Рішення

від 10.04.2019 по справі 810/3139/18

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 квітня 2019 року м.Київ справа № 810/3139/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Сакевич Ж.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДСНС України у Київській області до Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) "Вербиченька" Кодаківської сільської ради Васильківського району Київської області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Кодаківської сільської ради, Відділу освіти Васильківської районної державної адміністрації, Васильківської районної ради та Васильківської районної державної адміністрації, про зобов'язання вчинити певні дії,

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДСНС України у Київській області з позовом до Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) "Вербиченька" Кодаківської сільської ради Васильківського району Київської області про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівель та приміщень Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) "Вербиченька" Кодаківської сільської ради Васильківського району Київської області (код ЄДРПОУ 25298779), за адресою: Київська обл., Васильківський р-н., с.Кодаки, вул.Ювілейна, 21, шляхом зобов'язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об'єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті від 18.05.2018 №119.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.08.2018 відкрито провадження в адміністративній справі №810/3139/18, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.10.2018 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Відділ освіти Васильківської районної державної адміністрації.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.11.2018 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Васильківську районну раду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.12.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу №810/3139/18 до судового розгляду по суті.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.01.2019 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Васильківську районну державну адміністрацію.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що в ході проведення позапланової перевірки Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) Вербиченька Кодаківської сільської ради Васильківського району Київської області, що розташований за адресою: Київська обл., Васильківський р-н., с.Кодаки, вул.Ювілейна, 21, було встановлено порушення позивачем вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, що в свою чергу є підставою для застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді повного зупинення експлуатації вказаного об'єкта до усунення відповідних порушень.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зазначив про те, що Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) Вербиченька Кодаківської сільської ради Васильківського району Київської області частково усунув виявлені позивачем під час проведення позапланової перевірки порушення.

Крім того, відповідач наголосив на тому, що ним вчиняються дії по усуненню іншої частини виявлених порушень.

Відділ освіти Васильківської районної державної адміністрації Київської області у письмових поясненнях по справі зазначив про те, що застосування заходу реагування у вигляді повного зупинення діяльності Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) Вербиченька Кодаківської сільської ради Васильківського району Київської області позбавить дітей, які в ньому знаходяться, права на здобуття дошкільної освіти, що на думку третьої особи, є порушенням Конституції України.

Третя особа наголосила на тому, що відповідачем вже усунуто частину виявлених під час перевірки порушень та вчиняються всі необхідні дії для їх повного усунення всіх порушень.

Так, третя особа зазначила, що Відділ освіти Васильківської районної державної адміністрації Київської області з метою недопущення припинення роботи Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) Вербиченька Кодаківської сільської ради Васильківського району Київської області, звернувся з листом до Васильківської районної ради щодо виділення додаткових коштів для забезпечення протипожежного захисту вказаного навчального закладу.

Присутній у судових засіданнях 13.09.2018, 11.10.2018, 13.11.2018, 13.12.2018, 14.01.2019 та 15.03.2019 представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити позов.

Присутній у судових засіданнях 13.09.2018, 11.10.2018, 13.11.2018, 13.12.2018, 14.01.2019 та 15.03.2019 представник відповідача адміністративний позов не визнав та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Присутній у судових засіданнях 11.10.2018, 13.11.2018, 13.12.2018, 14.01.2019 та 15.03.2019 представник Кодаківської сільської ради просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Присутній у судових засіданнях 14.01.2019 та 15.03.2019 представник Відділу освіти Васильківської районної державної адміністрації просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Васильківська районна державна адміністрація Київської області у судове засідання, призначене на 15.03.2019, не з'явилась та надіслала на адресу суду заяву, у якій повідомила про неможливість прибуття представника третьої особи у судове засідання.

Присутні у судовому засіданні 15.03.2019 представник відповідача та представники Відділу освіти Васильківської районної державної адміністрації Київської області та Кодаківської сільської ради заявили клопотання про здійснення подальшого розгляду справи у порядку письмового провадження.

Присутній у судовому засіданні 15.03.2019 представник позивача проти вказаних клопотань не заперечував.

Відповідно до ч.3 ст.194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно із ч.9 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи неявку в судове засідання третьої особи, Васильківської районної державної адміністрації Київської області, належним чином повідомленої про дату, час та місце судового розгляду справи, а також враховуючи клопотання представників відповідача та третіх осіб, Відділу освіти Васильківської районної державної адміністрації Київської області та Кодаківської сільської ради, протокольною ухвалою суду від 15.03.2019 року було постановлено здійснити подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) "Вербиченька" Кодаківської сільської ради Васильківського району Київської області (ідентифікаційний код: 25298779, місцезнаходження: 08645, Київська обл., Васильківський р-н., с.Кодаки, вул.Ювілейна, буд.21) 16.08.1996 зареєстрований в якості юридичної особи, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 13.06.2018 №1004088499 (а.с.28-32).

Відповідно до п.1 Статуту Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) Вербиченька Кодаківської сільської ради Васильківського району Київської області, затвердженого рішенням четвертої сесії Кодаківської сільської ради ХХІV скликання від 25.12.2002, та погодженого начальником відділу освіти Васильківської РДА від 26.12.2002, Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) Вербиченька Кодаківської сільської ради Васильківського району Київської області знаходиться у комунальній власності територіальної громади Кодаківської сільської ради Васильківського району Київської області.

