Постанова

від 11.04.2019 по справі 761/39201/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 761/39201/18

провадження № 22-ц/824/5626 /2019

11 квітня 2019 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Кирилюк Г. М.,

суддів: Рейнарт І. М., Семенюк Т. А.,

при секретарі Дуці В. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 про забезпечення позову в справі за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Лекс Навігатор , державного реєстратора Філії комунального підприємства Київської обласної ради Готово міста Києва Петришина Василя Михайловича про визнання дій протиправними та скасування рішення про реєстрацію права власності на нерухове майно, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Лекс Навігатор на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 14 січня 2019 року у складі судді Кондратенко О. О.,

встановив:

У жовтні 2018 року ОСОБА_2, ОСОБА_4 звернулись до суду з вказаним позовом, в якому просили визнати протиправними дії ТОВ Лекс Навігатор та державного реєстратора Петришина В. М., які були здійснені 30.07.2018 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису: 27256774, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень ( з відкриттям розділу), індексний номер: 42292193, про реєстрацію права власності за ТОВ Лекс Навігатор на квартиру АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна НОМЕР_1), яка належить їм на підставі свідоцтва про право власності № НОМЕР_2 від 14.09.2006 року.

Також просили скасувати рішення державного реєстратора Петришина В.М. від 30.07.2018 року, індексний номер: 42292193, про реєстрацію права власності за ТОВ Лекс Навігатор на квартиру АДРЕСА_2.

Посилались на ті підстави, що 19 березня 2008 року між ЗАТ Міжнародний Іпотечний Банк та ОСОБА_2, ОСОБА_4 був укладений іпотечний договір № 3.08032296, за умовами якого іпотекодавці (позивачі) передають, а іпотекодержатель приймає в іпотеку квартиру АДРЕСА_2, з метою забезпечення повного виконання зобов'язань іпотекодавців за договором про іпотечний кредит № 3.080322996 від 19 березня 2008 року.

Відповідачі не повідомили позивачів про намір звернути стягнення на предмет іпотеки, не надали права викупити предмет іпотеки та незаконно заволоділи майном позивачів.

30.07.2018 року державним реєстратором Петришиним В.М., за заявою ТОВ Лекс Навігатор , було здійснено протиправну дію, а саме прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на належну їм на праві власності квартиру за ТОВ Лекс Навігатор .

31.12.2018 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 звернулась до суду з заявою про забезпечення позову, в якій просила вжити заходів забезпечення позову відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України на час розгляду даної справи шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_2, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

Також просила вжити заходів забезпечення позову відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 150 ЦПК України на час розгляду даної справи, шляхом заборони вчиняти певні дії, а саме виселяти позивачів зі спірної квартири АДРЕСА_2, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

Заява обґрунтована тим, що ТОВ Лекс Навігатор протиправно заволоділо квартирою позивачів. Останні не мають можливості потрапити до власної оселі. На даний час існує небезпека вселення до спірної квартири інших осіб, користування, володіння та розпоряджатися нею, в тому числі укладення договорів оренди, купівлі-продажу, дарування тощо. Невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 14 січня 2019 року заяву задоволено частково.

Накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1.

В задоволенні іншої частини заяви відмовлено.

В апеляційній скарзі ТОВ Лекс Навігатор , посилаючись на порушення норм процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, просить скасувати ухвалуШевченківського районного суду м. Києва від 14 січня 2019 року в частині накладення арешту на квартиру та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у забезпеченні позову повністю.

Посилається на ті підстави, що заява про забезпечення позову подана з недодержанням вимог ст. 151 ЦПК України. Остання не містила зазначення місця проживання чи перебування заявників та ціни позову, про забезпечення якого просили заявники.

Суд першої інстанції також не з'ясував: чи дійсно існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову та яка саме; обсяг позовних вимог; відповідність виду забезпечення позову позовним вимогам; дані про особу відповідача, з урахуванням того, що вжиті заходи забезпечення не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи; інтереси не тільки позивачів, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку з застосуванням відповідних заходів.

