Рішення

від 27.01.2020 по справі 607/8916/19

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

27.01.2020 Справа №607/8916/19

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №607/8916/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне рішення)

27 січня 2020 року м.Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді Черніцької І.М.

за участю секретаря судового засідання Бойко І.І.

за участю: позивача ОСОБА_1 ,

адвоката Муж В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства фірма Тернопільбудінвестзамовник , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - громадська організація Фундація зірок світового футболу Діти+ , фізична особа- підприємець ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю МаксРембуд-Т про знесення самочинного будівництва,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Комунального підприємства фірма Тернопільбудінвестзамовник (далі КП фірма Тернопільбудінвестзамовник ) про знесення об`єкту самочинного будівництва, а саме Соціально-спортивного центру Вулична академія із закладом громадського харчування по АДРЕСА_1 15 Квітня АДРЕСА_2 м.Тернополі.

В обґрунтування вимог позивач вказала, що КП фірма Тернопільбудінвестзамовник здійснює самочинне будівництво об`єкта- Соціально-спортивного центру Вулична академія із закладом громадського харчування по АДРЕСА_3 .Тернополі. Дане будівництво здійснюється на земельній ділянці, яка не відведена для цієї мети, оскільки згідно з Проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 03 грудня 2012 року, виготовленого КП Земельно -кадастрове бюро , виконавець ОСОБА_3 , на вказаній земельні ділянці повинно виконуватись Будівництво готелю з закладом громадського харчування .

Крім того, рішенням Тернопільської міської ради від 20 грудня 2012 року за №6/27/99 земельну ділянку надано в користування КП Тернопільбудінвестзамовник для будівництва готелю із закладом громадського харчування. Згідно з реєстрацію земельної ділянки в Державному земельному кадастрі, цільове призначення земельної ділянки є Будівництво готелю із закладом громадського харчування .

Відтак, будівництво Соціально-спортивного центру Вулична академія із закладом громадського харчування вказує на нецільове використання земельної ділянки відповідачем та незаконність будівництва. Будівництво готелю із закладом громадського харчування відносить до земель житлової та громадської забудови, а будівництво об`єктів фізичної культури і спору Соціально-спортивного центру Вулична академія відносить до земель рекреаційного призначення.

Таким чином, будівництво Соціально-спортивного центру Вулична академія із закладом громадського харчування здійснюються без затвердженого проекту землеустрою, на земельній ділянці, яка не була відведена для цієї мети та без відповідного дозволу власника на будівництво спірного об`єкта. Крім того, громадське обговорення щодо будівництва Соціально-спортивного центру Вулична академія із закладом громадського харчування не проводилось.

Також зазначає, що будівництво Соціально-спортивного центру Вулична академія із закладом громадського харчування здійснюється на території парку Національного відродження , що впливає на права позивача та громади на відпочинок, оскільки здійснюється в межах рекреаційної зони.

Посилаючись на вищенаведене та те, що кожен громадянин має право на комплексне використання природних ресурсів, а вказаною забудовою порушуються її права, просила задовольнити позов.

Ухвалою суду від 12 квітня 2019 року заяву позивача про забезпечення позову повернуто заявнику.

Ухвалою суду від 16 квітня 2019 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи у порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 16 травня 2019 року, занесеною до протоколу судового засідання, задоволено клопотання позивача та залучено до участі у справі третіх осіб без самостійних вимог, а саме: громадську організацію Фундація зірок світового футболу Діти+ , фізичну особу- підприємця ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю МаксРембуд-Т .

Ухвалою суду від 18 липня 2019 року, занесеною до протоколу судовому засідання, закрито підготовче судове засідання та призначено розгляд справи по суті.

У судовому засіданні позивач та її представник - адвокат Муж В.В. позовні вимоги підтримали та просили задовольнити. Не заперечили щодо проведення заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча про час та місце його був повідомлений належним чином. Про причини своєї неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності та відзиву на позов, не подавав.

Треті особи в судове засідання не з`явились, хоча про час та місце його неодноразово повідомлялись судом у порядку встановленому законом.

Попередньо ОСОБА_2 подав письмові пояснення. Вказав, що власником земельної ділянки по АДРЕСА_3 є Тернопільська міська рада. Позивачем не подано суду жодних доказів на підтвердження права власності чи права користування земельною ділянкою чи їй суміжною. Крім цього, незрозумілим є, які саме права позивача є порушені, при цьому позовні вимоги є негаторними. Вважає, що позивач не вправі звертатись до суду із вказаними вимоги, оскільки із даним позовом може звернутись лише власник чи землекористувач спірної земельної ділянки тобто Тернопільська міська рада, або суміжні землекористувачі, якщо такими діями може бути порушено їх право користування. Посилаючись на наведене, просив відмовити у позові.