Пунктом 3 Статуту встановлено, що засновником дошкільного навчального закладу є Кодаківська сільська рада. Засновник здійснює фінансування дошкільного закладу, його матеріально-технічне забезпечення, надає необхідні будівлі і матеріали, організовує будівництво і ремонт приміщень, їх господарське обслуговування, харчування та медичне обслуговування дітей.

Згідно з п.54 Статуту управління дошкільним навчальним закладом здійснюється його засновником і районним відділом освіти.

Дошкільний навчальний заклад має земельну ділянку, де розміщені спортивні та ігрові майданчики, господарські будівлі (п.67 Статуту) (а.с.119-127).

Судом встановлено, що 27.01.2015 п'ятдесят другою сесією VI скликання Кодаківської сільської ради Васильківського району Київської області було прийнято рішення №2-52/2015 Про передачу сільських установ (ДНЗ Вербиченька , будинок культури, бібліотека) в оперативне управління , яким встановлено, зокрема, передати штати, будівлі та майно ДНЗ Вербиченька села Кодаки в оперативне управління відділу освіти Васильківської районної державної адміністрації (а.с.112).

Як вбачається з матеріалів справи, 23.04.2018 Головним управлінням ДСНС України у Київській області було прийнято наказ №418 про проведення позапланової перевірки додержання та виконання вимог законодавства у сферах цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки Дошкільного навчального закладу (яселка-садок) Вербиченька Кодаківської сільської ради Васильківського району Київської області (а.с.11-16).

На підставі вказаного наказу Головним управлінням ДСНС України у Київській області було видано посвідчення від 27.04.2018 №2761 на проведення позапланової перевірки Дошкільного навчального закладу (яселка-садок) Вербиченька Кодаківської сільської ради Васильківського району Київської області на ім'я головного інспектора Васильківського РВ ГУ ДСНС України у Київській області капітана цивільного захисту Бачинського Вадимом Володимировичем, провідного інспектора Васильківського РВ ГУ ДСНС України у Київській області капітана служби цивільного захисту Єфіменка Олександра Олександровича (а.с.17).

В період з 14.05.2018 по 18.05.2018 Васильківським районним відділом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області на підставі зазначених вище наказу та посвідчення було проведено позапланову перевірку щодо додержання Дошкільним навчальним закладом (ясла-садок) Вербиченька вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, за результатами проведення якої був складений акт від 18.05.2018 №119 (а.с.18-23).

Відповідно до зазначеного акта посадовою особою контролюючого органу було здійснено перевірку приміщень та території Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) Вербиченька , розташованого за адресою: Київська обл., Васильківський р-н., вул.Ювілейна, 21.

В ході перевірки були виявлені порушення Дошкільним навчальним закладок (ясла-садок) "Вербиченька" Кодаківської сільської ради Васильківського району Київської області законодавчих та нормативно-правових актів у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, зокрема:

- п. 2.1, глава 2, розділ V Правил пожежної безпеки України (далі - НАПБ А.01.001-2014) - територію не забезпечено протипожежним запасом води для цілей зовнішнього пожежогасіння;

- п.1.2, глава 1, розділ V НАПБ А.01.001-2014, дод. А ДБН В 2.5-56:2014 (Система протипожежного захисту) - приміщення не обладнано автоматичною пожежною сигналізацією;

- п.1.2, глава1, розділ V НАПБ А.01.001-2014, п. 1.6, таблиця А2, дод. А ДБН В 2.5-56:2014 - приміщення топкової, яка прибудована до харчоблоку з пральнею, в якій розміщуються установки, працюючі на твердому паливі, не обладнано установкою автоматичного пожежогасіння;

- п.2.5, глава 2, розділ ІІІ НАПБ А.01.001-2014 - дерев'яні конструкції покрівлі будівлі не оброблено вогнезахисною речовиною;

- п.1.21, глава 1, розділ IV НАПБ А.01.001-2014 р., дод. А ДСТУ Б В.2.5-38:2008 (Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд) - будівлі, споруди не захищені від прямих попадань блискавки і вторинних їх проявів;

- п.1.6, глава 1, розділ IV НАПБ А.01.001-2014 р. - з'єднання жил проводів електромережі не здійснено за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів;

- п.3.11, глава 3, розділ V НАПБ А.01.001-2014 р. - територію не обладнано пожежним щитом з інвентарем;

- п. 2.27, п. 2.37 глава, 2, розділу ІІІ НАПБ А.01.001-2014 р., п. 7.2.10 ДБН В.1.1-7:2016 "Пожежна безпека об'єктів будівництва. Загальні вимоги" - двері евакуаційних виходів не виконано без запорів, що перешкоджають їх вільному відкриванню без ключа з середини приміщень;

- п.10 ПКМУ від 23.10.2013р. № 819 Про затвердження Порядку проведення навчання керівного складу та фахівців, діяльність яких пов'язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту - посадова особа не пройшла навчання на територіальних курсах цивільного захисту;

- п.1.16 Глава, 1; розділу ІV НАПБ А.01.001-2014 р. - розподільчі електрощити не оснащено схемами підключення споживачів з пояснювальними написами;

- пункт 1.8, глава 1, розділ IV НАПБ А.01.001-2014 р. - допускається експлуатація тимчасових електромереж;

- пункт 1.18, глава 1, розділ IV НАПБ А.01.001-2014 р. - допущено експлуатацію пошкодженими електророзетками;

- п.3, розділ ІІІ Наказу МВС 25 від 15.01.2018 Про затвердження Правил експлуатації та типових норм належності вогнегасників - не заведено журнал обліку вогнегасників;

- пункт 2, частини першої статті 20 Кодекс цивільного захисту України, пункти 4.3, 4.6 Правил техногенної безпеки у сфері цивільного захисту на підприємствах, в організаціях, установах та на небезпечних територіях, затверджених наказом Міністерства надзвичайних ситуацій, постанова КМУ № 1200 Про затвердження Порядку забезпечення населення і працівників формувань та спеціалізованих служб цивільного захисту засобами індивідуального захисту, приладами радіаційної та хімічної розвідки, дозиметричного і хімічного контролю - працюючий персонал не забезпечено засобами індивідуального захисту.

