Одеський апеляційний гос подарський суд у складі коле гії суддів:

Головуючого судді: Тофа на В.М.,

суддів: Журавльова О.О., М ихайлова М.В.,

при секретарі судового з асідання Шкрабак О.В.

за участю представників сторін:

від позивача - не з' яв ився, належним чином повідом лений,

від відповідача - не з' я вився, належним чином повідо млений,

розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи-під приємця ОСОБА_1

на рішення господарськ ого суду Миколаївської облас ті від 18 листопада 2009 року

у справі №4/152/09

за позовом Фізичної осо би-підприємця ОСОБА_1, м.Ми колаїв

до Відкритого акціонер ного товариства „Кредобанк” в особі Миколаївської філії , м.Миколаїв

про визнання недійсним пункту договору про третейс ьку угоду,

встановив:

Позивач (СПД ОСОБА_ 1В.) належним чином повідомл ений про час та місце розгляд у справи, але вже двічі не з' я вився в судове засідання апе ляційної інстанції і не пові домив суд про причини неявки , незважаючи на те, що розгляд справи відкладався із-за нея вки апелянта в судове засіда ння апеляційної інстанції.

Про належне повідомлення а пелянта про час та місце розг ляду апеляційної скарги свід чить реєстр відправки рекоме ндованим листом ухвал про пр изначення розгляду апеляцій ної скарги і про відкладення її розгляду на 09.02.2010р., а матеріа ли справи дають можливість р озглянути апеляційну скаргу у відсутності апелянта.

Фізична особа-підприємец ь ОСОБА_1 (далі - позивач) зв ернувся у місцевій господарс ький суд Миколаївської облас ті з позовом до ВАТ „Кредобан к” в особі Миколаївської філ ії про визнання недійсним пу нкту 10.3 кредитного договору № 78-2006 від 30.11.2006р., укладеного між по зивачем і відповідачем, відп овідно до якого будь-який спі р щодо цього договору підляг ає розгляду і остаточному ви рішенню постійно діючим трет ейським судом при корпорації „Юртранссервіс” у складі тр ьох третейських суддів за мі сцезнаходженням: м. Київ, вул. Багговутівська, 17-21.

Позивач вважає, що цей пункт вказаного договору є недійс ним, оскільки не відповідає в имогам ст.ст.203 і 215 Цивільного к одексу України, так як супере чить нормам Конституції Укра їни (ст. 124) та Закону України „П ро судоустрій України”, відп овідно до положень яких прав осуддя в Україні здійснюєтьс я виключно судами загальної юрисдикції та Конституційни м судом України. Делегування функцій судів, а також привла снення цих функцій іншими ор ганами чи посадовими особами не допускається.

Як далі зазначає позивач, ні Конституція України, як Ос новний Закон, ні Закон У країни „Про судоустрій Украї ни”, не передбачають можливо сті утворення та діяльності інституту третейських судів , до компетенції яких належал о розгляд спорів з цивільних або господарських правовідн осин.

Закон України „Про третейс ькі суди”, який регулює поряд ок утворення та діяльності т ретейських судів і встановлю є вимоги щодо розгляду спорі в з метою захисту майнових і н емайнових прав та охоронюван их законом інтересів фізични х і юридичних осіб, на думку по зивача, суперечить положення м Конституції та Закону Укра їни „Про судоустрій України” , які мають пріоритетне значе ння перед Законом України „П ро третейські суди”.

Разом з тим позивач в обґрун тування своїх вимог зазначає , що спірний пункт 10.3 кредитног о договору суперечить ст.12 Зак ону України „Про третейські суди” оскільки в цьому пункт і не вказано на досягнення зг оди між сторонами про переда чу конкретних спорів, які вин икають з кредитного договору , на розгляд третейського суд у.

У відзиві на позов відповід ач вважає його необґрунтован им, а доводи, викладені в його обґрунтування позивачем, над уманими, які не відповідають нормам чинного законодавств а з цього питання.

Рішенням місцевого господ арського суду від 18 листопада 2009р. (суддя Дубова Т.М.), яке підп исано суддею 19.11.2009р., у позові ві дмовлено з огляду на його без підставність.

Не погоджуючись з ухвалени м рішенням суду, позивач пода в апеляційну скаргу, в якій пр осить оскаржене рішення суду скасувати та прийняти нове р ішення про задоволення його позовних вимог, посилаючись при цьому на ті ж самі підстав и, що і у позові, вважаючи, що ос каржене рішення суду першої інстанції не відповідає дійс ним обставинам справи і чинн ому законодавству.

У відзиві на апеляційну ска ргу відповідач вважає її без підставною, в зв' язку з чим п росить оскаржене рішення суд у залишити без змін.