На підставі вимог ст.ст. 223, 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності учасників, які не з`явились та проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що рішенням Тернопільської міської ради за №6/26/37 від листопада 2012 року Комунальному підприємству Фірма Тернопільбудінвестзамовник надано дозвіл на складення проекту зелмеустрою щодо відведення земельної ділянки пл. 0,6 га під будівництво готелю з закладом громадського харчування по АДРЕСА_3 з правом надання в постійне користування, за рахунок земель, не наданих в користування та не переданих у власність.

На підставі вказаного рішення Тернопільської міської ради, КП фірма Тернопільбудінвестзамовник виготовило проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки під будівництво готелю з закладом громадського харчування по АДРЕСА_3 . При цьому, у проекті зазначено цільове призначення земельної ділянки: землі житлової та громадської забудови.

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 05 вересня 2018 року встановлено, що земедьна ділянка за кадастровим номером НОМЕР_1 , що АДРЕСА_3 перебуває у комунальній власності Тернопільської міської ради, право постійного користування надано КП фірма Тернопільбудінвестзамовник , цільове призначення - будівництво готелю з закладом громадського харчування. Категорія земель - землі житлової та громадської забудови, вид використання В.03.15.

Рішенням Тернопільської міської ради за №6/27/09 від 20 грудня 2012 року затверджено КП фірма Тернопільбудінвестзамовник проект землеустрою щодо відведення земельної діянки 0,6000га під будівництво готелю з закладом громадського харчування по АДРЕСА_3 . Надано в постійне користування КП фірма Тернопільбудінвестзамовник земельну ділянку пл. 0,6000га під будівництво готелю з закладом громадського харчування по АДРЕСА_3 .

Згідно висновку експертів за результатами проведення експертиз з питань землеустрою за № 4346/19-41/17282/19-41 від 18 червня 2019 року, наданого згідно ухвали Тернопільського окружного адміністративного суду від 23.01.2019 року вбачається, що будівництво вказано об`єкту здійснюється в межах даної земельної ділянки. Фактичний порядок користування земельною ділянкою за цільовим призначенням не відповідає проекту землеустрою, оскільки земельна ділянка за основним цільовим призначенням належить до категорії земель житлової та громадської забудови, а при будівництві Соціально-спортивного центру ця земельна ділянка використовується як землі рекреаційного призначення. Проект землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки затверджений рішенням міської ради, не відповідає за складом та правилами оформлення вимогам нормативно-правових актів.

При цьому, у висновку зазначено, що за результатами дослідження проекту невідповідностей вимогам нормативно-правових та інших актів землеустрою та землекористування за змістом, які могли вплинути на результати заходів передбачених цим проектом землеустрою, не виявлено.

Звертаючись до суду із вказаним позовом позивачка вказує на те, що будівництво ведеться з порушенням цільового призначення земельної ділянки. Позивач зазначає, що цільовим призначенням земельної ділянки, на якій здійснюється будівництво, є Будівництво готелю із закладом громадського харчування , а виконуються роботи з будівництва Соціально-спортивного центру Вулична академія із закладом громадського харчування .

Суд, розглянувши справу, вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, вважає, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити, виходячи із наступних підстав.

В силу вимог ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно із вимогами ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

У рішенні у справі Рисовський проти України (№ 29979/04) від 20 жовтня 2011 року Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу належного урядування , який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик їх помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Також зазначено, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен накладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Відповідно до вимог ст. 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з вимогами ст. 5 ЦПК України, суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Отже, указана норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів визначений у ст.16 ЦК України.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відновлення становища, яке існувало до порушення, що передбачено пунктом 4 частини другої статті 16 ЦК України.

Самочинним будівництвом вважаються житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил (ч. 1 ст. 376 ЦК України).

Зокрема, відповідно до частин четвертої, п`ятої, шостої, сьомої статті 376 ЦК України, якщо власник земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила самочинне будівництво, або за її рахунок.

На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Особа, яка здійснила самочинне будівництво, має право на відшкодування витрат на будівництво, якщо право власності на нерухоме майно визнано за власником (користувачем) земельної ділянки, на якій воно розміщене.

У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Юридичними фактами, які складають правову підставу знесення самочинного будівництва, є: істотне відхилення від проекту та/або істотне порушення будівельних норм і правил, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб; неможливість проведення перебудови або відмова особи, яка здійснила (здійснює) будівництво, від її проведення.