З метою усунення виявлених порушень Васильківським РВ ГУ ДСНС України у Київській області було винесено припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної небезпеки від 18.05.2018 №117 (а.с.24).

Як вбачається з вказаного припису, контролюючим органом було зазначено про порушення, яке підлягає усуненню відповідачем та визначено строк усунення відповідних порушень, вказаних у пунктах 1-7, 11-15 розділу Опис виявлених порушень акту перевірки до 04.06.2018 , у пункті 8 розділу Опис виявлених порушень акту перевірки до 16.06.2018 , а у пунктах 9 та 10 розділу Опис виявлених порушень акту перевірки - постійно.

Оскільки відповідачем не було виконано вимоги вказаного припису в частині усунення виявлених перевіркою порушень позивач звернувся до суду із даним позовом про вжиття заходів реагування у сфері державного нагляду.

Під час розгляду справи судом встановлено, що Васильківським районним відділом ГУ ДСНС України у Київській області у період з 27.09.2018 по 28.09.2018 було проведено позапланову перевірку щодо додержання Дошкільним навчальним закладом (ясла-садок) Вербиченька Кодаківської сільської ради Васильківського району Київської області вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, за результатами якої складено акт перевірки №163 від 28.09.2018 (а.с.105-110).

Зі змісту вказаного акта вбачається, що відповідачем не було вчинено дій щодо повного виконання вимог припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної небезпеки від 18.05.2018 №117, виданого за результатами акту перевірки від 18.05.2018 №119.

Так, зокрема, в акті №163 від 28.09.2018 встановлено, що відповідачем не було усунуто наступні порушення:

- п. 2.1, глава 2, розділ V Правил пожежної безпеки України НАПБ А.01.001-2014 - територію не забезпечено протипожежним запасом води для цілей зовнішнього пожежогасіння;

- п.1.2, глава 1, розділ V НАПБ А.01.001-2014, дод. А ДБН В 2.5-56:2014 - приміщення не обладнано автоматичною пожежною сигналізацією;

- п.1.2, глава 1, розділ V НАПБ А.01.001-2014, п. 1.6, таблиця А2, дод. А ДБН В 2.5-56:2014 - приміщення топкової, яка прибудована до харчоблоку з пральнею, в якій розміщуються установки, працюючі на твердому паливі, не обладнано установкою автоматичного пожежогасіння;

- п.2.5, глава 2, розділ ІІІ НАПБ А.01.001-2014 - дерев'яні конструкції покрівлі будівлі не оброблено вогнезахисною речовиною;

- п.1.21, глава 1, розділ IV НАПБ А.01.001-2014 р., дод.А ДСТУ Б В.2.5-38:2008 (Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд) - будівлі, споруди не захищені від прямих попадань блискавки і вторинних їх проявів;

- п.1.6, глава 1, розділ IV НАПБ А.01.001-2014 р. - з'єднання жил проводів електромережі не здійснено за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів;

- п. 2.27, п. 2.37 глава, 2, розділу ІІІ НАПБ А.01.001-2014 р., п. 7.2.10 ДБН В.1.1-7:2016 "Пожежна безпека об'єктів будівництва. Загальні вимоги" - двері евакуаційних виходів не виконано без запорів, що перешкоджають їх вільному відкриванню без ключа з середини приміщень;

- п.10 ПКМУ від 23.10.2013р. № 819 Про затвердження Порядку проведення навчання керівного складу та фахівців, діяльність яких пов'язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту - посадова особа не пройшла навчання на територіальних курсах цивільного захисту;

- пункт 2, частини першої статті 20 Кодекс цивільного захисту України, пункти 4.3, 4.6 Правил техногенної безпеки у сфері цивільного захисту на підприємствах, в організаціях, установах та на небезпечних територіях, затверджених наказом Міністерства надзвичайних ситуацій та ПКМУ № 1200 Про затвердження Порядку забезпечення населення і працівників формувань та спеціалізованих служб цивільного захисту засобами індивідуального захисту, приладами радіаційної та хімічної розвідки, дозиметричного і хімічного контролю - працюючий персонал не забезпечено засобами індивідуального захисту.

Отже, не усунутими відповідачем залишились дев'ять пунктів порушень, які зазначені в акті перевірки №163 від 28.09.2018, які і підлягають дослідженню в рамках цієї справи, з приводу чого суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, яке затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 №1052, Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Пунктом 7 Положення визначено, що ДСНС здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 січня 2013 року № 33 "Про утворення територіальних органів Державної служби з надзвичайних ситуацій та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України", утворені як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з надзвичайних ситуацій, яким є позивач.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V (далі-Закон №877).