Розглянувши матеріали спр ави, доводи апеляційної скар ги, юридичну оцінку судом пер шої інстанції встановлених ф актичних обставин справи і ї х повноту, застосування норм матеріального та процесуаль ного права, судова колегія ап еляційної інстанції не вбача є підстав для задоволення ап еляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалі в справи і встановлено судом , між позивачем і відповідаче м 30.11.2006р. укладено кредитний дог овір № 78-2006 про надання позивач у кредиту у розмірі 5 812 300 грн. дл я придбання транспортних зас обів і погашення кредитної з аборгованості в Райффайзе н Банк Аваль з виплатою 19% рі чних і з остаточною датою пог ашення цього кредиту 29 листоп ада 2011 року.

Пунктом 10.3 зазначеного дого вору кредиту передбачено тре тейське застереження, згідно якому сторони (позивач і відп овідач) висловили намір пере дати спір, який виникне між ни ми по цьому договору, на виріш ення третейського суду, тобт о, як зазначено у цьому пункті договору кредиту, будь-який с пір, що виникає щодо цього дог овору або у зв`язку з ним, підл ягає розгляду і остаточному вирішенню постійно діючим тр етейським судом при корпорац ії „Юртранссервіс” у складі трьох третейських суддів. Мі сце проведення засідань Трет ейського суду: м.Київ, вул. Баг говутівська, 17-21, мова третейсь кого розгляду- українська.

Таким чином, сторони (позива ч і відповідач) в цьому пункті укладеного договору кредиту передбачили конкретний трет ейський суд, який буде вирішу вати спір між ними, що виникне щодо нього або у зв`язку з ним , адресу третейського суду, кі лькість суддів, що будуть вир ішувати такий спір між ними, і мову третейського розгляду - українську відповідно до с т.21 Закону України „Про мови в Українській РСР”. Отже, слід з робити висновок, що пункт 10.3 до говору кредиту, укладеного м іж позивачем і відповідачем, відповідає вимогам ст.12 Закон у України „Про третейські су ди”, згідно з яким третейська угода може бути укладена у ви гляді третейського застереж ення в договорі, контракті аб о окремої письмової угоди.

Недодержання правил, перед бачених цієї статтею, судом н е встановлено. Статтею 147 Конс титуції України встановлено , що Конституційний суд виріш ує питання про відповідність законів та інших правових ак тів Конституції України та д ає офіційне тлумачення Конст итуції України та законів Ук раїни.

Рішенням Конституційного суду України від 10.01.2008р. у справ і №1-3/2008 визнано таким, що відпов ідають Конституції України ( є конституційними) положення Закону України „Про третейс ькі суди”.

Тому посилання позивача як у позовні й заяві, так і в апел яційній скарзі на невідповід ність зазначеного Закону Кон ституції України як Основн ого Закону є безпідставним . Крім того, позивачу не надано прав тлумачення норм законо давчих актів щодо відповідно сті чи невідповідності їх Ко нституції України.

Є також безпідставними тве рдження позивача як у позові , так і в апеляційній скарзі пр о те, що всупереч ст.12 Закону Ук раїни „Про третейські суди” у п.10.3 договору кредиту не пере дбачено передачу конкретних спорів до третейського суду , які виникають з кредитної уг оди, оскільки мова в цій статт і про конкретні спори взагал і не йде.

Частиною 2 ст.12 Господарсько го процесуального кодексу (Г ПК) України визначено, що підв ідомчий господарським судам спір може бути передано стор онами на вирішення третейськ ого суду (арбітражу), крім спор ів про визнання недійсними а ктів, а також спорів, що виника ють при укладенні, зміні, розі рванні та виконанні господар ських договорів, пов`язаних і з задоволенням державних пот реб.

Цим самим законодавець пер едбачив право сторін передат и підвідомчий господарським судам спір на вирішення трет ейського суду і така згода ст орін щодо передання спору на розгляд третейського суду н е може розглядатись як відмо ву від права звернення до суд у за захистом права чи охорон юваного законом інтересу.

Підставою для звернення до третейського суду є наявніс ть третейської угоди- угоди сторін про передання спору н а вирішення третейським судо м, що відповідає вимогам ст.12 З акону України „Про третейськ і суди”.

Порядок створення та діяль ність третейських судів в Ук раїні, а також вимоги щодо тре тейського розгляду встановл ено названим вище Законом дл я вирішення спорів, що виника ють із цивільних та господар ських правовідносин.

Відповідно до цього Закону в Україні можуть утворювати ся та діяти постійно діючи тр етейські суди для вирішення конкретного спору (ст.7).

При таких обставинах довод и, викладені позивачем в апел яційній скарзі, не заслугову ють на увагу, оскільки є необґ рунтованими, а оскаржене ріш ення суду слід залишити без з мін як таке, що ґрунтується на вимогах чинного законодавст ва.

Враховуючи викладене і керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 Господ арського процесуального код ексу України,

апеляційний господарський суд,

постановив :

Рішення господарсько го суду Миколаївської област і від 18 листопада 2009 року по спр аві №4/152/09 залишити без змін, а ап еляційну скаргу - без задово лення.

Постанова набирає законно ї сили з дня її прийняття і мож е бути оскаржена в касаційно му порядку.

Головуючий суддя Тофан В.М.

Судді Журавльов О.О .

Михайлов М.В.