Справа № 755/931/19
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"12" квітня 2019 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Виниченко Л.М., розглянувши в приміщенні суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу № 755/931/19 за позовом Первинної профспілкової організації Київкомбікорм , Київської міської професійної спілки працівників агропромислового комплексу до Товариства з обмеженою відповідальністю Комплекс Агромарс про визнання колективного договору укладеним,-
У С Т А Н О В И В:
Позивачі звернулись до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом про визнання укладеним колективного договору між Товариством з обмеженою відповідальністю Комплекс Агромарс та Первинною профспілковою організацією Київкомбікорм від 20 вересня 2018 року схваленого на зборах трудового колективу ТОВ Комплекс Агромарс .
Позов обґрунтовано тим, що ППО Київкомбікорм створена, у встановленому порядку легалізована та діє на підприємстві ТОВ Комплекс Агромарс та його філіях.
Позивачі починаючи з 2016 року намагаються укласти колективний договір, а відповідач постійно ухиляється від укладання або взагалі відмовляється його укладати.
Так, 25 квітня 2018 року на переговорах, в яких взяли участь представники Київської міської професійної спілки працівників агропромислового комплексу, ППО Київкомбікорм та ТОВ Комплекс Агромарс прийнято рішення про створення робочої комісії для розробки проекту колективного договору.
20 вересня 2018 року на Зборах трудового колективу ТОВ Комплекс Агромарс було схвалено проект колективного договору між роботодавцем (ТОВ Комплекс Агромарс ) та трудовим колективом в особі ППО Київкомбікорм . Даний колективний договір, підписаний представником ППО Київкомбікорм у двох примірниках разом із протоколом №1 Зборів трудового колективу ТОВ Комплекс агромарс був направлений відповідачу цінним листом з описом вкладення.
Проте від ТОВ Комплекс Агромарс жодної відповіді не було отримано.
Таким чином, позивачі вважають, що відповідач порушує трудове законодавство, а саме Кодекс законів про працю України, Закон України Про колективні договори і угоди та Закон України Про оплату праці .
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 28.01.2019 року було відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
15.02.2019 року від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи у порядку загального позовного провадження, яка ухвалою Дніпровського районного суду від 18.02.2019 року була залишена без задоволення.
19.03.2019 року до суду від відповідача в особі представника Халілової Н.К. надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив постановити ухвалу про закриття провадження у справі через те, що спір між позивачами та відповідачем є колективним трудовим спором до якого застосовуються примирно-третейський порядок його вирішення відповідно до Закону України Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів) і чинним законодавством України не передбачено можливості розгляду такого спору у судовому порядку.
27.03.2019 року до суду надійшла подана представником позивачів Любаренко І.О. відповідь на відзив, у якій зазначив, що підсудність колективних трудових спорів, в яких йдеться про зіткнення інтересів сторін трудових відносин віднесена до цивільного судочинства. Порушення на підприємстві ТОВ Комплекс Агромарс та його філіях трудового законодавства мають системний характер, що зафіксовано у відповідних приписах, протоколах та постановах Головного управління Держпраці у Київській області; на профспілку та її членів чиниться тиск, що стало причиною внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 170 КК України (перешкоджання законній діяльності профспілок).
Ухвалою суду від 12.04.2019 року у задоволенні заяви ТОВ Комплекс Агромарс про закриття провадження у справі відмовлено.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до наступного висновку.
Спір, який є предметом даного позову, виник між сторонами в процесі укладання колективного договору, внаслідок не підписання відповідачем ТОВ Комплекс Агромарс Колективного договору між адміністрацією ТОВ Комплекс Агромарс та ППО Київкомбікорм на 2018-2020 роки.
Відповідно вимог статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
За правилами ч. 3 ст.12, ч. 1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Положеннями статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінюючи надані сторонами докази, суд приходить до висновку, що факт не укладення колективного договору, а саме не підписання його відповідачем є доведеним. Сам відповідач у відзиві на позовну заяву також цього не заперечував. Разом з тим, позивачі не довели, що такими діями відповідача були порушені їх права та не вказали яке конкретно право було порушено відповідачем.
Згідно статті 10 КЗпП України, колективний договір укладається на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов'язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів трудящих, власників та уповноважених ними органів.
Сторони колективного договору визначені нормою статті 12 КЗпП України.
Так, колективний договір укладається між власником або уповноваженим ним органом (особою), з однієї сторони, і первинною профспілковою організацією, які діють відповідно до своїх статутів, а у разі їх відсутності - представниками, вільно обраними на загальних зборах найманих працівників або уповноважених ними органів, з другої сторони.
Оцінюючи норми чинного законодавства України суд також враховує наступне.
Виходячи зі статті 4 Конвенції Міжнародної Організації Праці № 98 (993_004 ) Про застосування принципів права на організацію і на ведення колективних переговорів від 01.07.1949 року, там де це необхідно, вживаються заходи, що відповідають умовам країн, з метою сприяння повному розвитку і використанню процедури ведення переговорів на добровільній основі між підприємцями та організаціями підприємців, з однієї сторони, і організаціями трудящих, з іншої сторони, з метою регулювання умов праці шляхом укладення колективних договорів. укладення колективного договору.