Частиною 1 ст.1 Закону №877 встановлено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Згідно із ч.1 ст.6 Закону №877 підставами для здійснення позапланових заходів є: подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб'єктом господарювання у документі обов'язкової звітності, крім випадків, коли суб'єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов'язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов'язаний повідомити суб'єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п'яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу; перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю); звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб'єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред'явили документи, передбачені цим абзацом; неподання суб'єктом господарювання документів обов'язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів; доручення Прем'єр-міністра України про перевірку суб'єктів господарювання у відповідній сфері у зв'язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави; настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов'язано з діяльністю суб'єкта господарювання.

Під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Частиною 2 ст.6 Закону №877 визначено, що проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону.

Відповідно до ч.3 ст.6 Закону №877 суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва - двох робочих днів (ч.4 ст.6 Закону №877).

Згідно з ч.1 ст.7 Закону №877 для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

Частиною 2 ст.7 Закону №877 визначено, що на підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.

У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім'я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення) (ч.3 ст.7 Закону №877).

Відповідно до ч.4 ст.7 Закону №877 посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу.

Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб'єкта господарювання.

Суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред'явили документів, передбачених цією статтею (ч.5 ст.7 Закону №877).

Відповідно до ч.6 ст.7 Закону №877 за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Згідно з ч.7 ст.7 Закону №877 на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Частиною 8 ст.7 Закону №877 визначено, що припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Згідно із ст.11 Закону №877 суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов'язаний: виконувати вимоги органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства.

Відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, регулюються Кодексом цивільного захисту України №5403 від 02.10.2012 (в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних відносин).

Згідно з ч.1 ст.67 Кодексу цивільного захисту до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Відповідно до ч.2 ст.68 Кодексу цивільного захисту встановлено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Частиною 1 ст.70 Кодексу цивільного захисту встановлено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:

1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;

2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;

3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;

4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;

5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;

6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;

7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами;

8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;

9) відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;

10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання;

11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (ч.2 ст.70 Кодексу цивільного захисту України).

Аналізуючи наведені норми, суд дійшов висновку, що Кодексом цивільного захисту України передбачено наявність загрози життю та здоров'ю людей внаслідок порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства з питань техногенної, пожежної безпеки, як одну з підстав для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду.

Разом з тим, суд звертає увагу, що визначення поняття порушення, яке створює загрозу життю та/або здоров'ю людей, є оціночним. Водночас, за переконанням суду, всі порушення протипожежних норм в тій чи іншій мірі створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Як зазначено вище, в акті від 28.09.2018 №163 встановлено дев'ять окремих пунктів порушень позивачем вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей.

Загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд визначені Правилами пожежної безпеки України, затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417 (далі - НАПБ А.01.001-2014).

Відповідно до п.2.1 глави 2 розділу V НАПБ А.01.001-2014 зовнішній протипожежний водопровід повинен відповідати таким вимогам: 1) відповідальними за технічний стан пожежних гідрантів, установлених на мережі водопроводу населених пунктів, є відповідні служби (організації, установи), які утримують ці мережі водопроводу, а на території підприємств - їх власники або орендарі; 2) пожежні гідранти та пожежні резервуари повинні бути справними і утримуватися таким чином, щоб забезпечити безперешкодний забір води пожежними автомобілями; 3) у разі відключення ділянок водопровідної мережі та гідрантів або зменшення тиску мережі нижче за потрібний необхідно сповіщати про це пожежно-рятувальні підрозділи; 4) для контролю працездатності мережі систем зовнішнього протипожежного водопроводу власнику мережі водопостачання або іншій відповідальній особі, визначеній у відповідному договорі згідно з вимогами чинного законодавства необхідно 1 раз на рік проводити випробування на тиск та витрату води з оформленням акта. Випробування водопроводу повинно проводитися також після кожного ремонту, реконструкції або підключення нових споживачів до мережі водопроводу; 5) пожежні гідранти і водойми повинні мати під'їзди з твердим покриттям. У разі наявності на території об'єкта або поблизу нього (у радіусі до 200 м) природних або штучних вододжерел до них повинні бути влаштовані під'їзди з майданчиками (пірсами) розміром не менше 12 x 12 м для встановлення пожежних автомобілів і забирання води будь-якої пори року; 6) витрачений під час гасіння пожежі протипожежний запас води з резервуарів має бути відновлений у строк не більше ніж: 24 год. - у населених пунктах і на промислових підприємствах з будівлями за вибухопожежною та пожежною небезпекою категорій А, Б та В; 36 год. - на промислових підприємствах з будівлями за пожежною небезпекою категорій Г та Д; 72 год. - у сільських населених пунктах і на сільськогосподарських підприємствах.