Заявником не наведено беззаперечних підстав для забезпечення позову, а саме: не доведено наявність між сторонами дійсного спору та реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду; обґрунтовані мотиви, котрі б дали підстави для висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника; не доведено обґрунтоване підтвердження наміру відповідача навмисно ухилитися від виконання рішення суду.

Оскаржувана ухвала не містить мотивів в частині накладення арешту на квартиру.

Суд першої інстанції вийшов за межі вимог заяви та наклав арешт на спірну квартиру не на час розгляду справи, а безстроково, чим порушив основну засаду цивільного законодавства - диспозитивність.

Станом на момент розгляду заяви ОСОБА_7, згідно положень ст. 60 ЦПК України, не могла бути представником позивача ОСОБА_2, оскільки не є її законним представником та не є адвокатом.

Правом подачі відзиву на апеляційну скаргу учасники справи не скористались.

В судовому засіданні представник ТОВ Лекс Навігатор - адвокат Гербеда Г. Г. апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Інші учасники справи в судове засідання не з'явились, про час, день та місце розгляду справи повідомлені судом належним чином.

Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч.2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

У відповідності до ч.3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Задовольняючи частково заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, щоневжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду ( ч. 2 ст.149 ЦПК України).

Висновок суду першої інстанції є правильним.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

З огляду на те, що між сторонами виник спір щодо законності рішення державного реєстратора Петришина В.М. від 30.07.2018 року про реєстрацію права власності за ТОВ Лекс Навігатор на квартиру АДРЕСА_2 та державної реєстрації права власності за ТОВ Лекс Навігатор на спірне нерухоме майно на підставі цього рішення, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на спірну квартиру.

На час розгляду справи існує достатньо обґрунтоване припущення, що ТОВ Лекс Навігатор , як новий власник спірного майна, може розпорядитися ним, зокрема відчужити його іншим особам до вирішення справи по суті, що у подальшому може утруднити ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Накладення арешту на спірну квартиру є співмірним із заявленими позовними вимогами.

Доводи апеляційної скарги про те, що вжиті судом заходи забезпечення позову порушують права відповідача користуватися та розпоряджатися своїм майном необґрунтовані, оскільки обраний позивачем вид забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірну квартиру спрямований на запобігання відчуженню нерухомого майна, яке є предметом спору, а заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер.

Доводи апеляційної скарги про те, що накладення арешту на спірну квартиру перешкоджає господарській діяльності ТОВ Лекс Навігатор , не містять відповідних обґрунтувань, в чому саме полягає існування перешкод для такої діяльності.

Є необґрунтованими доводи апеляційної скарги і в частині подання заяви неналежним представником.

Як вбачається з матеріалів справи, заява про забезпечення позову подана представником позивача ОСОБА_3 31 грудня 2018 року. Вимога щодо представництва виключно адвокатами в судах першої інстанції встановлена з 01 січня 2019 року. Доказів того, що заява розглядалась за участю неналежного представника матеріали справи не містять.

Відповідно до ч.2 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Прийняття судом першої інстанції заяви про забезпечення позову, яка не містила в собі зазначення ціни (вартості) майна, з приводу якого виник спір, не призвело до неправильного вирішення справи.

Строк, протягом якого діють заходи забезпечення позову, визначені ст. 158 ЦПК України.

Не зазначення в оскаржуваній ухвалі суду по те, що вжитий судом захід забезпечення позову діє протягом розгляду справи, не суперечить вимогам закону.

Допущене судом першої інстанції порушення норм процесуального права в частині неналежного викладу мотивів, з яких суд виходив, частково задовольняючи заяву про забезпечення позову, не призвело до неправильного вирішення питання та не може бути підставою для ухвалення нового судового рішення про відмову у задоволенні заяви.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про можливість залишити оскаржуване судове рішення без змін.

Помилкове зазначення номеру квартири, на яку накладено арешт, може бути виправлене судом першої інстанції шляхом постановлення ухвали про виправлення описки.

Керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Лекс Навігатор залишити без задоволення.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 14 січня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з моменту складення повного тексту судового рішення.

Повне судове рішення складено 12 квітня 2019 року.

Суддя-доповідач Г.М. Кирилюк

Судді І. М. Рейнарт

Т. А. Семенюк