При вирішенні питання про те, чи є відхилення від проекту істотним і таким, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, необхідно з`ясовувати, зокрема, як впливає допущене порушення з урахуванням місцевих правил забудови, громадських і приватних інтересів на планування, забудову, благоустрій вулиці, на зручність утримання суміжних ділянок тощо.

Під істотним порушенням будівельних норм і правил з огляду на положення Законів України Про основи містобудування ; Про архітектурну діяльність ; Про регулювання містобудівної діяльності ; постанови Кабінету Міністрів України Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт від 13 квітня 2011 року № 466 необхідно розуміти, зокрема, недодержання архітектурних, санітарних, екологічних, протипожежних та інших вимог і правил, а також зміну окремих конструктивних елементів житлового будинку, будівлі, споруди, що впливає на їх міцність і безпечність та загрожує життю й здоров`ю людини, тощо.

Знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у абз.2 п.11 постанови від 18 грудня 2009 року №14 Про судове рішення у цивільній справі , оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси, то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

Саме такий висновок викладений у Постанові Верховного Суду України у справі за № 6-137цс14 від 17 грудня 2014 року.

Позивач звертаючись до суду із вказаним позовом про знесення самочинного будівництва, посилається на те, що будівництво Соціально-спортивного центру Вулична академія із закладом громадського харчування здійснюються без затвердженого проекту землеустрою, на земельній ділянці, яка не була відведена для цієї мети та без відповідного дозволу власника на будівництво спірного об`єкта, оскільки згідно рішення Тернопільської міської ради та затвердженого проекту землеустрою, на вказаній земельні ділянці повинно виконуватись Будівництво готелю з закладом громадського харчування , що відповідно порушує її права та громади міста в цілому на відпочинок.

Проте, у матеріалах справи відсутні будь-які докази, що вказані обставини самі по собі порушують права позивача, яка не є власником чи користувачем земельної ділянки, на якій зведено спірний об`єкт .

Вказані обставини, а саме здійснення будівництва Соціально-спортивного центру Вулична академія із закладом громадського харчування без затвердженого проекту землеустрою, на земельній ділянці, яка не була відведена для цієї мети та без відповідного дозволу власника на будівництво спірного об`єкта, при відсутності заперечень із збоку власника земельної ділянки, самі по собі не встановлюють та не змінюють прав позивача.

Більше того, власник земельної ділянки до суду із позов про знесення чи припинення будівництва, проведення його у відповідність, не звертався.

Позивачем не доведено, а судом не встановлено, що вказані обставин такі як здійснення будівництва без затвердженого проекту землеустрою, на земельній ділянці, яка не була відведена для цієї мети та без відповідного дозволу власника на будівництво спірного об`єкта, оскільки згідно рішення Тернопільської міської ради та затвердженого проекту землеустрою, на вказаній земельні ділянці повинно виконуватись Будівництво готелю з закладом громадського харчування , є істотним відхилення від проекту та/або істотним порушенням будівельних норм і правил, суперечать суспільним інтересам або порушують права інших осіб.

Позивачем не доведено неможливість проведення перебудови або відмова особи, яка здійснила (здійснює) будівництво, від її проведення.

Крім того, висновок експертизи з питань землеустрою не містить відомостей про істотне відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотне порушення будівельних норм і правил. Як вбачається із висновку, експертом встановлено, що будівництво вказано об`єкту здійснюється в межах даної земельної ділянки. Фактичний порядок користування земельною ділянкою за цільовим призначенням не відповідає проекту землеустрою, оскільки земельна ділянка за основним цільовим призначенням належить до категорії земель житлової та громадської забудови, а при будівництві Соціально-спортивного центру ця земельна ділянка використовується, які землі рекреаційного призначення. Проект землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки затверджений рішення міської ради, не відповідає за складом та правилами оформлення вимогам нормативно-правових актів.

При цьому, у висновку зазначено, що за результатами дослідження проекту невідповідностей вимогам нормативно-правових та інших актів землеустрою та землекористування за змістом, які могли вплинути на результати заходів передбачених цим проектом землеустрою, не виявлено.

Як роз`яснено у п. 5 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва) від 30 березня 2012 року № 6, відповідно до вимог статті 376 ЦК України право на звернення до суду з позовом про знесення або перебудову самочинно збудованого об`єкта нерухомості мають як органи державної влади, так і органи місцевого самоврядування. У випадках порушення прав інших осіб право на звернення до суду належить і таким особам за умови, що вони доведуть наявність порушеного права (статті 391 ЦК України), а також власнику (користувачу) земельної ділянки, якщо він заперечує проти визнання за особою, яка здійснила самочинне будівництво на його земельній ділянці, права власності на самочинно збудоване нерухоме майно (частина четверта статті 376 ЦК України та стаття 391 ЦК України).