Для промислових підприємств із витратами води на зовнішнє пожежогасіння до 20 л/с включно допускається збільшувати час відновлення пожежного об'єму води: до 48 год. - для будівель категорій Г та Д; до 36 год. - для будівель категорії В; 7) пожежні резервуари (водойми) та їх обладнання повинні бути захищені від замерзання води. Узимку для забирання води з відкритих вододжерел слід встановлювати утеплені ополонки розміром не менше 0,6 x 0,6 м, які мають утримуватись у зручному для використання стані; 8) підтримання у постійній готовності штучних водойм, водозабірних пристроїв, під'їздів до вододжерел покладається: на підприємстві - на його власника (орендаря); у населених пунктах - на органи місцевого самоврядування; 9) біля місць розташування пожежних гідрантів і водойм повинні бути встановлені (відповідальні за встановлення - згідно з підпунктом 8 цього пункту) покажчики (об'ємні зі світильником або плоскі із застосуванням світловідбивних покриттів) з нанесеними на них: для пожежного гідранта - літерним індексом ПГ, цифровими значеннями відстані в метрах від покажчика до гідранта, внутрішнього діаметра трубопроводу в міліметрах, зазначенням виду водопровідної мережі (тупикова чи кільцева); для пожежної водойми - літерним індексом ПВ, цифровими значеннями запасу води в кубічних метрах та кількості пожежних автомобілів, котрі можуть одночасно встановлюватися на майданчику біля водойми; 10) водонапірні башти повинні бути забезпечені під'їздом з твердим покриттям і пристосовані для відбору води пожежно-рятувальною технікою будь-якої пори року. На корпус водонапірної башти слід наносити позначення, яке вказує на місце розташування пристрою для забирання води пожежно-рятувальною технікою; 11) не допускається використовувати для побутових, виробничих та інших господарських потреб протипожежний запас води, що зберігається в резервуарах, водонапірних баштах, водоймах та інших ємнісних спорудах.

Отже, п.2.1 глави 2 розділу V НАПБ А.01.001-2014 передбачено вимоги щодо наявності протипожежного запасу води, що зберігається в резервуарах, водонапірних баштах, водоймах та інших ємнісних спорудах біля будівель і споруд.

Згідно з п.1.2 глави 1 розділу V НАПБ А.01.001-2014 будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту .

Додатком А до ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту встановлено Перелік однотипних за призначенням об'єктів, які підлягають обладнанню системами пожежної сигналізації та пожежогасіння і типи системи передавання тривожних сповіщень.

Так, у п.7.2 таблиці А.1 додатку А вказано, що у дошкільних закладах в усіх приміщеннях повинні застосовуватись димові або комбіновані сповіщувачі (крім приміщень для приготування їжі).

Пунктом 1.6 таблиці А.2 Додатку А передбачено вимоги щодо встановлення систем протипожежної сигналізації та автоматичних систем пожежогасіння у приміщеннях вбудованих, прибудованих та дахових котельних установок на рідкому, твердому та комбінованому паливі (крім котелень та котельних відділень енергетичних підприємств).

Отже, приміщення дошкільних навчальних закладів мають бути обладнані системами протипожежної сигналізації та автоматичними системами пожежогасіння.

Відповідно до п.2.5 глави 2 розділу ІІІ НАПБ А.01.001-2014 у будинках, крім будинків V ступеня вогнестійкості, дерев'яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) повинні оброблятися засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності.

Необхідність обробляння засобами вогнезахисту дерев'яних елементів інших конструкцій будинків визначається відповідними нормативними документами за видами будинків.

Пунктом 1.21 глави 1 розділу IV НАПБ А.01.001-2014 визначено, що захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також їх перевірку необхідно виконувати відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд .

Відповідно до п.15 Додатку А (Визначення необхідності виконання блискавкозахисту об'єкта від ПУБ і його РБЗ) до ДСТУ Б В.2.5-38:2008 Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд громадські будівлі ІІІ-IV ступенів вогнестійкості наступного призначення: дитячі дошкільні установи, школи, школи-інтернати, стаціонари лікувальних установ, спільні корпуси та їдальні установ охорони здоров'я і відпочинку, культурно-освітні і видовищні установи, адміністративні будівлі, вокзали, готелі, мотелі, кемпінги повинні мати ІІІ рівень блискавкозахисту.

Згідно з п.1.6 глави 1 розділу IV НАПБ А.01.001-2014 з'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів мають здійснюватися за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів. Місця з'єднання жил проводів і кабелів, а також з'єднувальні та відгалужувальні затискачі повинні мати мінімальний перехідний опір, щоб уникнути їх перегрівання і пошкодження ізоляції стиків. Втрати опору ізоляції на стиках повинні бути не більше втрат опору ізоляції на цілих жилах цих проводів і кабелів.

Пунктом 2.27 глави 2 розділу ІІІ НАПБ А.01.001-2014 передбачено, що двері на шляхах евакуації повинні відчинятися в напрямку виходу з будівель (приміщень). Не нормується напрямок відчинення дверей для: квартир у житлових будинках; приміщень з одночасним перебуванням не більше ніж 15 осіб, крім приміщень категорій А і Б за вибухопожежною та пожежною небезпекою, а також парильних саун; комор і технічних приміщень площею не більше ніж 200 м -2 і без постійних робочих місць; технічних поверхів площею не більше ніж 200 м -2 , у яких розміщується тільки інженерне обладнання та/або прокладаються інженерні мережі будинку, і у яких відсутні постійні робочі місця; балконів, лоджій (за винятком дверей, що ведуть до зовнішньої повітряної зони сходових кліток типу Н1); виходів на площадки сходів типу С3; санітарних вузлів. За наявності людей у приміщенні двері евакуаційних виходів можуть зачинятися лише на внутрішні запори, які відчиняються зсередини без ключа.