Відповідно до ст. 1 Закону України Про колективні договори і угоди , колективний договір, угода укладаються на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов'язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів працівників та роботодавців.
Враховуючи положення наведених норм суд приходить до висновку, що укладення колективного договору здійснюється виключно на добровільних засадах і принципах рівності.
Чинним законодавством та міжнародними нормами не передбачено положення щодо обов'язковості укладення колективного договору, на що вказувало також Міністерство юстиції України в листі від 05.04.2006 №21-5-197. Також чинним трудовим законодавством, зокрема, ні Законом України Про колективні договори і угоди , ні КЗпП, не передбачено правових наслідків відмови від підписання колективного договору на завершальному етапі після його схвалення загальними зборами (конференцією) трудового колективу.
Щодо відповідальності за відсутність колективного договору на підприємстві, то діючим законодавством такої відповідальності також не передбачено. Відповідно до статей 17-19 Закону Про колективні договори і угоди , особи, які представляють роботодавців чи профспілки або інші уповноважені трудовим колективом органи несуть відповідальність за: ухилення від участі в переговорах щодо укладення, зміни чи доповнення колективного договору; навмисне порушення строку початку колективних переговорів; не забезпечення роботи відповідної комісії у визначені сторонами строки; порушення і невиконання колективного договору; ненадання інформації, необхідної для колективних переговорів і здійснення контролю.
Таким чином, суд приходить до висновку, що укладення колективного договору на підприємствах, в установах, організаціях законодавчо не встановлено обов'язковим. При цьому колективний договір є саме елементом домовленостей про які-небудь додаткові, порівняно із законодавством України, умови (виробничі, трудові, соціальні, тощо) для працівників, що мають бути визначені та погоджені сторонами в межах їх компетенції.
Відповідно до статті 9 Цивільного кодексу України, положення цього Кодексу застосовуються до врегулювання відносин, які виникають у сферах використання природних ресурсів та охорони довкілля, а також до трудових та сімейних відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства.
Виходячи з вказаного положення та застосовуючи субсидіарно до даних трудових відносин статті 6 та 627 ЦК України, суд приходить до висновку, що роботодавець при укладанні колективного договору має право виходити з принципу свободи договору, який полягає перш за все у праві вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини.
На думку суду, підписання договору є виявленням волі сторони вступити у договірні відносини на умовах, що визначені у договорі. Виходячи із принципу свободи договору, сторона має право відмовитися від вступу у будь-які відносини, навіть якщо така відмова була висловлена в останній момент. Такий вияв волі не є порушенням права іншої сторони.
За правилами частини 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Враховуючи вище викладене, відсутність підпису на колективному договорі або відсутність будь-якої інформації від відповідача щодо згоди або незгоди з умовами колективного договору суд розцінює як вияв волі роботодавця (відповідача) не укладати колективний договір. Суд не може втручатися у цю волю та змусити відповідача, як і будь-яку сторону, укласти колективний договір шляхом проставляння підпису на ньому, так само, з огляду на необов'язковість укладання колективного договору, суд не може визнати колективний договір укладеним, оскільки це буде порушенням принципу свободи договору і втручанням у господарську діяльність.
За вимогами частини 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Як визначено частиною 2 ст. 264 ЦПК України, при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.
За викладених обставин позов не підлягає задоволенню.
В порядку частини 1 ст. 141 ЦПК України суд покладає судові витрати по сплаті судового збору на позивача у зв'язку з відмовою в позові. Судом не встановлено понесення відповідачем судових витрат по справі та такі витрати останнім до стягнення не заявлялись.
Керуючись ст. ст. 1, 17, 19 Закону України Про колективні договори і угоди , ст. ст. 10, 11, 12, 13, 14 КЗпП України, ст. ст. 6, 9, 627, 638 ЦК України, ст. ст. 2, 4, 5, 10, 12, 13, 19, 76, 81, 89, 133, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 274, 354, 355 ЦПК України суд,-
У Х В А Л И В:
У задоволенні позову Первинної профспілкової організації Київкомбікорм , Київської міської професійної спілки працівників агропромислового комплексу до Товариства з обмеженою відповідальністю Комплекс Агромарс про визнання колективного договору укладеним відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач - Первинна профспілкова організація Київкомбікорм , місце знаходження: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 98, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 40986467.
Позивач - Київська міська професійна спілка працівників агропромислового комплексу, місце знаходження: 04053, м. Київ, вул. Стрітенська, 15, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 02649638.
Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Комплекс Агромарс , місце знаходження: 02094, м. Київ, вул. Пожарського, 3, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 30160757.
Судове рішення складене 12 квітня 2019 року.
Суддя Л.М.Виниченко
Суд | Дніпровський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 12.04.2019 |
Оприлюднено | 16.04.2019 |
Номер документу | 81170535 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Дніпровський районний суд міста Києва
Виниченко Л. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні