Ухвала

від 12.04.2019 по справі 607/8916/19

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12.04.2019 Справа №607/8916/19

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

12 квітня 2019 року м.Тернопіль

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Черніцька І.М., розглянувши ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства фірми Тернопільбудінвестзамовник про знесення самочинного будівництва,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Комунального підприємства фірми Тернопільбудінвестзамовник про зобов'язання відповідача знести самочинне будівництво об'єкта будівництва Соціально-спортивного центру Вулична академія із закладом громадського харчування по вул.15 Квітня в м.Тернополі .

В обґрунтування вимог позивач вказує, що відповідачем здійснюється самочинне будівництво обвЂ�єкта Соціально-спортивного центру Вулична академія із закладом громадського харчування по вул.15 Квітня в м.Тернополі . Дане будівництво здійснюється на земельній ділянці, яка не відведена для цієї мети, оскільки згідно Проекту землеустрою, земельна ділянка виділена під будівництво готелю із закладом громадського харчування. Відтак, вважає, що вказане будівництво здійснюється без затвердженого проекту землеустрою, на земельній ділянці, яка не була відведена для цієї мети та без відповідного дозволу власника. Крім того, відсутні матеріали громадського обговорення та матеріали оцінки впливу на довкілля.

Посилаючись на наведене та те, що будівництво здійснюється на території парку Національного Відродження , в межах рекреаційної зони, що впливає на права позивача та громади на відпочинок, просить задовольнити позов.

Одночасно, позивач подала заяву про забезпечення позову шляхом заборони відповідачу, у тому числі шляхом будівельного підряду, проводити роботи, здійснювати будівництво об'єкта Будівництво соціально-спортивного центру Вулична академія із закладом громадського харчування по вул.15 Квітня в м.Тернополі

В обґрунтування необхідності забезпечення позову заявник вказує, що до вирішення судом справи по суті вказане будівництво може бути завершено, відтак призведе до збільшення незаконної забудови земельної ділянки, що значно утруднить виконання рішення суду у випадку задоволення позову. Крім того, утруднить приведення земельної ділянки до попереднього стану.

Вважає, що вжиття заходів забезпечення позову є необхідним, а їх невжиття може призвести до несприятливих наслідків для позивача та громади у цілому.

Посилаючись на наведене, просить задовольнити заяву про забезпечення позову.

Суд, розглянувши заяву та матеріали позову, вважає, що заява позивача про забезпечення позову не відповідає вимогам ст. 151 ЦПК України та є необґрунтованою, виходячи із наступних підстав.

Відповідно до вимог ч.ч. 1.2 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення;7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 4 постанови № 9 від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову (далі постанова Пленуму № 9), розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Крім того, у п. 9 даної Постанови Верховний Суд зазначає, що клопотання про забезпечення позову повинно бути вмотивованим і обґрунтованим доказами наявності реальних загроз чи утруднень майбутнього виконання рішення суду, співмірністю заходів забезпечення позову заявленим позовним вимогам, їх відповідність предмету позовної вимоги, відсутністю порушень прав третіх осіб заходами забезпечення позову.

Відповідно до вимог ч. 1 та ч. 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідності до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Висновок суду про необхідність вжиття заходів забезпечення позову не може грунтуватися на припущеннях позивача .

Із змісту поданої заяви встановлено, що позивачем необґрунтовано належними та достовірними доказами необхідність забезпечення позову, не надано жодного доказу щодо реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

У заяві не наведено жодних доказів того, що відповідач буде ухилятись від виконання можливого рішення суду чи створювати обставини, які б утрудняли чи унеможливлювали його виконання та без вжиття заходів забезпечення позову захист прав та інтересів позивача стане неможливим.

Самі по собі доводи позивача про те, що будівництво об'єкту до вирішення справи по суті може бути завершено, що призведе до збільшення забудови та утруднить приведення земельної ділянки до попереднього стану, не свідчить про наявність обґрунтованих підстав для утруднення виконання можливого рішення суду, ухилення відповідача від його виконання.

Більше того, позивачем не надано суду будь-яких доказів на підтвердження факту здійснення будівельних робіт на час подання позову.

Також, встановлено, що провадження у даній цивільній справі на час подання заяви про забезпечення позову не відкрито.

В силу вимог ст. 151 ЦПК України, у разі подання заяви про забезпечення позову до відкриття провадження у справі, у заяві повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) інших осіб, які можуть отримати статус учасника справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти.

Вказані відомості у заяві відсутні.

Крім того, в супереч вимогам п. 6 ч. 1 ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову відсутні пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення, які встановленні ст. 154 ЦПК України, котрі є імперативною умовою змісту заяви про забезпечення позову та прийняття судом цієї заяви до розгляду.

Зазначення позивачем про відсутність необхідності зустрічного забезпечення позову не звільняє заявника від імперативно встановленого процесуальним законом обов'язку внесення пропозицій щодо зустрічного забезпечення; при цьому його (зустрічного забезпечення) доцільність застосовувати чи ні, є прерогативою суду, котрий вирішує заяву забезпечення позову.

В силу вимог ст.154 ЦПК суд зобов'язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо:

1) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або

2) суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Позивачем не долучено до заяви доказів на підтвердження відсутності підстав, передбачених ст. 154 ЦПК України, для застосування зустрічного забезпечення.

Згідно з вимогами ч. 9 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог ст. 151 цього Кодексу повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини, суд вважає, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог ст. 151 ЦПК, а тому її слід повернути заявнику.

Заявник не позбавлений можливості, усунувши вказані недоліки заяви про забезпечення позову, повторно звернутися до суду.

Керуючись ст.ст. 151-154, 261, 352-355 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства фірми Тернопільбудінвестзамовник про знесення самочинного будівництва повернути заявнику.

Роз'яснити, що заявник не позбавлений можливості, усунувши вказані недоліки заяви про забезпечення позову, повторно звернутися до суду.

Ухвала набирає законної сили з дня її підписання суддею, якщо інше не передбачено ЦПК України.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом 15 днів з дня складення повного тексу судового рішення. Якщо ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повна ухвала суду складена 12 квітня 2019 року.

Суддя