Відповідно до п.2.37 глави 2 розділу ІІІ НАПБ А.01.001-2014 не допускається: улаштовувати на шляхах евакуації пороги, виступи, турнікети, двері розсувні, підйомні, такі, що обертаються, та інші пристрої, які перешкоджають вільній евакуації людей; захаращувати шляхи евакуації меблями, обладнанням, різними матеріалами; забивати, заварювати, замикати на замки, болтові з'єднання та інші запори, що важко відчиняються зсередини, двері на шляхах евакуації та евакуаційних виходах; розташовувати у тамбурах виходів, за винятком квартир та індивідуальних житлових будинків, гардероби, вішалки для одягу, сушарні, пристосовувати їх для торгівлі, а також зберігання, у тому числі тимчасового, будь-якого інвентарю та матеріалу; захаращувати меблями, устаткуванням та іншими предметами двері, люки на балконах і лоджіях, переходи в суміжні секції та виходи на зовнішні евакуаційні драбини, евакуаційні площадки квартир житлових будинків; знімати встановлені на балконах (лоджіях) драбини; улаштовувати у сходових клітках приміщення будь-якого призначення (кіоски), обладнання; улаштовувати у загальних коридорах комори і вбудовані шафи, за винятком шаф для інженерних комунікацій; зберігати в шафах (нішах) для інженерних комунікацій горючі матеріали; розташовувати в ліфтових холах приміщення різного призначення; робити засклення або закладання жалюзі і отворів повітряних зон у незадимлюваних сходових клітках; знімати двері вестибюлів, холів, тамбурів і сходових кліток; заміняти скло, що не дає скалок при руйнуванні, на звичайне у дверях; знімати пристрої для самозачинення дверей сходових кліток, коридорів, холів, тамбурів, а також фіксувати самозакривні двері у відчиненому положенні; зменшувати нормативну площу фрамуг у зовнішніх стінах сходових кліток або закладати їх; розвішувати у сходових клітках на стінах дзеркала, стенди, панно, інші горючі матеріали.

Пунктом 7.2.10 ДБН В.1.1-7:2016 "Пожежна безпека об'єктів будівництва. Загальні вимоги" передбачено, що двері евакуаційних виходів з коридорів поверху, сходових кліток, вестибюлів (фойє, холів) та інші двері на шляхах евакуації не повинні мати запорів, що перешкоджають їх вільному відчиненню зсередини без ключа у разі пожежі.

Згідно з п.2 ч.1 ст.20 Кодексу цивільного захисту України до завдань і обов'язків суб'єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить: забезпечення відповідно до законодавства своїх працівників засобами колективного та індивідуального захисту.

Постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2002 №1200 Про затвердження Порядку забезпечення населення і працівників формувань та спеціалізованих служб цивільного захисту засобами індивідуального захисту, приладами радіаційної та хімічної розвідки, дозиметричного і хімічного контролю встановлено, що до засобів радіаційного та хімічного захисту населення та забезпечення працівників формувань та спеціалізованих служб цивільного захисту на випадок надзвичайної ситуації у мирний і воєнний час належать: засоби індивідуального захисту органів дихання від бойових отруйних речовин; одяг спеціальний захисний; промислові засоби захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин; респіратори; прилади радіаційної розвідки і дозиметричного контролю; військові прилади хімічної розвідки; спеціальні (промислові) прилади хімічної розвідки; джерела живлення і засоби індикації для перелічених приладів; ватно-марлеві пов'язки.

Відповідно до п.4.3 Правил техногенної безпеки у сфері цивільного захисту на підприємствах, в організаціях, установах та на небезпечних територіях, затверджених наказом Міністерства надзвичайних ситуацій від 15.08.2007 №557 (чинні на момент виникнення спірних правовідносин) забезпечення засобами радіаційного та хімічного захисту здійснюється відповідно до Порядку забезпечення населення і особового складу невоєнізованих формувань засобами радіаційного та хімічного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2002 № 1200. На ПНО або ОПН промислові засоби захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин (далі - ЗЗОД) повинні зберігатися на робочих місцях, а персонал, безпосередньо зайнятий на обслуговуванні ПНО або ОПН (виробництва, цехи, ділянки тощо), повинен постійно носити ЗЗОД при собі. Конкретні види ЗЗОД повинні відповідати небезпекам об'єкта і визначатися відповідними правилами (інструкціями). Особи, які задіяні в оповіщенні, локалізації та ліквідації аварійних ситуацій та аварій, повинні мати ЗЗОД з переговорним пристроєм. На об'єктах, які за характером своєї діяльності не відносяться до ПНО або ОПН, але потрапляють у зону можливих надзвичайних ситуацій при аваріях на ПНО або ОПН, ЗЗОД повинні зберігатися у місцях, які знаходяться поруч з маршрутами виводу (виходу) працівників з підприємства. На всіх ЗЗОД необхідно пришивати спеціальну бирку розміром 3 х 5 см з вказівкою номера протигаза (або виду засобу індивідуального захисту), прізвища, ім'я та по батькові користувача. Усі ЗЗОД мають зберігатися у чистому, зібраному вигляді. Дозволяється розбирати засоби індивідуального захисту на короткий час для проведення технічного обслуговування та сушки. Респіратори повинні зберігатися у поліетиленових пакетах. Не допускається зберігання засобів радіаційного та хімічного захисту поруч з горючими речовинами, кислотами, лугами та іншими агресивними речовинами. Перевірка придатності виданих для використання ЗЗОД повинна організовуватися відповідно до рекомендацій виробника особами, на яких відповідним наказом покладається цей обов'язок. Результати цих перевірок оформлюються відповідним актом. ЗЗОД або засоби захисту шкіри, які мають прострочений термін використання і не пройшли перевірку, не можуть зберігатися на робочих або у інших місцях, де можливе їх використання у надзвичайній ситуації.