З роз`яснень, викладених у п. 22 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 30 березня 2012 року Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва) , знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності.

Знесення нерухомості, яка порушує права інших осіб, істотним порушенням будівельних норм і правил (у тому числі за наявності, відсутності проекту), можливе лише за умов, що неможлива перебудова нерухомості відповідно до проекту або відповідно до норм і правил, визначених державними правилами та санітарними нормами, або якщо особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від такої перебудови.

В інших випадках суд за позовом відповідного державного органу чи органу місцевого самоврядування може на підставі частини сьомої статті 376 ЦК України зобов`язати забудовника здійснити перебудову житлового будинку, будівлі, споруди або іншого об`єкта нерухомості, який побудовано чи будується з істотними відхиленнями від проекту або з істотним порушенням основних будівельних норм і правил, у тому разі, коли таке будівництво суперечить суспільним інтересам, порушує права інших осіб, коли порушення будівельних норм і правил є істотним, а також є технічна можливість виконати перебудову.

Розглядаючи зазначені позови відповідно до вимог вказаної норми та положень частини сьомої статті 376 ЦК України, суди мають встановлювати, чи було видано особі, яка здійснила самочинне будівництво, припис про усунення порушень, чи можлива перебудова об`єкту та чи відмовляється особа, яка здійснила самочинне будівництво, від такої перебудови.

З аналізу вищенаведених вимог Закону вбачається, що знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності.

Разом з тим, судом не встановлено, а позивачем не доведено факт відсутності можливості щодо проведення перебудови спірного об`єкта та чи відмовляється відповідач від її проведення, а також відсутність інших заходів щодо реагування та притягнення винних осіб до відповідальності.

Згідно з вимогами ст. ст.12, 81 ЦПК, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Положеннями ч. 2 ст. 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, позивачем не доведено належними, достатніми та достовірними доказами неможливість проведення перебудови спірного об`єкта та чи відмовляється відповідач від її проведення.

У підготовчому судовому засіданні позивач будь- яких клопотань щодо проведення судової експертизи з метою встановлення даних обставин справи суду не заявляв, а суд, виходячи із вимог ст.81 ЦПК України позбавлений можливості самостійно вирішити дане питання.

Суд не приймає до уваги доводи позивача про те, що усунути вказані порушення, в інший спосіб, окрім як знесення будівництва, не є можливим, оскільки такі твердження ґрунтуються на припущеннях та жодними доказами не підтверджені.

Щодо доводів позивача про те, що будівництво здійснюється на земельній ділянці, яка не відведена для цієї мети, оскільки згідно з Проектом землеустрою щодо відведення земельних ділянок від 03 грудня 2012 року, на вказаній земельні ділянці повинно виконуватись Будівництво готелю з закладом громадського харчування , а фактично здійснюється будівництво Соціально-спортивного центру Вулична академія із закладом громадського харчування, слід зазначити наступне. Сам по собі факт будівництва на спірній земельній ділянці Соціально -спортивного центру, замість готелю із закладом громадського харчування, за відсутності відповідних доказів не свідчить про істотне відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотне порушення будівельних норм і правил. Про вказані істотні відхилення від проекту не зазначено і в наданому позивачем висновку експерта.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини справи, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову ОСОБА_1 до Комунального підприємства фірма Тернопільбудінвестзамовник , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - громадська організація Фундація зірок світового футболу Діти+ , фізична особа- підприємець ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю МаксРембуд-Т про знесення самочинного будівництва слід відмовити за недоведеністю.

Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

На підставі наведеного, керуючись ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 258-268, 273, 352-355 ЦПК України, ст.ст. 16, 376, 391 ЦК суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Комунального підприємства фірма Тернопільбудінвестзамовник , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - громадська організація Фундація зірок світового футболу Діти+ , фізична особа- підприємець ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю МаксРембуд-Т про знесення самочинного будівництва відмовити.

Копію заочного рішення вручити або направити відповідачу та позивачу протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем у загальному порядку безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Комунальне підприємство фірма Тернопільбудінвестзамовник , вул.Ю.Опільського,6 м.Тернопіль, код ЄДРПОУ 14055223.

Треті особи:

Громадська організація Фундація зірок світового футболу Діти+ , вул.Камінна,4/кв.32 м.Тернопіль, код ЄДРПОУ 40414744.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 , АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Товариство з обмеженою відповідальністю МаксРембуд-Т , вул. Світла,6/кв.5 м.Львів, код ЄДРПОУ 40981956.

Повне судове рішення складено 06 лютого 2020 року.

Головуюча