Згідно з п.4.6 вказаних Правил захисні споруди цивільної оборони (цивільного захисту) в будь-який час повинні бути готовими до укриття працюючого персоналу.

Щодо порушення відповідачем п.10 ПКМУ від 23.10.2013р. № 819 Про затвердження Порядку проведення навчання керівного складу та фахівців, діяльність яких пов'язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту - посадова особа не пройшла навчання на територіальних курсах цивільного захисту, про яке вказаного в акті перевірки від 28.09.2018 №163, суд зазначає таке.

Відповідно до п.10 Постанови Кабінету Міністрів України від 23.10.2013р. № 819 Про затвердження Порядку проведення навчання керівного складу та фахівців, діяльність яких пов'язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту особи керівного складу та фахівці органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, суб'єктів господарювання, діяльність яких пов'язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту, у перший рік призначення на посаду і періодично один раз на три - п'ять років зобов'язані проходити функціональне навчання.

Згідно з п.8 Порядку функціональне навчання - це навчання осіб, які за класифікацією професій належать до керівників, професіоналів і фахівців, з метою набуття та систематичного оновлення спеціальних знань, умінь і навичок з питань цивільного захисту.

Особам, які пройшли функціональне навчання, видається посвідчення встановленого зразка (додаток 2). Відповідний запис про навчання вноситься у трудову книжку (п.16 Порядку).

Судом встановлено, що наказом Відділу освіти Васильківської районної державної адміністрації №80 від 27.11.2014 ОСОБА_3 було переведено з посади вихователя на посаду завідувача ДНЗ з 01.12.2014 (а.с.95).

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3, яка займає посаду завідувача ДНЗ, перебувала на навчанні за Програмою загальної підготовки працівників до дій у надзвичайних ситуаціях, розробленою відповідно до Кодексу цивільного захисту України, про що свідчить протокол засідання Комісії з перевірки знань з охорони праці від 20.08.2018 №20-08-18/55 (а.с.77).

Також 20.08.2018 Товариством з обмеженою відповідальністю Навчально-виробничий комплекс було видано ОСОБА_3 посвідчення №20-08-18/55 про проходження навчання за Програмою загальної підготовки працівників до дій у надзвичайних ситуаціях, розробленою відповідно до Кодексу цивільного захисту України (а.с.79).

Отже, позивачем було усунено порушення, вказане у пункті 9 розділу Опис виявлених порушень акту перевірки №163 від 28.09.2018.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зазначив про те, що ним вчиняється дії щодо усунення відповідних порушень.

Третя особа, Відділ освіти Васильківської районної державної адміністрації Київської області на підтвердження вчинення дій щодо усунення відповідних порушень долучило до матеріалів справи лист від 23.10.2018 №1474, адресований Голові Васильківської районної ради Баласинович Н.О., в якому просило розглянути на сесії Васильківської районної ради питання щодо виділення додаткових коштів для забезпечення протипожежного захисту Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) "Вербиченька" Кодаківської сільської ради Васильківського району Київської області, розмір яких за попередніми розрахунками становить 255000,00 грн., а саме на: розробку проектної документації на встановлення автоматичної пожежної сигналізації у дошкільному навчальному закладі - 16800,00 грн.; встановлення автоматичної пожежної сигналізації - 75500,00 грн.; розробку проектної документації та проведення відповідних робіт щодо забезпечення зовнішнім протипожежним водопостачанням - 2000,00 грн.; розробку проектної документації щодо обробки дерев'яних конструкцій вогнезахисними засобами - 13000,00 грн.; обробку вогнезахисними засобами дерев'яних конструкцій покрівлі будівлі навчального закладу - 35600,00 грн.; розробку проектної документації щодо встановлення системи блискавкозахисту у закладі - 15750,00 грн.; встановлення системи блискавкозахисту, закупівлю матеріалів та проведення монтажних робіт - 78750,00 грн.; здійснення з'єднання жил проводів електромережі за допомогою опресування зварювання або паяння - 15000,00 грн.; засоби індивідуального захисту для працюючого персоналу - 2600,00 грн. (а.с.151).

Судом встановлено, що розпорядженням Кабінету Міністрів України Деякі питання розподілу у 2018 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій від 07.11.2018 №867-р затверджено розподіл у 2018 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій між місцевими бюджетами за об'єктами (заходами) згідно з додатком 1.

Так, додатком 1 до вказаного розпорядження виділено на капітальний ремонт Дошкільного навчального закладу Вербиченька Кодаківської сільської ради Васильківського району Київської області субвенцію у розмірі 2450 тис. грн. (а.с.193-194).

Рішенням Васильківської районної ради Київської області від 14.12.2018 №335-27-VII Про внесення змін до рішення Васильківської районної ради від 21.12.2017 №269-21-VII Про районний бюджет Васильківського району на 2018 рік викладено Додатки 1, 2, 3, 5, 6 та 7 до рішення у новій редакції.

Так, відповідно до додатку до рішення Васильківської районної ради від 21.12.2017 №269-21-VII на капітальний ремонт Дошкільного навчального закладу Вербиченька Кодаківської сільської ради Васильківського району Київської області передбачено виділення коштів у розмірі 2450,00 тис. грн. (а.с.195-196).

Пунктом 2 рішення Васильківської районної ради Київської області від 01.03.2019 №359-29-VII Про внесення змін до рішення Васильківської районної ради від 21.12.2018 №344-28-VII Про районний бюджет Васильківського району на 2019 рік викладено Додатки 1, 2, 3, 5, 6 та 7 до рішення у новій редакції (а.с.230).

Так, відповідно до Додатку №6 до вказаного рішення на капітальний ремонт Дошкільного навчального закладу Вербиченька Кодаківської сільської ради Васильківського району Київської області передбачено виділити з Державного бюджету 2450000,00 грн. та за умов співфінансування з районного бюджету 73500,00 грн., загалом 2523500,00 грн. (а.с.231).

В матеріалах справи наявні дефектні акти на загальнобудівельні роботи, сантехнічні роботи, на електроосвітлення, на пожежну сигналізацію, на блискавко захист по об'єкту: капітальний ремонт Дошкільного навчального закладу Вербиченька Кодаківської сільської ради Васильківського району Київської області (а.с. 232-237) та відомість обсягів робіт (а.с.238-240).

Присутній у судовому засіданні 15.03.2019 представник відповідача зазначив про те, що у Дошкільному навчальному закладі Вербиченька Кодаківської сільської ради Васильківського району Київської області перебуває на вихованні 30 дітей та 12 співробітників разом із директором.

Представник відповідача зазначив про те, що грошові кошти у розмірі 2523500,00 грн. є достатньою сумою для усунення всіх виявлених позивачем під час перевірки порушень та зауважив, що станом на 15.03.2019 вказана сума коштів ще не була перерахована відповідачу, оскільки спочатку потребується проведення тендерів з визначення виконавців робіт та розробка проектів проведення капітального ремонту, в цілому завершення робіт з капітального ремонту ДНЗ планується до початку нового навчального року 2019-2020 р.р.

Аналізуючи вищенаведені норми, суд доходить висновку про те, що Кодексом цивільного захисту України передбачено наявність загрози життю та здоров'ю людей внаслідок порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства з питань техногенної, пожежної безпеки, як одну з підстав для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду.

Не усунення відповідачем виявлених перевіркою порушень правил протипожежної безпеки несе ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що спричинить загрозу життю та здоров'ю людей, оскільки впливає:

- на забезпечення безпеки роботи дошкільного навчального закладу, безпеки дітей, співробітників та обслуговуючого персоналу у відповідності з вимогами протипожежних норм, техногенної безпеки та цивільного захисту;

- на своєчасність виявлення надзвичайної ситуації, пожежі;

- на ліквідацію пожежі, надзвичайної ситуації та ліквідації її наслідків;

- на евакуацію людей та їх захисту від наслідків пожежі, надзвичайної ситуації.

При зберіганні таких умов для відвідувачів та працівників Дошкільного навчального закладу Вербиченька Кодаківської сільської ради Васильківського району Київської області існує реальна загроза життю, отримання травм, або шкоди їх здоров'ю.

Суд наголошує, що захід реагування у вигляді повного зупинення об'єкту до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо допущені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Вжиття заходів реагування на порушення тих чи інших правил пожежної безпеки слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи.

Вказана позиція узгоджується із позицією Верховного Суду, наведеною у постанові від 26.06.2018 (справа №826/589/16).

Відповідно до ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Частиною 6 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, мають системний та триваючий характер і повністю не усунуті відповідачем.

Судом встановлено, що на момент розгляду справи вирішено питання щодо фінансування та виділення грошових коштів для капітального ремонту Дошкільного навчального закладу Вербиченька Кодаківської сільської ради Васильківського району Київської області, що звичайно є важливим кроком для початку необхідних робіт з усунення порушень, проте не свідчить про усунення порушень норм протипожежної безпеки та цивільного захисту на день постановлення судом рішення у справі та продовжує створювати ризик для виникнення надзвичайної ситуації.

Суд зазначає, що згідно з п.26 ч.1 ст.2 Кодексу цивільного захисту, небезпечний чинник - складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров'ю людини.

Отже, законодавець пов'язує настання реальної загрози життю та здоров'ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

Враховуючи характер порушень, виявлених під час проведення перевірки відповідача, які станом на день постановлення рішення у справі не усунуті, суд дійшов висновку, що вони безумовно пов'язані з ризиком настання реальної загрози життю та здоров'ю людей від пожежі.

Суд також звертає увагу на те, що вказані порушення не є формальними, а стосуються виключно відсутності у відповідача необхідної системи заходів для уникнення виникнення пожежі та швидкого реагування у разі її виникнення.

Як передбачає частина перша статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на зазначене та оцінюючи у сукупності встановлені обставини і перевіривши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Суд наголошує на тому, що відповідач у разі усунення недоліків в повному обсязі, виявлених управлінням ДСНС, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, не позбавлений можливості звернутись до суду першої інстанції з заявою про скасування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю), застосованих судом за результатом розгляду адміністративної справи.

У позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір.

Проте, відповідно до частини другої статті 139 КАС при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі та приміщень Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) "Вербиченька" Кодаківської сільської ради Васильківського району Київської області (ідентифікаційний код 25298779, місцезнаходження: 08645, Київська обл., Васильківський р-н., с.Кодаки, вул.Ювілейна, буд.21) за адресою: Київська область, Васильківський район, с.Кодаки, вулиця Ювілейна, буд.21, шляхом зобов'язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об'єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки від 28.09.2018 №163.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено 10.04.2019.

Суддя Кушнова А.О.